Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Справа № 185/8376/15-ц
Провадження № 2/185/4453/15
06 листопада 2015 року м. Павлоград
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючий суддя Бабій С.О., за участю секретаря судового засідання Шмик К.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Органу опіки та піклування Павлоградської міської ради, Органу опіки та піклування Павлоградської районної державної адміністрації Дніпропетровської області про скасування усиновлення неповнолітніх дітей, зустрічною позовною заявою Органу опіки та піклування Павлоградської міської ради, Служби у справах дітей Павлоградської міської ради в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа Павлоградська міжрайонна прокуратура Дніпропетровської області про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,
В С Т А Н О В И В:
03.08.2015 р. до суду надійшов зазначений вище позов. Відповідно до уточненої позовної заяви від 01.09.2015 р. позивачі просили усиновлення ОСОБА_2, ОСОБА_1, неповнолітніх : ОСОБА_5 після усиновлення ОСОБА_4), ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2,актовий запис про народження № 05 від 13 травня 2008 року, складений у Криштопівській сільраді Близнюківського району X арківської області і ОСОБА_6 ( після усиновлення - ОСОБА_3 ),26 березня 2010 року ,уродженки ІНФОРМАЦІЯ_3, актовий запис про народження №07 зареєстрований 20 квітня 2010 року у виконкомі Новоруської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області скасувати; передати дітей на опікування органу опіки і піклування) органу опіки і піклування Павлоградської районної державної адміністрації, де до усиновлення діти знаходились на місцевому обліку.
В обґрунтування позовних вимог зазначили, що на підставі рішення Павлоградського міськрайонного суду від 04 січня 2013 року за висновком органу опіки і піклування Паавлоградської районної адміністрації, позивачі усиновили дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 і ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, у звязку із чим до актових записів про народження дітей було внесено зміни щодо імені дітей ОСОБА_5 (після усиновлення ОСОБА_4) та ОСОБА_6 (після усиновлення -ОСОБА_3). В сім'ї позивачів також проживає син -ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5, який також був позивачами усиновлений. Вказують, що ставлення ОСОБА_3 і ОСОБА_4 до ОСОБА_7 дуже погане. Ворожнеча, агресивна поведінка проявлялась у ОСОБА_4. ОСОБА_4 відвідує школу № 3 м. Павлограду проявляє агресію щодо однокласників. Через поведінку ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в сімї позивачів виникли неприязні відносини між подружжям, шлюбні відносини було припинено, позивачі мешкають окремо.
Позивачі стверджують, що при усиновленні дітей орган опіки і піклування Павлоградської районної державної адміністрації не попередив їх про те, що біологічна мати дітей ОСОБА_8 та її родичі зловживали спиртними напоями, окрема під час вагітності і при народженні дітей, що негативно вплинуло на характер, поведінку, психічний стан дітей, що підтверджується обстеженням у комунального закладу «Дніпропетровська дитяча міська лікарня №5» Дніпропетровської обласної ради. У ОСОБА_4 виявлено розлад поведінки, її провокаційна, ворожнеча брутальна поведінка знаходиться за межами нормального рівня поведінки для дитини того ж віку, що являється наслідками компонентів її регресивної психіки . Вона є скрито - агресивною дитиною з проявленням явної агресії. У ОСОБА_3 також виявлено розлад поведінки, дитина демонструє ворожнечу,брутальну,провокаційну поведінку,яке знаходиться за межами нормального рівня поведінки для дитини також віку. Дитина копіює поведінку старшої сестри. її стан здоров'я визначений як тривожно-депресивний.
Як наслідок, у подружжя та ОСОБА_4 та ОСОБА_3 виникла побутові проблеми на ґрунті негативної поведінки дітей, попри те, що позивачі сумлінно виконували свої батьківські обов'язки, забезпечували дітей матеріально,піклувались про їх здоров'я, фізичний і духовний розвиток, намагались надати повну загальну освіту ,про що свідчать характеристики з школи і дитячого закладу.
З огляду на вказане вважають, що між позивачами як усиновлювачами, з одного боку та сестрами ОСОБА_4 та ОСОБА_3 склалися, незалежно від волі усиновлювачів, стосунки,які роблять неможливим їхнє спільне проживання і виконання усиновлювачами своїх батьківських обов'язків, що є підставою відповідно до п.3 ч. 1ст .238 СК України для скасування усиновлення за рішенням суду.
07.10.2015 р. органом опіки та піклування Павлоградської міської ради, службою у справах дітей Павлоградської міської ради в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_3, ОСОБА_4 було подано зустрічну позовну заяву до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа Павлоградська міжрайонна прокуратура Дніпропетровської області про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, яка була прийнята судом до спільного розгляду із первісним позовом.
У своїх зустрічних позовних вимогах просять позбавити ОСОБА_1, та ОСОБА_2, батьківських прав у відношенні малолітніх дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1; одночасно вирішити питання про стягнення аліментів з гр.ОСОБА_1 у розмірі 1/3 частини з усіх видів доходів, але не менше 30% прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку; одночасно вирішити питання про стягнення аліментів з гр.ОСОБА_2 у розмірі 1/3 частини з усіх видів доходів, але не менше 30% прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку. Малолітніх дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, передати органу опіки та піклування Павлоградської міської ради для подальшого їх влаштування.
В обґрунтування позовних вимог зазначили, що підставою для звернення із зустрічним позовом є необхідність захисту інтересів малолітніх дітей ОСОБА_3, ОСОБА_4. 04 січня 2013 року Павлоградським міськрайонним судом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 свідомо усиновили малолітніх дітей ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4. Мати, ОСОБА_9 позбавлена батьківських прав. Відомості про батька дитини ОСОБА_5 записані за вказівкою матері відповідно до ч.1 ст.135 СКУ. Батько, ОСОБА_10 позбавлений батьківських прав. До усиновлення малолітні діти ОСОБА_5 та ОСОБА_6 перебували у Павлоградському дитячому будинку "Моя родина" для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківської опіки.
Згідно акту про знайомство з дітьми, кандидати в усиновлювачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з першої зустрічі прийняли ОСОБА_5 та ОСОБА_3, спілкувалися з дітьми з любов'ю та довірою. ОСОБА_11 сприйняли цю родину, як свою рідну. Позивачі за первісним позовом наполягали на усиновленні ОСОБА_11 та ОСОБА_6, запевняючи, що нададуть дітям належне виховання, освіту, медичну допомогу, тепло, ласку та повагу люблячої родини, були ознайомлені з порядком та умовами усиновлення, правами і обов'язками кандидатів в усиновлювачі, правовими наслідками усиновлення.
На теперішній час між позивачами за первісним позовом склалися напружені стосунки. ОСОБА_1 разом з сином ОСОБА_7 покинула родину і виїхала в невідомому напрямку. За місцем реєстрації сім'ї ОСОБА_1 та ОСОБА_2 неодноразово було здійснено вихід служби у справах дітей Павлоградської міської ради. Під час відвідування жодного разу матері не було вдома. Також були відсутні особисті речі гр.ОСОБА_1 та сина ОСОБА_12. В бесіді з дітьми ОСОБА_11 та ОСОБА_3 встановлено, що вони бажають проживати в даній родині. ОСОБА_11 полюбили батьків та бабусю. ОСОБА_11 налякані та стурбовані відносинами між батьками. Вони дуже психологічно переживають сварку, яка сталася між їх батьками. Вони бояться знову бути покинутими напризволяще, що їм прийдеться пережити вдруге сирітську долю дітей, які залишені без батьківської турботи та любові. ОСОБА_11 та ОСОБА_3 категорично відмовляються повертатися до дитячого будинку. Зі слів дітей між матір'ю та батьком не підтримуються родинні стосунки. Малолітні діти ОСОБА_11 та ОСОБА_3 не отримали від ОСОБА_1 та ОСОБА_2 батьківського тепла, любові, взаємопорозуміння, у зв'язку з чим, постійно виникали конфліктні ситуації між батьками та братом. Маючи достатній досвід усиновлення та батьківства ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не справилися з труднощами, які виникли в процесі спільного проживання. З метою подолання складних життєвих ситуацій з родиною ОСОБА_2 працювали спеціалісти служби у справах дітей Павлоградської міської ради. До роботи з ними був залучений практичний психолог кабінету дружнього до молоді при КЗ "Центр первинної медико-санітарної допомоги м.Павлограда. ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_2 не мають бажання та наміру боротися з проблемами, оскільки не були готові до таких труднощів у вихованні малолітніх дітей. Вони безвідповідально підійшли до питання усиновлення дітей. їх дії суперечать інтересам дітей. При усиновленні дітей ОСОБА_1 та ОСОБА_2 керувалися своїми власними бажаннями, а не бажаннями та інтересами дітей. При скасуванні усиновлення батьки впершу чергу захищають себе, власні інтереси, тим самим наносять психологічну, моральну, фізичну травму дітям, яких усиновили. Вони повинні понести відповідальність за свої негуманні та неправомірні вчинки. ОСОБА_1 та гр.ОСОБА_2 злісно ухиляються від виконання своїх батьківських обов'язків, самоусунулася від виховання, навчання та утримання малолітніх дітей. Саме бабуся ОСОБА_13 дбає про дітей, відводить їх до школи та дитячого садка. Мати з дітьми не проживає, не відвідує їх та матеріально не забезпечує. Батько не проявляє батьківських почуттів до дітей. Батьки не створили умови для проживання дітей, які б позитивно впливали на їх поведінку. ОСОБА_11 не відчули в сім'ї ОСОБА_13 родинного затишку та батьківського тепла. Батькам байдужа подальша доля цих дітей. За даними дитячого навчального закладу №1 "Веселка" малолітня ОСОБА_3 з 2013 року відвідує заклад. Дитину до садочка завжди приводить та забирає бабуся. Батьки жодного разу не зверталися до вихователів з приводу проблем у вихованні своїх дітей. З боку дітей ніяких скарг на батьків не було. Згідно інформації загальноосвітньої школи №3 малолітня ОСОБА_4 навчається в 2 класі. Мати ОСОБА_1 з квітня 2015 року з сім'єю не проживає. Дівчинка боляче переносить розлучення з матір'ю. Батько не займається вихованням та навчанням доньки. Адміністрація загальноосвітньої школи №3 вважає за можливе позбавлення батьківських прав батьків. ОСОБА_1 та гр.ОСОБА_2 не маючи об'єктивних причин, пов'язаних із станом здоров'я дітей, ухиляються від виконання. Органом опіки та піклування Павлоградської міської ради складено висновок про доцільність позбавлення батьківських прав гр. ОСОБА_2 та гр.ОСОБА_1 відносно малолітніх дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_7, що зумовило подання зустрічного позову.
Позивачі за первісним позовом та представник позивача ОСОБА_14 у судовому засіданні вимоги за первісним позовом підтримали та просили їх задовольнити. Зустрічні позовні вимоги не визнали та просили суд відмовити у їх задоволенні за безпідставністю.
Відповідачі за первісним позовом та у судовому засіданні позовні вимоги не визнали з мотивів, викладених у зустрічній позовній заяві, яку підтримали.
Третя особа Павлоградська міжрайонна прокуратура Дніпропетровської області, зустрічні позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просили їх задовольнити, а у первісному позові відмовити повністю.
Вислухавши пояснення сторін та їх представників, допитавши свідків, зясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд вважає, що первісний позов підлягає задоволенню частково, а у задоволені зустрічного позову необхідно відмовити в повному обсязі за наступних підстав.
Відповідно до ст.51 Конституції України, ст.5 СК України держава охороняє сімю, дитинство, материнство, батьківство, забезпечує охорону прав матері та батька, створює умови для зміцнення сімї. Ніхто не може зазнавати втручання в його сімейне життя, крім випадків, встановлених Конституцією України.
Судом встановлено, що рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21.08.2012 р. у цивільній справі № 429/7465/12 за позовом Органу опіки та піклування Новоруської сільської ради Павлоградського району в інтересах неповнолітніх ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_9, ОСОБА_10, третя особа: Служба у справах дітей Павлоградської районної державної адміністрації про позбавлення батьківських прав, позов було задоволено, ОСОБА_10 позбавлено батьківських прав відносно малолітньої доньки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_9 позбавлено батьківських прав відносно малолітніх доньок ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, передано малолітню ОСОБА_6, ОСОБА_5 органу опіки та піклування Павлоградської районної державної адміністрації для їх подальшого влаштування, стягнуто з ОСОБА_10 аліменти на користь органу опіки та піклування Павлоградської районної державної адміністрації на утримання малолітньої дитини ОСОБА_6 у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 30% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно починаючи з 19 липня 2012 року до досягнення дитиною повноліття, стягнуто з ОСОБА_9 аліменти на користь органу опіки та піклування Павлоградської районної державної адміністрації на утримання малолітніх дітей : ОСОБА_6М, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 30% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно починаючи з 19 липня 2012 року до досягнення дітьми повноліття (а.с.90-92). Зазначене рішення суду набрало законної сили.
Про народження ОСОБА_3, ОСОБА_4 було повторно видано свідоцтва про народження (а.с.13, 14).
Відповідно до ст.207 СК України усиновленням є прийняття усиновителями у свою сімю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду. Усиновлення дитини провадиться у її найвищих інтересах для забезпечення стабільних та гармонійних умов її життя.
Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04.01.2013 р. у цивільній справі № 429/12126/12 за заявою ОСОБА_2, ОСОБА_1 про усиновлення дітей заяву було задоволено, оголошено ОСОБА_2, ОСОБА_1 усиновлювачами малолітніх ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4; виключено із свідоцтва про народження ОСОБА_5 відомості про батька ОСОБА_15 Альяна та матір ОСОБА_9; внесено зміни до актового запису про народження ОСОБА_5 № 05 від 13 травня 2008 року, зробленого Криштопівською сільською радою Близнюківського районного управління юстиції Харківської області. Присвоєно усиновленій прізвище ОСОБА_1, ім'я ОСОБА_5, по батькові ОСОБА_16, батьком дитини записано громадянина України ОСОБА_2, матір'ю дитини записано громадянку України ОСОБА_1, місцем народження дитини записано місто Павлоград Дніпропетровської області. Дату народження дитини залишено без змін. Шлюб батьків дитини зареєстровано відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Павлограду Павлоградського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області 20 вересня 2008 року згідно актового запису № 617. Відділу реєстрації актів цивільного стану Близнюківського районного управління юстиції Харківської області внести відповідні зміни до актового запису про народження № 05 від 13 травня 2008 року на ОСОБА_5, зробленого Криштопівською сільською радою Близнюківського районного управління юстиції Харківської області.
Так само рішенням суду було виключено із свідоцтва про народження ОСОБА_6 відомості про батька ОСОБА_10 та матір ОСОБА_9, внесено зміни до актового запису про народження ОСОБА_6 № 7 від 20 квітня 2010 року, зробленого виконкомом Новоруської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, присвоєно усиновленій прізвище ОСОБА_1, ім'я ОСОБА_3, по батькові ОСОБА_16, батьком дитини записано громадянина України ОСОБА_2, матір'ю дитини записано громадянку України ОСОБА_1, місцем народження дитини записано місто Павлоград Дніпропетровської області, дату народження дитини залишено без змін. Шлюб батьків дитини зареєстровано відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Павлограду Павлоградського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області 20 вересня 2008 року згідно актового запису № 617. Відділу реєстрації актів цивільного стану по Павлоградському району Павлоградського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області внести відповідні зміни до актового запису про народження № 7 від 20 квітня 2010 року на ОСОБА_6, зробленого виконкомом Новоруської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області (а.с.11-12). Зазначене рішення суду набрало законної сили.
Відповідно до положень ст.238 СК України усиновлення може бути скасовано за рішенням суду якщо:
1)воно суперечить інтересам дитини, не забезпечує їй сімейного виховання;
2)дитина страждає недоумством, на психічну чи іншу тяжку невиліковну хворобу, про що усиновлювач не знав і не міг знати на час усиновлення;
3)між усиновлювачем і дитиною склалися, незалежно від волі усиновлювача, стосунки, які роблять неможливими їхнє спільне проживання і виконання усиновлювачем своїх батьківських обовязків.
Позивачі, як на підставу скасування усиновлення, посилаються на п.3 ст.238 СК України, обґрунтовуючи тим, що поведінка ОСОБА_3, ОСОБА_4 знаходиться за межами нормального рівня поведінки для дітей того ж віку, тому позивач не мають можливості виконувати свої батьківські обовязки. Позивачі мали бажання прийняти усиновлених дітей в свою сімю, опікуватися ними, бути їм батьками, але не мають реальної можливості для цього незалежно від їх волі.
Проте, вислухавши пояснення учасників справи, допитавши свідків ОСОБА_17, ОСОБА_18,ОСОБА_19, суд доходить висновку, що усиновлювачі протягом тривалого часу дуже добре ставилися до ОСОБА_3, ОСОБА_4, опікувалися ними, тимчасова негативна поведінка дітей та стресова реакція на усиновлення не вплинула на намір позивачів щодо усиновлення та прийняття в свою сімю дітей. Із характеристики ОСОБА_4 (а.с.15) та виписки із медичної картки хворого (а.с. 18) вбачається певний розлад поведінки дитини, проте вона не може бути визнана такою, що сама по собі робить неможливими спільне проживання позивачів та ОСОБА_3, ОСОБА_4 та виконання усиновлювачами своїх батьківських обовязків. Так, згідно зі ст. ст. 150, 180 СК України батьки зобовязані виховувати дитину в дусі поваги до прав і свобод людей, піклуватися про здоровя дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Сторонами визнано, що на час розгляду справи позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 спільно не мешкають, шлюбні відносини між ними припинено, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 забезпечені матеріально, проте про них безпосередньо дбає бабуся (мати позивача ОСОБА_2І.) ОСОБА_13, яка їх годує, й, відводить їх до школи та дитячого садка, тощо. ОСОБА_2 засереджений на тому, щоб прогодувати сім`ю, працює на шахті, ОСОБА_1 опікується сином ОСОБА_12, мешкаючи окремо.
Суд вважає, що вказані обставини не забезпечують ОСОБА_3 та ОСОБА_4 сімейного виховання та їх інтересам, що є підставою для скасування усиновлення за п.1 ч. 1ст .238 СК України.
Відповідно до п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» № 3 від 30.03.2007 року усиновлення може бути скасовано або визнано недійсним тільки за рішенням суду за позовами батьків, усиновлювача, опікуна, піклувальника, органу опіки та піклування, прокурора, а також усиновленої особи, яка досягла чотирнадцяти років.
Відповідно до роз'яснень, що містяться у п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» № 3 від 30.03.2007 усиновлення може бути скасоване, якщо: воно суперечить інтересам дитини, не забезпечує їй сімейного виховання; дитина страждає недоумством, на психічну чи іншу тяжку невиліковну хворобу, про що усиновлювач не знав і не міг знати на час усиновлення; між усиновлювачем і дитиною незалежно від його волі склалися стосунки, які роблять неможливим виконання ним своїх батьківських обов'язків.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 14 Європейської конвенції про усиновлення дітей усиновлення може бути скасовано або визнано недійсним лише за рішенням компетентного органу. Найвищі інтереси дитини завжди мають перевагу. Усиновлення може бути скасовано до досягнення дитиною повноліття лише на підставі серйозних обставин, передбачених законом.
Завдання інституту усиновлення полягає у формуванні стабільних та гармонійних умов життя усиновленої дитини, тому, насамперед, стабільними та незмінними повинні бути самі відносини, які виникли внаслідок факту усиновлення. Найоптимальніший варіант є тоді, коли ці відносини збережуться назавжди, адже їх припинення може тяжко травмувати дитину, істотно відобразитися на її інтересах. Для недопущення такого стану законом встановлено жорстка процедура здійснення усиновлення, однак в окремих випадках відносини з усиновлення можуть припинятися, зокрема через його скасування.
Основною причиною скасування усиновлення є невідповідність усиновлення інтересам усиновленої дитини, незабезпечення її сімейного виховання. Цим поняттям охоплюються усі аспекти правовідносин із усиновлення, як винного так і невинного характеру зі сторони усиновлювача. Виходячи з системного аналізу зазначених приписів законодавства, скасування усиновлення - це припинення відносин, які виникають із факту усиновлення на майбутній час, якщо цього потребують інтереси дитини на підставі серйозних обставин, передбачених законом.
З огляду на вищевикладене, беручи до уваги несприятливі для виховання ОСОБА_3, ОСОБА_4 умови в сім'ї позивачів, яка фактично розпалася, та відсутності умов для повноцінного розвитку дітей за таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги за первісним позовом є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково, на підставі п.1 ч. 1 ст .238 СК України.
Згідно Міжнародної конвенції ООН «Про права дитини» в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Згідно з вимогами ч.1, 5 ст.239 СК України у разі скасування усиновлення припиняються на майбутнє права та обов'язки, що виникли у зв'язку з усиновленням між дитиною та усиновлювачем і його родичами. У разі скасування усиновлення дитина має право на збереження прізвища, імені та по батькові, які вона одержала у зв'язку з усиновленням.
Згідно ст.240 СК України право на звернення до суду з позовом про скасування усиновлення або визнання його недійсним мають батьки, усиновитель, опікун, піклувальник, орган опіки та піклування, прокурор, а також усиновлена дитина, яка досягла 14-річного віку.
Одночасно, з огляду на встановлені судом обставини справи суд вважає позовні вимоги за зустрічним позовом необґрунтованими та такими, що не відповідають справжнім інтересам ОСОБА_3, ОСОБА_4 та мають на меті, фактично, покарання ОСОБА_1 та ОСОБА_2.
В матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про винну поведінку усиновлювачів щодо усиновлених дітей.
В силу вимог ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч. 1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 ЦПК України.
Покази свідків, характеристики, надані за місцем виховання (навчання) дітей, як в дитячому садочку, так і в школі відповідно, підтверджують той факт, що батьки створили всі необхідні умови за місцем проживання, влаштували дітей до садка та школи, одягали, взували та годували дитину, цікавилися дітьми та намагались реагували на зауваження працівників виховних і навчальних закладів, в тому числі і щодо психічного здоров`я дітей, їх лікування, тобто реально намагалися зробити дітей членами своєї сім`ї.
Суд враховує, що позивачами за зустрічним позовом не надано підтверджень належного здійснення заходів контролю щодо забезпечення усиновлювачами умов проживання, розвитку та виховання усиновлених дітей, при тому що такі функції відповідно до п. 103 Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 905 від 08.10.2008 року, покладаються на служби у справах дітей за місцем проживання усиновлювачів. Документи, додані до зустрічного позову, складалися восені 2015 р. та містять інформацію про сім`ю позивачів вже після припинення між ними шлюбних відносин, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не заперечується. Той факт, що з січня 2013 р. позивачам не вдалося створити із усиновленими справжню родину, та останні переконавшись у безплідності своїх намагань, не вдалися до будь-яких протиправних та аморальних дій щодо дітей, а лише реалізували надане їм Конституцією України право щодо звернення до суду із позовом про скасування усиновлення, не свідчить і не може свідчити про їх намагання протиправно позбавитися усиновлених дітей. Сам факт невдалого усиновлення і скасування його через суд, є моральною травмою не лише для усиновлених дітей, що безумовно і жодним із учасників не оспорюється, а також в даному випадку є стресом для самих усиновлювачів, що випливає, зокрема, із висновку психолога щодо ОСОБА_1, за зверненням останньої ще 30.06.2014 р. (а.с.21-22).
Оцінюючи підстави, з яких відповідачами за зустрічним позовом заявлено позов, із обставинами, за яких рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21.08.2012 р. у цивільній справі № 429/7465/12 ОСОБА_9 та ОСОБА_10 було позбавлено батьківських прав, суд також доходить думки про необґрунтованість зустрічного позову з огляду на умови утримання, створені позивачами усиновленим дітям як після усиновлення, так і на час розгляду справи судом. Так, рішенням суду від 21.08.2012 р. було встановлено, що мати та батько малолітніх дітей, не приймають участі у виховані доньок, зловживають алкогольними напоями, мати веде аморальний спосіб життя, регулярно залишає малолітніх дітей без догляду, батьки не піклуються про фізичний та духовний розвиток дітей, ухиляються від своїх законних обовязків по їх вихованню. З акту обстеження матеріально-побутових умов від 18.05.2012 року складеного комісією Новоруської сільради встановлено, що будинок в якому проживає сімя ОСОБА_10 потребує капітального ремонту, будинок знаходиться в антисанітарному стані: дуже брудно, стіни не білені, постільна білизна брудна. В холодильнику відсутня їжа та відсутні запаси продуктів. ОСОБА_11 голодні, брудні. Згідно акту складеного 20.05.2012 року комісією Новоруської сільської ради встановлено, що мати двох малолітніх дітей ОСОБА_9 дома не перебувала. За словами співмешканця ОСОБА_10 ввечері 18.05.2012 року вона поїхала з хлопцями до Харківської області і до теперішнього часу не повернулася. За дітьми доглядав ОСОБА_20 Комісією було вирішено, оскільки мати малолітніх відсутня, батько з 21.05.2012 року виходив на роботу і діти фактично залишались самі, відправити дітей до Павлоградської районної лікарні.З характеристики за місцем проживання на відповідачку ОСОБА_9 вбачається що вона вихованням дітей не займається, веде бродячий спосіб життя. Під час проживання зарекомендувала себе з негативної сторони.
Відмовляючи у зустрічному позові у частині стягнення аліментів з гр.ОСОБА_1 у розмірі 1/3 частини з усіх видів доходів, але не менше 30% прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку та стягнення аліментів з гр.ОСОБА_2 у розмірі 1/3 частини з усіх видів доходів, але не менше 30% прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку, суд також враховує, що рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21.08.2012 р. у цивільній справі № 429/7465/12, яке набрало законної сили та є чинним на час розгляду спору, на користь органу опіки та піклування Павлоградської районної державної адміністрації вже було стягнуто аліменти із біологічних батьків дітей (а.с.90-92).
Оскільки відповідно до п. 19Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 905 від 08.10.2008 року, відповідно до якогоу разі настанняобставин, передбачених підпунктами 1-5 п. 18 цього Порядку (п.п 2скасування усиновлення),служба у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини з'ясовує, де дитина перебувала на місцевому обліку, та інформуєвідповідну службу у справах дітей про необхідність поновлення дитини на місцевому обліку, яка відповідно до цього пункту виконує покладені на неї обов'язки щодопоновлення на обліку дітей, які можуть бути усиновлені, відповідно до вказаного Порядку, у задоволенні позовних вимог за первісним позовом у частині передачі дітей на опікування органу опіки і піклування)органу опіки і піклування Павлоградської районної державної адміністрації, де до усиновлення діти знаходились на місцевому обліку слід відмовити, визначивши, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 належить передати на опікування Органу опіки та піклування Павлоградської міської ради.
Керуючись ст.207-208, 238-241 Сімейного кодексу України, ст. 5-8, 10, 212-215, 224-228 Цивільного процесуального кодексу України,
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Органу опіки та піклування Павлоградської міської ради, Органу опіки та піклування Павлоградської районної державної адміністрації Дніпропетровської області про скасування усиновлення неповнолітніх дітей задовольнити частково.
Скасувати усиновлення ОСОБА_5 (після усиновлення ОСОБА_4), ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, актовий запис про народження № 05 від 13 травня 2008 року, складений Криштопівською сільською радою Близнюківського району Xарківської області і ОСОБА_6 (після усиновлення - ОСОБА_3), 26 березня 2010 року, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_3, актовий запис про народження №07, складений 20 квітня 2010 року виконкомом Новоруської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, усиновлювачами ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_8 і ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_9.
Передати ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на опікування Органу опіки та піклування Павлоградської міської ради.
В решті позовних вимог за первісним позовом відмовити.
У задоволенні позовних вимог за зустрічним позовом Органу опіки та піклування Павлоградської міської ради, Служби у справах дітей Павлоградської міської ради в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа Павлоградська міжрайонна прокуратура Дніпропетровської області про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів відмовити у повному обсязі.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя С. О. Бабій
Судове рішення № 53750835, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області було прийнято 06.11.2015. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 185/8376/15-ц. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: