Рішення № 53749154, 18.11.2015, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/18102/15-ц

Провадження № 2/127/5540/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.11.2015 Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Сичука М.М.,

при секретарі Гороховій О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" в особі Вінницької філії до ОСОБА_1 про виселення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачзвернувся до суду з позовом до відповідача про виселення.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 20.08.2007 року ПАТ КБ "Приватбанк" та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № VIW3GK05931575. Відповідно до договору Банк зобов'язався надати кредит у вигляді кредитної лінії у розмірі 44200.00 доларів США строком до 18.08.2037 року а ОСОБА_1 зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ПАТ КБ "Приватбанк" та ОСОБА_1 уклали договір іпотеки № VIW3GK05931575, згідно якого ОСОБА_1 надав в іпотеку нерухоме майно, а саме, квартиру, розташовану за адресою: м. Вінниця, вул. Київська, буд. 160 а, кв. 34.

Свої зобов'язання за кредитним договором позивач виконав в повному обсязі, надавши кредит в розмірі, передбаченому умовами кредитного договору.

ОСОБА_1 не надав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, комісією, а також іншими витратами відповідно до умов договору. Таким чином, у порушення зазначених норм закону та умов договору ОСОБА_1 зобов'язання за Кредитним договором не виконав.

ПАТ КБ "Приватбанк" звернувся до Замостянського районного суду м. Вінниці з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення. 06.07.2012 року суд виніс рішення, задовольнивши частково, звернути стягнення на предмет іпотеки, шляхом продажу вказаного предмета іпотеки позивачем.Проте у погоджений сторонами строк відповідачі добровільно не виконали зазначене рішення суду, тому позивач змушений звернутися із даним позовом до суду.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечила проти позову, вказавши, що діями відповідача не вчиняються жодні перешкоди, оскільки відповідач в даній квартирі не зареєстрований та не проживає .

Вислухавши представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про його задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 20.08.2007 року ПАТ КБ "Приватбанк" та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № VIW3GK05931575. Відповідно до п. 1.1. кредитного договору Банк зобов'язався надати ОСОБА_1 кредит у вигляді кредитної лінії у розмірі 44200.00 доларів США строком до 18.08.2037 pоку, а ОСОБА_1зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ПАТ КБ "Приватбанк" та ОСОБА_1 уклали договір іпотеки № VIW3GK05931575. Згідно з п. 7 договору іпотеки ОСОБА_1 надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру загальною площею 34.40, житловою площею 17.00 кв.м, яка розташована за адресою: м. Вінниця, вул. Київська, буд. 160 а, кв. 34. Майно належить ОСОБА_1 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу.

Свої зобов'язання за кредитним договором ПАТ КБ "Приватбанк" виконав в повному обсязі, надавши ОСОБА_1кредит в розмірі, передбаченому умовами кредитного договору.

Згідно зі статтями526,527,530 ЦК Українизобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідач не надав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, комісією, а також іншими витратами відповідно до умов договору. Таким чином, у порушення зазначених норм закону та умов договору ОСОБА_1 зобов'язання за Кредитним договором не виконав.

ПАТ КБ "Приватбанк" звернувся до Замостянського районного суду м. Вінниці з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення. Заочним рішенням Замостянського районного суду м. Вінниці від 06.07.2012 року позов було задоволено частково, звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме: квартири загальною площею 34.40, житловою площею 17.00 кв.м, яка розташована за адресою: м. Вінниця, вул. Київська, буд. 160 а, кв. 34, шляхом продажу вказаного предмета іпотеки Публічним акціонерним товариством комерційним банком "ПриватБанк". В задоволенні позову про виселення було відмовлено, зважаючи на передчасність та недотримання позивачем вимог ст. 40 Закону України "Про іпотеку".

В подальшому позивач звертався до відповідача з вимогами про звільнення квартири, направленими як за місцем його проживання, так і реєстрації.

Згідно із ч. 3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду здійснюється відповідно до ст. 39 Закону України «Про іпотеку».

Так, за змістом ч. 1, 2 ст. 39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя виносить рішення про виселення мешканців за наявності підстав, передбачених законом, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення.

Частиною 1 ст. 40 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться в порядку, встановленому законом.

Нормою, яка встановлює порядок виселення із займаного житлового приміщення, є ст. 109 ЖК України, у частині першій якої передбачені підстави виселення.

Відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про іпотеку» після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщенняшляхом позасудового врегулюванняна підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Зі змісту зазначених норм убачається, що вимога письмового попередження про добровільне звільнення житлового приміщення стосується лише такого способу звернення стягнення на предмет іпотеки, як позасудове врегулювання на підставі договору.

Задоволення позову про виселення мешканців з переданого в іпотеку житлового приміщення не залежить від дотримання іпотекодержателем ч. 2 ст. 40 Закону України «Про іпотеку».

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України у справі № 6-455цс15 від 09 вересня 2015 року.

Суд вважає, що для застосування положень ч. 1 ст. 40 Закону України «Про іпотеку» та ст. 109 ЖК України у спірних правовідносинах, що склалися між сторонами (виселення осіб з предмета іпотеки, на яке судовим рішенням звернуто стягнення), проживання чи не проживання відповідача (власника іпотечного майна) не має вирішального значення, оскільки визначальною обставиною у спірних правовідносинах, з урахуванням предмета позову, є необхідність захисту прав іпотекодержателя та забезпечення йому можливості задоволення боргових вимог за рахунок іпотечного майна, що передбачено вимогами закону та умовами укладеного між сторонами іпотечного договору.

Суд звертає увагу, що згідно відповіді адресно-довідкового підрозділу УДМС України у Вінницькій області від 11.08.2015 року ОСОБА_2 зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_1. Факт відсутності реєстрації відповідача ОСОБА_2 в АДРЕСА_1, також підтверджений довідкою з місця проживання про склад сімї та реєстрацію № 2722/р від 16.11.2015 року, виданою МКП ЖЕК № 15.

Водночас не можуть бути підставою для відмови в задоволенні позову посилання представника відповідача, що відповідач не проживає в даній квартирі з наступних міркувань. Даний факт підтверджений як довідкою МКП ЖЕК № 15, так і актом головного державного виконавця Замостянського відділу ДВС Вінницького МУЮ ОСОБА_3 від 07.07.2015 року, відповідно до якого встановлено, що за адресою: м. Вінниця, вул. Київська, буд. 160 а, кв. 34 проживає ОСОБА_1 ст. 29 ЦК України вказує, що місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово

В звязку із задоволенням позову судові витрати слід стягнути з відповідача на користь позивача, відповідно дост. 88 ЦПК України.

На підставі викладеного вище та керуючись ст.ст.526,527,530 ЦК України,ст. 109 Житлового кодексу України,ст.ст. 39, 40 Закону України "Про іпотеку",ст.ст.10,57-60,88,212-215 ЦПК України,суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Виселити ОСОБА_1, який проживає у квартирі, розташованій за адресою: м. Вінниця, вул. Київська, буд. 160 а, кв. 34.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" витрати по сплаті судового збору в сумі 243 (двісті сорок три) гривні 60 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Вінницької області протягом десяти днів з дняпроголошення.

Суддя: