Ухвала суду № 53749094, 24.11.2015, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/25712/14-ц

У Х В А Л А

"24" листопада 2015 р. Вінницький міський суд Вінницької області

в складі головуючого судді Короля О.П.

секретаря Куйдан Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової тат моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ :

В наведеній вище справі представник позивача звернувся до суду із заявою про призначення в справі повторної автотоварознавчої експертизи.

Заява мотивована тим, що в провадженні суду знаходиться справа № 127/25712/14-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Предметом спору по даній справі є стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальної шкоди завданої внаслідок ДТП.

В справі було призначено та проведено судову автотоварознавчу експертизу, за результатами якої було складено Висновок експерта № 23 від 07.04.2015 року, згідно якого вартість ремонтно-відновлювальних робіт автомобіля марки Volkswagen Т4, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2003 року випуску, у результаті його пошкодження, з ПДВ складає 57532,93 гривень.

Відповідач вважає, що висновок експерта не відображає реального розміру матеріального збитку завданого позивачу внаслідок ДТП, є необгрунтованим, суперечить іншим матеріалам справи, що в свою чергу дає підстави для призначення повторної експертизи, з наступних підстав:

По-перше: Предметом спору є стягнення з ОСОБА_2 на користь позивача матеріального збитку завданого внаслідок ДТП.

Але при проведенні експертного дослідження експерт визначав не розмір матеріального збитку завданого ОСОБА_1, а ринкову вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля Volkswagen Т4, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2003 року випуску.

Тобто, висновок експерта № 23 від 07.04.2015 року суперечить позовним вимогам ОСОБА_1, так як вартість відновлювального ремонту та розмір матеріального збитку є різними поняттями та при їх визначені використовуються різні методи їх визначення.

По-друге: необхідно звернути увагу суду на той факт, що належний ОСОБА_1 автомобіль марки Volkswagen Т4, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2003 року випуску, тобто строк його експлуатації становить 12 років. Згідно з п. 7.41. «Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів», затвердженої наказом Міністерства юстиції і Фонду державного майна України № 142/5/2092 від 24.11.2003 року: «Значення коефіцієнта фізичного зносу, який підлягає усуненню, не може перевищувати 0,7. Для складників КТЗ зі строком експлуатації понад 12 років значення Е приймається рівним 0,7.». Незважаючи на це експерт, при визначенні вартості відновлювального ремонту вказаного автомобіля, не брав до уваги та не визначав коефіцієнт фізичного зносу автомобіля, вказавши в розрахунку на арк. 3 висновку, що значення показника Ез = 0. Тобто, випливає висновок про те, що розрахунок вартості відновлювального ремонту автомобіль експерт здійснював як для нового автомобіля, не враховуючи коефіцієнт його фізичного зносу, що в свою чергу ставить під сумнів правильність визначення вартості відновлювального ремонту автомобіля, адже вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу становить:

Свр (Ср) 1490,40 грн. + (См) 8646,80 грн. + (Сс) 47395,73 грн. * (1-0,7) + 0,00

грн. = 17259,88 гривень

По-третє: до висновку експерта № 23 від 07.04.2015 року не було додано ОСОБА_3 акт, в якому мало б бути зазначено, які саме запасні частини автомобіля пошкоджено та які підлягають ремонту (заміні).

Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_4 надав суду пояснення, що ОСОБА_3 акт складав не він, а інший експерт, який і проводив огляд автомобіля та саме на підставі цього акту ОСОБА_4 проводив розрахунок вартості відновлювального ремонту. ОСОБА_3 акт експертом суду наданий не був.

В звязку із відсутністю вказаного ОСОБА_3 акту є незрозумілою Ремонтна калькуляція № 23/2015, додана до висновку експерта.

Представник позивача ОСОБА_5 заперечив проти призначення повторної авто товарознавчої експертизи, мотивуючи тим, що висновок експерта №23 від 07.04.2015 р. є повним і зрозумілим, не вбачає підстав для призначення повторної експертизи.

Заслухавши осіб, які беруть участь у справі, оглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення заяви про призначення повторної судової автотоварознавчої експертизи.

Відповідно до ч. 2 ст. 150 ЦПК України, якщо висновок експерта буде визнано необгрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).

На переконання суду, висновок експерта №23 від 07.04.2015 р. НДЕКЦ УМВС України у Вінницькій області є необґрунтованим, тому що при його складанні не враховано 12 річний строк експлуатації автомобіля Volkswagen Т4, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2003 року випуску, а також цей висновок суперечить іншим матеріалам справи щодо обсягу пошкоджень цього транспортного засобу.

Враховуючи викладене вище та керуючись ст.ст. 27, 44, 143, 150 ЦПК України, -

УХВАЛИВ :

Заяву представника відповідача ОСОБА_2 задовольнити.

Призначити в справі повторну автотоварознавчу експертизу, на вирішення якої поставити питання:

- який розмір матеріального збитку завданого ОСОБА_1 внаслідок пошкодження належного йому автомобіля Volkswagen Т4, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2003 року випуску, в результаті ДТП.?

Проведення експертизи доручити Вінницькому відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Оплату за проведення експертизи покласти на відповідача ОСОБА_2.

Попередити експертів про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384, 385 КК України.

Визначити строк проведення експертизи згідно з положеннями Інструкції про призначення та проведення експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 р. №53/5 (із внесеними змінами згідно з наказами Міністерства юстиції України.

Оплату за проведення експертизи покласти на відповідача ОСОБА_2.

Надати експертній установі цивільну справу №127/25712/14-ц.

На час проведення експертизи провадження в справі зупинити.

Ухвала суду в частині зупинення провадження може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом пяти днів з дня проголошення.

Суддя