Рішення № 53747557, 19.11.2015, Солом'янський районний суд міста Києва

справа № 760/13196/15-ц

провадження № 2/760/5705/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 листопада 2015 року м. Київ

Солом'янський районний суд м. Києва у складі судді Шевченко Л. В.,

за участю секретаря судового засідання Бугайчука О. Р.,

за участю представника позивача Ткачова О. Ю., відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, ухвалив таке рішення.

Позиції осіб, які беруть участь у справі:

14.07.2015 позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 (відповідач -1), ОСОБА_3 (відповідач-2) та ОСОБА_2 (відповідач-3) про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що 25.04.2008 ВАТ «Родовід Банк» (правонаступником якого є ПАТ «Родовід Банк») та ОСОБА_3 (відповідач-1) уклали договір про іпотечний кредит № 77.2/ІЖ-129.08.1. За умовами цього договору позивач надав відповідачу кредит у розмірі 510 000 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 10,9 % річних в порядку, на умовах та в строки, визначені договором.

З метою забезпечення виконання договору про іпотечний кредит 25.04.2008 ВАТ «Родовід Банк» (правонаступником якого є ПАТ «Родовід Банк»), ОСОБА_3 (відповідач-1) та ОСОБА_3 (відповідач-2) уклали договір поруки. За умовами цього договору відповідач-2 зобов'язався перед позивачем у повному обсязі солідарно відповідати за виконання відповідачем-1 зобов'язань щодо повернення суми кредиту, сплати процентів за користування кредитом в порядку, на умовах та в строки, визначені договором про іпотечний кредит та додатковими угодами до нього, як існуючими на момент укладення договору, так і тими, що виникнуть на його підставі в майбутньому.

25.04.2008 окремий договір поруки з аналогічними умовами був укладений і з ОСОБА_2 (відповідачем -3).

Відповідачі порушили свої зобов'язання в частині повернення кредиту та сплати процентів, що призвело до виникнення заборгованості, розмір якої станом на 11.12.2013 складає 758 078, 06 грн.

Представник позивача, скориставшись своїм процесуальним правом, збільшив позовні вимоги та просив стягнути з відповідачів заборгованість, яка станом на 25.09.2015 складає 1 177 544,68 грн., з яких:

485 119, 03 грн. - сума поточної заборгованості за кредитом;

20 150, 88 грн. - сума простроченої заборгованості за кредитом;

4 742,51 грн. - сума поточної заборгованості по процентам за кредитом;

283 105,92 грн. - сума простроченої заборгованості по процентами за кредитом;

13 538,54 грн. - сума пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом;

198 356,22 грн. - сума пені за несвоєчасне погашення процентів за кредитом;

9 554,85 грн. - сума інфляційних втрат від простроченого кредиту;

139 026,28 грн. - сума інфляційних втрат від суми прострочених процентів за кредитом;

1 502,46 грн. - сума трьох процентів річних від суми простроченого кредиту;

22 447,99 грн. - сума трьох процентів річних від суми прострочених процентів по кредиту.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовну заяву з урахуванням збільшених позовних вимог та просив її задовольнити з викладених у ній підстав.

Відповідач-1 у судове засідання не з'явився, хоча про день, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, причини своєї неявки суду не повідомив.

Відповідач-2 та його представник у судове засідання не з'явилися, хоча про день, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

У день судового засідання представник відповідача-2 ОСОБА_5 особисто через канцелярію суду подав клопотання про відкладення судового засідання у зв'язку з його участю у судовому засіданні в Обухівському районному суді Київської області.

Суд журнальною ухвалою відмовив у задоволенні зазначеного клопотання тому, що дату відкладення справи на 19.11.2015 суд погоджував з представником відповідача-2 ОСОБА_5 26.10.2015, який не повідомив суд про його зайнятість в іншому судовому процесі. Крім того, представник відповідача-2 не підтвердив належними доказами факт перебування його в Обухівському районному суді Київської області у день та час розгляду зазначеної справи.

У матеріалах справи містяться письмові заперечення відповідача-2, у яких він просив відмовити у задоволенні позову, у зв'язку з тим, що позивач звернувся до суду після спливу строку позовної давності, передбаченого статтею 258 ЦК, та після спливу строку дії поруки, передбаченої частиною четвертою статті 559 ЦК.

Відповідач-3 у судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала, та просила суд врахувати, що шлюб між нею та ОСОБА_3 (відповідачем-1) розірваний. Після розірвання шлюбу вони шлюбних стосунків не підтримують та спільного господарства не ведуть. Від шлюбу у них є дитина, яка повністю перебуває на її утриманні.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши обставини справи, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, суд

встановив:

25.04.2008 ВАТ «Родовід Банк» (правонаступником якого є ПАТ «Родовід Банк») та ОСОБА_3 (відповідач-1) уклали договір про іпотечний кредит № 77.2/ІЖ-129.08.1. За умовами цього договору позивач надав відповідачу кредит у розмірі 510 000 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 10,9 % річних зі строком погашення не пізніше 25.04.2038 у порядку, на умовах та в строки, визначені договором (а.с.8-11).

Свої зобов'язання за договором позивач виконав належним чином, зокрема, видав відповідачу грошові кошти у розмірі 510 000 грн. Цей факт встановлений на підставі меморіального ордеру ПАТ «Родовід Банк» № 1367_16 від 25.04.2008 (а.с. 25).

З метою забезпечення виконання договору про іпотечний кредит 25.04.2008 ПАТ «Родовід Банк», ОСОБА_3 (відповідач-1) та ОСОБА_3 (відповідач-2) уклали договір поруки. За умовами цього договору відповідач-2 зобов'язався перед позивачем у повному обсязі солідарно відповідати за виконання відповідачем-1 зобов'язань щодо повернення суми кредиту, сплати процентів за користування кредитом в порядку, на умовах та в строки, визначені договором про іпотечний кредит та додатковими угодами до нього, як існуючими на момент укладення договору, так і тими, що виникнуть на його підставі в майбутньому (а.с.17-18).

25.04.2008 окремий договір поруки з аналогічними умовами був укладений і з ОСОБА_2 (відповідачем -3) (а.с. 19-20).

Відповідно до наданого позивачем розрахунку станом на 25.09.2015 у відповідача-1 виникла заборгованість за кредитним договором, яка складає 1 177 544,68 грн., з яких:

485 119, 03 грн. - сума поточної заборгованості за кредитом;

20 150, 88 грн. - сума простроченої заборгованості за кредитом;

4 742,51 грн. - сума поточної заборгованості по процентам за кредитом;

283 105,92 грн. - сума простроченої заборгованості по процентами за кредитом;

13 538,54 грн. - сума пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом;

198 356,22 грн. - сума пені за несвоєчасне погашення процентів за кредитом;

9 554,85 грн. - сума інфляційних втрат від простроченого кредиту;

139 026,28 грн. - сума інфляційних втрат від суми прострочених процентів за кредитом;

1 502,46 грн. - сума трьох процентів річних від суми простроченого кредиту;

22 447,99 грн. - сума трьох процентів річних від суми прострочених процентів по кредиту.

Встановивши усі обставини справи та здійснивши загальну оцінку доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належить задовольнити частково з таких підстав.

Частина перша статті 1054 ЦК передбачає, що «за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти».

Суд встановив факт укладення договору про іпотечний кредит та отримання відповідачем-1 грошових коштів.

Згідно з статтею 526 ЦК «зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться».

Свої зобов'язання за договором позивач виконав належним чином, зокрема, надав відповідачу-1 кредит у розмірі 510 000 грн.

Відповідно до частини першої статті 527 ЦК «боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту».

Стаття 610 ЦК встановлює, що «порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання)».

Відповідно до частини першої статті 612 ЦК «боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом».

Згідно з частиною другою статті 625 ЦК «боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом».

Суд зазначає, що відповідач-1 порушив свої зобов'язання за договором щодо повернення кредиту, сплати процентів, внаслідок чого виникала заборгованість. Розмір заборгованості підтверджується розрахунком заборгованості, складеним та завіреним позивачем (а.с. 74-77).

У своїх запереченнях відповідач-2 просив застосувати строк позовної давності. Представник позивача у судовому засіданні зазначив, що не вважає строк позовної давності пропущеним, оскільки строк дії договору про іпотечний кредит встановлений до 25.04.2038.

Стаття 256 ЦК визначає, що «позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу».

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК). Однак для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність. Зокрема, відповідно до частини другої статті 258 ЦК, позовна давність в один рік встановлюється до вимоги про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно з частиною першою статті 261 ЦК «перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила».

Отже, відповідно до статті 261 ЦК початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості випливає, що відповідач-1 здійснив останній платіж 21.03.2011 (а.с. 74).

Перебіг позовної давності за вимогами кредитора, які випливають з порушення боржником умов договору (графіка погашення кредиту) про погашення боргу частинами (щомісячними платежами) починається стосовно кожної окремої частини, від дня, коли відбулося це порушення.

Позовна давність у таких випадках обчислюється окремо по кожному простроченому платежу.

У разі порушення боржником строків сплати чергових платежів, передбачених договором, кредитор протягом усього часу - до встановленого договором строку закінчення виконання останнього зобов'язання вправі заявити в суді вимоги про дострокове повернення тієї частини кредиту разом з нарахованими процентами, що підлягає сплаті.

Несплачені до моменту звернення кредитора до суду платежі підлягають стягненню у межах позовної давності по кожному із платежів.

Зазначений правовий висновок зроблений Верховним Судом України у постанові від 06.11.2013 у цивільній справі № 6-116цс13 та відповідно до вимог статті 360-7 ЦПК враховується судом при вирішенні цієї справи.

Згідно з частиною третьою статті 267 ЦК «позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення».

Оскільки відповідач-2 зробив відповідну заяву, суд вважає за необхідне застосувати позовну давність. При цьому суд не враховує аргумент представника позивача щодо не пропущення строку позовної давності у зв'язку з не закінченням строку дії договору, оскільки при порушенні умов договору про погашення кредиту частинами позовна давність обчислюється окремо по кожному простроченому платежу. Ця правова позиція суду узгоджується з вищезазначеним правовим висновком Верховного Суду України.

Позивач звернувся до суду із цим позовом 10.07.2015, що підтверджується відбитком поштового штемпеля на конверті (а.с. 28).

Враховуючи загальні та спеціальні строки позовної давності, суд виходить з того, що строк для стягнення заборгованості необхідно обчислювати з 10.07.2012, а для пені - з 10.07.2014.

З наданого позивачем розрахунку, застосовуючи строки позовної давності, суд встановив, що у відповідача-1 виникла заборгованість за кредитним договором, яка складається з:

485 119, 03 грн. - сума поточної заборгованості за кредитом;

13 185,02 грн. - сума простроченої заборгованості за кредитом;

4 742,51 грн. - сума поточної заборгованості по процентам за кредитом;

174 249,02 грн. - сума простроченої заборгованості по процентами за кредитом;

6 748,18 грн. - сума пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом;

97 338,38 грн. - сума пені за несвоєчасне погашення процентів за кредитом.

Розрахунок суми простроченої заборгованості по кредиту з урахуванням індексу інфляції:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргу10.07.2012 - 10.07.201513185.021.76010026.10

Розрахунок суми простроченої заборгованості по процентам з урахуванням індексу інфляції:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргу10.07.2012 - 10.07.2015174249.021.760132501.81

Розрахунок 3 % річних від суми простроченого кредиту:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів13185.0210.07.2012 - 10.07.201510963 %1187.74

Розрахунок 3 % річних від суми прострочених процентів:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів174249.0210.07.2012 - 10.07.201510963 %15696.73

Таким чином, загальний розмір заборгованості відповідача-1 складає 940 794,52 грн.

Відповідно до частини першої статті 546 ЦК «виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком».

Частина перша статті 553 ЦК передбачає, що «за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником».

Відповідно до статті 554 ЦК «у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки».

Солідарний обов'язок боржників передбачений статтею 543 ЦК, згідно з якою «у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників.

Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі».

Суд констатує, що правові наслідки порушення зобов'язання, забезпеченого порукою, урегульовані статтею 554 ЦК. Зі змісту цієї норми вбачається можливим встановлення поруки щодо виконання одного й того самого зобов'язання одночасно з боку декількох осіб. Однак така порука виникає на підставі її спільного надання, у формі укладення одного договору (частина третя статті 554 ЦК). У такому разі поручителі відповідають перед кредитором солідарно.

Законом не заборонено укладення й кількох договорів поруки на виконання того самого зобов'язання, але в цьому випадку частина третя статті 554 ЦК застосована бути не може.

Оскільки у цій справі, зобов'язання забезпечувалося кількома поручителями, які надали поруку за різними самостійними договорами поруки, у такому випадку відповідач-2 та відповідач-3 не несуть солідарної відповідальності перед кредитором. Кредитор має право пред'явити вимогу до кожного з поручителів на підставі відповідного договору.

Поручитель, що виконав зобов'язання, не може висунути вимогу до іншого поручителя на предмет розподілу тягаря відповідальності перед кредитором. Крім того, до поручителя, який виконав зобов'язання за кредитним договором, переходять права кредитора лише в розмірі частини зобов'язання, виконаного ним.

Така правова позиція суду узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 11.03.2015 № 6-35цс15, який та відповідно до вимог статті 360-7 враховується судом при розгляді цієї справи.

Суд не враховує твердження відповідача-2 щодо припинення поруки у зв'язку із закінченням строку.

Так, згідно з положеннями частини четвертої статті 559 ЦК порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

У цій справі договорами поруки не визначено строк, після закінчення якого порука припиняється, оскільки умовами цих договорів встановлено, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання за договором про іпотечний кредит.

У зв'язку з порушенням відповідачем-1 виконання зобов'язання за кредитним договором позивач відповідно до частини другої статті 1050 ЦК та умов договору про іпотечний кредит використав право достроково вимагати стягнення з позичальника та поручителів заборгованості за цим договором, звернувшись до суду з вимогою про дострокове повернення всієї суми кредиту й пов'язаних із ним платежів.

Отже, пред'явивши вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, сплату процентів за користування кредитом та пені, позивач відповідно до частини другої статті 1050 ЦК змінив строк виконання основного зобов'язання. Враховуючи те, що банк одночасно із цією вимогою пред'явив вимоги до поручителів, тому порука не припинилася, адже банк не пропустив встановлений шестимісячний строк.

Зважаючи на обставини справи, досліджені у судовому засіданні докази та системний аналіз положень чинного законодавства України, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Розподіляючи судові витрати відповідно до статті 88 ЦПК, суд зазначає, що з відповідачів в рівних частинах належить стягнути на користь позивача судовий збір в розмірі 3 654 грн.

Керуючись статтями 16, 256, 257, 258, 261, 267, 526, 527, 543, 546, 553, 554, 559, 610, 612, 625, 1050, 1054 ЦК, статтями 1, 4-11, 18, 57-66, 74, 79, 88, 157-196, 208, 209, 212-215, 218, 223, 360-7 ЦПК, суд

вирішив:

Позов Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, місце реєстрації: 03048, АДРЕСА_1) та ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_2, місце реєстрації: 03048, АДРЕСА_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» (ідентифікаційний код: 14349442, юридична адреса: 04070, м. Київ, вул. Петра Сагайдачного, 17) заборгованість за договором про іпотечний кредит № 77.2/ІЖ-129.08.1 від 25 квітня 2008 року у сумі 940 794,52 грн. (дев'ятсот сорок тисяч сімсот дев'яносто чотири гривні 52 копійки).

Стягнути солідарно з ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, місце реєстрації: 03048, АДРЕСА_1) та ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_3, місце реєстрації: 03048, АДРЕСА_2) на користь Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» (ідентифікаційний код: 14349442, юридична адреса: 04070, м. Київ, вул. Петра Сагайдачного, 17) заборгованість за договором про іпотечний кредит № 77.2/ІЖ-129.08.1 від 25 квітня 2008 року у сумі 940 794,52 грн. (дев'ятсот сорок тисяч сімсот дев'яносто чотири гривні 52 копійки).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути в рівних частинах з ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, місце реєстрації: 03048, АДРЕСА_1), ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_2, місце реєстрації: 03048, АДРЕСА_1) та ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_3, місце реєстрації: 03048, АДРЕСА_2) на користь Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» (ідентифікаційний код: 14349442, юридична адреса: 04070, м. Київ, вул. Петра Сагайдачного, 17) 3 654,00 грн. (три тисячі шістсот п'ятдесят чотири гривні 00 копійок) судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду міста Києва через Солом'янський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Л. В. Шевченко