Ухвала суду № 53747538, 24.11.2015, Солом'янський районний суд міста Києва

№ 760/18065/15-к

№ 1-кс/760/7324/15

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24. 11. 2015 року слідчий суддя Солом'янський районний суд міста Києва Бобровник О. В., при секретарі Яковенко Н. К.., за участю прокурора Вознюк В. І., захисника ОСОБА_2, підозрюваногоОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора прокуратури Солом'янського району м. Києва Вознюк В. І. про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у кримінальному провадженні за №12015100090009506 від 29.09.2015, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,

В С Т А Н О В И В:

24. 11. 2015 року до суду надійшло зазначене клопотання, з якого вбачається, що ОСОБА_3, в 2015 році в не встановлений слідством час, в не встановленому слідством місці, незаконно, без передбаченого законом дозволу придбав предмет за зовнішніми ознаками схожий на пістолет, з приєднаним до нього предметом схожим на глушник, та чотирнадцять предметів схожих на пістолетні патрони, та став незаконно без передбаченого законом дозволу зберігати при собі.

29.09.2015 року приблизно о 18:00 годині ОСОБА_3 перебуваючи на парковці ТРЦ «Більшовик» по вул. В.Гетьмана, 6-Б в м. Києві, був зупинений працівниками міліції, де у нього при проведенні поверхневого огляду ліворуч під жилеткою в яку він був одягнений, було виявлено та в подальшому вилучено предмет за зовнішніми ознаками схожий на пістолет, з приєднаним до нього предметом схожим на глушник, та чотирнадцять предметів схожих на пістолетні патрони.

Згідно висновку експерта НДЕКЦ ГУ МВС України в м. Києві № 861 від 20.09.2015 року: предмет схожий на пістолет, під час огляду місця події 29.09.2015 за адресою: місто Київ вул. Гетьмана, 6-Б, у гр. ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 - відноситься до вогнепальної зброї, є самозарядним пістолетом моделі «П9Р», під патрони калібру 9Х19 Luger, придатний до стрільби.

Глушник до вогнепальної зброї не відноситься, є дульним пристроєм для зменшення звуку та погашення полум'я пострілу - (ПБС). Предмет пристосований для спільного використання з пістолетом, що надійшов на дослідження.

Згідно висновку експерта НДЕКЦ ГУ МВС України в м. Києві № 862 від 30.09.2015 року:

З наданих на дослідження 14-ти предметів схожих на набої що були вилучені при огляді місця події 29.09.2015 за адресою м. Київ, вул. Гетьмана, 6-Б у громадянина, який представився ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1:

-3 патрони до стрільби не придатні, визначити їх питому кінетичну енергію не надається можливим, у зв'язку з чим визначити їх належність до боєприпасів неможливо;

-8 патронів до боєприпасів до вогнепальної зброї не належать (питома кінетична енергія снарядів нижча мінімальної величини питомої кінетичної енергії снаряда (0,5 Дж/мм2), необхідної для нанесення небезпечних для життя та здоров'я людини пошкоджень);

3 патрона відносяться до боєприпасів до нарізної вогнепальної зброї (питома кінетична енергія снарядів вища мінімальної величини питомої кінетичної енергії снаряда (0,5 Дж/мм2), необхідної для нанесення небезпечних для життя та здоров'я людини пошкоджень).

Досліджувані набої виготовлені промисловим способом підприємством «Israel Military Industries» (Ізраїль), до конструкції даних набоїв саморобним способом внесено зміни, а саме зменшено масу метального заряду.

Надані на дослідження 14 предметів схожі на набої, є пістолетними патронами калібру 9x19 мм. З них 11 набої придатні для стрільби, 3 набої до стрільби не придатні. Досліджувані набої можуть бути використані для стрільби з нарізної вогнепальної зброї відповідного типу калібру 9x19 мм

Таким чином, ОСОБА_3, своїми умисними діями, які виразились у незаконному придбанні, зберіганні вогнепальної зброї, бойових припасів, без передбаченого законом дозволу, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України.

29. 09. 2015 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015100090009506, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

30. 09. 2015 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

01. 09. 2015 року ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва відносно підозрюваного ОСОБА_3 обраний запобіжний захід - тримання під вартою до 18. 00 год. 27. 11. 2015 року.

Прокурор в поданому клопотанні зазначає, що двомісячний строк слідства по кримінальному провадженню закінчується 01.12.2015 року однак, завершити досудове розслідування до вказаного строку не представилось можливим, оскільки необхідно провести ряд слідчих та процесуальних дій, зокрема: провести амбулаторну судову комплексну психолого-психіатричну експертизу підозрюваного ОСОБА_3; допитати свідка ОСОБА_6; отримати характерезуючі матеріали на підозрюваного; здійснити відкриття матеріалів в кримінальному провадженні відповідно до ст. 290 КПК України потерпілому, підозрюваному ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 та його захиснику.

Провести вищевказані дії, не представилось зробити раніше, оскільки: 13.11.2015 року було отримано копії медичної документації яка свідчить про захворювання голови підозрюваного ОСОБА_3 в зв'язку з чим виникла необхідність в проведенні амбулаторної судово комплексної психолого- психіатричної експертизи підозрюваного ОСОБА_3

В зв'язку із зазначеним прокурор посилаючись на те, що існують ризики передбачені ст.. 177 КПК України, які вказують на те, що підозрюваний буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду, впливати на свідків, з метою зміни останніми показів в частині фактичних обставин, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, просив слідчого суддю продовжити строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 строком на 60 днів.

Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання з підстав наведених у ньому та просив слідчого суддю про задоволення клопотання.

Підозрюваний та його захисник проти задоволення клопотання заперечували посилаючись на те, що в рамках кримінального провадження допитано всіх можливих свідків кримінального правопорушення і залишається лише провести амбулаторну судову комплексу психолого-психіатричну експертизу підозрюваному ОСОБА_3, а тому на думку підозрюваного та його захисника на даний час відпали підстави для продовження застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. В зв'язку із зазначеним підозрюваний та його захисник просили слідчого суддю відмовити в задоволенні клопотання про продовження застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Заслухавши пояснення прокурора, захисника підозрюваного та підозрюваного, вивчивши та дослідивши матеріали клопотання, об'єктивно оцінивши докази, які містяться в клопотанні, слідчий суддя приходить до наступного.

У відповідності до ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Згідно ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.

Ч. 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

З матеріалів клопотання вбачається, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, що підтверджується даними матеріалами клопотання.

Встановлено, що 01.10.2015 року ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва (провадження №760/18065/15-к) задоволено клопотання слідчого СВ Солом'янського РУ ГУ МВС України в м. Києві Чередніченка Б.Ю. та застосовано до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів (до 18 год. 00 хв. 27.11.2015 року).

Прокурор прокуратури Солом'янського району м. Києва Вознюк В.І. звернулась до слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва з клопотанням про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стоком ще на 60 днів.

Прокурор в поданому клопотанні посилалась на те, що двомісячний строк слідства по кримінальному провадженню закінчується 01.12.2015 року однак, завершити досудове розслідування до вказаного строку не представилось можливим, оскільки необхідно провести ряд слідчих та процесуальних дій, зокрема: провести амбулаторну судову комплексну психолого-психіатричну експертизу підозрюваного ОСОБА_3; допитати свідка ОСОБА_6; отримати характерезуючі матеріали на підозрюваного; здійснити відкриття матеріалів в кримінальному провадженні відповідно до ст. 290 КПК України потерпілому, підозрюваному ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 та його захиснику. Провести вищевказані дії, не представилось зробити раніше, оскільки: 13.11.2015 року було отримано копії медичної документації яка свідчить про захворювання голови підозрюваного ОСОБА_3 в зв'язку з чим виникла необхідність в проведенні амбулаторної судово комплексної психолого-психіатричної експертизи підозрюваного ОСОБА_3 В зв'язку із зазначеним прокурор посилаючись на те, що існують ризики передбачені ст.. 177 КПК України, які вказують на те, що підозрюваний буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду, впливати на свідків, з метою зміни останніми показів в частині фактичних обставин, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, просив слідчого суддю продовжити строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 строком на 60 днів.

Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечували посилаючись на те, що в рамках кримінального провадження допитано всіх можливих свідків кримінального правопорушення і залишається лише провести амбулаторну судову комплексу психолого-психіатричну експертизу підозрюваного ОСОБА_3, а тому на думку підозрюваного та його захисника на даний час відпали підстави для продовження застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. В зв'язку із зазначеним підозрюваний та його захисник просили слідчого суддю відмовити в задоволенні клопотання.

Зважаючи на надані в судовому засіданні пояснення прокурора, захисника підозрюваного, підозрюваного, а також беручи до уваги надані в судовому засіданні письмові докази, вважаю, що на даний час відпали підстави для продовження застосування до ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з огляду на наступне.

Як вбачається з п. 1 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04.04.2013 p. N 511-550/0/4-13 «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України», вирішуючи питання про застосування, продовження, зміну або скасування запобіжного заходу при розгляді відповідних клопотань, слідчий суддя, суд щоразу зобов'язаний пам'ятати, що критерії для обрання того чи іншого запобіжного заходу передбачені у ч.1 ст.194 КПК, а тому слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу, якщо за результатами розгляду клопотання встановить:

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор;

- недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні;

а також враховувати, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року (Конвенція), а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК України, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).

Згідно ст.199 КПК України, суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо не буде доведено, що: заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Таким чином вбачається, що подальше обґрунтування застосування до особи запобіжного заходу має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються, та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у право особи на свободу.

У клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, прокурор посилається на наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу до ОСОБА_3 покладалась необхідність запобігти спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків кримінального правопорушення, перешкоджанню кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, а інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки останнього.

Так, зазначені ризики є титульним відображенням положень ст.177 КПК України.

При цьому, вказані припущення прокурора не підтверджуються жодними допустимими і належними доказами, які вказують на здійснення впливу ОСОБА_3 на свідків, як безпосередньо, так і через інших осіб.

З матеріалів поданого клопотання вбачається, що в рамках даного провадження допитано всіх свідків кримінального правопорушення і залишається лише провести амбулаторну судову комплексу психолого-психіатричну експертизу підозрюваного ОСОБА_3

Разом з тим, у матеріалах поданого клопотання відсутні жодні докази, які б підтверджували наявність фактів того, що підозрюваний ухилявся чи може ухилятися від слідства і суду та виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істині у справі, продовжувати злочинну діяльність або ж доказів того, що він може вчиняти зазначені дії.

Натомість вбачається, що підозрюваний ОСОБА_3:

- ніколи не притягувався до адміністративної відповідальності за злісне ухилення від явки до суду, до прокурора, слідчого, органу дізнання, а також до кримінальної відповідальності - за відмову від дачі показань або дачу завідомо неправдивих показань;

- не протидіяв і не перешкоджав розпорядженням і діяльності суду, працівників правоохоронних органів та не притягувався у зв'язку з цим до кримінальної або адміністративної відповідальності;

- ніколи не ухилявся від виконання будь-яких процесуальних рішень органу дізнання, слідчого, прокурора, суду;

- не перешкоджав встановленню істини у кримінальному провадженні будь-яким чином, зокрема: шляхом ухилення від явки до органу дізнання, слідчого, прокурора, суду; не примушував шляхом висловлення погроз, вчинення насильницьких дій або іншим чином учасників процесу, свідків до відмови від дачі показань, дачі завідомо неправдивих показань, неприйнятті участі у проведенні процесуальних дій, невиконанні процесуальних рішень; не впливав на співробітників судових органів, органів дізнання, досудового слідства, прокуратури для перешкоджання їх законній діяльності, зокрема шляхом висловлення погроз, вчинення насильницьких дій, знищення майна тощо.

Так, будь-які докази, які б свідчили про наявність обґрунтованих ризиків щодо ухилення ОСОБА_3 від явки до слідчого органу, перешкоджання встановленню істини по кримінальному провадженні в матеріалах кримінального провадження відсутні.

Таким чином, необхідність подальшого продовження застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відпала та є недоцільною.

Разом з тим, підхід Європейського суду з прав людини до розгляду доцільності продовження строків тримання особи під вартою як впродовж досудового розслідування, так і судового розгляду - ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування кримінального провадження зменшуються ризики, які стали підставою для застосування до особи запобіжного заходу на початковій стадії розслідування.

З огляду на зазначене вище, вбачається, що при розгляді питання, щодо продовження до особи застосування запобіжного заходу мають бути встановлені відповідні докази, які вказують на можливість підозрюваного перешкоджати інтересам правосуддя, ухилятися від суду, перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні або продовжувати злочинну діяльність, а також заявлені нові ризики, які підтвердженні допустимими доказами.

Захисником підозрюваного були надані в судовому засіданні наступні докази, які позитивно характеризують особу підозрюваного, а саме:

- наявність постійного місця проживання разом із ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_1;

- характеристику з місця реєстрації ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 від 03.11.2015 видану Київським РУ ГУ МВС України в Одеській області згідно якої ОСОБА_3 за місцем реєстрації характеризується позитивно до адміністративної відповідальності не притягався;

- документи, що підтверджують соціальні зв'язки ОСОБА_3 (проживання однією родиною із ОСОБА_9.);

Також захисником підозрюваного в судовому засіданні було надано докази щодо наявність важких захворювань у ОСОБА_3, які за відсутності належного лікування можуть призвести до втрати здоров'я.

З наявним в матеріалах клопотання доказів вбачається, що клопотання прокурора не містить обґрунтування щодо неможливості виконання завдань кримінального провадження за умови застосування до підозрюваного ОСОБА_3 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

Так, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного під час проведення досудового розслідування кримінального провадження на нього можуть бути відповідно до ст.194 КПК України покладені обов'язки не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований (проживає чи перебуває) без дозволу, слідчого, прокурора або суду, повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання місця роботи) тощо, що складає зміст такого виду запобіжного заходу як домашній арешт (ст.181 КПК України).

Враховуючи вищевикладене вище, зважаючи на відсутність у клопотанні про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою посилання на докази, що підтверджують наявність ризиків для кримінального провадження, не зазначення, які докази, отримані органами досудового розслідування в порядку, передбаченому КПК України, дають підстави вважати, що підозрюваним вчинятимуться дії щодо незаконного впливу на учасників кримінального провадження, відсутність обґрунтування, яким саме чином підозрюваний може перешкоджати належному проведенню досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження, беручи до уваги наявність у підозрюваного ОСОБА_3 постійного місця проживання (АДРЕСА_1), а також його стан здоров'я (наявність важких захворювань, які потребують термінового лікування), відсутність у заявленому клопотанні мотивування неможливості виконання завдань кримінального провадження шляхом застосування до підозрюваного більш м'якого виду запобіжного заходу, слідчий суддя не вбачає підстав для продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_3

Разом з тим, враховуючи обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_3, його тяжкість, суд вважає за доцільне застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді домашнього арешту, якого на думку слідчого судді буде достатньо для запобігання ризикам передбаченим ст.. 177 КПК України.

У відповідності до ч. 1, 2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби, який може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 131, 177, 178, 181, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 309, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити частково.

Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту строком 60 діб терміном до 22. 01. 2016 року включно.

Зобов'язати підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 прибувати до кабінету прокурора або слідчого за першою вимогою;

- не залишати без дозволу слідчого, прокурора, або суду місце проживання за адресою: АДРЕСА_3.

Роз'яснити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.

Звільнити підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 з під варти із зали суду.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду міста Києва протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя: Бобровник О. В.