Ухвала суду № 53746315, 15.09.2015, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/2071/15Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : скарга на ухвалу ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2015 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоОСОБА_2суддівОСОБА_3 , ОСОБА_4 при секретаріОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси апеляційну скаргу заступника прокурора Черкаської області на ухвалу судді Маньківського районного суду Черкаської області від 07 липня 2015 року про відмову у відкритті провадження у справі за позовом прокурора Маньківського району Черкаської області до Головного управління Держземагентства у Черкаській області, ОСОБА_6, реєстраційної служби Маньківського районного управління юстиції в Черкаській області, третя особа: Фермерське господарство «Ювалон» про визнання недійсними правових актів органу державної влади, визнання недійсним правочину та повернення обєкту оренди, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 10 серпня 2013 року,

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника фермерського господарства «Ювалон» -ОСОБА_7 та голову фермерського господарства - ОСОБА_6, які залишили вирішення вказаного питання на розсуд суду, колегія суддів ,-

в с т а н о в и л а :

В липні 2015 року прокурор Маньківського району Черкаської області звернувся до Маньківського районного суду Черкаської області із позовом до Головного управління Держземагентства у Черкаській області, ОСОБА_6, реєстраційної служби Маньківського районного управління юстиції в Черкаській області, третя особа: фермерське господарство «Ювалон» про визнання недійсними правових актів органу державної влади, визнання недійсним правочину та повернення обєкту оренди, посилаючись в обґрунтування заявленого позову на те, що під час прийняття Головним управлінням Держземагентства у Черкаській області наказу від 05 липня 2013 року за №ЧК/7123182000:02:001/00000206 про надання дозволу на розробку землевпорядної документації та наказу від 29 липня 2013 року за №ЧК/7123182000:02:001/00000524 про затвердження землевпорядної документації та укладеного на підставі них договору оренди землі від 29 липня 2013 року допущено порушення вимог діючого законодавства, чим порушено речові права держави на орендовані земельні ділянки.

Прокурор просив постановити судове рішення, яким витребувати з Реєстраційної служби Маньківського районного управління юстиції реєстраційні справи щодо реєстрації ОСОБА_6 права користування на земельну ділянку площею 49,3720 га /кадастровий номер 7123182000:02:001:0192/; визнати недійним наказ Головного управління Держземагентства у Черкаській області від 5.07.2013 року за № ЧК/7123182000:02:001/00000206; визнати недійсним наказ Головного управління Держземагентства у Черкаській області від 29.07.2013 року за № ЧК /7123182000:02:001/00000524; визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 49,3720 га /кадастровий номер 7123182000:02:001:0192/, укладений між Головним управлінням Держземагентства у Черкаській області та ОСОБА_6 від 29.07.2013 року; зобов»язати ОСОБА_6 повернути державі в особі Головного управління Держземагентства у Черкаській області, прийнявши за актом приймання - передачі земельну ділянку площею 49,3720 га /кадастровий номер 7123182000:02:001:0192/; скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 10 серпня 2013 року /індексний номер № 4897658/, Реєстраційної служби Маньківського районного управління юстиції Черкаської області. Судові витрати позивач просив покласти на відповідача.

Ухвалою судді Маньківського районного суду Черкаської області від 07 липня 2015 року у відкритті провадження у справі за позовом прокурора Маньківського району Черкаської області відмовлено з підстав, передбачених п.1 ч.2 ст.122 ЦПК України, а саме у звязку з тим, що подана прокурором Маньківського району Черкаської області заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.

Не погоджуючись з ухвалою суду, заступник прокурора Черкаської області подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить її скасувати та направити справу до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження.

Заслухавши думку учасників процесу, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів поданої апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга заступника прокурора Черкаської області підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відмовляючи у відкритті провадження у справі за позовом прокурора Маньківського району Черкаської області, суд виходив з того, що відповідно до вимог ст. ст. 17, 18 КАС України зазначений позов не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства та має бути розглянутий в порядку адміністративного судочинства.

Проте, погодитись з таким висновком суду не можна, оскільки він не відповідає вимогам закону.

За змістом частини другої статті 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Законодавство не містить визначення терміна «публічно-правовий спір». Для розгляду спору адміністративним судом необхідно встановити його публічно-правовий зміст (характер). Для зясування характеру спору потрібно враховувати, що протилежним за змістом є приватно - правовий спір. Це означає, що в основі розмежування спорів лежить поділ права на публічне та приватне.

Вирішуючи питання про віднесення норми до публічного права, а спору до публічно-правового потрібно враховувати загальнотеоретичні та законодавчі критерії. Зокрема, за змістом пункту 1 частини першої статті 3 КАС України у публічно-правовому спорі, як правило, хоча б однією стороною є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

При цьому необхідно звертати увагу на те, що спір набуває ознак публічно-правового за умов не лише наявності серед субєктів спору публічного органу чи посадової особи, а й здійснення ним (ними) у цих відносинах владних управлінських функцій.

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у пунктах 6 і 7 постанови № 3 від 1 березня 2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» розяснив, що при вирішенні питань, повязаних із компетенцією судів у спорах, що витікають із земельних відносин, судам слід ураховувати розяснення, викладені в пунктах 2 і 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року №7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» (із змінами і доповненнями, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 19 березня 2010 року №2), а також Рішення Конституційного Суду України від 1 квітня 2010 року № 10-рп/2010 у справі за конституційним поданням Вищого адміністративного Суду України щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 143 Конституції України, пунктів «а», «б», «в». «г» статті 12 Земельного кодексу України, пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому суди мають виходити з того, що згідно зі статтями 13 і 14 Конституції України, статтями 177, 181, 324 і главою 30 ЦК земля та земельні ділянки є обєктами цивільних прав, а держава і територіальні громади через свої органи беруть участь у земельних відносинах із метою реалізації цивільних та інших прав у приватноправових відносинах, тобто прав власників земельних ділянок. Отже, суд має зясувати, є спір приватноправовим або публічно-правовим; чи виник спір із відносин, урегульованих нормами цивільного права, чи повязані ці відносини зі здійсненням сторонами цивільних або інших майнових прав на земельні ділянки на засадах рівності; чи виник спір щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень при реалізації ним управлінських функцій у сфері земельних відносин.

Земельні відносини, субєктами яких є фізичні чи юридичні особи, органи місцевого с самоврядування, органи державної влади, а обєктами землі у межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї), регулюються земельним і цивільним законодавством на принципах забезпечення юридичної рівності прав їх учасників, забезпечення гарантій прав на землю (стаття 1 ЦК, статті 2,5 Земельного кодексу України). Захист судом прав на землю у цих відносинах здійснюється способами, визначеними статтями 16,21,393 ЦК, статтею 152 ЗК. У тому числі шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування.

Відповідно до цього спори, що викають із земельних відносин, у яких хоча б однією із сторін є фізична особа, незважаючи на участь у них субєкта владних повноважень, згідно зі статтею 15 ЦПК розглядаються в порядку цивільного судочинства.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами виник земельний спір з приводу надання фізичній особі ОСОБА_6 в оренду земельної ділянки для ведення фермерського господарства, з порушенням вимог діючого законодавства, чим порушено речові права держави на орендовані земельні ділянки.

Даний спір виник із відносин, урегульованих нормами цивільного права, ці відносини повязані із здійсненням сторонами цивільних прав на земельні ділянки на засадах рівності, оскільки в даному випадку держава через свої уповноважені органи (органи Держземагентства), надаючи земельні ділянки в оренду для ведення фермерського господарства, бере участь у земельних відносинах з метою реалізації цивільних та інших прав у приватноправових відносинах і уповноважені нею органи при цьому не здійснюють владних управлінських функцій.

Суд на вказані обставини та вимоги закону уваги не звернув і прийшов до помилкового висновку про публічно-правовий характер спору між сторонами у справі.

З огляду на вищевикладене, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з направленням позовної заяви прокурора Маньківського району Черкаської області до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у даній справі.

Керуючись ст. ст. 307, 311, 312, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу заступника прокурора Черкаської області - задовольнити.

Ухвалу судді Маньківського районного суду Черкаської області від 07 липня 2015 року про відмову у відкритті провадження у справі за позовом прокурора Маньківського району Черкаської області до Головного управління Держземагентства у Черкаській області, ОСОБА_6, реєстраційної служби Маньківського районного управління юстиції в Черкаській області, третя особа: Фермерське господарство «Ювалон» про визнання недійсними правових актів органу державної влади, визнання недійсним правочину та повернення обєкту оренди, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 10 серпня 2013 року - скасувати.

Позовну заяву прокурора Маньківського району Черкаської області до Головного управління Держземагентства у Черкаській області, ОСОБА_6, реєстраційної служби Маньківського районного управління юстиції в Черкаській області, третя особа: Фермерське господарство «Ювалон» про визнання недійсними правових актів органу державної влади, визнання недійсним правочину та повернення обєкту оренди, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 10 серпня 2013 року - направити до Маньківського районного суду Черкаської області для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення, касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий :

Судді :