Рішення № 53746313, 25.11.2015, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 712/1125/15ц

Провадження № 2/712/926/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 листопада 2015 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі :

головуючого судді ТОКОВОЇ С.Є.

при секретарі ТКАЧ А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: Перша Черкаська державна нотаріальна контора, ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно, позовною заявою третьої особи із самостійними вимогами ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа Перша Черкаська державна нотаріальна контора про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, визнання права власності на спадкове майно, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання права власності на спадкове майно. В обґрунтування позовних вимог вказував, що 15 грудня 2013 року помер спадкодавець ОСОБА_4. Заповіту спадкодавець ОСОБА_4 не залишив. Він та відповідач, як спадкоємці, прийняли спадщину, оскільки постійно проживали із спадкодавцем. Інших спадкоємців першої черги у ОСОБА_4 не має. В листопаді 2015 року він звернувся до Першої Черкаської державної нотаріальної контори із заявою про видачу йому свідоцтва про право на спадщину. Але нотаріус відмовив у видачі свідоцтва у звязку із відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно. Оригінали вказаних документів знаходяться у відповідача, який також є спадкоємцем. При зверненні ним до відповідача про надання оригіналів документів, останнім було відмовлено. Він являється внуком померлого ОСОБА_4 Спадкодавець ОСОБА_4 мав на праві власності два житлових будинки з надвірними спорудами та земельну ділянку по вул. Тичини, 23 в м. Черкаси. У звязку з тим, що відповідач не визнає його право на спадщину, тому змушений звернутися до суду з даним позовом та просив виділити в натурі ? частину будинковолодіння та земельної ділянки по вул. Тичини, 23 в м. Черкаси. Також просив встановити факт про те, що він являється онуком ОСОБА_5

В подальшому позивач позовні вимоги уточнив та просив суд визнати за ним право власності на ? частину житлового будинку з надвірними спорудами та ? частину земельної ділянки за адресою м. Черкаси, вул. Тичини, 23 в порядку спадкування за правом представлення після смерті ОСОБА_4, який помер 15 грудня 2013 року.

Ухвалою суду від 26 травня 2015 до участі в розгляді справи в якості третьої особи із самостійними вимогами залучено ОСОБА_3, яка звернулась до суду із позовом про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, визнання права власності на спадкове майно. Позовні вимоги обгрунтовує тим, що 15 грудня 2013 року помер її дід ОСОБА_4. Після його смерті відкрилась спадщина на житловий будинок з надвірними спорудами та земельну ділянку. Заповіту спадкодавець не залишив. Її батько - ОСОБА_6 (син ОСОБА_1О.) помер раніше -21.12.1995 року. З дня свого народження вона постійно проживала і проживає в будинку по вул. Тичини, 23 у м. Черкаси, тобто разом із спадкодавцем ОСОБА_4, у тому числі й на час його смерті. Заяву нотаріусу про відмову від спадщини вона не подавала. Встановлення факту її постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини необхідно їй для визнання права власності на спадкове майно. Оскільки вирішити спір добровільно не можливо, тому звернулась з даним позовом до суду, в якому просила встановити факт постійного проживання ОСОБА_3 разом із спадкодавцем ОСОБА_4, який помер 15 грудня 2013 року на час відкриття спадщини, після смерті останнього; визнати за ОСОБА_3 право власності на ? частину житлового будинку з надвірними спорудами та ? частину земельної ділянки за адресою м. Черкаси, вул. Тичини, 23 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4, який помер 15 грудня 2013 року.

В судовому засіданні позивач та представник позивача уточнені позовні вимоги підтримали повністю та просили їх задоволити.

Третя особа з самостійними вимогами ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_7 підтримали свій позов з уточненими позовними вимогами та просила суд його задоволити.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_8 в судовому засіданні проти обох позовних заяв заперечували та просили суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

15 грудня 2013 року помер ОСОБА_4, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії І-СР № 240029 виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Черкаси реєстраційної служби Черкаського міського управління юстиції, відповідний актовий запис № 3116.

Після його смерті відкрилась спадщина на будинковолодіння по вул. Тичини, 23 у м. Черкаси та земельну ділянку за цією ж адресою.

До нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 звернулась ОСОБА_3 За даною заявою першою Черкаською державною нотаріальною конторою було заведено спадкову справу № 409/2014. Оскільки заява була подана з пропуском строку для прийняття спадщини та справжність підпису заявника не було посвідчено нотаріально, заявнику було надано розяснення про порядок прийняття спадщини.

Відповідно до довідки, виданої комітетом самоорганізації населення від 16 грудня 2014 року № 707, яка міститься в матеріалах справи, та яка була надана нотаріусу з померлим на час його смерті проживали та були зареєстровані ОСОБА_9 (онук) та стадник ОСОБА_10 (син). Вказані особи заяв про прийняття чи відмову від спадщини до шести місяців з дня смерті ОСОБА_2 не подавали, а тому прийняли спадщину відповідно до ст. 1268 ЦК України, оскільки проживали та були зареєстровані разом із спадкодавцем .

Батько ОСОБА_9 та ОСОБА_3 ОСОБА_6, був сином померлого ОСОБА_4 та помер раніше останнього, а саме 21.12.1995 року .

У відповідності зі статтею 1266 ЦК України внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка б належала за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Тобто на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_4, ОСОБА_9 та ОСОБА_3 були спадкоємцями за правом представлення, так як є спадкоємцями за законом після смерті свого батька ОСОБА_6.

Заперечуючи проти позову, відповідач ОСОБА_1 та його представник посилаються на те, що ОСОБА_9 хоч і був зареєстрований разом із спадкодавцем, проте з ним не проживав, та втратив право на проживання.

Між тим, суд не погоджується я із такими твердженнями виходячи із наступного.

Як вбачається із паспорта позивача ОСОБА_9 він зареєстрований за адресою ОСОБА_11, 23 з 22.01.2002 року. З часу реєстрації і по день смерті ОСОБА_4, як власник будинку не звертався до суду з позовом про визнання внука таким, що втратив право користування будинком, що належав йому на праві власності та зняття з реєстрації.

Водночас, відповідно до ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом 7 днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення власності чи права користування житловим приміщенням, ви знання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.

Зняття з реєстрації місця проживання може бути здійснено на підставі рішення суду виключно про: 1) позбавлення права власності на житлове приміщення; 2) позбавлення права користування житловим приміщенням; 3) визнання особи безвісно відсутньою; 4) оголошення фізичної особи померлою. Таким чином, вирішення питання про зняття особи з реєстраційного обліку залежить, зокрема, вів вирішення питання про право користування такої особи жилим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства.

Також в судовому засіданні відповідач визнав факт, що ОСОБА_12 постійно проживала за вказаною адресою разом із спадкодавцем, але проживала не в одному будинку з ним, а у прибудові - літній кухні.

Факт постійного проживання ОСОБА_3 за адресою м. Черкаси вул. П. Тичини, 23 підтвердили і допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_13 та ОСОБА_14, які пояснили суду, що спілкуються із ОСОБА_3 тривалий час, неодноразово бували у неї в гостях, вона більше пяти років постійно проживала за вищевказаною адресою.

Також в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 була представником в судовому засіданні з позовом ОСОБА_4 про визнання права власності на самочинно побудований будинок літ. Б-1 та інші прибудови. Рішенням суду від 24.12.2010 року позов було задоволено. Як пояснили в судовому засіданні сторони, в будинку літ Б-1 і проживала позивачка.

Тобто, за життя ОСОБА_4 не заперечував права онуків ОСОБА_9 та ОСОБА_3 на проживання, користування майном, що належало йому на праві власності.

Посилання відповідача та його представника на той факт, що позивачі ОСОБА_9 та ОСОБА_3 не надавали допомоги померлому не може слугувати підставою для відмови у даному позові, оскільки ці питання не входять до предмету доказування у даній цивільній справі, яку суд розглядає в межах заявлених позовних вимог.

У відповідності зі статтею 1267 ЦК України частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними. Спадкоємці однієї черги спадкують в рівних частках за винятком спадкоємців, які спадкують за правилом представлення. У цьому разі вся частка, яка б належала у спадщині померлому спадкоємцю, розподіляється між його спадкоємцями і тому частки останніх пропорційно зменшуються, щоб у сукупності скласти частку, рівну за частками інших спадкоємців. У цьому випадку між названими особами ділиться та частка спадщини, яка належала спадкоємцю, якого вони представляють.

Оскільки, позивач ОСОБА_9 та ОСОБА_3 спадкують за правом представлення, суд вважає правомірною вимогу про визнання за ними права власності на ? частину спадкового майна за кожним.

Також суд вважає, що позивачі позбавлені права реалізувати свої спадкові права у нотаріуса, оскільки у позивача ОСОБА_9 відсутні оригінали правовстановлюючих документів на спадкове майно, а позивачу ОСОБА_3, яка звернулась до нотаріуса із відповідною заявою розяснено право на звернення до суду із заявою про підтвердження факту постійного проживання разом із спадкодавцем.

З урахуванням вимог чинного законодавства України, яке гарантує право кожній особі звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ст. 3 ЦПК України), невідємність цього права від особи та з урахуванням принципу диспозитивності цивільного судочинства (стаття 11 ЦПК України) суд вважає такою що не підлягає до задоволення вимоги позивачів про визнання за відповідачем ОСОБА_2 права власності на частину спадкового майна. Так, в ході судового розгляду відповідач, заперечуючи проти позовів, не предявив зустрічний позов про визнання такого права.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 60, 212-215, 218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_9 до ОСОБА_2, треті особи: Перша Черкаська державна нотаріальна контора, ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно, позовною заявою третьої особи із самостійними вимогами ОСОБА_3 до ОСОБА_9, ОСОБА_2, третя особа Перша Черкаська державна нотаріальна контора про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, визнання права власності на спадкове майно задоволити частково.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_3 разом із спадкодавцем ОСОБА_4, який помер 15 грудня 2013 року на час відкриття спадщини, після смерті останнього.

Визнати за ОСОБА_9 право власності на ? частину житлового будинку з надвірними спорудами та ? частину земельної ділянки за адресою м. Черкаси, вул. Тичини, 23 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4, який помер 15 грудня 2013 року.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на ? частину житлового будинку з надвірними спорудами та ? частину земельної ділянки за адресою м. Черкаси, вул. Тичини, 23 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4, який помер 15 грудня 2013 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

ГОЛОВУЮЧИЙ: