Ухвала суду № 53744595, 19.11.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 1018/7967/12 Головуючий у І інстанції Потабенко Л.В.Провадження № 22-ц/780/4677/15 Доповідач у 2 інстанції Матвієнко Ю. О.Категорія 1 19.11.2015

УХВАЛА

Іменем України

19 листопада 2015 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого - судді : Матвієнко Ю.О.,

суддів: Мельника Я.С., Журби С.О.,

при секретарі: Роговській Д.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Обухівського районного суду Київської області від 15 червня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи - ОСОБА_4, Підгірцівська сільська рада, про виділ в натурі частки, яка знаходиться у спільній частковій власності, та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, треті особи - ОСОБА_4, приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Іванців Валентина Панасівна, Управління Держземагентства в Обухівському районі, про припинення права власності на частку у спільному майні,

В С Т А Н О В И Л А :

В листопаді 2012 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, в якому, уточнивши позовні вимоги, просила визнати за нею право власності на 50/100 частин земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_1 з кадастровим номером НОМЕР_1, а також на 50/100 частин нерухомого майна (домоволодіння) загальною площею 3078,2 кв.м. (житловою площею 827,9 кв.м.) будинку АДРЕСА_1 шляхом припинення права власності ОСОБА_3 на 50/100 частин нерухомого майна (домоволодіння) загальною площею 3078,2 кв.м., (житловою площею 827,9 кв.м.) будинку АДРЕСА_1.

Свої вимоги ОСОБА_2 обґрунтовувала тим, що 19 червня 2007 року між нею та ОСОБА_3 було укладено договір купівлі-продажу 50/100 частин земельної ділянки без виділу в натурі, відповідно до умов якого ОСОБА_3 продала ОСОБА_2 50/100 частин належної їй на праві власності земельної ділянки площею 1250 кв.м. від земельної ділянки площею 2500 кв.м., розташованої за адресою: село Підгірці, вулиця Боровкова, Обухівського району, Київської області.

Вищевказана частина земельної ділянки, яка належить ОСОБА_2, не зареєстрована в управлінні Держкомзему Обухівського району Київської області із-за відсутності у позивача державного акту з відміткою нотаріуса про перехід права власності, який знаходиться у ОСОБА_3, яка не реєструвала і не буде реєструвати зміни в ньому, та не надасть оригінал акту позивачу для реєстрації даних змін. Вищенаведене є підставою для визнання за позивачем права власності на 50/100 частин спірної земельної ділянки в судовому порядку.

Крім того, ОСОБА_2 зазначала в позові, що на сьогоднішній день на спільній земельній ділянці ОСОБА_3 самовільно побудовано споруду, діючий готель, який працює та отримує дохід, тому, відповідно до ст. 359 ЦК України, згідно з якою плоди, продукція та доходи від використання майна, що є у спільній частковій власності, надходять до складу спільного майна і розподіляються між співвласниками відповідно до їхніх часток у праві спільної часткової власності, ОСОБА_2 вважає, що їй на праві власності належить 50/100 частин вищевказаного домоволодіння, що і просила визнати за собою в судовому порядку.

Відповідач ОСОБА_3 звернулась до суду з зустрічним позовом, в якому просила припинити право ОСОБА_2 на 50/100 частин земельної ділянки площею 1250 кв.м. від земельної ділянки загальною площею 2500 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_2, наданої для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд; поновити право ОСОБА_3 на 50/100 частин земельної ділянки площею 1250 кв.м. від земельної ділянки загальною площею 2500 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_2, наданої для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд; визнати за нею, ОСОБА_3, право приватної власності в цілому на 100/100 частин земельної ділянки загальною площею 2500 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_2, наданої для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що належить їй на підставі Державного акту про право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2, виданого 15.12.2003 року Підгірцівською сільською радою та зареєстрованого за № 1344 в Книзі реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди; скасувати відмітку приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Іванців В.П., зроблену на оригіналі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_3, виданого на ім'я ОСОБА_3 15.12.2003 року Підгірцівською сільською радою та зареєстрованого за № 1344 в Книзі реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди.

Обгрунтовуючи свої вимоги, ОСОБА_3 посилалась на те, що 19 червня 2007 року між нею та ОСОБА_2 був укладений та нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу 50/100 частин земельної ділянки без виділу в натурі площею 1250 кв.м., від земельної ділянки загальною площею 2500 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_2, наданої для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. На протязі тривалого часу ОСОБА_2 не проявляла ніякого інтересу до земельної ділянки, не оформила належним чином документи на право власності, не сплачувала земельний податок. Частина земельної ділянки, придбана ОСОБА_2, фактично не може бути виділена в натурі, є неподільною, спільне володіння і користування нею є неможливим і припинення права ОСОБА_2 на частину спірної земельної ділянки не завдасть останній та членам її сім»ї істотної шкоди, в зв»язку з чим ОСОБА_3 просила на підставі ст. 365 ЦК України задовільнити її зустрічний позов та припинити право ОСОБА_2 на належну їй частину земельної ділянки.

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 15 червня 2015 року в задоволенні позову ОСОБА_2 та зустрічного позову ОСОБА_3 відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_2 подала на нього апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні її позову скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення її вимог в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України рішення суду першої інстанції перевіряється колегією суддів в межах доводів апеляційної скарги ОСОБА_2, тобто в частині відмови у задоволенні її позову до ОСОБА_3 про визнання права власності на частину земельної ділянки та частину домоволодіння. В іншій частині законність та обґрунтованість рішення суду не перевіряється, оскільки не є предметом апеляційного оскарження.

Судом першої інстанції встановлено, що 19 червня 2007 року між сторонами був укладений договір купівлі - продажу 50/100 частин земельної ділянки, за умовами якого ОСОБА_2 придбала у ОСОБА_3 50/100 частин земельної ділянки площею 1250 кв.м. від земельної ділянки загальною площею 2500 кв.м. по АДРЕСА_2 кадастровий НОМЕР_1, наданої для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (том 1, а.с.26).

Згідно довідки Підгірцівської сільської ради від 11.06.2007 року за № 577 (том 1, а.с.44) на земельній ділянці площею 0,25 га по вул. Боровкова в с. Підгірці Обухівського району Київської області будь-які забудови відсутні.

18.06.2008 року комісія Підгірцівської сільської ради видала ОСОБА_3 акт державної прийомки в експлуатацію індивідуального домоволодіння по АДРЕСА_1 (том 1, а.с.209).

03.07.2008 року ОСОБА_3 звернулась з заявою до Підгірцівської сільської ради про затвердження акту прийомки в експлуатацію індивідуального домоволодіння та видачі свідоцтва про право власності на будинок в АДРЕСА_1 (том 1, а.с.208).

Рішенням виконавчого комітету Підгірцівської сільської ради від 22.08.2008 року було затверджено акт прийомки в експлуатацію індивідуального домоволодіння та видано свідоцтво про право власності на індивідуальне домоволодіння в АДРЕСА_1 на ім»я ОСОБА_3 (том 1, а.с.207).

Також встановлено, що на спірній земельній ділянці загальною площею 2500 кв.м. по АДРЕСА_1 ОСОБА_3 побудувала 5-ти поверхову будівлю готелю «ІНФОРМАЦІЯ_1», на яку 12.09.2008 року на підставі рішення Підгірцівської сільської ради від 22.08.2008 року отримала свідоцтво про право власності на нерухоме майно, що підтверджується зазначеним свідоцтвом про право власності на нерухоме майно (том 1, а.с.27) та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно (том 1, а.с.28).

Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи від 27.11.2014 року (том 1, а.с.116-139), з огляду на площу забудови будівлі (934 кв.м.), яка разом з нормативно необхідною площею для забезпечення експлуатації конструкцій стін (150 кв.м.), становить 1 084 кв.м. та беручи до уваги місцерозташування будівлі на ділянці таким чином, що фактично займає всю ширину ділянки, залишаючи вільними дві частини прямокутної форми - уздовж передньої (890 кв.м.) та тильної (300 кв.м.) меж, які можливо з'єднати лише пішохідним тротуаром шириною не більше 1,0 м., при цьому, загалом їхня площа складатиме 890 + 300 = 1 190 кв.м., що менше ідеальної частки співвласника 50/100, а також зважаючи на те, що до ділянки відсутній під'їзд з боку автодоріг, а навколо розташовані земельні ділянки інших співвласників, що значно ускладнює (фактично унеможливлює) користування ділянкою, ні виділити в натурі, ні визначити порядок користування 50/100 частки земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 без втрати її цільового призначення є неможливим.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з його недоведеності та необґрунтованості, і колегія суддів погоджується з такими висновками суду, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Оскільки між сторонами 19 червня 2007 року укладено договір купівлі-продажу 50/100 частин земельної ділянки, на підставі якого ОСОБА_2 набула право власності на 50/100 частин земельної ділянки в АДРЕСА_1, її вимоги про визнання за нею права власності на 50/100 частин земельної ділянки в судовому порядку обґрунтовано судом першої інстанції залишено без задоволення в зв»язку з ненаданням нею доказів порушення її права відповідачем ОСОБА_3

Обгрунтованим є і рішення суду в частині відмови у задоволенні вимог ОСОБА_2 про визнання за нею права власності на 50/100 частин домоволодіння, розташованого на спірній земельній ділянці, яке належить на праві приватної власності ОСОБА_3, оскільки ОСОБА_2 не доведено обставин, на які вона посилається як на підставу вимог про визнання за нею права власності на частину домоволодіння.

Доводів, які б спростували законність та обґрунтованість ухваленого судом першої інстанції рішення, апеляційна скарга ОСОБА_2 не містить.

Оскільки судом першої інстанції повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи, дана належна правова оцінка доказам, висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, а ухвалене рішення відповідає вимогам матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Обухівського районного суду Київської області від 15 червня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий :

Судді :