Рішення № 53743746, 15.10.2015, Броварський міськрайонний суд Київської області

справа № 361/1833/15-ц

провадження № 2/361/2818/15

15.10.2015

РІШЕННЯ

Іменем України

15 жовтня 2015 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого-судді ОСОБА_1,при секретарі ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Надра до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

У березні 2015 року ОСОБА_5 акціонерне товариство Комерційний банк Надра (далі ПАТКБНадра) звернулося до суду з позовом, у якому просило стягнути на його користь солідарно з ОСОБА_3 і ОСОБА_4 заборгованість за кредитним договором №219/П/22/2007/840 від 07 грудня 2007 року за кредитом і відсотками у сумі 98347 доларів США 09центів та заборгованість за пенею і штрафом у сумі 260271 грн. 13 коп.

В обґрунтування позову зазначало, що 07 грудня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством комерційним банком Надра (далі ВАТКБНадра, Банк), правонаступником якого є ПАТКБНадра, і ОСОБА_3 (далі Позичальник) був укладений кредитний договір №219/П/22/2007/840, за умовами якого Банк надав Позичальникові з метою придбання квартири кредит у розмірі 58870,00 доларів США, зі сплатою процентів за його користування із розрахунку 12,39% річних, строком повернення до 06 грудня 2027 року.

У порушення умов кредитного договору відповідач ОСОБА_3 повернення суми кредиту та сплату процентів за його користування не здійснює.

За порушення виконання зобовязань щодо повернення кредиту, сплати нарахованих процентів, комісій і можливих штрафних санкцій Позичальник зобовязаний сплатити Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку, що діяла на час виникнення заборгованості, від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення, а також штраф у розмірі 10% від суми кредиту за кожен випадок.

07 грудня 2007 року між ВАТКБНадра і ОСОБА_4 (далі Поручитель) був укладений договір поруки, відповідно до умов якого остання зобовязалася відповідати перед Банком за належне виконання ОСОБА_3 взятих на себе зобовязань, що випливають із кредитного договору.

Відповідно до умов договору та вимог законну Поручитель і Позичальник відповідають перед Банком як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед Банком у тому ж обсязі, що і Позичальник.

Станом на 08 грудня 2014 року заборгованість ОСОБА_3 перед ПАТКБНадра за кредитним договором від 07 грудня 2007 року складає 98347,09 доларів США, з яких: 56002,05 доларів США заборгованість за кредитом і 42345,04 доларів США заборгованість по процентам, та 260271 грн. 13 коп. пеня і штраф, з яких: 168871 грн. 28 коп. (еквівалент 10876,88 доларів США) пеня за прострочення сплати кредиту та 91399 грн. 85 коп. (еквівалент 5887,00 доларів США) штраф за порушення умов кредитного договору.

У звязку із виникненням заборгованості по оплаті передбачених кредитним договором платежів Банк неодноразово повідомляв відповідачів про факт виникнення заборгованості та її розмір. Проте жодних дій щодо сплати заборгованості відповідачі не вчинили.

Представник позивача ОСОБА_6 у судове засідання не зявився, подав до суду заяву, у якій просив розглянути справу у його відсутність, позовні вимоги підтримує повністю.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не зявився, подав до суду заяву, у якій вказував, що позов ПАТКБНадра він не визнає, вважає його необґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає у звязку з пропуском позивачем позовної давності.

В обґрунтування заяви про застосування наслідків спливу позовної давності зазначав, що дійсно 07 грудня 2007 року між ним і ВАТКБНадра було укладено кредитний договір, за умовами цього договору він зобовязувався щомісячно сплачувати Банку мінімальний платіж у сумі 245,29 доларів США для погашення заборгованості за кредитом. Починаючи із грудня 2008 року своїх зобовязань за кредитним договором він не виконує.

02 липня 2009 року відповідно до умов п. 4.2.4 кредитного договору Банк направляв йому вимогу про дострокове погашення всієї суми заборгованості за кредитом, у звязку з чим строк виконання основного зобовязання було змінено.

29 вересня 2009 року позивач ВАТКБНадра звернулося до нього з позовом про стягнення всієї суми заборгованості за кредитним договором до Шевченківського районного суду м.Києва (справа №12854/09).

Ухвалою цього суду від 08 липня 2010 року вказану позовну заяву ВАТКБНадра залишено без розгляду.

Враховуючи, що ВАТКБНадра змінило строк виконання основного зобовязання, позивач повинен був предявити до нього позов протягом трьох років.

З часу залишення позовної заяви без розгляду пройшло майже пять років. Необхідно також зауважити, що відповідно до ст. 265 ЦК України залишення позовної заяви без розгляду не зупиняє перебігу строку позовної давності.

Згідно із вимогами ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою відмови у позові. Просив суд у задоволенні позову ПАТКБНадра відмовити.

Відповідач ОСОБА_4 у суді позов не визнала та пояснила, що із кінця 2008 року її колишній чоловік, відповідач ОСОБА_3 перестав виконувати зобовязання за укладеним ним із Банком 07 грудня 2007 року кредитним договором. 02 липня 2009 року Банк направляв їй та ОСОБА_3 вимоги про дострокове виконання ними зобовязань за кредитним договором, чим фактично змінив строк виконання основного зобовязання.

Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобовязання не предявить вимоги до поручителя.

08 липня 2010 року ухвалою Шевченківського районного суду м.Києва позовну заяву ВАТКБНадра, подану до них (відповідачів) до суду 29 вересня 2009 року, про стягнення заборгованості за вказаним кредитним договором залишено без розгляду. З того часу пройшло вже більше 5 років, тому порушене право позивача захисту не підлягає у звязку зі спливом позовної давності. Просила у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення відповідача ОСОБА_4, дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини та дійшов наступних висновків.

07 грудня 2007 року Відкрите акціонерне товариство комерційний банк Надра, правонаступником усіх прав та обовязків якого з 04 лютого 2011 року є позивач ОСОБА_5 акціонерне товариство Комерційний банк Надра, і відповідач ОСОБА_3 уклали кредитний договір №219/П/22/2007/840.

Відповідно до умов п. п. 1.1-1.4 цього договору Банк надав Позичальникові у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності грошові кошти (кредит) у сумі 58870,00 доларів США, строком до 06 грудня 2027 року, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 12,39% річних. Цільове використання кредиту: придбання квартири №53, що знаходиться за адресою: Київська область, Броварський район, смт Калита, вулиця Леніна, буд. №63, загальною площею 69,6 м2, житловою площею 42,4 м2.

За умовами п. п. 3.3.1-3.3.3, 4.3.3 кредитного договоруПозичальник зобовязувався повертати Банку кредит шляхом сплати щомісячно до 10 числа рівних платежів у розмірі 245,29 доларів США.

Із розрахунку заборгованості за кредитним договором видно, що починаючи з грудня 2008 року відповідач ОСОБА_3 своїх зобовязань за кредитним договором не виконує, погашення заборгованості за кредитом та сплату процентів не здійснює.

Згідно із п. 4.2.4 вказаного вище договору Банк має право вимагати від Позичальника дострокового виконання зобовязань щодо повернення кредиту, сплати нарахованих відсотків та інших платежів, передбачених договором, можливих штрафних санкцій, якщо Позичальник не вніс черговий платіж у термін, визначений п. 3.3.3 кредитного договору, тобто до 10 числа кожного місяця.

У п. 5.2 кредитного договору встановлено, що у випадку прострочення виконання зобовязань щодо повернення кредиту, сплати нарахованих відсотків, комісій, можливих штрафних санкцій у строк, визначений п. 3.3.3 кредитного договору, Позичальник сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на час виникнення заборгованості, від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення.

За змістом умов п. 5.3 цього договору у разі порушення Позичальником вимог п. 4.3, за виключенням п. п. 4.3.3, 4.3.4 даного договору, Позичальник зобовязаний сплатити Банку штраф у розмірі 10% від суми кредиту, визначеної у п. 1.1 договору, за кожен випадок.

Із розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 08 грудня 2014 року внаслідок неналежного виконання ОСОБА_3 своїх зобовязань за кредитним договором він має перед позивачем ПАТКБНадра заборгованість на суму 98347,09 доларів США, з яких: 56002,05 доларів США заборгованість за кредитом і 42345,04 доларів США заборгованість по сплаті процентів, та 260271 грн. 13 коп., з яких: 168871 грн. 28 коп., що еквівалентно 10876,88 доларів США, пеня за прострочення сплати кредиту за період з 08 грудня 2013 року по 07 грудня 2014 року і 91399 грн. 85 коп., що еквівалентно 5887,00 доларів США, штраф за порушення умов договору.

Крім вказаного кредитного договору, 07 грудня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством комерційним банком Надра і відповідачем ОСОБА_4 було укладено договір поруки.

За умовами п. 1.1 договору поруки відповідач ОСОБА_4 поручилася перед Банком за належне виконання ОСОБА_3 взятих на себе зобовязань, що витікають із кредитного договору №219/П/22/2007/840 від 07 грудня 2007 року, у тому числі: повернути Банку в строк до 06 грудня 2027 року кредит у сумі 58807,00 доларів США, сплатити за його користування проценти із розрахунку 12,39% річних на залишок заборгованості, можливі штрафні санкції та інші платежі.

Відповідно до п. 2.1 договору поруки Поручитель відповідає перед Банком у повному обсязі. Позичальник і Поручитель відповідають перед Банком як солідарні боржники.

За умовами п. 3.1 договору поруки відповідальність Поручителя виникає як у випадку невиконання Позичальником будь-якої частини зобовязань, так і при невиконанні зобовязань в цілому.

У ст. 526 ЦК України встановлено, що зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За змістом ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобовязаний виконати свій обовязок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобовязання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ч. 2 ст. 192, ч. 3 ст. 533 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобовязаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

У ч. 1 ст. 610 ЦК України визначено, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

За змістом ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно із ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобовязаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобовязаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

У ч. 1 ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (п. 3).

За змістом ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обовязку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобовязання боржником.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

У ч. 2 ст. 1050 ЦК України визначено, що якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вимоги ПАТКБНадра до ОСОБА_3 і ОСОБА_4 про захист порушеного права та стягнення з них заборгованості за кредитом, процентами, пені та штрафу ґрунтуються на вимогах закону.

За змістом ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. ст. 256, 257 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

02 липня 2009 року у звязку із невиконанням Позичальником зобовязань за кредитним договором №219/П/22/2007/840 від 07 грудня 2007 року та невнесенням щомісячних платежів ВАТКБНадра направляло відповідачам ОСОБА_3 і ОСОБА_4 вимогу, у якій вимагало від них протягом 7 банківських днів з дати надіслання Банком цієї вимоги погасити всю заборгованість за кредитним договором, зокрема: 56002,05 доларів США заборгованість за кредитом, 4067,35 доларів США заборгованість по процентам, а також 326,19 доларів США пеню (а. с. 109, 110).

Предявивши вимоги до Позичальника і Поручителя про повне дострокове погашення всієї суми заборгованості за кредитом, нарахованим процентам та пені, ВАТКБНадра фактично в односторонньому порядку змінило строк виконання основного зобовязання.

Вказані вимоги відповідачі не виконали, заборгованість за кредитним договором вони не сплатили.

29 вересня 2009 року на підставі ч. 2 ст. 1050 ЦК України, умов п. 4.2.4 кредитного договору ВАТКБНадра предявило до Шевченківського районного суду м.Києва позов до ОСОБА_3 і ОСОБА_4 про дострокове стягнення всієї заборгованості за кредитним договором №219/П/22/2007/840 від 07 грудня 2007 року (а. с. 111-112).

09 жовтня 2009 року ухвалою Шевченківського районного суду м.Києва провадження у даній справі було відкрито, а ухвалою цього ж суду від 08 липня 2010 року позовну заяву ВАТКБНадра до відповідачів ОСОБА_3 і ОСОБА_4 про дострокове солідарне стягнення кредитної заборгованості залишено без розгляду (а. с. 153, 114).

Після того ВАТКБНадра, а в подальшому і ПАТКБНадра будь-яких дій щодо стягнення із відповідачів заборгованості за кредитним договором не вчиняло.

У ч. 1 ст. 261 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За змістом ч. 1 ст. 265 ЦК України залишення позову без розгляду не зупиняє перебігу позовної давності.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобовязання не предявить вимоги до поручителя.

Верховний Суд України у постанові від 21 січня 2015 року в справі № 6-190цс14 висловив правову позицію, якою визначив, що предявивши вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, сплати відсотків за користування кредитом та пені, кредитор відповідно до вимог ч. 2 ст. 1050 ЦК України змінив строк виконання основного зобовязання й був зобовязаний предявити позов до поручителя протягом шести місяців, починаючи від цієї дати. У разі зміни кредитором на підставі ч. 2 ст. 1050 ЦК України строку виконання основного зобовязання передбачений ч. 4 ст. 559 ЦК України шестимісячний строк підлягає обрахуванню від цієї дати.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що у звязку зі зміною ВАТКБНадра відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, п. 4.2.4 кредитного договорувід 07 грудня 2007 року строку виконання основного зобовязання, перебіг позовної давності, передбаченої ст. ст. 257, 258 ЦК України, та строк предявлення вимоги до поручителя має обчислюватися від дня зміни Банком строку виконання основного зобовязання, що співпадає із направленням ним 02 липня 2009 року боржникам вимог про дострокове повернення всієї суми кредиту.

Постановою Правління Національного банку України від 05 лютого 2015 року №83 ПАТКБНадра віднесено до категорії неплатоспроможних.

Згідно із рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05 лютого 2015 №26 із 06 лютого 2015 року розпочато процедуру виведення банку з ринку шляхом запровадження тимчасової адміністрації.

02 березня 2015 року уповноваженою особою цього Фонду від імені ПАТКБНадра подано до Броварського міськрайонного суду Київської області позовну заяву до відповідачів ОСОБА_3 і ОСОБА_4 про солідарне стягнення з них заборгованості за кредитним договором.

У ч. 1 ст. 251, ч. 1 ст. 252 ЦК України визначено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого повязана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

За змістом положень ч. ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до ч. 5 ст. 267 ЦК України якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Згідно із ч. 4 ст. 559 ЦК України сплив шести місяців від дня настання строку виконання основного зобовязання припиняє поруку.

Поважності причин пропущення ПАТКБНадра строку звернення до суду з позовом до позичальника ОСОБА_3 та поручителя ОСОБА_4 судом не встановлено.

Відповідачі ОСОБА_3 і ОСОБА_4 у поданих до суду заявах вказують на сплив позовної давності та просять застосувати його наслідки (а. с. 148-151).

Оцінивши досліджені у судовому засіданні докази в їх сукупності, враховуючи заяви відповідачів про застосування наслідків спливу позовної давності, суд дійшов висновку, що позов ПАТКБНадра про стягнення із ОСОБА_3 і ОСОБА_4 заборгованості за кредитним договором задоволенню не підлягає у звязку зі спливом позовної давності.

На підставі викладеного вище, керуючись ст. ст. 10, 11, 57, 60, 88, 209, 212 215 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Надра до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Київської області через Броварський міськрайонний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Дутчак І. М.