Вирок № 53743693, 23.04.2014, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/4179/14-к

1-кп/357/333/14

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.04.2014 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючий суддя Володько І. С. ,

при секретарі Чуприна О. С.,

за участю прокурора Гуріна О.Ю.

представника потерпілого ОСОБА_1 пенсійного фонду України

в м. Біла Церква ОСОБА_2

обвинуваченого ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Білої Церкви кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12014110030000332 від 18.01.2014 року стосовно

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, розлученого, не працюючого, проживаючого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрованого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше не судимого, -

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 358 ч. 4, ст. 190 ч. 1 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

10 січня 2011 року ОСОБА_3, маючи мету отримати право на призначення пенсії на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку на вісім років, звернувся до управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області з заявою про призначення пенсії, до якої умисно надав завідомо підроблений документ довідку Галузевого державного архіву Міністерства оборони України № 51/1/3751 від 29 червня 1999 року, про періоди участі в роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 12 лютого 1987 року до 26 червня 1987 року в складі військової частини № 22317, що надавали право на призначення пенсії на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку. На підставі поданих ОСОБА_3 підроблених документів, управлінням Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві Київської області йому призначено пенсію за віком на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку на вісім років.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 кваліфіковані за ч. 4 ст. 358 КК України, як використання завідомо підробленого документа.

Також, 11 січня 2011 року ОСОБА_3, маючи намір на незаконне заволодіння грошовими коштами управління Пенсійного фонду України в Київській області, звернувся до останнього з заявою про призначення пенсії та повідомив неправдиві відомості, що він в 1987 році був задіяний для виконання робіт, повязаних з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС. При цьому, ОСОБА_3 надав документи, що містять недостовірні відомості, відповідно до яких в період часу з 12 лютого 1987 року до 26 червня 1987 року він був задіяний у виконанні робіт повязаних з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, та які надавали право на призначення пенсії на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку на вісім років.

На підставі документів, що містять неправдиві відомості про виконання ОСОБА_3 робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1987 році, йому було призначено пенсію зі зниженням пенсійного віку, яку він отримував з 10 січня 2011 року до виявлення факту використання документів, що містять недостовірні відомості 01 січня 2014 року. В період часу з 10 січня 2011 року до 01 січня 2014 року ОСОБА_3, умисно, маючи мету незаконного збагачення за рахунок чужого майна, з корисливих мотивів, шляхом обману, який полягав у повідомленні неправдивих відомостей та подання до управління Пенсійного фонду України в м. Біла Церква Київської області підроблених документів, незаконно заволодів державними цільовими коштами державного органу виконавчої влади управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві Київської області в загальному розмірі 34073 грн. 24 коп., та розпорядився ними на власний розсуд, внаслідок чого завдав управлінню Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві Київської області матеріальну шкоду на загальну суму 34073 грн. 24 коп.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 кваліфіковані за ч. 1 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство).

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину у скоєнні інкримінованих йому кримінальних правопорушень не визнав і показав суду, що в 1987 році він служив в Збройних силах і його військова частина дислокувалась в Прибалтиці. В звязку з аварією на Чорнобильській АЕС він був командирований зі своє військової частини до м. Чорнобиль по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС і в період з лютого по червень 1987 року він проходив службу у військовій частині № 22317. Після повернення з командировки всі документи, які підтверджували його участь в ліквідації наслідків на ЧАЕС він здав до своєї військової частини, яка дислокувалась в Прибалтиці. В подальшому він завершив службу і приїхав проживати до м. Біла Церква. Під час однією із зустрічей з ліквідаторами аварії на ЧАЕС, йому сказали що необхідно подати документи до пенсійного фонду для отримання пенсії на льотних умовах, для чого потрібно надати довідку з галузевого державного архіву Міністерства оборони України. В 1995 році він поїхав до Галузевого державного архіву Міністерства оборони України, щоб отримати довідку для оформлення пенсії. В архіві були великі черги і він побачив, як один з чоловіків, який перебував у черзі отримував документи. Він поцікавився як і йому отримати документи і той незнайомий йому чоловік сказав, що можна без черги отримати довідку, але за це необхідно сплатити 200 доларів США. Сплативши невідомому чоловікові, який надавав дані послуги в приміщенні Галузевого архіву Міністерства оборони України 200 доларів США, він без черги отримав довідку за № 51/1/3751 від 29.06.1999 року, яку він в подальшому зберігав у себе, а в 2011 році він подав дану довідку з іншими документами до Пенсійного фонду України в м. Біла Церква і на підставі поданих ним документів йому було призначено пенсію на пільгових умовах зі зниження пенсійного віку. Віну у скоєнні кримінальних правопорушень ОСОБА_3 не визнав, так як він дійсно перебував у 1987 році в м. Чорнобиль і приймав участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, при цьому він не памятає де дислокувалась в той час військова частина № 22317 і прізвище командира військової частини, а також він не памятає всіх назв населених пунктів, де він перебував під час ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, а також він не знав що йому видали підроблену довідку і він вважав що йому видали законну довідку, а тому він має право на отриманні пенсії на пільгових умовах.

Не зважаючи на не визнання вини обвинуваченим ОСОБА_3, суд рахує, що вина останнього у вчиненні інкримінованих досудовим слідством дій, повністю доведена дослідженими в судовому засіданні доказами: показами представника потерпілого, письмовими матеріалами.

Представник потерпілого ОСОБА_1 пенсійного фонду України в м. Біла Церква показав суду, що обвинуваченим ОСОБА_3 було надано до управління Пенсійного фонду України в м. Біла Церква документи для призначення пенсії на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку і серед наданих документів була наявна довідка Галузевого державного архіву Міністерства оборони України № 51/1/3751 від 29.06.1999 року згідно якої вбачалось, що ОСОБА_3 у період часу з 12.02.1987 року по 26.06.1987 року в складі військової частини № 22317 приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. На підставі наданих документів ОСОБА_3 була призначена пенсія з 22.01.2011 року. В подальшому, в звязку з випадками наданнями особами недостовірних документів, щодо призначення пенсій ліквідаторам аварії на ЧАЕС, управлінням здійснювалась перевірка документів, на підставі яких призначались пенсії. При перевірці документів ОСОБА_3 було зясовано, що довідка на підставі якої останньому була призначена пенсія являється підробленою, а тому з 01.01.2014 року ОСОБА_3 була припинена виплата пенсії і управління звернулось до правоохоронних органів з заявою про вчинення кримінального правопорушення. Так як ОСОБА_3 незаконно отримав пенсію в розмірі 34073 грн. 24 коп. то цивільний позов підлягає до задоволення і дана сума підлягає до стягнення.

Разом з цим вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами:

= висновком техніко-криміналістичної експертизи № 245 від 25.03.2014 року, згідно якого відбиток печатки «Галузевого державного архіву Міністерства оборони України код 14302549» в довідці Галузевого державного архіву Міністерства оборони України № 51/1/3751 від 29 червня 1999 року, поставлено не печаткою «Галузевого державного архіву Міністерства оборони України код 14302549» зразки якої надані для дослідження;

= висновком судової почеркознавчої експертизи № 244 від 25.03.2014 року, згідно якого рукописний текст (цифрові та буквені записи) в довідці Галузевого державного архіву Міністерства оборони України № 51/1/3751 від 29 червня 1999 року, виконані не ОСОБА_3 та ОСОБА_4, а іншою особою. Рукописний текст (цифрові та буквені записи) в довідці Галузевого державного архіву Міністерства оборони України № 51/1/3751 від 29 червня 1999 року виконані однією особою. Підпис від імені ОСОБА_4 в довідці Галузевого державного архіву Міністерства оборони України № 51/1/3751 від 29 червня 1999 року, виконаний не ОСОБА_4, а іншою особою.

= довідкою Галузевого державного архіву міністерства оборони України за № 28593 від 12.12.2013 року, згідно якої Галузевим державним архівом Міністерства оборони України довідка за № 51/1/3751 від 29.06.1999 року не видавалась та є підробленою.

= довідкою Галузевого державного архіву міністерства оборони України від 21.11.2013 року згідно якої підтвердити участь ОСОБА_3 в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС не надається можливим, так як документи військової частини 22317 на зберігання в архів не надходили.

= довідкою Галузевого державного архіву Міністерства оборони України за № 179/1/1322 від 12.02.2014 року, згідно якої довідка № 51/1/3751 від 29.06.1999 року ОСОБА_3 не видавалась. Документи військової частини 22317 на зберігання до архіву не надходили, за запитуваний період знаходяться на зберіганні в Центральному архіві міністерства оборони Російської Федерації.

= довідкою Галузевого державного архіву Міністерства оборони України за № 179/1/1967 від 26.02.2014 року, згідно якої документи військових частин 01352 та 40879 на зберігання до Галузевого державного архіву Міністерства оборони України не надходили, місце знаходження архіву не відомо.

= довідкою Федерального державного КУ «Центральний архів Міністерства оборони Російської Федерації» за № 4/11861 від 06.03.2014 року згідно якої в зазначеному архіві мається архівний фонд військової частини 22317 і в архіві мається наказ командира військової частини 22317 № 63, який був виданий 04.03.1987 року, а наказ № 139 був виданий 18.05.1987 року і згідно даних наказів у складі військової частини за 1986, 1987 роки ОСОБА_3 не значиться.

= довідкою Федерального державного КУ «Центральний архів Міністерства оборони Російської Федерації» за № 4/45941 від 21.01.2014 року, згідно якої в наказах командира військової частини 22317 за січень-березень, травень-червень 1987 року в алфавітних книгах особового складу за 1986-1987 роки ОСОБА_3 не значиться. Також документи в/ч 22317 з червня 1995 року знаходяться на зберіганні в ЦА МО РФ, тому ОГА МО України не міг видати архівну довідку ОСОБА_3 в 1999 році.

Таким, чином, в судовому засіданні достовірно та беззаперечно встановлено, що 10 січня 2011 року ОСОБА_3, маючи мету отримати право на призначення пенсії на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку на вісім років, звернувся до управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області з заявою про призначення пенсії, до якої умисно надав завідомо підроблений документ довідку Галузевого державного архіву Міністерства оборони України № 51/1/3751 від 29 червня 1999 року, про періоди участі в роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 12 лютого 1987 року до 26 червня 1987 року в складі військової частини № 22317, що надавали право на призначення пенсії на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку і на підставі поданих ОСОБА_3 підроблених документів, управлінням Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві Київської області йому призначено пенсію за віком на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку на вісім років.

Також, суд рахує беззаперечно встановленим той факт, що 11 січня 2011 року ОСОБА_3, маючи намір на незаконне заволодіння грошовими коштами управління Пенсійного фонду України в Київській області, звернувся до останнього з заявою про призначення пенсії та повідомив неправдиві відомості, що він в 1987 році був задіяний для виконання робіт, повязаних з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС. При цьому, ОСОБА_3 надав документи, що містять недостовірні відомості, відповідно до яких в період часу з 12 лютого 1987 року до 26 червня 1987 року він був задіяний у виконанні робіт повязаних з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, та які надавали право на призначення пенсії на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку на вісім років і на підставі документів, що містять неправдиві відомості про виконання ОСОБА_3 робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1987 році, йому було призначено пенсію зі зниженням пенсійного віку, яку він отримував з 10 січня 2011 року до виявлення факту використання документів, що містять недостовірні відомості 01 січня 2014 року. В період часу з 10 січня 2011 року до 01 січня 2014 року ОСОБА_3, шляхом обману, який полягав у повідомленні неправдивих відомостей та подання до управління Пенсійного фонду України в м. Біла Церква Київської області підроблених документів, незаконно заволодів державними цільовими коштами державного органу виконавчої влади управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві Київської області в загальному розмірі 34073 грн. 24 коп., та розпорядився ними на власний розсуд, внаслідок чого завдав управлінню Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві Київської області матеріальну шкоду на загальну суму 34073 грн. 24 коп.

При цьому суд, аналізуючи доводи обвинуваченого ОСОБА_3 про його непричетність до вказаних кримінальних правопорушень, та співставляючи показання обвинуваченого з показаннями представника потерпілого, та іншими доказами, ставиться до них критично.

Так, сам обвинувачений ОСОБА_3 заперечуючи свою вину у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень показав, що він проходив службу у військовій частині в Прибалтиці, однак в звязку з аварією на ЧАЕС був командирований на ліквідацію наслідків аварії до військової частини № 22317, однак в судовому засіданні не зміг пояснити де саме дислокувалась військова частина № 22317, а також не зміг перелічити всі назва населених пунктів, зазначені в довідці Галузевого державного архіву Міністерства оборони України № 51/1/3751 від 29 червня 1999 року, де він перебував під час ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Також в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вказав, що довідку за № 51/1/3751 він отримав в Галузевому державному архіві Міністерства оборони України в 1995 році, при цьому вказана довідка датована 29.06.1999 роком. Також ОСОБА_3 вказав, що довідку йому видала невідома особа під час його перебування в Галузевому державному архіві Міністерства оборони України, однак згідно висновку експерта № 245 від 25.03.2014 року печатки «Галузевого державного архіву Міністерства оборони України код 14302549» в довідці Галузевого державного архіву Міністерства оборони України № 51/1/3751 від 29 червня 1999 року, поставлено не печаткою «Галузевого державного архіву Міністерства оборони України код 14302549», а також у вказаній довідці мається підпис начальника відділення ОСОБА_4, однак відповідно до висновку судової почеркознавчої експертизи № 244 від 25.03.2014 року, згідно якого рукописний текст (цифрові та буквені записи) в довідці Галузевого державного архіву Міністерства оборони України № 51/1/3751 від 29 червня 1999 року, виконані не ОСОБА_3 та ОСОБА_4, а іншою особою і рукописний текст (цифрові та буквені записи) в довідці Галузевого державного архіву Міністерства оборони України № 51/1/3751 від 29 червня 1999 року виконані однією особою, та підпис від імені ОСОБА_4 в довідці Галузевого державного архіву Міністерства оборони України № 51/1/3751 від 29 червня 1999 року, виконаний не ОСОБА_4, а іншою особою.

Крім того, що Галузевий державний архів Міністерства оборони України заперечив видачу довідки за № 51/1/3751 від 29 червня 1999 року, що підтверджується і проведеними по справі судовими експертизами, з наявних в матеріалах кримінального провадження доказів, вбачається, що Галузевий державний архів Міністерства оборони України і не міг видати вказану довідку, так як до Галузевого державного архіву Міністерства оборони України документи військової частини 22317 не надходили і дані документи зберігаються в центральному архіві Міністерства оборони Російської Федерації. При цьому, відповідно до довідки Федерального державного КУ «Центральний архів Міністерства оборони Російської Федерації» за № 4/11861 від 06.03.2014 року в зазначеному архіві мається архівний фонд військової частини 22317 і в архіві мається наказ командира військової частини 22317 № 63, який був а виданий 04.03.1987 року, а наказ № 139 був виданий 18.05.1987 року і згідно даних наказів у складі військової частини за 1986, 1987 роки ОСОБА_3 не значиться.

З огляду на викладене, суд розцінює доводи обвинуваченого ОСОБА_3 про його, нібито, непричетність до вчинення вказаних кримінальних правопорушень, як обраний обвинуваченим, з метою уникнути відповідальності за скоєне, спосіб захисту і оцінює їх критично.

Таким чином, дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні злочинів за встановлених судом обставин та кваліфікує його дії за ст. 358 ч. 4 КК України, оскільки він використав завідомо підроблений документ, та за ст. 190 ч. 1 КК України, оскільки він заволодів чужим майном шляхом обману (шахрайство).

При призначенні покарання обвинуваченому, суд у відповідності до вимог ст.ст. 65-67 КК України враховує ступінь тяжкості та конкретні обставини вчиненого злочину, їх наслідки, думку потерпілого стосовно виду покарання для обвинуваченого, дані, що характеризують особу останнього, ставлення винного до вчиненого, наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.

ОСОБА_3 вину не визнав, вчинив злочини невеликої тяжкості, як особа за місцем проживання характеризується посередньо, раніше судимий, розлучений.

Помякшуючих покарання обставин судом не встановлено.

Обтяжуючих покарання обставини судом не встановлено.

Враховуючи всі наведені вище обставини, суд вважає що виправлення та перевиховання ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства.

Відповідно до ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової та/або моральної шкоди має право пред'явити цивільний позов до обвинуваченого, який суд згідно ст. 129 КПК України має вирішити.

В ході досудового слідства прокурором заявлено цивільний позов в інтересах держави в особі ОСОБА_1 Пенсійного фонду України в м. Біла Церква, відповідно до якого просить стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 в рахунок відшкодування майнової шкоди 34073 грн. 24 коп. суму незаконно отриманої пенсії і даний позов знайшов своє підтвердження в суді і підлягає до задоволення.

Процесуальні витрати у провадженні в загальній сумі 786 грн. 24 коп. вартість проведеної техніко-криміналістичної експертизи (393 грн. 12 коп.) і вартість проведеної судової почеркознавчої експертизи (393 грн. 12 коп.), підлягають відшкодуванню з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави.

Речові докази: заяву ОСОБА_3 про призначення пенсії, довідку про період виконання робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, довідку про грошове забезпечення, які зберігаються в матеріалах кримінального провадження залишити зберігати при матеріалах кримінального провадження, а матеріали пенсійної справи зберігати в ОСОБА_1 пенсійного фонду України в м. Біла Церква.

Запобіжний захід ОСОБА_3 не обирався.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.373-374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 358 ч. 4, ст. 190 ч. 1 КК України і призначити покарання:

= за ст. 358 ч. 4 КК України 1 (один) рік обмеження волі;

= за ст. 190 ч. 1 КК України 2 (два) роки обмеження волі.

На підставі ст. 70 ч. 1 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_3 визначити покарання у вигляді 2 (двох) років обмеження волі.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного судом покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку - 2 (два) роки не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Контроль за поведінкою обвинуваченого ОСОБА_3 покласти на Білоцерківський ВВС за місцем його проживання.

Речові докази: заяву ОСОБА_3 про призначення пенсії, довідку про період виконання робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, довідку про грошове забезпечення, які зберігаються в матеріалах кримінального провадження залишити зберігати при матеріалах кримінального провадження, а матеріали пенсійної справи зберігати в ОСОБА_1 пенсійного фонду України в м. Біла Церква.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати у загальній сумі 786 грн. 24 коп. вартість проведених експертиз.

Цивільний позов задовольнити стягнувши з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 Пенсійного фонду України в м. Біла Церква в рахунок відшкодування майнової шкоди 34073 грн. 24 коп.

Вирок може бути оскаржений всіма учасниками процесу до Апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя: І. С. Володько