Ухвала суду № 53742363, 17.11.2015, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/17459/15-ц

Провадження № 6/161/479/15

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 листопада 2015 року Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі: головуючого судді Пушкарчук В.П.,

при секретарі Акайомовій Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні подання Першого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції про примусове проникнення до житла боржника, -

в с т а н о в и в :

Державний виконавець Першого відділу ДВС Луцького МУЮ звернулася в суд з поданням про примусове проникнення до житла боржника ОСОБА_1, що знаходиться в м. Луцьку по вул. Федорова, 5/57.

Подання обґрунтовує тим, що на виконанні в Першому ВДВС Луцького міського управління юстиції перебуває зведене виконавче провадження ЄДРВП № 32736769 з примусового виконання виконавчих документів, що видав Луцький міськрайонний суд, про стягнення із ОСОБА_1 на користь держави та юридичних осіб заборгованості в розмірі 328750,27 грн.

Копії постанов про відкриття виконавчого провадження надіслані боржнику для виконання, стягувачу для відому. У строки, встановлені для добровільного виконання рішення суду боржником не виконано.

Згідно постанови державного виконавця Першого відділу ДВС Луцького МУЮ від 04.04.2014 року накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, що належить боржнику ОСОБА_1

З метою виконання рішення суду та перевірки майнового стану боржника державним виконавцем направлено запити до Державної податкової служби України, Луцького МРЕВ, Держсільгоспінспекцію у Волинській області, Головне управління Держземагенства у Волинській області, Реєстраційну службу м. Луцька, Пенсійного фонду України. Згідно відомостей з Реєстру прав власності на нерухоме майно, боржнику на праві приватної спільної власності належить частка у квартирі АДРЕСА_1.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду від 20.08.2015 року визначено, що розмір частки боржника ОСОБА_1 становить 1/3 частини квартири АДРЕСА_1.

При виході за місцем знаходження нерухомого майна, а саме: м. Луцьк, вул. Федорова, 5/57, актами державного виконавця від 21.11.2014 року та 28.07.2015 року встановлено, що боржник за вказаною адресою фактично не проживає, двері квартири ніхто не відчиняв, здійснити перевірку майнового стану та опис заставного майна здійснити не вдалося. На виклики державного виконавця боржник не зявляється. В добровільному порядку виконавчий напис боржник не виконав.

Посилаючись на наведене, просить суд вирішити питання про примусове проникнення до житлового приміщення, а саме: квартири АДРЕСА_2 фізичної особи боржника ОСОБА_1.

В судове засідання державний виконавець подала заяву про розгляд подання у її відсутності, подання підтримала та просила його задовольнити.

Дослідивши письмові докази по справі, суд прийшов до висновку, що в задоволенні подання слід відмовити з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконанні у Першому ВДВС Луцького міського управління юстиції перебуває зведене виконавче провадження ЄДРВП № 32736769 з примусового виконання виконавчих документів, що видав Луцький міськрайонний суд, про стягнення із ОСОБА_1 на користь держави та юридичних осіб заборгованості в розмірі 328750,27 грн. (а.с. 5).

Як встановлено судом, державним виконавцем винесено постанови про відкриття виконавчого провадження, копії надіслані боржнику для виконання, стягувачу для відому. У строки, встановлені для добровільного виконання рішення суду боржником не виконано.

Згідно з ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом. Звертається до суду з поданням про розшук боржника - фізичної особи або дитини чи про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої складено виконавчий документпроїївідібрання.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи за поданням державного виконавця.

Відповідно до ст.5 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право безперешкодно входити до приміщень і сховищ, що належать боржникам або зайняті ними, проводити огляд зазначених приміщень і сховищ, при необхідності примусово відкривати їх в установленому порядку, опечатувати ці приміщення і сховища, накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в порядку, встановленому законодавством.

Цією ж статтею Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або іншої особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб.

З оглянутих в судовому засіданні матеріалів вбачається, що заявником надано докази про те, що з метою забезпечення виконання зведеного виконавчого провадження ЄДРВП № 32736769 та збереження майна боржника 04.04.2014 року накладено арешт на все майно боржника (а.с. 6).

З метою виконання рішення суду та перевірки майнового стану боржника державним виконавцем направлено запити до Державної податкової служби України, Луцького МРЕВ, Держсільгоспінспекцію у Волинській області, Головне управління Держземагенства у Волинській області, Реєстраційну службу м. Луцька, Пенсійного фонду України. Згідно відомостей з Реєстру прав власності на нерухоме майно, боржнику на праві приватної спільної власності належить частка у квартирі АДРЕСА_1.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду від 20.08.2015 року визначено, що розмір частки боржника ОСОБА_1 становить 1/3 частини квартири АДРЕСА_1.

При виході за місцем знаходження нерухомого майна, а саме: м. Луцьк, вул. Федорова, 5/57, актами державного виконавця від 21.11.2014 року та 28.07.2015 року встановлено, що боржник за вказаною адресою фактично не проживає, двері квартири ніхто не відчиняв, здійснити перевірку майнового стану та опис заставного майна здійснити не вдалося. На виклики державного виконавця боржник не зявляється. В добровільному порядку виконавчий напис боржник не виконав.

Судом встановлено, що державним виконавцем не надано доказів про те, що ним проведено всі необхідні дії для виконання рішення суду.

Так, в обґрунтування подання державний виконавець вказує, що боржникуОСОБА_1 було надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження, водночас не додає доказів отримання боржником копії вищевказаної постанови.

Окрім того, як вбачається із копії вищевказаної постанови, зведене виконавче провадження перебуває на виконанні з 2014 року, однак до матеріалів подання державним виконавцем не надано жодних документів, що свідчать про виклик боржника.

Окрім того, як вбачається із актів державного виконавця від 21.11.2014 року та 28.07.2015 року (а.с. 7, 10), остання проводила вихід по місцю проживання боржника з метою перевірки майнового стану боржника та вказує, що двері до квартири ніхто не відкривав. Із даних актів взагалі не вбачається часу проведення виконавчих дій. Таким чином, суд приходить до висновку, що виконавчі дії могли проводитись у час перебування боржника на роботі, а тому вказані акти не можуть вважатися належними і допустимими доказами для надання дозволу на примусове проникнення в житло боржника.

Окрім того, фіксування державним виконавцем у актах того факту, що двері закриті, не дають підстав вважати, що йому чинились перешкоди для проникнення в приміщення. Також суд не бере до уваги і посилання державного виконавця на слова матері, що боржник не вказаною адресою не проживає, оскільки державним виконавцем не надано доказів точного або доказів можливого місця проживання боржника.

Згідно ст. 30 Конституції України кожному гарантується недоторканість житла. Не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.

За таких обставин, слід відмовити заявнику у задоволенні подання про вирішення питання про примусове проникнення у житло фізичної особи боржника ОСОБА_1.

Керуючись ст. 376 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

В задоволенні подання Першого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції про примусове проникнення до житла боржника ОСОБА_1 за адресою: м. Луцьк, вул. Федорова, 5/57 відмовити.

Апеляційну скаргу на ухвалу суду може бути подано протягом пяти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Луцького міськрайонного суду В.П. Пушкарчук