Ухвала суду № 53742125, 19.11.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2015 р.Справа № 820/7055/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Зеленського В.В.

Суддів: Донець Л.О. , П'янової Я.В.

за участю секретаря судового засідання Городової А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Одеської митниці Державної фіскальної служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.09.2015р. по справі № 820/7055/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "SANTAN"

до Одеської митниці Державної фіскальної служби

про скасування рішення та картки відмови,

ВСТАНОВИЛА:

09.07.2015 року позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "SANTAN", звернувся до суду з позовом до Одеської митницї Державної фіскальної служби, в якому просив:

- скасувати в повному обсязі рішення Одеської митниці Державної фіскальної служби про коригування митної вартості товарів № 500060001/2015/610065/2 від 12.06.2015 року;

- скасувати в повному обсязі Картку відмови Одеської митниці Державної фіскальної служби в прийнятті вантажно-митної декларації №500060001/2015/011150, митному оформленні випуску чи пропуск товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 169873 від 12.06.2015 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 28.09.2015 року по справі №820/7055/15 адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "SANTAN" до Одеської митниці Державної фіскальної служби про скасування рішення та картки відмови - задоволено у повному обсязі.

Скасовано в повному обсязі рішення Одеської митниці Державної фіскальної служби про коригування митної вартості товарів № 500060001/2015/610065/2 від 12.06.2015 року.

Скасовано в повному обсязі картку відмови Одеської митниці Державної фіскальної служби в прийнятті вантажно-митної декларації №500060001/2015/011150, митному оформленні випуску чи пропуск товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 169873 від 12.06.2015 року.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив суд апеляційної інстанції постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.09.2015 року по справі №820/7055/15 за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "SANTAN" до Одеської митниці Державної фіскальної служби скасувати та постановити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог позивачу у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що постанова є незаконною і необґрунтованою, підлягає скасуванню відповідно до вимог ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки прийнята з неправильним застосуванням або незастосуванням норм процесуального та матеріального права.

Згідно з ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що між товариством з обмеженою відповідальністю "SANTAN" (резидент України) та YAYAO YLAN PLASTIC ELECTRIC APPLIANCE CO., LTD (резидент Китаю) 09.02.2010 року укладено зовнішньоекономічний контракт №17, за умовами якого товариство з обмеженою відповідальністю "SANTAN" є покупцем, а згідно п. 1.2 контракту товар поставляється партіями згідно інвойсам, наданим продавцем, на підставі замовлень покупця.

Відповідно до п. 3.1., 3.2., 4.1., 10.3. зовнішньоекономічного контракту № 17 від 09.02.2010 року та п. 1, 2 додаткової угоди № 5 від 26.01.2015 року до нього: відповідно до отриманого та погодженого рахунку-фактури покупець здійснює передплату в розмірі 30 % від суми рахунку фактури банківським переказом протягом 7 днів з моменту підтвердження рахунку фактури; товари поставляються продавцем на умовах FOB - Нінгбо, Китай, згідно Інкотермс 2000 року.

02.02.2015 року товариство з обмеженою відповідальністю "SANTAN", посилаючись на реквізити зовнішньоекономічного контракту № 17 від 09.02.2010 року за платіжним дорученням № 7 здійснило оплату за товари на суму 3221,08 доларів США.

Товариство з обмеженою відповідальністю "SANTAN" під час здійснення зовнішньоекономічної імпортної операції за рахунком №14WQM011-5 від 30.04.2015 року в межах укладеного зовнішньоекономічного контракту № 17 від 09.02.2010 року через декларанта ТОВ "ЕС ТРАНС ГРУП 928" шляхом електронного декларування до Одеської митниці Державної фіскальної служби подано вантажно-митну декларацію № 500060001/2015/011150 від 11.06.2015 року на товар: обладнання для фільтрування та очищення води, крани змішувачі для раковин.

Декларантом до Одеської митниці Державної фіскальної служби для підтвердження розрахованої митної вартості товарів подано наступні документи: вантажно-митна декларація №500060001/2015/011150 від 11.06.2015 року, зовнішньоекономічний контракт №17 від 09.02.2010 року з додатками №1-5, рахунок №14 WQM11-5 від 30.04.2015 року, специфікація від 30.04.2015 року, калькуляція від 30.04.2015 року, рахунок № 14 WQM11-5 від 30.04.2015 року, завірений Торгово-промисловою палатою, платіжне доручення в іноземній валюті № 7 від 02.02.2015 року, прайс-листи від 18.05.2015 року, пакувальний лист № 14 WQM11-5 від 30.04.2015 року, лист від 11.06.2015 року, договір про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів № 220045-91 від 20.04.2015 року, рахунок № 453 від 02.06.2015 року, коносамент, страховий поліс №ANYXHO124215Q046383R від 03.05.2015 року, сертифікат походження товарів, міжнародна товарно-транспортна накладна № 9327, заявка постачальника на експорт № 3312960988 від 30.04.2015 року та її переклад, завірена копія експортної митної декларації №310120150519005835 від 01.05.2015 року та її переклад, листи постачальника про неможливість надання оригіналу електронної митної декларації від 02.06.2015 року, листи постачальника про призначення платежу від 02.06.2015 року та 11.06.2015 року, лист постачальника про коригування ваги товарів, звіт про зважування товарів від 10.06.2015 року, акт б/н про невідповідність ваги вантажу від 11.06.2015 року, акт огляду товарів від 11.06.2015 року.

Одеська митниця Державної фіскальної служби, здійснюючи контроль за правильністю визначення позивачем митної вартості товарів, у зв'язку зі спрацюванням профілів ризику системи управління ризиками 105-2 та 106-2 щодо можливого заниження митної вартості та тим, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності та на міститься всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, висунула вимогу протягом 10 календарних днів надати додаткові документи згідно п. 3 ст. 53 Митного кодексу України для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: 1) виписку з бухгалтерської документації, 2) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Декларантом на виконання вимог митного органу додатково для підтвердження розрахованої митної вартості товарів подано наступні документи: висновок експерта № 20-48/06-2015 від 12.06.2015 року ТОВ "Одеський аукціонний центр" Савостьянова А.В., видаткові накладні щодо відчуження третім особам на території України товарів, ідентичних оцінюваним, за № 183 від 01.12.2014 року, № 210 від 15.12.2014 року, № 264 від 24.12.2014 року. У висновку експерта № 20-48/06-2015 від 12.06.2015 року визначена мінімальна та максимальна ринкова вартість товарів, імпортованих позивачем за рахунком № 14 WQM11-5 від 30.04.2015 року. Ціни на товари, вказані у рахунку № 14 WQM11-5 від 30.04.2015 року є встановленими в межах ринкової вартості, визначеної висновком експерта № 20-48/06-2015 від 12.06.2015 року.

12.06.2015 року Одеською митницею Державної фіскальної служби прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 500060001/2015/610065/2 та застосовано резервний метод визначення митної вартості товарів, з вартістю 3,75 доларів США за 1 кг. товару за вантажним місцем № 1, оскільки відповідно до п. 2 ст. 58 Митного кодексу України використані декларантом відомості не підтверджені документально. Дане рішенні прийнято на підставі аналізу цін бази даних ЄАІС ДФС, з якої вбачається, що рівень митної вартості подібних товарів, митне оформлення, яких вже здійснено, є більшим: по товару № 1 - (митна декларація № 125130009/2015/661975 від 08.06.2015 року), тому митну вартість визнано на рівні 3,75 доларів США за 1 кг. Нетто. Цим рішенням відповідач збільшив митну вартість імпортованих товариства з обмеженою відповідальністю "SANTAN" товарів за вантажним місцем № 1 (обладнання для фільтрування та очищення води) з розрахованої декларантом митної вартості товару у 30415,31 доларів США до 52151,96 доларів США.

Також 12.06.2015 року Одеською митницею Державної фіскальної служби прийнято рішення у формі картки відмови в прийнятті вантажно-митної декларації № 500060001/2015/011150, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 169873.

Не погодившись із вищезазначеними діями відповідача, позивач для захисту своїх прав звернувся до суду з адміністративним позовом.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано до суду доказів, які б свідчили про наявність у поданих позивачем до митного оформлення документах розбіжностей чи ознак підробки не доведено, що подані документи не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів або не містять відомостей щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів не зазначено, які саме відомості щодо митної вартості товару не підтверджені документально, а тому позовні вимоги позивача є правомірними та обґрунтованими.

Таким чином суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність захисту прав позивача та у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 57 Митного кодексу України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборівта декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу.

Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. Уразі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

В розумінні ч. 4 ст. 58 Митного кодексу України митною вартістю є ціна товару, збільшена на розмір платежів, перелічених у ч. 10 цієї статті.

Частиною статті 53 Митного кодексу України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Колегія суддів зазначає, що подані позивачем до митного оформлення документи повністю відповідають вимогам ч. 2 ст. 58 Митного кодексу України і не створюють підстав для виникнення у митниці обґрунтованих сумнівів відносно не підтвердження чи невизначеності кількісно і достовірно та/або відсутності хоча б однієї із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

За відсутності ознак пов'язаності імпортера з іноземним контрагентом, за відсутності ознак, котрі б вказували на явну незвичайність умов або суттєву відмінність від звичайних умов господарської операції з поставки, відносно такої складової митної вартості товару як ціна придбання, митний орган не мав фактичних даних вважати подані платником податків документи про ціну придбання неповними чи недостовірними.

Відповідно до ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною 6 ст. 54 Митного кодексу України містить виключний перелік підстав, за наявності яких орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю, виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 Митного кодексу України, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 Митного кодексу України; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Колегія суддів зазначає, що серед вищевказаних підстав, зокрема, не зазначено такої обставини, як спрацювання профілів ризику системи управління ризиками, на що в т.ч. посилається відповідач у рішенні про коригування митної вартості товарів.

Згідно п. 1 ч. 4 ст. 54 Митного кодексу України, орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Колегія суддів зазначає, що Одеською митницею Державної фіскальної служби при винесенні спірних рішень застосована однакова митна вартість одиниці імпортованої продукції на рівні 3,75 доларів США за кілограм до всього товару, хоча згідно із зовнішньоекономічним контрактом та інвойсом номенклатура поставки має суттєві відмінності по позиціям товару в залежності від характеристик. При цьому, кількість товару за вказаним контрактом вимірюється не в кілограмах, а в одиницях продукції.

З документів на обґрунтування подібності до товару імпортованого позивачем, а саме: витягу з ЄАІС та митної декларації №125130009/2015/661975 від 08.06.2015 року, колегією суддів вбачається, що імпортований ТОВ "ІСТЕРН БУД ГРУП" є виробами з металу (фільтри грубої очистки для води) та не є подібними до імпортованих позивачем пластикових картриджів для фільтрування води та зворотних осмосів.

При цьому, з витягу з ЄАІС вбачається, що митний орган 25.05.2015 року та 27.05.2015 року здійснював розмитнення дійсно аналогічних до імпортованого ТОВ "SANTAN" обладнання для фільтрування та очищення води товарів за митними деклараціями № 110040000/2015/1508 та № 110040000/2015/1549, митна вартість за 1 кг. товару за якими становила 1,41 та 1,44 доларів США.

Крім того колегія суддів зазначає, що відповідачем не надано до суду доказів, які б свідчили про наявність у поданих позивачем до митного оформлення документах розбіжностей чи ознак підробки; суб'єктом владних повноважень не доведено, що подані документи не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів або не містять відомостей щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Також в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів не зазначено, які саме відомості щодо митної вартості товару не підтверджені документально.

Положеннями 7 ст. 54 Митного кодексу України визначено, що у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що вимоги позивача правомірні, обґрунтовані, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 28.09.2015 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта - відповідача у справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 41, 160, 167, 195, 196, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Одеської митниці Державної фіскальної служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.09.2015р. по справі № 820/7055/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Зеленський В.В.Судді Донець Л.О. Пянова Я.В. Повний текст ухвали виготовлений 20.11.2015 р.