Ухвала суду № 53742081, 17.11.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2015 року Справа № 876/7006/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючої судді Хобор Р.Б.

суддів: Попка Я.С., Дяковича В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Коломиї та Коломийському районі Івано-Франківської області на постанову Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 12 червня 2015 року по справі № 346/1783/15-а за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Коломиї та Коломийському районі Івано-Франківської області про стягнення та перерахунок соціальних виплат,-

В C Т А Н О В И В:

Позивачка звернулась з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Коломиї та Коломийському районі Івано-Франківської області про стягнення та перерахунок соціальних виплат.

На підтвердження позовних вимог покликається на те, що на день досягнення пенсійного віку вона працювала на посаді лікаря - терапевта Коломийської центральної районної лікарні, робота на якій дає їй право на призначення пенсії за вислугу років. Відповідно до записів трудової книжки її страховий стаж на таких посадах становить більше 30 років, а тому позивачка має право на отримання грошової допомоги при виході на пенсію в розмірі десяти місячних пенсій.

02 березня 2015 року позивачка отримала відмову управління Пенсійного фонду України в м. Коломиї та Коломийському районі у виплаті грошової допомоги. Як пояснює відповідач, стаж роботи на посаді лікаря - терапевта в поліклініці заводу "Коломиясільмаш" до стажу, який дає право на виплату грошової допомоги, їй зараховують лише частково, оскільки згідно з наказом фонду Державного майна України від 24 лютого 1995 року державне підприємство "Коломиясільмаш" перетворено у ВАТ "Коломиясільмаш", яке не є державним підприємством.

Постановою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 12 червня 2015 року адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано незаконною відмову управління Пенсійного фонду України в м. Коломиї та Коломийському районі у врахуванні періоду роботи ОСОБА_1 на посаді лікаря-терапевта поліклініки заводу "Коломиясільмаш" до стажу роботи на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років.

Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м. Коломиї та Коломийському районі зарахувати період роботи ОСОБА_1 на посаді лікаря-терапевта поліклініки заводу "Коломиясільмаш" з 02 січня 1992 року по 01 жовтня 1997 року в стаж роботи на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е-ж" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Не погодившись із вказаною постановою, її оскаржив відповідач, управління Пенсійного фонду України в м. Коломиї та Коломийському районі Івано-Франківської області, яке покликаючись на те, що вказана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить постанову Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 12 червня 2015 року та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційних вимог посилається на те, що стаж роботи на заводі "Коломиясільмаш" можливо зарахувати до спеціального стажу тільки по 23 лютого 1995 року, оскільки згідно з наказом фонду Держмайна України від 24 лютого 1995 року №5-АТ державне підприємство "Коломиясільмаш" перетворено у ВАТ "Коломиясільмаш".

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла до висновку про те, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено те, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні ПФУ в м. Коломиї та Коломийському районі як одержувач пенсії за віком. Пенсію їй було призначено з 27 серпня 2014 року на підставі Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". На день досягнення пенсійного віку вона працювала на посаді лікаря - терапевта Коломийської центральної районної лікарні, робота на якій дає їй право на призначення пенсії за вислугу років. Відповідно до записів трудової книжки, страховий стаж позивачка на посадах, що дають право на пільгову пенсію, становить більше 30 років.

Позивачка, вважаючи, що має право на отримання грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій звернулась із відповідною заявою до відповідача, однак 02 березня 2015 року отримала відмову управління Пенсійного фонду України в м. Коломиї та Коломийському районі у виплаті вищевказаної грошової допомоги.

Приймаючи оскаржувану постанову, суд першої інстанції виходив з того, що акціонерні товариства, статутний фонд яких сформовано за рахунок державного майна і 100% акцій яких перебуває у державній власності, також є підприємствами державної власності.

Апеляційний суд погоджується з рішенням суду першої інстанції з огляду на наступні обставини.

Пунктом "е" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України № 909 від 04 листопада 1993 року "Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років" встановлено, що в лікарняних закладах, лікувально-профілактичних закладах особливого типу, лікувально-трудових профілакторях, амбулаторно-поліклінічних закладах, закладах швидкої та невідкладної медичної допомоги, закладах переливання крові, закладах охорони материнства і дитинства, санаторно - курортних закладах, установах з проведення лабораторних та інструментальних досліджень і випробувань Держсанепідемслужби та територіальних органах Держсанепідемслужби (щодо працівників, які не є державними службовцями), діагностичних центрах право на пенсію за вислугу років мають особи, які працювали, зокрема, на посаді лікаря.

Пунктом 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (із змінами, внесеними Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» передбачено, що особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків 35 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

З огляду на те, що акціонерні товариства, статутний фонд яких сформовано за рахунок державного майна і 100% акцій яких перебуває у державній власності, також є підприємствами державної власності апеляційним судом встановлено те, що період роботи ОСОБА_1 на посаді лікаря-терапевта поліклініки заводу «Коломиясільмаш» з 02 січня 1992 року по 01 жовтня 1997 року слід зарахувати до стажу роботи позивачки на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років, відповідно до пунктів «е»-«ж» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а тому ОСОБА_1 має право на виплату грошової допомоги в розмірі 10 місячних пенсій станом на день її призначення.

Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до переконання в тому, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, оскаржувана постанова суду першої інстанції відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін.

Керуючись ст. ст. 160, ст.ст. 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Коломиї та Коломийському районі Івано-Франківської області залишити без задоволення, а постанову Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 12 червня 2015 року по справі № 346/1783/15-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції

Головуюча суддя Р.Б. Хобор

Судді В.П. Дякович

Я.С. Попко