Ухвала суду № 53741901, 19.11.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2015 р.Справа № 818/2604/15

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Подобайло З.Г.

Суддів: Тацій Л.В. , Григорова А.М.

за участю секретаря судового засідання Гришко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Сумської митниці Державної фіскальної служби на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 26.08.2015р. по справі № 818/2604/15

за позовом ОСОБА_1

до Сумської митниці Державної фіскальної служби

про стягнення заробітної плати за час затримки виконання судового рішення,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Сумської митниці ДФС про стягнення заробітної плати за час затримки виконання постанови Сумського окружного адміністративного суду від 12.11.2014 у справі №2а-371/10/1870 за період з 12.11.2014 по 10.06.2015 у розмірі 21355,38 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суд від 26.08.2015 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з Сумської митниці ДФС (вул. Воровського, 24, м. Суми, 40020, код ЄДРПОУ 39420037) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 40034, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) заробітну плату за час затримки виконання постанови Сумського окружного адміністративного суду від 12.11.2014 у справі №2а-371/10/1870 за період з 12.11.2014 по 10.06.2015 у розмірі 21355,38 грн.

Сумська митниця ДФС не погоджується з вказаною постановою суду, вважає, що висновок суду не відповідає фактичним обставинам справи та суперечить нормам матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Посилається на те , що відповідно до вимог ст. ст. 263, 267 Кодексу адміністративного судочинства України позивач повинен був звернутися до суду із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача що вчинені суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або на порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду, та яка має розглядатися наразі в межах провадження по справі № 2а-371/10/1870, а не в рамках нового, окремого публічно-правового спору, однак такої заяви позивачем не подано , а в порушення встановленого частиною 9 статті 267 КАС України порядку захисту своїх прав та інтересів звернувся до суду із окремим позовом, предмет якого становить стягнення середнього заробітку за час затримки виконання постанови Сумського окружного адміністративного суду від 12.11.2014 по справі № 2а-371/10/1870 за період з 12.11.2014р. по 10.06.2015р. Вказує, що затримка виконання постанови Сумського окружного адміністративного суду від 12.11.2014 по справі № 2а- 371/10/1870 в період з 12.11.2014 по 10.06.2015 сталася не з вини роботодавця, а тому підстави для застосування статті 236 Кодексу законів про працю України в даному випадку взагалі відсутні. Вважає , що суд першої інстанції в порушення положень статті 159, пункту 3 частини 1 статті 163 Кодексу адміністративного судочинства України не з'ясував та не зазначив у постанові мотиви неврахування тієї обставини, що Сумська митниця Міндоходів не могла негайно поновити ОСОБА_1 на роботі без його відповідної заяви, адже статтею 43 Конституції України закріплено невід'ємне право громадянина на вільний вибір праці, тобто, для видання відповідного наказу роботодавцем без порушень зазначеної конституційної норми, позивач має виразити своє бажання працювати з певної дати та виконувати саме цю роботу. Просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2015 року , прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга розглядається відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, постанову суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції , що постановою Сумського окружного адміністративного суду від 12.11.2014 у справі № 2а-371/10/1870 за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Сумської митниці Міндоходів про скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди (а.с.17-24) задоволено позовні вимоги частково та визнано протиправними та скасовано Наказ Державної митної служби України № 1866-К від 13.10.2009 "Про звільнення ОСОБА_1." та Наказ Сумської митниці № 233-К від 14.10.2009 "Про звільнення ОСОБА_1."; поновлено Назаренка І.Ю. на роботі в Сумській митниці на раніше займаній посаді; стягнуто з Сумської митниці Міндоходів на користь Назаренка І.Ю. середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 192 649,59 грн.; стягнуто з Державного бюджету України на користь Назаренка І.Ю. судові витрати в розмірі 5000,00 грн.

Також, в резолютивній частині постанови суду від 12.11.2014р. зазначено, що постанова суду в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за один місяць в розмірі 3158,13 грн. підлягає негайному виконанню.

Однак, як свідчать матеріали справи, ОСОБА_1 поновлений на роботі Сумською митницею ДФС відповідно до наказу №371-о від 10.06.2015р. (а.с.4) на виконання пункту 2 наказу Державної фіскальної служби України від 03.06.2015 № 1564-о "Про виконання рішення суду" (а.с.5).

Тобто, затримка виконання постанови Сумського окружного адміністративного суду від 12.11.2014 у справі №2а-371/10/1870 про поновлення Назаренка І.Ю. на посаді з 12.11.2014 по 10.06.2015 складає 141 робочий день.

Відповідно до розрахунку середньомісячного заробітку головного інспектора Назаренка І.Ю. від 28.10.2014 за №05-02/195, середньоденна заробітна плата позивача складає 159,39 грн. (а.с.6), таким чином, заробітна плата Назаренка І.Ю. за час затримки виконання постанови Сумського окружного адміністративного суду від 12.11.2014 у справі №2а-371/10/1870 за період з 12.11.2014 по 10.06.2015 складає: 141 робочий день х 150,39 грн. = 21 355 грн. 38 коп.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того , що відповідачем, всупереч чинного законодавства, було необґрунтовано затримано виконання постанови Сумського окружного адміністративного суду від 12.11.2014 у справі №2а-371/10/1870 про поновлення Назаренка І.Ю. на роботі за період з 12.11.2014р. по 10.06.2015р., тому відповідно до вимог ст. 236 Кодексу законів про працю України підлягає стягненню з Сумської митниці ДФС на користь ОСОБА_1 заробітна плата за час затримки виконання постанови Сумського окружного адміністративного суду від 12.11.2014 у справі №2а-371/10/1870 за період з 12.11.2014 по 10.06.2015 у розмірі 21355,38 грн.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 235 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП) у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

За правилами частини другої статті 235 зазначеного Кодексу при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Статтею 236 КЗпП встановлено, що у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Зазначена вище стаття КЗпП не містить застережень, що власник або уповноважений ним орган не відповідає за затримку виконання рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, якщо працівник не вчинив додаткові дії, в цьому випадку - пред'явлення рішення до примусового виконання, що вказують на його бажання поновитися на роботі.

Відповідно до частини першої статті 255 КАС постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Частиною другою статті 257 КАС встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

При цьому пунктом 3 частини першої статті 256 КАС передбачено, що постанови суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби виконуються негайно.

Частиною четвертою статті 257 КАС законодавець обумовив питання примусового виконання судових рішень у порядку, встановленому Законом України від 21 квітня 1999 року N 606-XIV "Про виконавче провадження" (далі - Закон N 606-XIV). Цим підкреслюється винятковість саме примусового виконання рішення адміністративного суду.

Відповідно до статті 2 Закону N 606-XIV примусове виконання рішень покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Отже, правова природа діяльності органів державної виконавчої служби та її основне призначення полягає саме в примусовому виконанні рішень суду, в тому числі постанов судів про поновлення на посадах у відносинах публічної служби, які набрали законної сили, що і є підставою для негайного їх виконання. Добровільне виконання рішення суду боржником - це його законодавчо встановлений обов'язок. Зокрема, зазначений обов'язок не є похідним від дій особи (подання заяви чи виконавчого листа для відкриття виконавчого провадження), яку поновлено на роботі. В таких випадках держава в особі органу державної виконавчої служби несе відповідальність за виконання остаточних судових рішень.

При цьому, як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 34 постанови від 6 листопада 1992 року N 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів", рішення про поновлення на роботі вважається виконаним з дня видання власником або уповноваженим ним органом про це наказу.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 23.06.2015 р.

Враховуючи те, що постанова Сумського окружного адміністративного суду від 12.11.2014 у справі № 2а-371/10/1870 в частині поновлення Назаренка І.Ю. на роботі в Сумській митниці на раніше займаній посаді шляхом прийняття наказу лише від 10.06.2015р. №371-о, колегія суддів дійшла висновку, що позивач має право відповідно до статті 236 КЗпП на виплату йому середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення.

Доводи апеляційної скарги з посиланням на те , що затримка виконання постанови суду від 12.11.2014р. в період з 12.11.2014р. по 10.06.2015р. сталася не з вини роботодавця, а тому підстави для застосування статті 236 Кодексу законів про працю України в даному випадку взагалі відсутні є необґрунтованими, оскільки відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються постанови суду, серед іншого, про поновлення на посаді у відносинах публічної служби, а відповідно до Науково-практичного коментарю до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України негайне виконання - це виконання постанови суду до набрання нею законної сили, негайне виконання спрямоване на усунення можливої небезпеки, що може настати за час від прийняття постанови до часу набрання нею законної сили.

Доводи апеляційної скарги з посиланням на норми ст. 267 КАС України, які визначають підстави та порядок судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, є помилковими , оскільки дана норма не стосується даного спору про стягнення заробітної плати за час затримки виконання постанови.

Доводи апеляційної скарги не впливають на правомірність висновків суду, оскільки вони дублюють заперечення на позов, які подавались суду першої інстанції, були враховані ним при вирішення справи по суті, а відповідно і підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позову, та зазначає, що доводи апеляційної скарги не впливають на правомірність висновків суду. Підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Сумської митниці Державної фіскальної служби залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 26.08.2015р. по справі № 818/2604/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Подобайло З.Г.Судді(підпис) (підпис) Тацій Л.В. Григоров А.М. Повний текст ухвали виготовлений 24.11.2015 р.