Ухвала суду № 53741843, 17.11.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2015 р.Справа № 820/5681/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Мельнікової Л.В.

суддів - Бартош Н.С. , Донець Л.О.

за участю секретаря судового засідання - Дудка О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за апеляційною скаргою Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2015 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Нертус Агро» до Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

03.06.2015 року позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «Нертус Агро» (далі по тексту - ТОВ «Нертус Агро»), звернувся до суду з позовом про скасування податкових повідомлень - рішень відповідача - Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (нині - Індустріальна об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, далі - Індустріальна ОДПІ) від 21.05.2015 року, що прийняті на підставі висновків акта перевірки від 06.05.2015 року № 1953/20-36-22-01-07/36627667:

№ 0000562211, яким за встановлені порушення пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1 ст. 139, 153 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання за платежем прибуток приватних підприємств на загальну суму 2.255.788,50 грн. у тому числі 1.503.859 за основним платежем 751.929,5 за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

№ 000057221, за встановлені порушення абз. «а» п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, визначено завищення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 14.500 грн.;

№ 0000582211, за встановлені порушення п. 2.8, п. 3.5 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 року № 637, пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 глави 4 розділу ІІ Податкового кодексу України та абз. 2 ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 року застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 56.298,52 грн.;

№ 0001551702, за встановлені порушення гл. 2, ст. 119 п. 119.2 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами, із доходів платнику податку у вигляді з/п на 510 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18.08.2015 року адміністративний позов ТОВ «Нертус Агро» задоволено. Скасовано податкові повідомлення-рішення Індустріальної ОДПІ № 0000562211, № 0000572211, № 0000582211, № 0001551702 від 21.05.2015 року.

Не погоджуючись з судовим рішенням, Індустріальна ОДПІ в апеляційній скарзі, посилаючись на неповне з'ясування першої інстанції обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального права, просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.08.2015 року з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги щодо правильності застосування судом норм матеріального і процесуального права обставинам справи, колегія суддів, враховуючи межі перегляду судового рішення апеляційною інстанцією, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а судове рішення, відповідно до приписів ст.200 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), слід залишити без змін з наступних підстав.

Судом встановлено, що Індустріальною ОДПІ проведено перевірку ТОВ «Нертус Агро» за результатами якої складено акт від 06.05.2015 року № 1953/20-36-22-01-07/36627667 «Про результати планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Нертус Агро» (податковий номер 36627667) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2012 по 31.12.2014, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2012 по 31.12.2014» (далі - акт перевірки, т. 1 а.с. 35-139).

Відповідно до висновків акту перевіркою встановлено порушення ТОВ «Нертус Агро»:

1. пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, п. 138.2 ст. 138, п. 139.1.9 ст. 139, пп. 153.1.3 п. 153.1 ст. 153 Податкового Кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 1.503.859 грн., в тому числі за 3 квартал 2012 року на суму 364.825 грн., за 4 квартал 2012 року на суму 20.250 грн., за 2013 рік у сумі 264.900 грн., за 2014 рік на суму 853.884 грн;

2. абз. «а» п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення від'ємного значення з податку на додану вартість за грудень 2014 року на суму 14.500 грн;

3. п. 119.2 ст. 119 Податкового Кодексу України - надання уточнюючого розрахунку по формі 1-ДФ за 3-й квартал 2013 року пізніше граничного терміну (граничний термін 11.11.2013 року, фактично надано 28.01.2014 року);

4. п. 2.8 глави 2, п. 3.5 глави 3, п. 7.23 глави 7 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637 встановлено перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касі, застосовуються штрафні (фінансові) санкції у вигляді штрафу: у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день, а саме: 28149,26*2=56298,52 грн.

На підставі акту перевірки Індустріальною ОДПІ винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 21.05.2015 року: № 0000562211, № 0000572211, № 0000582211, № 0001551702 (т. 1 а.с. 31-34).

Погоджуючись із висновками суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог ТОВ «Нертус Агро», колегія суддів зазначає, що умовами реалізації права платника на формування валових витрат та податкового кредиту, є, зокрема, фактичне придбання товарів, робіт (послуг) з наміром одержати економічний ефект від їх використання у господарській діяльності та підтвердження цих витрат необхідними документами, оформленими з дотриманням вимог чинного законодавства.

Пунктом 44.1 ст. 44 ПК України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Порядок ведення бухгалтерського обліку та звітності для суб'єктів господарювання регламентований Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Згідно з ч. 2 ст. 3 зазначеного Закону бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 (далі за текстом - Положення № 88), відповідно до якого первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлені вимоги до первинних документів, відповідно до яких підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарських операцій, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п.138.1 ст.138 ПК України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Як встановлено п.138.2 ст.138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно з п.198.1. ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Положеннями п. 198.2. ст.198 ПК України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

При цьому за правилами п.198.3. ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У відповідності до п.198.6. ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

При цьому, колегія суддів зазначає, що сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Судом встановлено, що ТОВ «Нертус Агро» у періоді охопленому перевіркою мало відносини з такими контрагентами як: ФОП ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_5), ФОП ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_6), ФОП ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_7), ФОП ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_8), ФОП ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_9), ФОП ОСОБА_6 (ідентифікаційний номер НОМЕР_10).

В акті перевірки контролюючим органом зазначено, що по взаємовідносинах з зазначеними контрагентами позивача неможливо ідентифікувати отримані послуги з доробки насіння кукурудзи та соняшнику як пов'язані з господарською діяльністю підприємства. Цей висновок податковим органом обґрунтовано сумнівом щодо можливості виконання послуг однією особою в об'ємах відповідно до укладених договорів.

Судом встановлено, що ТОВ «Нертус Агро» укладено наступні договори надання послуг:

- з ФОП ОСОБА_2 №01/03-П від 01.03.2014 року (т.1 а.с. 153-156). Відповідно до наявного в матеріалах справи допуску (посвідчення) ФОП ОСОБА_2 має право роботи з пестицидами і агрохімікатами (т.1 а.с. 161-162). Згідно до умов зазначеного договору ФОП ОСОБА_2 (виконавець) зобов'язується надати послуги та виконати наступні роботи з доробки насіння: протравлення та покраска насіння здійснюється матеріалами замовника, а замовник зобов'язується прийняти результат виконаних робіт (та наданих послуг) та сплатити їх в порядку та на умовах узгоджених в договорі. На виконання зазначеного договору сторонами підписано специфікацію (т.1 а.с. 157). Реальність виконання зазначеного договору підтверджено підписаними на виконання умов договору та наявними в матеріалах справи актами надання послуг з доробки насіння, актами прийому-передачі препаратів, актами прийому передачі насіння. Контрагентом позивача ФОП ОСОБА_2 здійснювалось надання послуг за договором №01/03-П від 01.03.2014 року на обладнанні відповідно до договору 01/01-1-П від 02.01.2014 року з ТОВ «Харків Хімпром» (т.1 а.с. 182-183). Про оплату отриманих від ФОП ОСОБА_2 послуг свідчать наявні в матеріалах справи платіжні доручення (т.4 а.с. 123-140).

- з ФОП ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_8) №01/11-С від 28.11.2014 року (т.1 а.с. 203-206). Відповідно до наявного в матеріалах справи допуску (посвідчення) ФОП ОСОБА_4 має право роботи з пестицидами і агрохімікатами (т.1 а.с. 202). За умовами зазначеного договору ФОП ОСОБА_4 (виконавець) зобов'язується надати послуги та виконати наступні роботи з доробки насіння: протравлення та покраска насіння здійснюється матеріалами замовника, а ТОВ «Нертус Агро» (замовник) зобов'язується прийняти результат виконаних робіт (та наданих послуг) та сплатити їх в порядку та на умовах узгоджених в договорі. На виконання зазначеного договору сторонами підписано специфікацію (т.1 а.с.207). Реальність виконання зазначеного договору підтверджено підписаними на виконання умов договору та наявними в матеріалах справи актами надання послуг з доробки насіння, актами прийому-передачі препаратів, актами прийому передачі насіння. Контрагентом позивача ФОП ОСОБА_4 здійснювалось надання послуг за договором №01/11-С від 28.11.2014 року на обладнанні відповідно до договору про право використання майна 01/12-1-С від 01.12.2014 року з ТОВ «Харків Хімпром» (т.1 а.с. 213). Про оплату отриманих від ФОП ОСОБА_4 послуг свідчать наявні в матеріалах справи платіжні доручення (т.4 а.с. 158).

- з ФОП ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_5) №01/03-П від 01.03.2014 року (т.1 а.с. 221-224). Відповідно до наявного в матеріалах справи допуску (посвідчення) ФОП ОСОБА_1має на право роботи з пестицидами і агрохімікатами (т.1 а.с. 218-219). Згідно умов зазначеного договору ФОП ОСОБА_1 (виконавець) зобов'язується надати послуги та виконати наступні роботи з доробки насіння: протравлення та покраска насіння здійснюється матеріалами замовника, а ТОВ «Нертус Агро» (замовник) зобов'язується прийняти результат виконаних робіт (та наданих послуг) та сплатити їх в порядку та на умовах узгоджених в договорі. На виконання зазначеного договору сторонами підписано специфікацію (т.1 а.с.225) та додаткову угоду від 05.05.2014 року (т.1 а.с. 226). Реальність виконання зазначеного договору підтверджено підписаними на виконання умов договору та наявними в матеріалах справи актами надання послуг з доробки насіння, актами прийому-передачі препаратів, актами прийому передачі насіння. Контрагентом позивача ФОП ОСОБА_1 здійснювалось надання послуг за договором №01/03-П від 01.03.2014 року на обладнанні відповідно до договору про право використання майна №01/01-1-Л від 02.01.2014 року з ТОВ «Харків Хімпром» (т.2 а.с. 8-10). Про оплату отриманих від ФОП ОСОБА_1 послуг свідчать наявні в матеріалах справи платіжні доручення (т.4 а.с. 111-122).

- з ФОП ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_7) №б/н від 06.01.2012 року (т.2 а.с. 41-44). Відповідно до наявного в матеріалах справи допуску (посвідчення) ФОП ОСОБА_1 має право роботи з пестицидами і агрохімікатами (т.2 а.с. 77-78). За умовами зазначеного договору ФОП ОСОБА_3 (виконавець) зобов'язується надати послуги та виконати наступні роботи з доробки насіння: фото сепарація, протравлення та покраска насіння, а ТОВ «Нертус Агро» (замовник) зобов'язується прийняти результат виконаних робіт (та наданих послуг) та сплатити їх в порядку та на умовах узгоджених в договорі. На виконання зазначеного договору сторонами підписано специфікації (т.2 а.с.45-49). Реальність виконання зазначеного договору підтверджено підписаними на виконання умов договору та наявними в матеріалах справи актами надання послуг з доробки насіння, актами прийому-передачі препаратів, актами прийому передачі насіння.

№б/н від 03.01.2013 року (т.2 а.с. 50-53). Відповідно до умов зазначеного договору ФОП ОСОБА_3 (виконавець) зобов'язується надати послуги та виконати наступні роботи з доробки насіння: фото сепарація, протравлення та покраска насіння, а ТОВ «Нертус Агро» (замовник) зобов'язується прийняти результат виконаних робіт (та наданих послуг) та сплатити їх в порядку та на умовах узгоджених в договорі. На виконання зазначеного договору сторонами підписано специфікації (т.2 а.с.54-55). Реальність виконання зазначеного договору підтверджено підписаними на виконання умов договору та наявними в матеріалах справи актами надання послуг з доробки насіння, актами прийому-передачі препаратів, актами прийому передачі насіння.

№01/03-Б від 01.03.2014 року (т.2 а.с. 79-82). Відповідно до умов зазначеного договору ФОП ОСОБА_3 (виконавець) зобов'язується надати послуги та виконати наступні роботи з доробки насіння: протравлення та покраска насіння, здійснюється з матеріалів замовника, а ТОВ «Нертус Агро» (замовник) зобов'язується прийняти результат виконаних робіт (та наданих послуг) та сплатити їх в порядку та на умовах узгоджених в договорі. На виконання зазначеного договору сторонами підписано специфікації (т.2 а.с.83).

Контрагентом позивача ФОП ОСОБА_3 здійснювалось надання послуг за вище зазначеними договорами на обладнанні відповідно до договору про право використання майна №06/01-1 від 06.01.2012 року з ТОВ «Харків Хімпром» (т.2 а.с. 98-100), №б/н від 01.04.2013 р., (т.2 а.с. 106107), №01/01-1-Б від 02.01.2014 року (т. 2 а.с. 110-112). Про оплату отриманих від ФОП ОСОБА_3 послуг свідчать наявні в матеріалах справи платіжні доручення (т.4 а.с. 141-157). Судом з огляду первинних документів наданих позивачем на підтвердження виконання договорів з ФОП ОСОБА_3 встановлено, що підписання їх здійснювалось як контрагентом позивача, так і довіреною особою ФОП ОСОБА_3 ОСОБА_7, відповідно до довіреності (т. 2 а.с. 86).

- з ФОП ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_9) №01/03-П від 01.03.2014 року (т.2 а.с. 23-26). Відповідно до наявного в матеріалах справи допуску (посвідчення) ФОП ОСОБА_5 має право роботи з пестицидами і агрохімікатами (т.2 а.с. 22). За умовами зазначеного договору ФОП ОСОБА_5 (виконавець) зобов'язується надати послуги та виконати наступні роботи з доробки насіння: протравлення та покраска насіння здійснюється матеріалами замовника, а ТОВ «Нертус Агро» (замовник) зобов'язується прийняти результат виконаних робіт (та наданих послуг) та сплатити їх в порядку та на умовах узгоджених в договорі. На виконання зазначеного договору сторонами підписано специфікацію (т.1 а.с.225) та додаткову угоду від 05.05.2014 року (т.2 а.с. 27). Реальність виконання зазначеного договору підтверджено підписаними на виконання умов договору та наявними в матеріалах справи актами надання послуг з доробки насіння, актами прийому-передачі препаратів, актами прийому передачі насіння. Контрагентом позивача ФОП ОСОБА_5 здійснювалось надання послуг за договором послуг №01/03-П від 01.03.2014 року на обладнанні відповідно до договору про право використання майна №01/12-1-Н від 1.12.2014 року з ТОВ «Харків Хімпром» (т.2 а.с. 33-34). Про оплату отриманих від ФОП ОСОБА_5 послуг свідчать наявні в матеріалах справи платіжні доручення (т.4 а.с. 159).

- з ФОП ОСОБА_6 (ідентифікаційний номер НОМЕР_10) №б/н від 01.02.2012 року (т.2 а.с. 124-127). Відповідно до наявного в матеріалах справи допуску (посвідчення) ФОП ФО-П ОСОБА_6 має право роботи з пестицидами і агрохімікатами (т.2 а.с. 166). Згідно умов зазначеного договору ФОП ОСОБА_6 (виконавець) зобов'язується надати послуги та виконати наступні роботи з доробки насіння: фотосепарація, протравлення та покраска насіння здійснюється матеріалами замовника, а ТОВ «Нертус Агро» (замовник) зобов'язується прийняти результат виконаних робіт (та наданих послуг) та сплатити їх в порядку та на умовах узгоджених в договорі. На виконання зазначеного договору сторонами підписано специфікацію (т.2 а.с. 128-130).

№б/н від 03.01.2013 року (т.2 а.с. 131-134). Відповідно до умов зазначеного договору ФОП ОСОБА_6 (виконавець) зобов'язується надати послуги та виконати наступні роботи з доробки насіння: фотосепарація, протравлення та покраска насіння здійснюється матеріалами замовника, а ТОВ «Нертус Агро» (замовник) зобов'язується прийняти результат виконаних робіт (та наданих послуг) та сплатити їх в порядку та на умовах узгоджених в договорі. На виконання зазначеного договору сторонами підписано специфікації (т.2 а.с. 135-136).

Реальність виконання зазначених договорів підтверджено підписаними на виконання умов договору та наявними в матеріалах справи актами надання послуг з доробки насіння, актами прийому-передачі препаратів, актами прийому передачі насіння. Контрагентом позивача ФОП ОСОБА_6 здійснювалось надання послуг за договорами послуг з ТОВ «Нертус Агро» на обладнанні відповідно до договору про право використання майна №01/02-1 від 01.02.2012 року з ТОВ «Харків Хімпром» (т.2 а.с. 167-169) та №04/01-1 від 04.01.2013 року (т.2 а.с. 171-174). Про оплату отриманих від ФОП ОСОБА_6 послуг свідчать наявні в матеріалах справи платіжні доручення (т.4 а.с. 160-189).

Окрім того з наявного в матеріалах справи листа №170 від 28.05.2015 року ТОВ «Харків Хімпром» судом встановлено, що існують певні обмеження щодо можливості роботи з обладнанням, а саме стаціонарним роторно-статорним протруювачем періодичної дії СТ 100 німецької фірми Petkus Technology GmbH, що належить на праві власності ТОВ «Харків Хімпром» та надавалось контрагентам позивача в користування за договорами.

Так судом встановлено, що контрагенти позивача по спірним правовідносинам мали належний досвід та освіту для користування даним обладнанням, що не суперечить вимогам до його експлуатації.

З акту перевірки встановлено, що відповідачем ставиться під сумнів можливість виконання робіт саме фізичними особами-підприємцями через відсутність у них на те ресурсів та фізичних і технічних можливостей для здійснення замовлених господарських операцій.

Разом з тим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що такі висновки не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи, а податковим органом не спростовано факт виконання договірних робіт і не надано доказів виконання даних робіт іншою особою.

Посилання перевіряючих на аналогічність послуг, що надаються ТОВ «Харків Хімпром» за нижчою ціною, не може бути належним доказом, оскільки в силу принципу свободи договору сторони є вільними у виборі контрагентів та умов договору.

Судом встановлено, що ТОВ «Харків Хімпром» надаються одні послуги з доробки насіння, а фізичними особами-підприємцями інші послуги з доробки насіння. При цьому визначальним є не загальна назва послуг, визначена в предметі договору, а її зміст, який викладений в додатках (завданні) к договору та в актах приймання наданих послуг.

Відповідно до наявних в матеріалах справи договорів між ТОВ «Нертус Агро» та ТОВ «Харків Хімпром» №1/09 на надання послуг та виконання робіт (т.2 а.с. 228-235), на виконання робіт (послуг) №01/08-13 від 01.08.2013 року (т. 3 а.с. 10-14) та підписаних на виконання зазначених договорів специфікацій та додаткових угод надаються послуги з первинної очищення, сушіння, калі бровки, гравітації, упакування, відвантаження, знаходження продукції на території контрагента.

Таким чином враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість податкового повідомлення-рішення №0000562211 від 21.05.2015 року.

Підставою для винесення податкового повідомлення-рішення № 0000572211 від 21.05.2015 року, яким визначено завищення від'ємного значення податку на додану вартість на суму 14500 гривень за період 12.2014 року слугував висновок податкового органу щодо порушення позивачем абз. «а» п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення від'ємного значення з податку на додану вартість за грудень 2014 року на суму 14.500 грн.

Вказаного висновку контролюючий орган дійшов з огляду на те, що за даними системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, встановлено розбіжності між сумами податкового кредиту з податку на додану вартість ТОВ «Нертус Агро» та сумами податкових зобов'язань ТОВ «Сузір'я Цинуарді» за період березень 2014 року. Даний висновок зроблено з урахуванням інформації зафіксованої в отриманому від Основ'янської ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області акту про неможливість проведення зустрічної звірки щодо документального підтвердження господарських відносин із планиками податків їх реальності та повноти відображення в обліку за період березень 2014 року від 07.07.2014 року № 1031/20-38-23-01-04/38383204.

Судом встановлено, що в охопленому перевіркою періоді ТОВ «Нертус Агро» укладено договір купівлі продажу №2/11-2013 від 22.11.2013 року із ТОВ «Сузір'я Цинуарді» (податковий номер 38383204) (т. 2 а.с. 181-188). Взаємовідносини ТОВ «Нертус Агро» з ТОВ «Сузір'я Цинуарді» відбувались у періоді листопад 2013 року - березень 2014 року.

Відповідно до умов зазначеного договору ТОВ «Сузір'я Цинуарді» (продавець) зобов'язується передати встановленими партіями товар у власність ТОВ «Нертус Агро» (покупець), а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього, визначену грошову суму (ціну товару). Назва товару, його кількість та ціна зазначаються у специфікаціях (видаткових накладних), які є невід'ємною частиною договору. Відповідно до п.4.1 сторонами визначено умови оплати товару та порядок здійснення обов'язків сторін щодо сплати вартості товару за договором. Розділом 4 договору визначено умови постачання товару та п. 5.1 встановлено, що продавець поставляє покупцю кожну наступну партію товару тільки після оплати попередньої, якщо інше не встановлено договором. Розділом 5 договору визначено процедуру отримання товару та перехід права власності на товар, а також відповідно до розділу 7 договору умови прийому товару.

На виконання зазначеного договору сторонами підписано додаткову угоду №1 від 22.11.2013 року, відповідно до якої детально визначено умови та порядок поставки товару в новій редакції (т. 2 а.с. 189).

Реальність виконання умов укладеного договору підтверджується залученими до матеріалів справи документами первинного та бухгалтерського обліку: видатковими накладними: № 22/11-1 від 22 листопада 2013 р., № 25/11-1 від 25 листопада 2013 р., № 6/12-1 від 06 грудня 2013 р., № 13/12-1 від 13 грудня 2013 р., № 17/01-2 від 17 січня 2014 р., № 23/01-1 від 23 січня 2014 р., №30/01-1 від 30 січня 2014 р., №24/03-4 від 24 березня 2014 р.; податковими накладними: № 31 від 22.11.2013 року,№32 від 26.11.2013 року, № 10 від 06.12.2013 року, №16 від 13.12.2013 року, № 6 від 17.01.2014 року, № 10 від 23.01.2014 року, № 14 від 30.01.2014 року, № 260 від 24.03.2014 року.

Факт оплати робіт підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №2446 від 01.12.2014 року.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що первинні і розрахункові документи, не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст. 44 Податкового кодексу України, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за № 168/704) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

Таким чином, дослідженням матеріалів справи встановлено, що позивач та його контрагент належним чином оформили договірні правовідносини та на виконання вимог податкового законодавства оформили первинні документи бухгалтерської та податкової звітності.

Згідно пунктів 36.1, 36.5 статті 36, пункту 38.1 статті 38, пункту 44.1 статті 44, пункту 47.1 статті 47, пункту 49.2 статті 49 Податкового кодексу України, обчислення, декларування та/або сплата суми податку та збору є персональним податковим обов'язком кожного окремого платника податків, який і несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку. Тобто, платник податку несе самостійну відповідальність за порушення ним правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватись на третіх осіб, в тому числі і на його контрагентів.

Таким чином, формування суб'єктом господарювання податкового кредиту не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами, а пов'язане з призначенням придбаних товарів (послуг) для використання у господарській діяльності та наявності податкової накладної (накладних).

Аналіз чинного податкового законодавства вказує на те, що законодавець не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків (позивача) і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Податковим органом в ході перевірки не виявлено порушень саме в діях позивача при формуванні податкового кредиту в податкових деклараціях з ПДВ без наявності податкових накладних.

Виходячи з наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовної вимоги ТОВ «Нертус Агро» щодо скасування податкового повідомлення-рішення відповідача № 0000572211 від 21.05.2015 року.

Встановлено, що підставою для винесення податкового повідомлення-рішення № 0000582211 від 21.05.2015 року, яким за порушення п.2.8, п.3.5 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637 (із змінами та доповненнями) застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 56.298,52 грн. слугував висновок, викладений у акті перевірки щодо порушення позивачем п.2.8 глави 2, п.3.5 глави 3, п.7.23 глави 7 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637 встановлено перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касі, застосовуються штрафні (фінансові) санкції у вигляді штрафу: у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день, а саме: 28149,26*2=56298,52 грн.

Судом встановлено, що ТОВ «Нертус Агро» ліміт залишку готівки в касі не встановлювався, про що свідчать накази № 0107-1 від 01.07.2012р., № 3112-1 від 31.12.2012р., № 311213-01 від 31.12.2013р., та дорівнює нулю.

Відповідно до п.3.5 Положення № 637 для виведення залишку готівки в касі не приймаються видаткові касові ордери або видаткові відомості, в яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача.

В ході проведення перевірки встановлено, що на момент складання платіжної відомості чи видаткового касового ордеру та виплати готівки по вищевказаним документам у деяких випадках працівники фактично були відсутні на підприємстві у зв'язку з перебуванням у відрядженні. Довіреності на отримання грошей іншим особам вищезазначені працівники не надавали, підписували документи особисто, тобто отримали готівку при поверненні з відрядження.

Погоджуючись з висновком суду першої інстанції про відсутність підтвердження висновків контролюючого органу про неможливість отримання працівниками позивача грошових коштів на день перебування у відрядженні колегія суддів виходить з наступного.

Судом встановлено, що працівники щодо яких виникло питання перебували у відрядженні, їм у користування надано отримані за лізинговими договорами автомобілі, а отже, працівники позивача повертались кожного дня та мали можливість отримати кошти самостійно.

На підтвердження наявності автомобілів позивачем надано договори фінансового лізінгу № 120220-18/ФЛ-Ю-А від 20.02.2012 року, акт прийому-передачі від 29.02.2012 року, наказ №18-ТР від 01.03.2012 року на закріплення за агрономом автомобілю, договір фінсового лізінгу №1100421-237/ФЛ-Ю-А від 20.04.2011 року, акт прийому-передачі від 29.04.2011 року, наказ №32-ТР від 17.04.2012 року на закріплення за агрономом автомобілю, договір фінансового лізінгу №111227-41/ФЛ-Ю-А від 27.12.2011 року, акт прийому-передачі від 30.12.2011 року, наказ №30-ТР від 11.04.2012 року на закріплення за агрономом автомобілю.

Відповідно до Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 р. № 59, службовим відрядженням вважається поїздка працівника за розпорядженням керівника органу державної влади, підприємства, установи та організації, що повністю або частково утримується (фінансується) за рахунок бюджетних коштів (далі - підприємство), на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи (за наявності документів, що підтверджують зв'язок службового відрядження з основною діяльністю підприємства).

За приписами п. 1 розділу 2 Інструкції, направлення працівника підприємства у відрядження здійснюється керівником цього підприємства або його заступником і оформляється наказом (розпорядженням) із зазначенням: пункту призначення, найменування підприємства, куди відряджений працівник, строку й мети відрядження. Строк відрядження визначається керівником або його заступником, але не може перевищувати 30 календарних днів.

Таким чином, визначення пункту призначення відрядження, його тривалості та мети є виключним повноваженням керівника підприємства.

Крім того, відповідно до абз. 3 п. 4 розділу 2 Інструкції, при відрядженні працівника строком на один день або в таку місцевість, звідки працівник має змогу щоденно повертатися до місця постійного проживання, добові відшкодовуються як за повну добу. З наведеної норми вбачається можливість щоденного повернення працівника до місця постійного проживання, що не свідчить про завершення відрядження.

Враховуючи викладене, колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції про те, що податкове повідомлення-рішення від 21.05.2015 №0000582211 є необґрунтованим та підлягає скасуванню.

Підставою для винесення податкового повідомлення-рішення №0001551702 від 21.05.2015 року, яким було встановлено порушення гл. 2, ст.119 п.119.2 Податкового кодексу України та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 510 гривень слугував висновок податкового органу щодо порушення позивачем п.119.2 ст.119 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI зі змінами та доповненнями - надання уточнюючого розрахунку по формі 1-ДФ за 3-й квартал 2013 року пізніше граничного терміну (граничний термін 11.11.2013 року, фактично надано 28.01.2014 року).

Згідно п. 119.2. ст. 119 Податкового кодексу України неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов'язань платника податку та/або до зміни платника податку.

З наведеного положення вбачається, що відповідальність за цією статтею виключається, у тому разі якщо зміни внесені уточнюючим розрахунком не призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов'язань платника податку та/або до зміни платника податку.

Судом встановлено, що ТОВ «Нертус Агро» було подано уточнюючий розрахунок, в якому змінилися нарахування, а сума, яка підлягала сплаті в бюджет, не змінилася.

Таким чином, враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що податкове повідомлення-рішення від 21.05.2015 року №0001551702 є необґрунтованим та підлягає скасуванню.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладені обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач не надав належних доказів правомірності висновків акту перевірки та винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, оскільки, факт вказаних порушень позивачем вимог податкового законодавства не знайшов свого підтвердження при судовому розгляді справи.

Виходячи з наведеного, колегія суддів не вбачає підстав, передбачених ст. 202 КАС України для скасування судового рішення та приходить до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваного судового рішення, відповідно до положень ст. 200 КАС України, - без змін.

Інші доводи апеляційної скарги, заперечення та пояснення представників сторін висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 55, 160, 167, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2015 року - без змін.

Ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис) Л.В. Мельнікова

Судді (підпис) Н.С. Бартош

(підпис) Л.О. Донець

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 23 листопада 2015 року.