Ухвала суду № 53741561, 19.11.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/1223/15 Головуючий у 1-й інстанції: Щавінський В.Р. Суддя-доповідач: Аліменко В.О.

У Х В А Л А

Іменем України

19 листопада 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Аліменка В.О.,

суддів Безименної Н.В., Кучми А.Ю.,

за участю секретаря Ткачук М.І,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «РОСАВА» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2015 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «РОСАВА» до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування частково податкового повідомлення-рішення форми «У» від 13.10.2014 року №0007192206/3170 в частині нарахування пені у сумі 4375233, 62 грн., -

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2015 року Приватне акціонерне товариства «РОСАВА» звернулося до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог від 09.06.2015 року просило:

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форма «У» від 13.10.2014 року №0007192206/3170 частково, а саме: в частині нарахування пені, у сумі 4375233, 62 грн., за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобов'язань за штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства за Контрактом №47/631 від 18.12.2014 року, укладеним між Приватним акціонерним товариством «РОСАВА» то Товариством з обмеженою відповідальністю «Преміоррі» (Російська Федерація) .

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2015 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить Постанову суду першої інстанції скасувати та постановити по справі нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.

Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права та надано невірну правову оцінку діям позивача та відповідача щодо правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у справі доказами, колегія суддів приходить до наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, на підставі направлення на перевірку від 15.09.2014р. №276, виданого Білоцерківською ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області Кістюк Надією Миколоєвною, завідувачем сектору контролю за валютними операціями та операціями у сфері ЗЕД управління податкового аудиту Білоцерківської ОДПІ, згідно пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.75.1 ст.75, пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового Кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-V та відповідно до наказу по Білоцерківській ОДПІ від 15.09.14 №1351 проведена документальна позапланова виїзна перевірка з питань дотримання вимог валютного законодавства Приватного акціонерного товариства «РОСАВА» при виконанні зовнішньоекономічних контрактів: №5/119 від 27.02.2012, № 47/631 від 18.12.2012, № 8/55 від 04.02.2013, №423 віл 08.10.2013, № 20/73 від 12.02.2014 р. згідно повідомлення ПАТ «Банк Фінанси та кредит» про порушення законодавчо встановлених строків розрахунків за експортно-імпортними операціями від 08.05.2013 за № 01-001/0686, 06.11.2013 за № 01-001/1110. від 06.12.2013 за № 01-001/1133, від 08.01.2014 за №01-001/1160, від 04.03.2014 за №01-001/1201, від 07.04.2014 за № 01-001/1227, від 07.05.2014 № 01-001/1243, від 07.05.2014 за № 01-001/1248, від 06.06.2014 за № 01-001/1263, від 07.07.2014 за № 01-001/1280, від 07.08.2014 за №1728.

За результатами вказаної перевірки було складено Акт №3022/10-02-22-321/30223385/62 від 30.09.2014 року (а.с.7-48).

Актом від 30.09.2014 року зафіксовані такі порушення податкового законодавства: п.п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Глави 4 Розділу ІІ Податкового кодексу України, ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 року №185/94-ВР.

На підставі Акту перевірки та додатків до нього було винесено податкове повідомлення - рішення форма «У» від 13.10.2014 р. № 0007192206/3170 на суму 4447483,92 грн. - пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобов'язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства, з яких 4375233,62 грн. - пеня за порушення строків зарахування виручки у іноземній валюті за Контрактом №47/631 від 18.12.2012 р. укладеним між Позивачем та ТОВ «Преміоррі» (Російська Федерація).

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням, Позивач, керуючись ст.ст. 56.2., 56.3. ПК України, оскаржував його, спочатку до ДПІ в Київській області, а потім до ДФС України.

За результати розгляду заперечень 24.12.2014 року вищезгадане податкове повідомлення-рішення було залишене без змін. Тому Приватного акціонерного товариства «РОСАВА» звернулося до суду.

Аналізуючи вищевикладене, матеріали справи та положення чинного законодавства, колегія суддів зазначає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, зважаючи на наступне.

ПрАТ «Росава» зареєстроване 07.12.98 відділом державної реєстрації виконавчого комітету Білоцерківської міської Ради народних депутатів, свідоцтво про державну реєстрацію від 07.12.98 №13531200000000610. Відомості щодо збільшення розміру статутного фонду та зміни керівника зареєстровані 15.08.07 № 135310500130000610, 17.10.08 № 13531050017000610. 29.04.11 за № 13531050023000610 державним реєстратором проведено державну реєстрацію змін до установчих документів ЗАТ «Росава» в зв'язку із зміною назви форми власності в приватне акціонерне товариство «Росава» (Код суб'єкта господарювання за ЄДРПОУ: 30253385). Підприємство взято на податковий облік в органах державної податкової служби 30.12.98 за № 331. станом на 31.12.09 перебуває на обліку в Білоцерківській ОДПІ.

За період, який перевіряється Позивач укладав контракти не лише з ТОВ «Преміоррі», а й з іншими суб'єктоми ЗЕД, але нарахування пені відповідачем за порушення строків зарахування виручки у іноземній валюті за іншими контрактами: Контракт №423 від 08.10.2013 р. укладений з «SAEHWA IMC CO LTD» Корея; Контракт №5/119 від 27.02.2012 р. з «NOVOTRADE IBERICA DE GTSTION SL» Іспанія; Контакт №8/55 від 04.02.2013 р. укладений з «Росава-Балкани ЕООД» Болгарія; Договір №20/73 від 12.02.2014 р. укладений з Компанією «BEN MOHSEN COMPANY») позивачем визнається і не оскаржується.

18.12.2012 р. між Позивачем та ТОВ «Преміоррі» (Російська федерація) було укладено контракт № 47/631, на умовах якого Позивач експортував на адресу ТОВ «Преміоррі» продукцію власного виробництва (а.с. 60-63).

Згідно п.5.1 вказаного Контракту ТОВ «Преміоррі» зобов'язувалося розраховуватися за отриману продукцію протягом 90 календарних днів від дати відвантаження.

Загалом, на умовах контракту № 47/631 від 18.12.2012 р. Позивач реалізував продукції на суму майже мільярд російський рублів (933688,9 тис. руб), оплачено 813376,7 тис. руб.

Однак, як стверджує позивач, ТОВ «Преміоррі» взятих на себе зобов'язань належним чином не виконало, і станом на 04.08.2014 р. утворилася заборгованість у сумі 58115750,10 рублів Російської Федерації.

Номера митних декларацій, по яких здійснювався експорт та надходження валютної виручки по даних митних деклараціях наведено в додатку №2 до Акта перевірки. Граничні терміни надходження валютної виручки із за кордону зазначено у Додатку №3 Акту перевірки. Обставини зазначені у вказаних додатках позивачем не заперечується.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було подано заяву від 14.08.2014 р. №14/6555 до Міжнародного комерційного Арбітражного Суду при Торгового-промисловій палаті України про стягнення заборгованості з нерезидента ООО «Премиорри» 107078 Российская Федерация, г.Москва, ул.Новорязанская, 18 стр.21 по контракту №47/631 від 18.12.2012 р., сума позову 58115750,10 рублів Російської Федерації. Вхідний номер Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгового-промисловій палаті України 3226 від 15.08.2014 р. та прийнято Постанову про прийняття справи до провадження від 15.08.2014 р.

Як стверджує позивач протягом 2013 р. умови контракт виконувалися без відхилень, але починаючи з листопада 2013 р., порушуючи умови оплати були значні затримки в оплаті продукції, а з травня 2014 р. оплата майже припинилася.

Позивач вважає, що це сталось внаслідок форс-мажорних обставин - в результаті збройної агресії Російської Федерації щодо України, заходами, які приймаються Урядом України, а також в зв'язку з масовими громадськими заворушеннями в Києві, Київському регіоні та всій Україні, виникнення складнощів у перевезенні вантажу та розрахунків.

З цього приводу колегія суддів зазначає, що правовідносини в даній сфері регулюються Податковим кодексом України, Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 року №185/94-ВР, Законом України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 № 671/97-ВР, а також Регламентом засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженим Рішенням Президів ТПП України від 15.07.2014 року №40(3) (далі по тексту -Регламент).

Так, ст.1 Закону №185/94-ВР передбачено, що виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Відповідно до ст.4 Закону №185/94-ВР порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

У разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

У разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України, відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці строки було зупинено.

У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.

Органи доходів і зборів вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену цією статтею.

Відповідальність, що передбачена ст. 4 Закону №185/94-ВР є одним з видів адміністративно-господарських санкцій, що застосовуються органами державної влади або органами місцевого самоврядування до суб'єктів господарювання встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.

Статтею 6 Закону №185/94-ВР передбачено, якщо перевищення строків, зазначених у статтях 1 і 2 цього Закону, обумовлено виникненням форс-мажорних обставин, перебіг зазначених строків зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин. Підтвердженням форс-мажорних обставин є відповідна довідка Торгово-промислової палати України або іншої уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов договору.

До форс-мажорних обставин слід відносити надзвичайну і непереборну за наявних умов силу, дія якої може бути викликана винятковими погодними умовами і стихійним лихом (ураган, буря, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, землетрус, пожежа, просідання і зсув ґрунту, замерзання моря, закриття морських проток, які трапляються на звичайному морському шляху між портами відвантаження і вивантаження, інше стихійне лихо) або непередбаченими ситуаціями, що відбуваються незалежно від волі і бажання замовника або виконавця (війна, блокада, страйк, аварія), що призводять до порушення умов укладених контрактів.

Водночас, у статті 10 Закону № 1669 передбачено, що протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Крім того, відповідно до статті 101 Податкового кодексу України та наказу Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 577 «Про затвердження Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків», документом-підставою для прийняття керівником (заступником керівника) контролюючого органу рішення про списання безнадійного боргу, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), є відповідний сертифікат (висновок) Торгово-промислової палати України, що засвідчує настання форс-мажорних обставин у податкових правовідносинах та використовується при списанні безнадійного податкового боргу відповідно до статті 101 Податкового кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена в Ухвалі Вищого адміністративного суду України від 30 вересня 2015 року справа № К/800/19984/15, так зокрема, колегія суду касаційної інстанції зазначає: «…за умови дотримання відповідної процедури, яка полягає у наданні документа, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), які мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань, а саме - є сертифіката Торгово-промислової палати України».

Приписи ст.11 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 р №671/97 -ВР визначена чають права торгово-промислових палат.

В п.2 ч.3 ст.14 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» визначені виключні повноваження Торгово-промислової палати України, щодо засвідчення обставин форс-мажору відповідно до умов зовнішньоторговельних угод і міжнародних договорів України, а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні.

Дана норма кореспондується із положеннями Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Так, в ст. 3.3. Регламенту визначено, що сертифікат(в певних договорах, законодавчих і нормативних актах згадується також як висновок, довідка, підтвердження) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (далі - сертифікат) - документ встановленої ТПП України форми, який засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), виданий ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством, умовами договору (контракту, угоди тощо) та цим Регламентом.

В ст. .4.1 зазначається, що ТПП України здійснює засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) відповідно до умов зовнішньоторговельних угод та міжнародних договорів України, норм законодавства, відомчих нормативних актів, а також умов договорів, контрактів, типових договорів, угод між резидентами, в яких безпосередньо передбачено віднесення такої функції до компетенції ТПП України.

В ст. 4.2 Регламенту зазначається, що регіональні торгово-промислові палати здійснюють засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) відповідно до умов договорів, контрактів, типових договорів, угод тощо між резидентами, норм законодавства, відомчих нормативних актів, органів місцевого самоврядування, в яких безпосередньо передбачено віднесення такої функції до компетенції регіональних торгово-промислових палат/відповідної регіональної ТПП.

Ст.4.3 передбачає, що регіональні торгово-промислові палати з питань, які згідно ст.4.1 Регламенту віднесені до компетенції Торгово-промислової палати України, надають інформаційно-консультаційні послуги, сприяють зацікавленим особам у підготовці заявок і формуванні необхідного пакету документів, з подальшою передачею цих заявок та документів на розгляд ТПП України.

Тобто, з аналізу вищезазначених положень Закону і Регламенту, також випливає, що повноваження щодо надання довідки(сертифікату), що підтверджує настання форс-мажорних обставин, у випадку укладення міжнародного договору (як у випадку ПрАТ «Росава» та ТОВ «Преміоррі») є виключними повноваженнями ТПП України.

Також, колегія суддів зазначає, що обставини, на які посилається позивач як на форс-мажорні (збройна агресія Російської Федерації щодо України та заходи, які приймаються Урядом України, а також в зв'язку з масовими громадськими заворушеннями в Києві, Київському регіоні та всій Україні, виникнення складнощів у перевезенні вантажу та розрахунків) у контексті невиконання зобов'язань щодо повернення валютної виручки не обумовлені непереборною силою, тобто не є надзвичайними і невідворотними, адже жодних дій щодо повернення валютної виручки і запобіганню правопорушенню позивач не вчинив.

Також, колегія суддів критично розцінює Довідку Київської обласної торгово-промислової палати від 28.03.2014 р. №133а/01.6, оскільки, на колегії суддів, не може бути доказом існування форс-мажорних обставин, оскільки приписами Закону №185/94-ВР чітко передбачено, що підтвердженням форс-мажорних обставин є відповідна довідка Торгово-промислової палати України або іншої уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов договору.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И ЛА:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «РОСАВА» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2015 року - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення Ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя В.О. Аліменко

Судді Н.В. Безименна

А.Ю. Кучма

(Повний текст Ухвали виготовлений 24 листопада 2015 року)

.

Головуючий суддя Аліменко В.О.

Судді: Безименна Н.В.

Кучма А.Ю.