Ухвала суду № 53741506, 24.11.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/3404/15 Головуючий у 1-й інстанції: Бояринцева М.А. Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.

У Х В А Л А

Іменем України

24 листопада 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Глущенко Я.Б. та Шелест С.Б.,

при секретарі - Грабовській Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 вересня 2015 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2015 року позивач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_2, звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.11.2014 №0001311701.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 вересня 2015 року закрито провадження у справі.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати зазначену ухвалу суду, справу направити для продовження розгляду. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було порушено норми процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві - залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 вересня 2015 року - без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Приймаючи рішення про закриття провадження у справі, суд першої інстанції дійшов висновку про досягнення примирення між ОСОБА_2 та Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві у вигляді податкового компромісу по податковому повідомленню-рішенню від 25.11.2014 № 0001311701, яким ОСОБА_2 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану у розмірі 259870,00 грн., з яких за основним платежем у сумі 207896,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 51974,00 грн., та сплатою ОСОБА_2 суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 10 394, 8 грн. (5% від 207 896 грн.) згідно квитанції №7211020007 від 10.04.2015

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Як встановлено судом та вбачається з наявних матеріалів справи, Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на підставі наказу від 01.10.2014 №2823, згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 77.1. статті 77 Податкового кодексу України, Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" проведено документальну планову виїзну перевірку ОСОБА_2 (код РНОКПП НОМЕР_2) щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів за період з 01.01.2011 по 31.12.2013, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 по 31.12.2013.

За результатами перевірки складно Акт від 11.11.2014 №3316/26-51-17-01/НОМЕР_2, в якому зазначено про порушення позивачем вимог:

- пункту 183.2 статті 183, пункту 187.1 статті 187 Податкового Кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 207 896,00 грн., у тому числі за листопад 2012 р. на суму - 19766,00 грн., грудень 2012 р. на суму - 14740,00 грн. січень 2013 р. на суму - 7242,00 грн., лютий 2013 р. на суму - 12168,00 грн., березень 2013 р. на суму - 9000,00 грн., квітень 2013 р. на суму - 10319,00 грн., травень 2013 р. на суму - 16220,00 грн., червень 2013 р. на суму - 5910,00 грн., липень 2013 р. на суму - 17298,00 грн., серпень 2013 р. на суму - 7560,00 грн., вересень 2013 р. на суму - 31058,00 грн., жовтень 2013 р. на суму - 24360,00 грн., листопад 2013 р. на суму -26517,00 грн. та грудень 2013 р. на суму - 28692,00 грн.;

- пункту 49.2, підпункту 49.18.4 пункту 49.18 статті 49 пункту 177.11 статті 177 Податкового Кодексу України, а саме - не подання податкової декларації про майновий стан та доходи за 2011 р. та несвоєчасне подання податкової декларацій про майновий стан і доходи за 2013 р.;

- підпункту 164.1.3 пункту 164.1, пункту 177.2 статті 177 Податкового кодексу України, в результаті чого визначено суму податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб від здійснення діяльності в розмірі - 87679,95 грн., у тому числі за 2012 р. на суму - 523,44 грн. та за 2013 р. на суму 87156,51 грн.;

- пункту 177.10 статті 177 Податкового кодексу України, в частині неведення обліку доходів і витрат за 2011 - 2013 роки;

- пункту 2 статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", в результаті чого донараховано своєчасно не нарахований єдиний внесок за період, що перевірявся, на суму 140231,03 грн., в тому числі по звітних періодах: 2012 рік - 58618,36 грн., 2013 рік - 81612,67 грн.

На підставі акту перевірки ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві 25.11.2014 винесла податкове повідомлення-рішення №0001311701, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 259 870,00 грн., з яких за основним платежем у сумі 207 896,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 51 974,00 грн.

За результатами розгляду скарг платника податків листами Головного управління ДФС у м. Києві від 25.12.2014 № 452/0/26-15-10-08 та ДФС України від 04.02.2015 № 955/0/99-99-10-01-03-14 у їх задоволенні відмовлено, а податкове повідомлення-рішення від 25.11.2014 № 0001311701 залишено без змін.

01.04.2015 ОСОБА_2 звернувся до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві із заявою про намір досягнення податкового компромісу по податковому повідомленню-рішенню від 25.11.2014 № 0001311701, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану у розмірі 259 870,00 грн., з яких за основним платежем у сумі 207 896,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 51 974,00 грн.

16.04.2015 Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві винесено рішення № 2425/0/26-55-17-01 щодо непогодження застосування податкового компромісу, оскільки відповідно до Акту перевірки від 11.11.2014 №3316/26-51-17-01/НОМЕР_2 занижено податкові зобов'язання, що не підпадає під дію Закону "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей уточнення податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та податку додану вартість у разі застосування податкового компромісу".

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.08.2015 у справі №826/7801/15 за позовом ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про відмову щодо застосування податкового компромісу від 16.04.2015 № 2425/0/26-55-17-01.

Так, з урахуванням позиції суду по справі №826/7801/15, на підставі ч. 3 ст. 51, ч. 1, 3 ст. 113, ч. 2 ст. 136, п. 3 ч. 1 ст. 157 КАС України, п. 11-2 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, позивач звернувся до суду з клопотанням про закриття провадження у справі з винесенням ухвали про затвердження умов примирення сторін у зв'язку з досягненням податкового компромісу щодо сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість, визначених у податковому повідомленні-рішенні №0001311701 від 25.11.2015.

Обговорюючи правомірність вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Ознайомившись з клопотанням позивача, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про наявність підстав для його задоволення з огляду на наступне.

Згідно п.7, 8 підрозділу 9-2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України процедура податкового компромісу, встановлена цим підрозділом, поширюється також на неузгоджені суми податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, визначені у податкових повідомленнях-рішеннях, щодо яких триває процедура судового та/або адміністративного оскарження, а також на випадки, коли платник податків отримав податкове повідомлення-рішення, за яким податкові зобов'язання не узгоджені відповідно до норм цього Кодексу. Досягнення податкового компромісу у такому разі здійснюється за заявою платника податків у письмовій формі до контролюючого органу про намір досягнення податкового компромісу. У таких випадках днем узгодження платником податків податкових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні, є день подання такої заяви до відповідного контролюючого органу. У разі несплати платником податків такого податкового зобов'язання у сумі, визначеній пунктом 2 цього підрозділу, таке податкове зобов'язання вважається неузгодженим.

Податковий компроміс вважається досягнутим після сплати платником податків узгоджених податкових зобов'язань згідно із цим підрозділом.

Платником оплачено узгоджені податкові зобов'язання згідно п. 2 підрозділу 9-2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України (сума заниженого податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість сплачується в розмірі 5 відсотків такої суми) в розмірі 10 394,8 грн. згідно квитанції №7211020007 від 10.04.2015.

Суд першої інстанція задовольняючи клопотання позивача та застосовуючи податковий компроміс зазначив, що наявність підстав для застосування податкового компромісу підтверджена в даному випадку постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.08.2015, якою визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про відмову щодо застосування податкового компромісу від 16.04.2015 № 2425/0/26-55-17-01.

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції та зауважує, що в постанові Київського апеляційного адміністративного суду від 06.08.2015 зазначено, що ПК України встановлено заявницький (інформаційний) характер процедури податкового компромісу щодо розміру сплати, видів податків та термінів застосування податкового компромісу щодо неузгоджених сум податкових зобов'язань, по яких не завершена процедура судового та/або адміністративного оскарження, та іншими неузгодженими податковими зобов'язаннями.

Тобто, для податкових зобов'язань, які є неузгодженими внаслідок незакінчення процедури судового та/або адміністративного оскарження, та для інших неузгоджених податкових зобов'язань, до яких закон встановлює можливість застосування податкового компромісу, достатнім для застосування податкового компромісу є подання заяви про намір досягнення податкового компромісу та сплата 5 % від визначеної в ній суми.

При цьому, чинне законодавство не ставить в залежність право платника податку скористатись процедурою податкового компромісу, від підстав, з яких виникли податкові зобов'язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, визначені у податкових повідомленнях-рішеннях.

Так само і будь-яких повноважень контролюючого органу щодо відмови в застосуванні податкового компромісу у таких випадках Законом не передбачено.

Враховуючи вимоги ч. 2 ст. 72 КАС України, за якими обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, доводи апелянта щодо неможливості застосування податкового компромісу з підстав того, що позивач був зареєстрований як платник податків, проте не був зареєстрований як платник ПДВ, є необґрунтованими.

Згідно з ч. 3 ст. 51 КАС України сторони можуть досягнути примирення на будь-якій стадії адміністративного процесу, що є підставою для закриття провадження в адміністративній справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 136 КАС України сторони можуть примиритися протягом всього часу судового розгляду або заявити клопотання про надання їм часу для примирення.

Пунктом 11-2 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України підставою для примирення сторін на будь-якій стадії процесу є досягнення податкового компромісу щодо сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств відповідно до підрозділу 9-2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України.

З врахуванням вищевикладеного суд першої інстанції дійшов правильного висновку про можливість задовольнити клопотання позивача та закрити провадження у справі у зв'язку з примиренням сторін.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, привільно застосовано норми матеріального та процесуального права. В зв'язку з цим, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві - залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 вересня 2015 року - без змін.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, апелянтом до апеляційної скарги не додано документу про сплату судового збору.

Враховуючи, що ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2015 року було відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення судового рішення за результатами розгляду апеляційної скарги, з Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1 339,80 грн. (1 218,00 * 110%, де 1 218,00 грн. - розмір мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановлений на 1 січня 2015 року).

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254, 267 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві - залишити без задоволення.

Ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 вересня 2015 року - без змін.

Стягнути з Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві до Державного бюджету України (отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі м. Києва, ЄДРПОУ одержувача - 38004897, рахунок отримувача - 31211206781007, банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, код отримувача (МФО) - 820019, код бюджетної класифікації - 22030001, код ЄДРПОУ суду 34729486) судовий збір у розмірі 1 339,80 грн. (тисяча триста тридцять дев'ять гривень 80 копійок).

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.Є.Пилипенко

Судді Я.Б. Глущенко

С.Б. Шелест

Дата виготовлення та підписання повного тексту рішення - 24.11.2015 року.

.

Головуючий суддя Пилипенко О.Є.

Судді: Глущенко Я.Б.

Шелест С.Б.