Ухвала суду № 53741380, 03.11.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

03 листопада 2015 рокусправа № П/811/305/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Шелеповій О.Ю.

за участю представників:

позивача: - Шарий П. А.

- Гладка С. Л. (дов. від 02.10.2015 р.)

відповідача: - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу Знам'янської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Міндоходів у Кіровоградській області

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2015 року

у справі № П/811/305/15

за позовом публічного акціонерного товариства « 2-й ім. Петровського цукровий завод»

до Знам'янської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Міндоходів у Кіровоградській області

про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство « 2-й ім. Петровського цукровий завод» звернулось до суду з позовом до Знам'янської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Міндоходів у Кіровоградській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000022200 від 21.01.2015, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання - збільшення податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в загальному розмірі 327399,00 грн., з яких сума за основним зобов'язанням - 218266,00грн., за штрафними санкціями - 109133,00грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки, викладені відповідачем в акті перевірки, про безтоварність господарських операцій позивача з його контрагентами спростовуються наявною у позивача всіх первинних документів на підтвердження господарських операцій. Факт отримання оплачених товарно-матеріальних цінностей підтверджується накладними на відпуск товарно-матеріальних цінностей, а придбані товарно-матеріальні цінності призначені для використання у господарській діяльності, внаслідок чого позивач мав всі законні підстави на формування податкового кредиту. Позивач стверджує, що операції з контрагентами спрямовані на реальне настання правових наслідків, які не суперечать інтересам держави та не мають ознак недійсних, а контрагенти позивача на момент здійснення господарських операцій були зареєстровані та знаходились в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та були зареєстровані як платники податку на додану вартість. Твердження податкового органу щодо нікчемності правочинів позивача з його контрагентами ґрунтується виключно на довідках та актах перевірок інших податкових служб з контрагентами, які не мають жодного відношення до господарської діяльності позивача, що суперечить приписам податкового законодавства, яке не передбачає фінансову відповідальність однієї особи за протиправні дії іншої.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15.04.2015 адміністративний позов задоволено.

Постанову суду мотивовано тим, що документи, на підставі яких позивач сформував податковий кредит, відповідають критеріям первинного документу, а відтак - дії позивача щодо формування податкового кредиту є правомірними. Подані позивачем банківські документи, за якими здійснювалася оплата товарів та послуг, є достовірними доказами виконання контрагентами позивача зобов'язань, обумовлених договорами підряду. Позивачем у повній мірі підтверджено реальний характер господарських операцій з ТОВ «Росукренергохолдінг», ТОВ «Контакт-Хім», ПП «Конті Преміум», ПП «Спеціальні технології».

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити в позовних вимогах. Відповідач зазначає, що укладені позивачем з контрагентами ПП «Спеціальні технології», ТОВ «Росукренергохолдінг», ПП «Конті Преміум», ТОВ «Контакт-Хім» договори є нікчемними, що свідчить про завищення позивачем податкового кредиту за період з 01.10.2011 по 31.12.2013 на загальну суму 206673,64 грн. Нікчемність укладених договорів підтверджується розбіжністю даних податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача з ПП «Спеціальні технології» в автоматизованій базі співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту, а по взаємовідносинах з ТОВ «Росукренергохолдінг», ПП «Конті Преміум» - наявністю актів про неможливість проведення зустрічних звірок вказаних підприємств, з ТОВ «Контакт-Хім» - результатами документальної позапланової виїзної перевірки, які підтверджують факт нереальності здійснення господарських операцій.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином.

Представники позивача в судовому засіданні просять залишити без задоволення апеляційну скаргу, а постанову суду першої інстанції без змін. Зазначають, що судом прийняте законне та обґрунтоване рішення.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, відповідачем проведена планова виїзна перевірка ПАТ « 2-й ім. Петровського цукровий завод» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2011 по 31.12.2013, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011 по 31.12.2013, за результатами якої складено акт №359/11-22-22/00372090 від 30.12.2014.

Згідно висновків акту перевірки перевіркою встановлено порушення позивачем п.п. 198.2, 198.3, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість в сумі 218266,00 грн., в тому числі за липень 2012 року в сумі 12202,00 грн. та за грудень 2013 року в сумі 206064,00 грн.

Проте з акту перевірки вбачається, що перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.10.2011 по 31.12.21013 встановлено його завищення всього у сумі 218266,00 грн., в тому числі за жовтень 2011 року - 11592,00 грн., за лютий 2012 року в сумі 610,00 грн., за вересень 2013 року в сумі 202170,00 грн., за жовтень 2013 року - 3894,00 грн.

эДо такого висновку відповідач дійшов з огляду на те, що позивачем до складу податкового кредиту віднесено суми податку на додану вартість по господарським операціям за укладеними з ТОВ «Росукренергохолдінг», ТОВ «Контакт-Хім», ПП «Конті Преміум», ПП «Спеціальні технології» угодами, які є нікчемними.

При цьому, відповідачем досліджено подані позивачем документи: реєстри отриманих податкових накладних, видаткові накладні, податкові накладні, банківські виписки, акти виконаних робіт, касові документи, журнали-ордери рах.20, 23, 28. 30, 31, 63.

Також податковим органом використано:

- довідкова інформація з автоматизованої бази співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в жовтні 2011 року між ПП «Спеціальні технології» та позивачем;

- акт ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів в м. Києві від 20.06.2014 № 542/3-22-08 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Росукренергохолдінг» з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Газ-Україна-2020» та ТОВ «Торговий дім «Ветек» та контрагентами - покупцями за період з 01.01.2012 по 31.12.2013»;

- акт ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів в м. Києві від 09.09.2013 № 145/26-53-22-05-15 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Конті Преміум» щодо підтвердження господарських відносин з платником податків за період з 01.10.2011 по 31.10.2011, з 01.01.2012 по 29.02.2012, з 01.05.2012 по 31.05.2012, з 01.07.2012 по 31.08.2012»;

- акт ДПІ у Кіровському районі ГУ Міндоходів м. Дніпропетровська від 15.09.2014 № 2139/2205/37149959 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Контакт-Хім» з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2013 по теперішній час».

На підставі акту перевірки №359/11-22-22/00372090 від 30.12.2014 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000022200 від 21.01.2015, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 327399,00 грн., в тому числі за основним платежем - 218266,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 109133,00 грн.

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про помилковість висновків відповідача.

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності).

При цьому, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2. ст.198 ПК України).

Згідно з п.198.3. ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.201.1. ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (п. 201.4 ст.201 Податкового кодексу України).

Згідно з п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України).

Отже з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку.

Господарською операцією, згідно ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Також вказана вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обов'язкова ознака господарської операції, кореспондується і з нормами Податкового кодексу України.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем (Покупець) та ПП «Спеціальні технології К» (Продавець) укладено контракт від 20.10.2011 №1020/11, відповідно до якого Покупець зобов'язується оплатити та прийняти, а Продавець поставити видаткові матеріали, необхідні для виробництва цукру на умовах франко-склад Покупця у кількості, асортименті та за цінами, наведеними у договорі, а саме: піногасник «ЄСТЕР С». Згідно з п.2.2, 2.3 контракту, вартість товару за цим контрактом складає 69552,00 грн., в т. ч. ПДВ 11592,00 грн.; оплата здійснюється платіжним дорученням Покупця згідно рахунків-фактур, виставлених по запиту Покупця. Відповідно до п.3.2 договору доставка в м.Кіровоград автоперевізником (типу Автолюкс, САТ і ін..) здійснюється за рахунок Продавця.

Фактичне виконання контракту підтверджується наступними первинними документами: накладною №20 від 27.10.2011, податковою накладною №2 від 24.10.2011 на загальну суму 34776,00 грн., в т. ч. ПДВ 5796,00 грн., податковою накладною №4 від 27.10.2011 на загальну суму 34776,00 грн., в т. ч. ПДВ 5796,00 грн., платіжними дорученнями №84 від 24.10.2011 та №218 від 03.11.2011, прибутковим ордером №910а від 27.10.2011, подорожнім листом вантажного автомобіля №00006605 від 20.10.2011.

Придбаний товар використаний позивачем у власній господарській діяльності (для виробництва цукру).

Між позивачем (Покупець) та ТОВ «Росукренергохолдінг» (Постачальник) укладено договір поставки нафтопродуктів від 25.09.2013 №423-06, згідно з умовами якого Постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки нафтопродукти, зокрема бензини марок - А-76, А-80, А-92, А-98, ДТ, паливо пічне побутове, скраплений газ, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах, викладених у договорі. Відповідно до п.3.3 договору поставка товару здійснюється на умовах, згідно умов визначених міжнародними правилами інтерпретації комерційних термінів «ІНКОТЕРМС» у редакції 2010 року. Згідно з п.4.2 договору оплата товару здійснюється протягом 1 (одного) банківського дня з дати виставлення рахунку-фактури шляхом 100% передплати вартості відповідної партії поставки товару згідно рахунку-фактури, у безготівковому вигляді по банківським реквізитам Постачальника, вказаним у рахунку-фактури.

Фактичне виконання договору підтверджується наступними первинними документами: заявкою позивача №25 від 25.09.2013, накладною від 01.10.2013, видатковою накладною №09225001 від 25.09.2013, податковою накладною №925001 від 25.09.2013 на загальну суму 1213017,84 грн., в т. ч. ПДВ 202169,64 грн., прибутковим ордером №29 від 01.10.2013, платіжним дорученням №12 від 25.09.2013 р.

В подальшому, придбаний товар реалізований позивачем СТОВ «Агрофірма Ясенівська», що підтверджується договором купівлі-продажу №29/09-2013 від 29.09.2013, накладними, податковими накладними.

Між позивачем (Замовник) та ПП «Конті Преміум» (Продавець) укладено договір від 06.02.2012 №105, відповідно до якого Продавець зобов'язується поставити на умовах даного договору, а Замовник прийняти та оплатити товар (круг заточний 350/40/127 25А). Згідно з п.3.2 договору загальна вартість товару, що є предметом цього договору становить 3660,00 грн. Замовник отримує товар на складі Продавця та своїми силами забезпечує доставку на свій склад (п.4.1 договору).

Фактичне виконання договору підтверджується наступними первинними документами: видатковою накладною №РН-0000016 від 15.02.2012, податковою накладною №412 від 15.02.2012 на загальну суму 3660,00 грн., в т. ч. ПДВ 610,00 грн., платіжним дорученням №442 від 15.02.2012, подорожнім листом службового автомобіля №1023/1 від 15.02.2012.

В подальшому, придбаний товар використаний позивачем у власній господарській діяльності (для виробництва цукру).

Між позивачем (Покупець) та ТОВ «Контакт-Хім» (Продавець) укладено договір купівлі-продажу від 09.09.2013, згідно з яким Продавець зобов'язується передати у власність Покупця товар (стрічка конвеєрна харчова Ammieraay Beitech Slexam), ціна, кількість та асортимент якого визначається в специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар. Відповідно до п.2.2. договору форма оплати - 100% передплата здійснюється шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця, вказаний в договорі. Поставка товару здійснюється на умовах СРТ - склад Покупця.

Фактичне виконання договору підтверджується наступними первинними документами: рахунком-фактурою №09/09-2 від 09.09.2013, видатковою накладною №15/10-2 від 15.10.2013, податковою накладною №28 від 08.10.2013 на загальну суму 23364,00 грн., в т. ч. ПДВ 3894,00 грн., платіжним дорученням №46 від 08.10.2013, прибутковим ордером №234 від 15.10.2013.

Виходячи із змісту вказаних документів в їх сукупності, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що вони містять всі обов'язкові реквізити, що передбачені ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в розумінні вказаного Закону є первинними, такими, що підтверджують здійснення відповідних господарських операцій з поставки товару, а саме: фактичний рух активів та зміни у власному капіталі позивача.

Податкові накладні, на підставі яких позивачем суми податку на додану вартість включені до складу податкового кредиту у відповідних податкових періодах, складені контрагентами позивача ТОВ «Росукренергохолдінг», ТОВ «Контакт-Хім», ПП «Конті Преміум», ПП «Спеціальні технології» у відповідності до вимог ст. 201 Податкового кодексу України,

У відповідача під час проведення перевірки означені вище документи досліджені, заперечення та зауваження щодо повноти та правильності їх складення у податкового органу відсутні.

На момент укладення та реалізації вказаних вище договорів контрагенти позивача мали зареєстровані у встановленому порядку установчі документи та цивільну дієздатність згідно з чинним законодавством, були зареєстровані як платники податку на додану вартість.

Доказів порушень відображення вищевказаних господарських операцій в бухгалтерському та податковому обліку товариства матеріали справи не містять.

Також податковим органом не надано суду доказів недійсності (нікчемності) правочинів, використання придбаного товару у неоподатковуваних операціях.

Законодавчо встановлені вимоги, необхідні для чинності правочину (ст.203 ЦК України), позивачем та його контрагентами дотримані. Також господарські зобов'язання з поставки товару не містять ознак фіктивності (вчинених без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися відповідними правочинами) або нікчемності, як про те зазначає відповідач.

Податковим органом з цього приводу не враховано, що правочини, які вчинені без наміру створення правових наслідків, що обумовлені ними, визначаються законом як фіктивні (ст.234 ЦК України). Фіктивні правочини не віднесені законом до нікчемних, їх недійсність визнається тільки судом, а, як вбачається з матеріалів справи, відповідні судові рішення не приймались.

Укладені позивачем з зазначеними вище підприємствами договори відповідають вимогам чинного законодавства України, мають своїм наслідком зміну у майновому стані учасників правочину, є економічно виправданими, а факт виконання господарських зобов'язань сторін підтверджується первинними та податковими документами.

Дії позивача та його контрагентів вчинені на виконання умов договорів, направленні саме на створення наслідків, які обумовлені правовою природою договорів таких видів. Фактична реалізація мети, з якою укладені вказані вище договори, настання правових наслідків, обумовлені цими договорами, підтверджено належним чином складеними первинними документами, зазначеними вище.

Стосовно посилань податкового органу на виявлені розбіжності в автоматизованій базі співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту між даними ПП «Спеціальні технології» та даними позивача за жовтень 2011 року, а також обставини, встановлені актом про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Контакт-Хім», колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пункту 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації №984 від 22.12.2010, результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка. Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Згідно з п.6 Порядку №984 факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Отже, податковий орган може встановити наявність або відсутність порушень платником податків вимог податкового, валютного та іншого законодавства виключно за наслідками дослідження первинних документів такого платника податків, а відтак посилання податкового органу на акт перевірки іншого платника податків, яким встановлено порушення податкового законодавства, а також іншу інформацію щодо контрагента позивача, що не має правових наслідків, не може вважатись доказом у розумінні ст.69 КАС України.

З цих же підстав колегія суддів вважає помилковим посилання відповідача на обставини, викладені в актах про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Росукренергохолдінг», ПП «Конті Преміум».

Крім того, апеляційний суд вважає на необхідне зазначити також, що вказані акти про неможливість проведення зустрічної звірки лише є документами, що фіксують факт неможливості проведення зустрічної звірки. Законодавством України не надано право органам ДПС в акті про неможливість проведення зустрічної звірки співставляти дані первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювались між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Таким чином, зазначені відповідачем обставини щодо контрагентів позивача не є законодавчо встановленими підставами для позбавлення позивача права на податковий кредит з операцій поставки товару.

Використовуючи висновки податкового органу стосовно контрагентів позивача, відповідачем в ході проведення перевірки позивача не наведені та не встановлені належні докази, які б свідчили про невідповідність вказаних вище господарських операцій меті та задачам діяльності платників податків, збитковості таких операції чи інші обставини, які окремо або в сукупності могли б свідчити про фіктивність здійснених операцій, а також про те, що реалізацію вказаних операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру).

Із змісту вищенаведених правових норм вбачається, що Податковий кодекс України не ставить право позивача на формування податкового кредиту в залежність від декларування постачальниками, в тому числі і по ланцюгу постачання, своїх податкових зобов'язань та/або від сплати ними сум податку до бюджету.

До того ж, ст. 61 Конституції України встановлений індивідуальний характер відповідальності юридичної особи.

Також колегія суддів зазначає, що чинним законодавством України на одну із сторін цивільно-правової угоди - покупця товару (робіт, послуг), яка є платником податків, не покладено обов'язку здійснення контролю за дотриманням усіма постачальниками по ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку і в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-кого з постачальників у ланцюгу постачання або через відсутність висновків зустрічних перевірок таких постачальників зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на відображення відповідних сум в податковому обліку.

Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, свідчить про те, якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкту, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2007 у справі «Інтерсплав проти України»).

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що відповідачем не доведено суду наявності законних підстав для збільшення оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням суми грошових зобов'язань з податку на додану вартість.

Також апеляцій суд вважає за необхідне зазначити, що приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 21.01.2015 №0000022200, відповідачем не дотримано приписів п.102.1 ст..102 ПК України в частині визначення грошового зобов'язання в розмірі 11592,00 грн. (основний платіж) за жовтень 2011 року по взаємовідносинам з ПП «Спеціальні технології», відповідно, відсутні правові підстави для нарахування штрафних (фінансових) санкцій на вказану суму.

З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвалив законне та обґрунтоване рішення про задоволення позову. Передбачені ст.202 КАС України підстави для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні.

Передбачені ст.202 КАС України підстави для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Знам'янської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Міндоходів у Кіровоградській області залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2015 року у справі № П/811/305/15 залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко