Ухвала суду № 53741351, 17.11.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

17 листопада 2015 року

справа № 808/2026/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шлай А.В.

суддів: Іванова С.М. Чабаненко С.В.

при секретарі: Горшкові В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 24 червня 2015 року у справі №808/2026/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Арматура України» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Арматура України» звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило скасувати визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.12.2014 року №0003902212, прийняте Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1000000 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначало, про помилковість висновків, викладених в Акті перевірки №1392/22-12/36246614 від 07.11.2014 року про безтоварність господарських операцій, укладених з ТОВ «ПАРИТЕТ-ОПТ-ТОРГ», які спростовані документами бухгалтерського обліку та податкової звітності.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 24 червня 2015 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись із судовим рішенням, Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржену постанову та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову. Апелянт зазначає, що судом не прийнято до уваги, що наявність у покупця належним чином оформлених документів, не є безумовною підставою для віднесення до податкового кредиту без факту використання придбаного товару (послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.

У поданих до суду письмових запереченнях позивач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, як законну та обґрунтовану.

У відповідності до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції на підставі досліджених письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, в період з 27.10.2014 року по 31.10.2014 року відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ТД «Арматура України» з питань дотримання вимог діючого податкового законодавства з податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ «ПАРИТЕТ-ОПТ-ТОРГ» за період з 01.03.2014 року по 31.03.2014 року, за результатами якої 07.11.2014 року складено акт №1392/22-12/36246614. (а.с.32-56). Згідно висновків акту, перевіркою встановлено порушення ТОВ «ТД «Арматура України» пп.14.1.181 п.14.1 ст. 14, п. 198.1, п.198.3, п.198.6 ст. 198, п.200.1 ст.200 Податкового Кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, за березень 2014 року у сумі 80000 грн. На підставі акту відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 05.12.2014 року №0003902212, яким визначено позивачу суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість у розмірі 1000000 грн., в сумі 59319 грн., у тому числі 80000 грн. основного платежу та 20000 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів). (а.с.136). В результаті адміністративного оскарження, скарги залишені без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без змін.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідачем не доведено факту відсутності реального характеру господарських операцій позивача з контрагентами, а відтак спірне податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Колегія суддів вважає, що перевірка висновків податкового органу щодо порушення позивачем податкового законодавства має відбуватись шляхом встановлення обставин реальності здійснення господарських операцій через дослідження наявних належних та допустимих доказів.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно договору №1001/14 від 10.01.2014 року, відповідно до умов якого ТОВ «ПАРИТЕТ-ОПТ-ТОРГ» (виконавець) прийняв на себе зобов'язання по наданню послуг з комплектації та складанню запорної арматури, згідно п.6.1 договору ТОВ «ТД «Арматура України» (замовник), який отримав письмове повідомлення виконавця про готовність для передачі результатів робіт, виконаних за даним договором, зобов’язаний протягом 2-х робочих днів розпочати їх прийняття з моменту отримання повідомлення, пп.5.2.2 вказаного договору, замовник зобов’язується оплатити вартість виконаних робіт в порядку і об’ємах, передбачених цим договором. (а.с.83-85) На виконання умов договору Виконавцем у березні 2014 року було надано послуги по вищезазначеному договору. На підтвердження реальності проведених господарських операцій позивачем було надано копії первинних документів: акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) (а.с.86, 87, 88, 89, 90, 91, 92, 93, 94), податкові накладні (а.с.93, 97, 98, 99, 100, 101, 102, 103, 104), банківськими виписками (а.с.105-106, 107, 108, 109, 110). Вищевказані роботи проводились на майданчику біля складу та в самому складі, орендованому ТОВ «ТД «Арматура України». ТОВ «ТД «Арматура України» має у тимчасовому користуванні гараж заг.пл. 86,5кв.м. та склад заг. пл. 198,2 кв.м., що підтверджується договором оренди нерухомого майна №0103 від 01.03.2011 року (а.с.120-123) з додатковою угодою про продовження строку дії (а.с.125), актом від 01.03.2011 року приймання-передачі в оренду вказаного майна. (а.с.124).

Згідно пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За приписами пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Частиною 2 ст. 3 вищезазначеного Закону встановлено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Пунктом 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п.2.15 та 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88 , первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто, перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству, логічна ув'язка окремих показників. Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані керівнику підприємства, установи для прийняття рішення.

Враховуючи положення пункту 2.4 Положення визначено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Всі первинні документи, надані ТОВ «ТД «Арматура України» на перевірку, відповідають вимогам, встановленим Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», не викликають сумнівів щодо їх достовірності та підтверджують фактичне здійснення господарської операції між сторонами за умовами договору.

Суд першої інстанції дослідив докази на підтвердження виконання умов договору та дійшов, на думку колегії суддів, правильного висновку про правомірність віднесення позивачем до податкового кредиту суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних. В подальшому, зібрана працівниками ТОВ «ПАРИТЕТ-ОПТ-ТОРГ» запорна арматура реалізована ПАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» на підставі договору №356 від 05.03.2012 року, ПАТ «Запоріжкокс» на підставі договору поставки №1568 від 15.07.2013 року, ПАТ «Авдіївський коксохімічний завод» на підставі договору №62/13К від 18.01.2013 року, ПАТ «МК «Азовсталь» на підставі типового договору №089ЛО/930/11 від 11.03.2015 року. Таким чином, колегія суддів вважає обґрунтованим висновки суду першої інстанції щодо реальності правочинів, укладених між позивачем та ТОВ «ПАРИТЕТ-ОПТ-ТОРГ», а відтак і про протиправність податкового повідомлення-рішення. Крім того, зазначений контрагент позивача на момент вчинення правочинів з позивачем був зареєстрованим суб’єктом господарювання та платником податку на додану вартість. Відповідачем не надано суду доказів зворотнього.

Відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Статтею 200 цього ж Кодексу передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, вірно застосований матеріальний закон та не допущено порушень процесуального права, оскаржене судове рішення має бути залишено без змін.

Керуючись статтями 195-196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 24 червня 2015 року у справі №808/2026/15 - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складення у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: А.В. Шлай

Суддя: С.М. Іванов

Суддя: С.В. Чабаненко