Постанова № 53741192, 23.11.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

23 листопада 2015 року 08:15 справа №826/17222/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Калужського Д.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Індустар-М"доДержавної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києвіпровизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішеньОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Індустар-М" (далі по тексту - позивач, ТОВ "Індустар-М") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративними позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Печерському районі), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 10 серпня 2015 року №5426552802 та №55265528502.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 серпня 2015 року відкрито провадження у справі №826/17222/15, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні 08 жовтня 2015 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача до суду не прибув, у зв'язку із чим, на підставі частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі від 10 серпня 2015 року №5426552802 згідно з пунктом 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України, за порушення пунктів 200.1, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України ТОВ "Індустар-М" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2015 року у розмірі 41 786,00 грн., та зобов'язано сплатити суму штрафних санкцій у розмірі 10 446,00 грн.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі від 10 серпня 2015 року №5526552802 згідно з пунктом 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України, за порушення пунктів 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України ТОВ "Індустар-М" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за квітень 2015 року у розмірі 71 786,00 грн.

Зазначені податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акта від 22 липня 2015 року №33/26-55-28-02/34867324 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування ТОВ "Індустар-М" (п.н. 34867324) бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за квітень 2015 року" (далі по тексту - акт перевірки).

У висновку акта перевірки встановлено порушення позивачем пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України завищено від'ємне значення та завищено суму податку на додану вартість, заявлену до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку за квітень 2015 року.

Вказані в акті перевірки порушення обґрунтовані безпідставним віднесенням до складу податку на додану вартість відповідних сум податку у складі вартості приданих товарів/послуг по відносинам із ТОВ "ВАТАН-Херсон" та ТОВ "ТД Укрсталь", у зв'язку із не підтвердженням реальності господарських операцій по ланцюгу постачання із ТОВ "Калина маркет" та ТОВ "Кронос Груп".

Позивач вважає протиправними податкові повідомлення-рішення, оскільки господарські операції є реальними, підтверджені первинними документами і податковими накладними, а ТОВ "Індустар-М" дотримано передбачені Податковим кодексом України умови для формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Відповідач у письмовому запереченні проти позову повністю дотримав висновки акта перевірки.

Окружний адміністративний суд міста Києва, вирішуючи спір по суті позовних вимог, виходить із наступних міркувань.

Згідно усталеної позиції Верховного Суду України та Вищого адміністративного суду України при розгляді справ даної категорії судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій між ТОВ "Індустар-М" та його контрагентами - ТОВ "ВАТАН-Херсон" та ТОВ "ТД Укрсталь"; мету придбання та обставини використання придбаних товарів/послуг у власній господарській діяльності позивача, встановити спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарської операції (зокрема, чи були платниками податку на додану вартість).

Матеріали справи підтверджують, що між ТОВ "Індустар-М" (покупець) та ТОВ "ВАТАН-Херсон" (продавець) укладено договір купівлі-продажу від 11 листопада 2014 року №44/11-14, за умовами якого продавець зобов'язується поставити і передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити вироби, вказані у специфікаціях, оформлених у вигляді додатків д договору.

Згідно зі специфікацією №4 від 07 квітня 2015 року, видатковими накладними від 14 квітня 2015 року №1, від 14 квітня 2015 року №2, від 14 квітня 2015 року №3, та рахунками на оплату ТОВ "ВАТАН-Херсон" поставило позивачу клапани редукційні.

ТОВ "ВАТАН-Херсон" виписало позивачу податкові накладні від 14 квітня 2015 року №№1, 2, 7, 8 на загальну суму 204 000,00 грн., у тому числі податок на додану вартість - 34 000,00 грн.

Доставка товару від ТОВ "ВАТАН-Херсон" здійснювалась за допомогою перевізника "Нова пошта", що підтверджується відповідними експрес накладними та актами здачі-приймання робіт, копії яких містяться в матеріалах справи.

07 квітня 2015 року між ТОВ "Індустар-М" (покупець) та ТОВ "ТД Укрсталь" (продавець) укладено договір купівлі-продажу №07/041, відповідно до якого продавець зобов'язується відпустити, а покупець прийняти та оплатити продукцію, сортамент, кількість і ціна якої вказані в рахунку-фактурі, на умовах доставки ТК "САТ".

Згідно з видатковими накладними від 09 квітня 2015 року №227, від 24 квітня 2015 року №261 ТОВ "ТД Укрсталь" поставило ТОВ "Індустар-М" сталь гарячекатану (круг) та куток сталевий.

ТОВ "ТД Укрсталь" виписало податкові накладні від 08 квітня 2015 року №29, від 09 квітня 2015 року №№31, 35, від 14 квітня 2015 року №42 на загальну суму 78 732,00 грн., у тому числі податок на додану вартість - 13 122,00 грн.

Доставка придбаного товару здійснювалась ТОВ "Транспортна компанія САТ", що підтверджується наявною у справі копією накладної на вантаж.

За поставлений товар позивач перерахував на рахунки постачальників грошові кошти, що підтверджується відповідними виписками банку.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (тут і далі по тексту - в редакції, чинній на момент здійснення господарських операцій) податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

З аналізу вказаних правових норм та обставин справи суд приходить до висновку, що необхідними та достатніми підставами для включення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним товару/послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням.

Як вбачається з обставин справи, позивач у податковій декларації з податку на додану вартість за перевірений період, відобразив, зокрема, суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ "ВАТАН-Херсон" та ТОВ "ТД Укрсталь", у зв'язку із придбанням товарів.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Податковий кодекс України передбачає лише такі випадки для не включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), як не підтвердження податковими накладними та/або відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, та/або порушення порядку заповнення податкової накладної оформлення їх з порушенням вимог (пункт 198.6 статті 198, пункт 201.10 статті 201).

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

За приписом пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Як встановлено судом, на момент складання податкових накладних контрагенти позивача - ТОВ "ВАТАН-Херсон" та ТОВ "ТД Укрсталь", були зареєстровані як платники податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, а тому мали право нараховувати податок на додану вартість та складати податкові накладні на кожну поставку послуг; в свою чергу, податкові накладні, на підставі яких позивач формував податковий кредит, та копії яких знаходяться в матеріалах справи, відповідають вимогам, встановленим пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

Будь-яких порушень з приводу оформлення податкових накладних чи їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних в акті перевірки не встановлено.

Вирішуючи питання про реальність операцій з придбання робіт і питання використання їх у власній господарській діяльності позивача, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до визначення частини першої статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпункт 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає господарську діяльність як діяльність особи, що пов'язану з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямовану на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

За даним Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ТОВ "Індустар-М" здійснює діяльність у сфері оптової торгівлі іншими машинами й устаткуванням

Суд встановив, що придбані у ТОВ "ВАТАН-Херсон" та ТОВ "ТД Укрсталь" товари у подальшому поставлені Уряду Республіки Індія на підставі зовнішньоекономічних контрактів, укладених між Урядом Республіки Індія, Міністерством оборони України та ТОВ "Індустар-М" згідно тендерних заявок від 25 вересня 2014 року та від 17 лютого 2015 року, на підтвердження чого в матеріалах справи містяться копії наступних документів: зовнішньоекономічні контракти, специфікації, митних декларацій, інвойси, договори про надання послуг з перевізником ТОВ "ДХЛ Логістика (Україна)", акти надання послуг з доставки вантажу, міжнародні товарно-транспортні накладні, коносаменти.

Співставлення документів по відносинам позивача із ТОВ "ВАТАН-Херсон" та ТОВ "ТД Укрсталь" з документами, які підтверджують подальший рух придбаних товарів, свідчить, що позивач придбавав товар та послуги у вказаних постачальників з метою використання їх у власній господарській діяльності; спірні господарські операції є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій. Доказів на підтвердження зворотного відповідачем до суду не надано.

При вирішенні даного спору суд враховує також вимоги статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", яка встановлює: якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін; якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними; якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Так, на момент здійснення спірних господарських операцій і станом на 08 жовтня 2015 року ТОВ "ВАТАН-Херсон" та ТОВ "ТД Укрсталь" були зареєстровані як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а відомості про них є підтвердженими.

Суд не приймає до уваги посилання позивача про не підтвердження реальності господарських операцій по ланцюгу постачання із ТОВ "Калина маркет" та ТОВ "Кронос Груп", оскільки позивач у межах спірних правовідносин не мав взаємовідносин із вказаними підприємствами, а ймовірні порушення по ланцюгу постачання не можуть бути підставою для обмеження покупця у праві на податковий кредит.

Враховуючи викладене, беручи до уваги придбання товарів з метою провадження господарської діяльності, висновки акта перевірки про порушення ТОВ "Індустар-М" норм Податкового кодексу України в частині формування податкового кредиту нормативно та документально не підтверджуються, а зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість є протиправним.

Таким чином, податкові повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі від 10 серпня 2015 року №5426552802 та №55265528502 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, ДПІ у Печерському районі не доведено правомірність та обґрунтованість прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ "Індустар-М" підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустар-М" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 10 серпня 2015 року №5426552802 та №55265528502.

3. Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустар-М" понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 487,20 грн. (чотириста вісімдесят сім гривень двадцять копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Кузьменко