Постанова № 53741177, 23.11.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

23 листопада 2015 року 08:00 справа №826/16867/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Калужського Д.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом

Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві

до

Товариства з обмеженою відповідальністю “Креатив Дизайн Студіо”

про

стягнення податкового боргу

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державна податкова інспекція у Деснянському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі по тексту – позивач, ДПІ у Деснянському районі) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Креатив Дизайн Студіо” (далі по тексту – відповідач, ТОВ “Креатив Дизайн Студіо”), в якому просить стягнути з відповідача заборгованість шляхом продажу майна платника податків, що перебуває у податковій заставі: з податку на додану вартість у сумі 48 926,20 грн.; з податку на прибуток підприємств у сумі 8 118,00 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 серпня 2015 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/16867/15, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 березня 2015 року призначено справу №826/4167/15 до судового розгляду.

В судове засідання 12 жовтня 2015 року представник позивача не прибув, попередньо подавши заяву про розгляд справи за його відсутності, представник відповідача до суду також не прибув, у зв’язку із чим, на підставі частини першої статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи неприбуття представників сторін, беручи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ “Креатив Дизайн Студіо” зареєстроване як юридична особа та перебуває на обліку як платник податків в ДПІ у Деснянському районі.

За даними позивача ТОВ “Креатив Дизайн Студіо” має податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 57 044,20 грн., у тому числі з податку на додану вартість у сумі 48 926,20 грн.; з податку на прибуток підприємств у сумі 8 118,00 грн.

Оскільки в добровільному порядку сума податкового боргу відповідачем не сплачена, ДПІ у Деснянському районі просить стягнути зазначений податковий борг шляхом продажу майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Відповідач письмового заперечення проти адміністративного позову до суду не надав.

Окружний адміністративний суд міста Києва, виходячи зі змісту пред’явлених позовних вимог, звертає увагу на наступне.

Позивач зазначає, що спірна сума заборгованості з податку на додану вартість виникла внаслідок несплати ТОВ “Креатив Дизайн Студіо” суми податкового зобов’язання, визначеної зокрема у податкових деклараціях з податку на додану вартість та у податковій декларації з податку на прибуток підприємства, та суми податкового зобов’язання з податку на додану вартість, визначено у податковому повідомленні-рішенні від 16 січня 2015 року №0000202201.

Згідно з визначенням підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг – це сума узгодженого грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання.

Підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає грошове зобов’язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов’язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв’язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов’язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов’язання та/або пені вважається узгодженою.

Пункт 57.1 статті 57 Податкового кодексу України визначає, що платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Матеріали справи підтверджують, що відповідачем подано до ДПІ у Деснянському районі податкові декларації з податку на додану вартість за вересень 2013 року, жовтень 2013 року, листопад 2013 року, грудень 2013 року, січень-серпень, жовтень, листопад 2014 року, в яких визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 48 586,20 грн.

За відсутності доказів сплати самостійно визначеної суми податкового зобов’язання, сума у розмірі 48 586,20 грн. вважається податковим боргом.

Проте, доказів самостійного визначення суми податкового зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 8 118,00 грн. та її несплати, позивачем до суду не надано.

В частині стягнення податкового боргу, який утворився внаслідок несплати відповідачем суми податкового зобов’язання з податку на додану вартість, визначеного у податковому повідомленні-рішенні від 16 січня 2015 року №0000202201.

Згідно з пунктом 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму грошових зобов’язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію; дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов’язань, суми бюджетного відшкодування та/або від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках; згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов’язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган; рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків; дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом; результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов’язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Згідно з пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України визначено, що у разі визначення грошового зобов’язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов’язаний сплатити нараховану суму грошового зобов’язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов’язання платник податків зобов’язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Суд встановив, що відповідно до податкового повідомлення-рішення ДПІ у Деснянському районі від 16 січня 2015 року №0000202201 ТОВ “Креатив Дизайн Студіо” визначено суму грошового зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 340,00 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення отримано керівником відповідача 16 січня 2015 року, однак доказів сплати визначеної суми податкового зобов’язання чи оскарження податкового повідомлення-рішення матеріали справи не містять, відповідно, сума податкового зобов’язання у розмірі 340,00 грн. є податковим боргом.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов’язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У відповідності до пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

Так, ДПІ у Деснянському районі вручила керівнику відповідача податкову вимогу від 04 липня 2014 року №1184-25 на суму податкового боргу у розмірі 12 741,03 грн.

Разом з тим, незважаючи на підтвердження наявності у ТОВ “Креатив Дизайн Студіо” суми податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 48 926,20 грн., суд дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з пунктом 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до положень пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Пункт 95.4 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

З наведених норм Податкового кодексу України слідує, що за наявності у платника податків податкового боргу контролюючий орган здійснює заходи з його погашення шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

У свою чергу з метою продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, контролюючий орган звертається до суду щодо надання відповідного дозволу, а вже після надання судом дозволу, організовує продаж майна платника податків на публічних торгах та/або через торгівельні організації.

При цьому суд не здійснює безпосереднього продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, а такий спосіб стягнення податкового боргу як продаж майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, не узгоджується із порядком, визначеним статтею 95 Податкового кодексу України.

Крім того, суд звертає увагу, що позивачем не доведено недостатності у ТОВ “Креатив Дизайн Студіо” коштів, що могло б бути підставою для продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Враховуючи викладене, позовні вимоги ДПІ у Деснянському районі нормативно та документально не підтверджуються.

Відповідно до частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, ДПІ у Деснянському районі не доведено обставин, на яких ґрунтуються її вимоги, а тому, виходячи із меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Державній податковій інспекції у Деснянському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Кузьменко