Постанова № 53741171, 24.11.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 листопада 2015 року м. Київ № 826/12999/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Іщука І.О., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1до третя особа1. Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ" Гончарова Сергія Івановича 1. 2. Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 2. Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Український фінансовий світ"про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ" Гончарова Сергія Івановича (далі по тексту - відповідач 1), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі по тексту - відповідач 2), третя особа - Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Український фінансовий світ" в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ" Гончарова Сергія Івановича про визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) № 40881 від 14.05.2014, укладеного між позивачем та Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Український фінансовий світ", оформлене наказом № 6 від 18.11.2014;

- зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ" Гончарова Сергія Івановича надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві "Комерційний банк "Український фінансовий світ" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

- зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_1 до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві "Комерційний банк "Український фінансовий світ" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вважає рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ" Гончарова Сергія Івановича про визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) № 40881 від 14.05.2014 протиправним та таким, що завдало шкоди його охоронюваним законом правам та інтересам, оскільки позбавило останнього можливості отримання суми відшкодування, передбаченої законодавством.

Позивач та його представники у судове засідання 20.08.2015 не прибули, повідомлялися належним чином про дату, час і місце судового розгляду.

14.08.2015 від позивача до відділу документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян Окружного адміністративного суду м. Києва подано клопотання про розгляд справи за відсутності позивача у порядку письмового провадження.

Згідно відмітки відділу документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян 17.08.2015 та 20.08.2015 до суду надійшли заперечення відповідачів 1 та 2 відповідно.

Як вбачається з наданих заперечень представники відповідачів 1, 2 позов не визнали, вважають його необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню з підстав, викладених в письмових запереченнях.

В подальшому відповідачі 1, 2 явку уповноважених представників в судове засідання 20.08.2015 не забезпечили, причини неявки суду не повідомили, про дату, час і місце судового розгляду належним чином повідомлені.

Представник третьої особи у судове засідання також не прибув, повідомлявся належним чином про дату, час і місце судового розгляду. Про причини неявки суд не повідомляв, письмових заперечень проти позову не надав.

Згідно частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи наведене та неприбуття відповідачів 1, 2 і третьої особи в судове засідання 20.08.2015, суд ухвалив про продовження розгляду справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

14.05.2014 між позивачем та Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Український фінансовий світ" укладено договір банківського вкладу (депозиту) "Олімпійські відсотки" № 40881.

На вкладний рахунок позивача зараховано кошти у загальному розмірі 750 000,00 грн. згідно меморіального ордеру № TR.55060.11456.208 від 14.05.2014.

Постановою Правління Національного Банку України від 14.08.2014 № 491 Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Український фінансовий світ" віднесено до категорії неплатоспроможних.

Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 14.08.2014 прийнято рішення № 69 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "КБ "Український фінансовий світ", згідно якого з 15.08.2014 у банку запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в публічному акціонерному товаристві "Комерційний банк "Український фінансовий світ" Гончарова Сергія Івановича.

10.11.2014 постановою Правління Національного банку України від № 717 прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію даного банку.

Згідно з рішенням виконавчої дирекції Фонду від 13.11.2014 № 119 розпочато процедуру ліквідації ПАТ "КБ "Український фінансовий світ" та призначено Гончарова Сергія Івановича уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ "КБ "Український фінансовий світ" строком на 1 рік з 13.11.2014 по 12.11.2015.

Листом від 30.12.2014 №001/1055 уповноважена особа Фонду повідомила позивача, що правочини, в тому числі договір банківського вкладу (депозиту) "Олімпійські відсотки" № 40881 від 14.05.2014, та операції з внесення та перерахування грошових коштів по рахунку, відкритому на виконання вказаного договору, є нікчемними відповідно до вимог статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та статті 228 Цивільного кодексу України.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Згідно із частиною першою та частиною другою статті 4 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23.02.2012 № 4452-VI (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) (далі по тексту - Закон № 4452-VI), основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

На виконання свого основного завдання Фонд у порядку, передбаченому цим Законом, здійснює такі функції: веде реєстр учасників Фонду; здійснює заходи щодо організації виплат відшкодувань за вкладами в разі прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; здійснює процедуру виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, організовує відчуження активів і зобов'язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку тощо.

Відповідно до частин першої та другої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, врегульований статтею 27 Закону №4452-VI, відповідно до якого уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.

При цьому, уповноважена особа Фонду протягом одного робочого дня (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує переліки вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4-11 частини четвертої статті 26 цього Закону.

Перелік складається станом на день прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на день прийняття рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, незалежно від кількості вкладів в одному банку (пункт 4 розділу III Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 № 14, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.09.2012 за № 1548/21860 (далі по тексту - Положення № 14).

Відповідно до пункту 6 розділу ІІІ Положення № 14 визначено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладника; змін розміру належних їм сум разом із змінами реквізитів вкладників.

Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення.

Наведені норми законодавства вказують, що процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, включає такі етапи: 1) складення уповноваженою особою Фонду переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; 2) передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду; 3) складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального Реєстру; 4) затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру.

Як зазначалося вище, листом від 30.12.2014 № 001/1055 уповноважена особа Фонду повідомила ОСОБА_1 про не включення останньої до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами ПАТ "КБ "Український фінансовий світ" за рахунок Фонду у зв'язку із визнанням нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) ""Олімпійські відсотки" № 40881 від 14.05.2014 на підставі статті 38 Закону № 4452-VI та статті 228 Цивільного кодексу України, посилаюсь на те, що вказаний правочин порушує публічний порядок та спрямований на незаконне заволодіння майном держави.

Згідно з частиною другою статті 38 Закону № 4452-VI протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Частина третя статті 38 Закону № 4452-VI визначає, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону № 4452-VI; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

Частина перша статті 203 Цивільного кодексу України встановлює, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до частини першої статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Згідно з частиною другою статті 228 Цивільного кодексу України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Частина третя цієї статті визначає, що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Для застосування санкцій, передбачених статтею 228 Цивільного кодексу України, необхідним є наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, наприклад, вчинення удаваного правочину з метою приховання ухилення від сплати податків чи з метою неправомірного одержання з державного бюджету коштів шляхом відшкодування податку на додану вартість у разі його несплати контрагентами до бюджету.

Доказами в адміністративному судочинстві, за визначенням частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

У відповідності до частин першої та четвертої статті 70 цього Кодексу, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідачами не наведено, а судом не встановлено підстав для визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) "Олімпійські відсотки" № 40881 від 14.05.2014, укладеного між позивачем та ПАТ "Комерційний банк "Український фінансовий світ". Відповідачами також не надано доказів, які б свідчили, що зазначений правочин є таким, що порушує публічний порядок чи спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави.

Крім того, в силу положень частини третьої статті 228 Цивільного кодексу України питання недійсності правочину у разі недодержання вимоги щодо його відповідності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам вирішується виключно судом.

Відповідачами 1, 2 у запереченнях посилаються на пункт 7 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI як на підставу віднесення банківського вкладу (депозиту) до категорії нікчемних договорів, а саме банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

Так, відповідач1 зазначає, що позивач отримала переваги перед іншими кредиторами банку внаслідок "розбивки" банківського вкладу (депозиту) останньої на менші частини та перерахування коштів іншим фізичним особам з метою отримання від Фонду відшкодування у межах граничного розміру (200 000 гривень) за кожним вкладом.

Однак, відповідачами до суду не надано доказів ані наявності третіх осіб, на рахунки яких, на думку відповідача 1, позивач перерахувала частину банківського вкладу (депозиту) "Олімпійські відсотки" № 40881 від 14.05.2014, ані доказів руху коштів на рахунках таких осіб.

Крім того, у договорі банківського вкладу (депозиту) "Олімпійські відсотки" № 40881 від 14.05.2014 відсутні будь-які застереження щодо неможливості перерахування частини вкладу на рахунок третіх осіб.

Крім того, суд зауважує, що відповідного судового рішення про визнання недійсним договору банківського вкладу (депозиту) "Олімпійські відсотки" № 40881 від 14.05.2014, матеріали справи не містять, а про існування таких судових рішень ні суду, ні сторонам не відомо.

Таким чином, відповідачем 1 не доведено наявність правових підстав для не включення позивача до переліку вкладників ПАТ "Комерційний банк "Український фінансовий світ", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, а тому така бездіяльність Уповноваженої особи суперечить приписам Закону № 4452-VI та є протиправною.

Водночас, з повідомлення слідчого СВ Дніпровського РУ ГУМВС України в м. Києві вбачається, що 16.12.2014 за заявою уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ" відомості про кримінальне правопорушення внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014100040017478 за ознаками кримінального правопорушення.

Водночас, відповідачами вироку у вказаній кримінальній справі до суду в якості доказу не надано.

Таким чином, суд приходить до висновку, що рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Комерційний банк "Український фінансовий світ" про визнання нікчемним правочину, укладеного між позивачем та банком від 14.05.2014 № № 40881, оформленого у формі наказу від 18.11.2014 року № 6 з Переліком, що додано до наказу, є протиправним, а тому таке рішення, підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання уповноваженої особи Фонду подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо позивача як вкладника, який має право на відшкодування коштів у ПАТ "Комерційний банк "Український фінансовий світ" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, суд зазначає наступне. Дана позовна вимога є похідною від позовної вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення відповідача 1 щодо визнання нікчемним Договору банківського вкладу (депозиту) № 40881 від 14.05.2014, укладеного між позивачем та банком і оформленого наказом № 6 від 18.11.2014. З огляду на викладене та визнання протиправним і скасування спірного рішення уповноваженої особи Фонду, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовної вимоги 2.

Разом з тим, суд вважає передчасними вимоги позивача про зобов'язання відповідача 2 включити ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Комерційний банк "Український фінансовий світ" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, з огляду на наступне.

Виключно до повноважень колегіального органу - виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб належить питання щодо прийняття рішення про відшкодування коштів за вкладами у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. При цьому, затвердження такого реєстру відбувається на підставі відомостей, поданих Уповноваженою особою Фонду.

Зі змісту Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 року на 316-й нараді та ч. 3 ст. 2 КАС України випливає, що перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень адміністративний суд не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, передбаченими ст. 2 КАС України.

Таким чином, оскільки на момент затвердження виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб реєстру вкладників уповноваженою особою Фонду позивача до такого реєстру включено не було, а прийняття рішення щодо затвердження Загального реєстру та внесення до нього змін належить до виключної компетенції відповідача 2, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Оскільки уповноваженою особою Фонду не надано відповідачу 2 додаткової інформації про ОСОБА_1 як вкладника ПАТ "Комерційний банк "Український фінансовий світ", підстави для зобов'язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб внести такі зміни до Загального реєстру вкладників відсутні, адже захисту підлягають виключно порушені права особи.

Аналогічна позиція міститься у запереченнях відповідача 2, наданих до суду, із яких вбачається, що виконавча дирекція Фонду гарантування складає Загальний реєстр вкладників виключно на підставі Переліку вкладників банку, що надається Уповноваженою особою Фонду.

З огляду на вищевикладене, у суду відсутні підстави для задоволення позовної вимоги позивача щодо зобов'язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_1 до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами ПАТ "Комерційний банк "Український фінансовий світ" за рахунок Фонду.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи наведене у сукупності, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову ОСОБА_1.

Судовий збір підлягає розподілу у відповідності до норм статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись вимогами статей 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

2.Визнати протиправним та скасувати рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Український фінансовий світ" Гончарова Сергія Івановича про визнання нікчемними Договору банківського вкладу (депозиту) № 40881 від 14.05.2014, укладеного між ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) та Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Український фінансовий світ", оформлене наказом № 6 від 18.11.2014.

3.Зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ" Гончарова Сергія Івановича надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами у Публічному акціонерному товаристві "Комерційний банк "Український фінансовий світ" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

4.У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5.Присудити на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) понесені нею витрати по сплаті судового збору у розмірі 146,16 грн. за рахунок уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Український фінансовий світ".

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її отримання особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Іщук