Постанова № 53741033, 09.11.2015, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

09 листопада 2015 р. № 820/10538/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Панченко О.В. ,

суддів - Бадюкова Ю.В., Тітова О.М.

при секретарі судового засідання - Самігулліній К.В.

за участі:

представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2;

представників відповідача - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Приватного підприємства "Золота Нива 1" до Державної фіскальної служби України провизнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ:

Позивач - Приватне підприємство "Золота Нива 1", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним неприйняття для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних "Розрахунку коригування №11/2 від 30.09.2015 р. кількісних і вартісних показників до податкової накладної №4/2 від 21.08.20104 р. за договором від 15.08.2014 р. №15/08-143";

- визнати "Розрахунок коригування №11/2 від 30.09.2015 р. кількісних і вартісних показників до податкової накладної №4/2 від 21.08.20104 р. за договором від 15.08.2014 р. №15/08-143" прийнятим та зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних 02.10.2015 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 02.10.2015 р. надіслав до ДФС в електронній формі "Розрахунок коригування №11/2 від 03.09.2015 р. кількісних і вартісних показників до податкової накладної №4/2 від 21.08.2014 р." для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, але відповідачем документ не прийнято для реєстрації з посиланням на п.5 Постанови КМУ від 29 грудня 2010 р. №1246 "Про затвердження порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" . Причиною відмови в прийнятті вказаної звітності відповідач зазначив, що розрахунок надано позивачем з порушення послідовності накладання підписів. Позивач не погоджуючись з рішенням ДФС звернувся з позовом до суду.

У судовому засіданні представники позивача підтримали доводи позовної заяви та просили суд прийняти рішення про задоволення позову.

Відповідач Державна фіскальна служба України, позов не визнав.

У письмових запереченнях на позов (а.с.29) відповідач вказав, що по-перше, розрахунок коригування не прийнято Центральним порталом прийому звітності ДФС України до реєстрації, тобто мав місце факт саме нереєстрації податкових накладних, а не їх неврахування в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних, який відповідно до норм Податкового кодексу України формує сам платник податків, по-друге, при наданні до реєстрації розрахунку коригування кількісних та якісних показників позивачем не дотримано вимог, встановлених п.5 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних №1246 та п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, а саме: невірна послідовність накладення підписів. За таких підстав, відповідач вважає дії та рішення про відмову у прийнятті податкової звітності цілком обґрунтованими та правомірними.

У судовому засідання представник відповідача підтримав доводи заперечень та просив суд відмовити у задоволенні позову.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що між ПП "Золота нива 1" (постачальник) та ПП "Партнер-С" (покупець) був укладений договір поставки №15/08-143 від 15.08.2014 р., за умовами якого позивач зобов'язується поставити покупцеві сільськогосподарську продукцію на умовах 100% попередньої оплати.

Платіжними дорученнями №2 від 21.08.2014 р. та №3 від 21.08.2014 р. ПП "Партнер-С" перерахувало на поточний рахунок позивача попередню оплату за товар. На суму коштів, що надійшли на поточний рахунок ПП "Золота нива 1" як попередня оплата за договором поставки, позивач відповідно до вимог ст. 201 Податкового кодексу України склав податкову накладну №4/2 від 21.08.2014 р., яку згідно квитанції №1 від 01.09.2014 р. зареєстрував в Єдиному реєстрі податкових накладних.

13.08.2015 р., у зв'язку зі зміною договірних умов, між ПП "Золота нива 1" та ПП "Партнер-С" укладено додаткову угоду б/н до договору поставки, якою досягнуто домовленість про повернення позивачем суми отриманої попередньої оплати.

Платіжним дорученням №902 від 30.09.2015 р. вказані грошові кошти за договором поставки №15/08-143 від 15.08.2014 р. у розмірі 465000,00 грн. повернуті позивачем покупцю. (а.с.11).

Враховуючи повернення передоплати позивач склав "Розрахунок коригування №11/2 від 03.09.2015 р. кількісних і вартісних показників до податкової накладної №4/2 від 21.08.2014 року", який 02.10.2015 року в електронній формі надіслав до ДФС для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. (а.с.13).

Згідно квитанції №1 від 02.10.2015 р. розрахунок коригування №11/2 від 30.09.2015 р. був доставлений до центрального рівня Державної фіскальної служби України , але документ не прийнято до реєстрації із зазначенням причини відмови у прийнятті: "Документ не може бути прийнятий. Підписи документа: перший - печатка, 33897138 ПП "Золота нива 1", другий - бухгалтер, 33897138,2326600907 ОСОБА_4 Порушення вимог п.5 Постанови КМУ від 29 грудня 2010 р. №1246 "Про затвердження порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" із змінами та доповненнями, внесених постановою КМУ від 30 січня 2015 р. №20, а саме: невірна послідовність накладання підписів". (а.с.14).

Вирішуючи спір суд відзначає, що згідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно п.192.1 ст.192 Податкового кодексу України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка видана їх отримувачу - платнику податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних: постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації; отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу. При цьому постачальник товарів/послуг має право зменшити суму податкових зобовязань за таким розрахунком коригування після його реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних отримувачем.

Розрахунки коригування, складені платником податку до податкових накладних, що не видаються отримувачу, що складені до 1 лютого 2015 року, а також складених під час отримання послуг від нерезидента, місцем постачання яких визначено митну територію України, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних таким платником податку.

Пунктом 5 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ №1246 від 29.12.2010 р. (в редакції від 30.01.2015 р.), встановлено, постачальник (продавець) складає податкову накладну та/або розрахунок коригування у форматі (відповідно до стандарту), затвердженому в установленому порядку, з використанням спеціалізованого програмного забезпечення.

Після складення податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі на них накладається електронний цифровий підпис посадових осіб постачальника (продавця) у такому порядку: першим - електронний цифровий підпис головного бухгалтера (бухгалтера) або електронний цифровий підпис керівника; другим - електронний цифровий підпис, що є аналогом відбитка печатки постачальника (продавця) (за наявності).

Крім того, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, передбачено, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобовязаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Як зазначено в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України №1486/12/13-13 від 24.10.2013 р., відмовити у прийнятті для реєстрації наданих платником податку податкових накладних центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, може лише в разі, якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушеннями вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України.

Так, згідно п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, у податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Суд, дослідивши розрахунок коригування №11/2 від 30.09.2015 р., доходить висновку, що даний розрахунок коригування складений у відповідності до п.192.1 ст.192 та п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України та містить всі необхідні реквізити.

Відповідно до пункту 7 Порядку №1246 від 29.12.2010 р. після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі до ДФС здійснюється їх розшифрування, перевіряється електронний цифровий підпис, визначається відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому в установленому порядку, та у разі відсутності причин для відмови проводиться їх реєстрація.

Пунктом 9 Порядку №1246 від 29.12.2010 р., встановлено виключний перелік підстав для відмови в прийнятті реєстрації податкових накладних та розрахунку, а саме: причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є: 1)наявність помилок під час заповнення податкової накладної; 2) відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; 3) факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; 4) порушення вимог щодо наявності суми податку, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); 5) порушення вимог, установлених пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України.

Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис ДФС, підлягає шифруванню та надсилається протягом операційного дня платникові податку засобами телекомунікаційного зв'язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

Як вбачається зі змісту квитанції №1 від 02.10.2015 р., при перевірці документу, ДФС не були встановлені будь-які передбачені п.9 Порядку №1246 від 29.12.2010 р. підстави для неприйняття для Реєстрації розрахунку коригування №11/2 від 30.09.2015 р.. а отже, підстави для відмови в прийнятті для реєстрації спірного розрахунку були відсутні.

Статтею 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході судового розгляду судом встановлено, що відповідачем не надано суду доказів правомірності вчинених дій, покладених в основу винесеного рішення про відмову в прийнятті податкової звітності, що в свою чергу призвело до порушення прав та законних інтересів ПП "Золота нива 1".

За таких підстав, колегія суддів доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача, а відтак позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 11, 12, 51, 71, ст. 158, ст. 159, ст. 160, ст. 161ст. 162, ст. 163, ст. 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Золота Нива 1" до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним неприйняття для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних "Розрахунку коригування №11/2 від 30.09.2015 р. кількісних і вартісних показників до податкової накладної №4/2 від 21.08.2014 р. за договором від 15.08.2014 р. №15/08-143".

Вважати поданим "Розрахунок коригування №11/2 від 30.09.2015 р. кількісних і вартісних показників до податкової накладної №4/2 від 21.08.2014 р. за договором від 15.08.2014 р. №15/08-143" прийнятим та зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних 02.10.2015 року.

Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч. 3, ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлений 13 листопада 2015 року.

Головуючий суддя Панченко О.В.

Судді Бадюков Ю.В.

ОСОБА_5