Ухвала суду № 53740260, 18.11.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 листопада 2015 року м. Київ К/800/53749/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Бухтіярової І.О., Костенка М.І., Приходько І.В.,розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області (Летичівське відділення)

на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 11.08.2014 року

та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 01.10.2014 року

у справі № 822/3056/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Летичів Агро» (далі - позивач, ТОВ «Летичів Агро»)

до Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області (далі - відповідач, Хмельницька ОДПІ)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

ТОВ «Летичів Агро» звернулось у липні 2014 року до суду з адміністративним позовом до Хмельницької ОДПІ про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09.07.2914 року № 0001681500.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 11.08.2014 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 01.10.2014 року, адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Вважає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій були прийняті з порушенням норм матеріального права, а саме: п. 46.1, п. 48.1, п. 200.3, абз. «а» п. 200.4, п. 200.6, п. 200.9 ст. 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України) .

Позивач у своїх запереченнях на касаційну скаргу зазначає, що рішення судів попередніх інстанцій є законними та обґрунтованими, прийнятими з дотриманням норм матеріального та процесуального права, вважає касаційну скаргу відповідача необґрунтованою, а тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Справу розглянуто у попередньому судовому засіданні відповідно до ст. 2201 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 17.06.2014 року інспекторами Летичівського відділення Хмельницької ОДПІ було проведено камеральну перевірку уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість за березень 2014 року, податкової звітності з податку на додану вартість за квітень 2014 року ТОВ «Летичів Агро», за результатами якої складено акт від 17.06.2014 року № 5/15/34978673, яким зафіксовані встановлені перевіркою порушення позивачем вимог: п. 46.1, п. 46.5 ст. 46, п. 48.1 ст. 48, абз.«а», абз.«б» п. 200.4, п. 200.7, п. 200.9 ст. 200 ПК України, п. 4.6 розділу V «Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 13.11.2013 року № 678 (далі - Порядок), в результаті чого позивачем завищено суму бюджетного відшкодування у рахунок зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість в наступних звітних (податкових) періодах на 635 033,00 гривні та занижено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації) на 635 033,00 гривні.

На підставі акту перевірки Летичівським відділенням Хмельницької ОДПІ винесене податкове повідомлення-рішення № 0001681500 від 09.07.2014 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 635 033,00 гривні та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) в розмірі 158 758,25 гривень.

Суди першої та апеляційної інстанцій вирішуючи спір по суті та задовольняючи позовні вимоги, з чим погоджується суд касаційної інстанції, виходили з наступних мотивів.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 ПК України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до п. 46.5 ст. 46 ПК України форма податкової декларації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно до п. 204 ст. 200 ПК України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Як свідчать матеріали справи та встановлено судами, відповідач в акті камеральної перевірки № 5/15/34978673 від 17.06.2014 року при перевірці використав: податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2014 року № 9013668657 від 17.03.2014 року; уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за березень 2014 року № 9028110205 від 18.05.2014 року; додаток 5 № 9029329418 від 18.05.2014 року, додаток 2 № 9028110203 від 18.05.2014 року; додаток 3 № 9028110202 від 18.05.2014 року; податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2014 року № 9028317151 від 19.05.2014 року; додаток 5 № 9028317127 від 19.05.2014 року, додаток 2 № 9028317150 від 19.05.2014 року.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що у даному випадку, згідно з поданими позивачем уточнюючим розрахунком податкових зобов'язань з податку на додану вартість за березень 2014 року, було помилково вказано звітний (податковий) період у якому виникла сума - березень 2014 року, замість зазначення періоду - лютий 2014 року, сума від'ємного значення 272 523,00 гривні, що представником відповідача не заперечувалось.

Водночас, судами встановлено, що доказів на підтвердження недостовірності даних наведених позивачем в уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість за березень 2014 року та за квітень 2014 року, та податкових деклараціях з податку на додану вартість поданих позивачем, неправомірності формування податкового кредиту у попередніх податкових періодах та відповідно неправомірності включення вказаних сум до складу суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню, відповідачем не надано.

Таким чином, з огляду на матеріали справи, суди попередніх інстанцій встановили, що позивачем було допущено технічну помилку під час заповнення уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість березень 2014 року та за квітень 2014 року, яка жодним чином не вплинула на розрахунки з бюджетом, що підтверджується та не заперечується відповідачем.

Крім того, судами було зазначено, що за результатами проведеної перевірки позивача Летичівське відділення Хмельницької ОДПІ встановило методологічну помилку та зменшило суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок позивача, зазначену ним в деклараціях та уточнюючих розрахунках, фактично визнавши їх неправомірними.

Отже, колегія суддів касаційної інстанції, враховуючи викладене, погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що позивачем не було допущено завищення суми бюджетного відшкодування, а лише допущено технічну (арифметичну) помилку під час заповнення уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість, що за своїм наслідком не вплинуло на розрахунки з бюджетом.

З аналізу наведених вище норм та встановлених обставин справи суд касаційної інстанції вважає, що судами попередніх інстанцій у повній мірі визначено необґрунтованість та неправомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, а тому правомірно задоволено позовні вимоги.

Частиною другою ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Проте податковий орган цього обов'язку не виконав.

Відповідно до п. 3 ст. 2201 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 220-231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області (Летичівське відділення) - відхилити.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 11.08.2014 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 01.10.2014 року у справі № 822/3056/14 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: підпис (підпис) І.О. Бухтіярова Судді: підпис (підпис) М.І. КостенкоПомічник судді підпис (підпис) І.В. Приходько