Ухвала суду № 53739903, 09.11.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2015 року м. Київ К/800/45430/14

Вищий адміністративний суд України у складі суддів:

головуючого - Цвіркуна Ю.І. (суддя-доповідач), Ланченко Л.В., Пилипчук Н.Г., розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу

за касаційною скаргою Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.05.2014 року

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.07.2014 року

у справі № 804/6250/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецмонтажсервіс»

до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецмонтажсервіс» звернулось до суду з адміністративним позовом до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.05.2014 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.07.2014 року, позов задоволено. Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 01.04.2014 року № 0001471501.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

У запереченнях на касаційну скаргу позивач з доводами касаційної скарги не погоджується, просить залишити без змін рішення судів попередніх інстанцій.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин справи, колегія суддів встановила таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами виїзної планової документальної перевірки ТОВ «Спецмонтажсервіс» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 30.06.2012 року, відповідачем складено акт від 03.09.2012 року № 1205/221/30617433.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 25.09.2012 року: - № 0000582210, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств у розмірі 1 369 984, 00 грн. за основним платежем та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 154 877, 75 грн.; - № 0000592210, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 1 248 315, 00 грн. за основним платежем та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 249 215, 00 грн.

У зв'язку з тим, що податковим органом при винесенні податкового повідомлення-рішення від 25.09.2012 року № 0000592210 не враховано повторність допущення позивачем порушень вимог податкового законодавства на підставі акта від 09.08.2011 року № 717/232/30617433 та замість 50% штрафних санкцій застосовано 25 %, податковим органом донараховано суму грошового зобов'язання в розмірі 249 214, 00 грн., про що також прийнято оскаржуване у даній справі податкове повідомлення-рішення від 01.04.2014 року № 0001471501, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість за штрафними санкціями в розмірі 249 214, 00 грн.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій прийшли до висновку щодо неправомірності прийняття даного податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів суду касаційної інстанції, з урахуванням норм податкового законодавства, чинних на час виникнення відповідних правовідносин, погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, зважаючи на таке.

Згідно із п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до абз. 3 п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу, грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до п. 57.4 ст. 57 Податкового кодексу України пеня та штрафні санкції, нараховані на суму грошового зобов'язання (її частку), скасовану за результатами адміністративного чи судового оскарження, також підлягають скасуванню, а якщо такі пеня та санкції були сплачені, вони підлягають зарахуванню в рахунок погашення податкового боргу, грошових зобов'язань або поверненню в порядку, встановленому статтею 43 цього Кодексу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що станом на дату прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення (01.04.2014 року), відповідач був обізнаний про те, що сума податкового зобов'язання, яка визначена позивачеві податковим органом, є неузгодженою.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.04.2014 року у справі № 2а/0470/11726/12 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецмонтажсервіс» задоволено частково. Визнано протиправними і скасовано податкові повідомлення-рішення Нікопольської ОДПІ від 25.09.2012 року № 0000582210 та № 0000592210. В іншій частині позовних вимог у задоволенні позову відмовлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи те, що станом на дату прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення (01.04.2014 року), відповідач був обізнаний про те, що сума податкового зобов'язання, яка визначена позивачеві податковим органом, є неузгодженою, юридично правильним є висновок судів попередніх інстанцій про те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем необґрунтовано.

За таких обставин підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та встановлених обставин справи.

З урахуванням викладеного, є підстави вважати, що судами першої та апеляційної інстанцій ухвалено обґрунтовані рішення, які постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстав для їх скасування не вбачається.

Стаття 220 Кодексу адміністративного судочинства України визначає межі перегляду судом касаційної інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Касаційну скаргу Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області відхилити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.05.2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.07.2014 року у справі № 804/6250/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та на неї може бути подана заява про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Ю.І.Цвіркун

Судді Л.В.Ланченко

Н.Г.Пилипчук