Постанова № 53739674, 19.11.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 листопада 2015 р. Справа № 815/2174/15

Категорія: 8.3.1 Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К. С.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача - судді Стас Л.В.

суддів - Турецької І.О., Косцової І.П.

розглянувши у письмовому провадженні справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції Овідіопольському районі Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16 липня 2015 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю « КРЕІН ЮКРЕІН» до Державної податкової інспекції Овідіопольському районі Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання дії протиправними та скасування наказу

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «КРЕІН ЮКРЕІН» звернувся до ДПІ в Овідіопольському районі Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання дій протиправними щодо проведення перевірки, визнання протиправним та скасування наказу ДПІ в Овідіопольському районі Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області №64 від 19.02.2015 року щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача, посилаючись на відсутність у відповідача підстав для проведення перевірки та порушення порядку її проведення.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 16 липня 2015 року - позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Державної податкової інспекції у Овідіопольському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області від 19.02.2015 року №64. Визнано протиправними дії ДПІ у Овідіопольському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області щодо проведення перевірки підтвердження господарських відносин ТОВ «КРЕІН ЮКРЕІН» з ТОВ «Євротехноком Плюс» на підставі наказу ДПІ в Овідіопольському районі ГУ Міндоходів в Одеській області від 19.02.2015 року №64. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі, ДПІ у Овідіопольському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить постанову суду -скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов частково, виходив з того, що права платника податків під час проведення перевірки забезпечені податковим органом, в тому числі брати участь у її проведенні та надання додаткових доказів, в зв'язку із чим, дії податкового органу з проведення перевірки, яка була оформлена актом від 17.03.2015 року відповідають закону.

Однак з таким висновком суду першої інстанції погодитись неможливо з наступних підстав.

Судом встановлено, що 19.02.2015 року керівником ДПІ у Овідіопольському районі був виданий наказ №64 (а.с.7), відповідно до якого, на підставі положень п.78.1.1 ст.8, п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України, була призначена позапланова невиїзна перевірка позивача з питань перевірки відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Криворізька будівельна компанія», ТОВ «Одіссей моторс», ТОВ «ХРК Холдінг» за вересень 2014 року.

Вказаний наказ керівника та повідомлення про початок проведення перевірки були вручені під розпис керівнику позивача 25.02.2015 року.

На підставі вказаного наказу керівника ДПІ посадовими особами відповідача в період з 03.03.2015 року по 10.03.2015 року була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача, про що був складений акт перевірки від 17.03.2015 року №283/15-21-22-02/37389561 (а.с.8-21).

Позивач не погоджується з винесеним позивачем наказом від 19.02.2015 року №64 з огляду на те, що відповідач не направляв на адресу платника податку запиту на отримання інформації, а тому він позбавлений права приймати оскаржений наказ про призначення перевірки відповідача, в зв'язку із чим, дії посадових осіб відповідача щодо проведення перевірки, яка була проведена на підставі вказаного наказ, також не можуть вважатись законними.

Особливості регулювання проведення документальної невиїзної перевірки, встановлені статтею 79 ПК, не виключають необхідності дотримання загальних вимог до наявності підстав та порядку проведення документальних позапланових перевірок.

Як зазначено у пункті 79.1 зазначеної вище статті, документальна невиїзна перевірка здійснюється, зокрема, у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.

Пункт 79.2 статті 79 доповнено абзацом другим згідно із Законом України від 24 травня 2012 року № 4834-VI «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення деяких податкових норм» такого змісту: «Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки». Це доповнення не змінює регулювання, воно уточнює дійсний зміст попередньої норми.

У підпункті 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК зазначено, що перевірка може проводитись у випадку, коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть протягом 10 робочих днів пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства. Тобто, ці норми направлені на гарантування дотримання прав платників податків, звуження підстав для проведення перевірки, усунення можливості зловживання правом на перевірку.

Таким чином, з наведеної норми вбачається, що виявлені факти, які свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, можуть бути підставою для проведення перевірки лише у випадку, коли сумніви не усунуті наданими поясненнями та документальними підтвердженнями.

За таких обставин у контролюючого органу є право на оцінку пояснень і їх документальних підтверджень. Якщо ці пояснення не обґрунтовані або документально не підтверджені, перевірка може бути призначена.

Суб'єкт господарювання має право не погодитися з рішенням про призначення перевірки і оспорити його у суді.

У такому спорі суб'єкт владних повноважень зобов'язаний довести обґрунтованість свого рішення з посиланням на недоліки пояснень суб'єкта господарювання та їх документальне обґрунтування.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів доходить таких висновків: аналізованими нормами ПК, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема документальних позапланових невиїзних. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вимог підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 та пункту 79.2 статті 79 ПК призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Як вбачається з матеріалів справи, в оскаржуваному наказі від 19.02.2015 року №64 взагалі відсутнє будь-яке посилання на недоліки наданих платником податків пояснень чи документального обгрунтування, що свідчить про недотримання податковим органом вимог ПК України та сталої судової практики з аналогічних спорів, а це відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, тягне за собою визнання такого акту суб'єкту владних повноважень протиправним.

Частина 2 статті 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд першої інстанції, визнаючи протиправність дії податкового органу частково, послався на те що під час проведення перевірки позивача в період з 03.03.2015 року по 10.03.2015 року, були піддані перевірці господарські відносини позивача з ТОВ «Євротехноком Плюс» про що свідчить п.2 «Висновків» акту перевірки від 17.03.2015 року (а.с.20), тоді як в наказі про проведення перевірки від 19.02.2015 року №64 керівник ДПІ дав доручення лише щодо проведення перевірки стосовно господарських взаємовідносин позивача з ТОВ «Криворізька будівельна компанія», ТОВ «Одіссей моторс», ТОВ «ХРК Холдінг» за вересень 2014 року. Перевірка питання підтвердження господарських відносин позивача з ТОВ «Євротехноком Плюс» не входило до компетенції посадових осіб ДПІ у Овідіопольському районі, а тому проведення перевірки в цій частині є таким, що вчинено поза межами компетенції посадових осіб органу ДФС України, визначених саме на цю перевірку.

Однак, що стосується перевірки позивача відносно контрагентів ТОВ «Криворізька будівельна компанія», ТОВ «Одіссей моторс», ТОВ «ХРК Холдінг», які зазначені в наказі від 19.02.2015 року №64 про проведення перевірки, то тут суд вважає, що в цій частині дії податкового органу з проведення перевірки, яка була оформлена актом від 17.03.2015 року, відповідають закону.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно встановив обставини справи, однак зробив висновки, які не відповідають матеріалам справи в частині позовних вимог, та прийняв постанову з порушенням норм матеріального права, яка підлягає скасуванню.

Керуючись ч. 1 ст. 195, п.3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст. 254 КАС

України, колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції Овідіопольському районі Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області - задовольнити частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16 липня 2015 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю « КРЕІН ЮКРЕІН» до Державної податкової інспекції Овідіопольському районі Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання дії протиправними та скасування наказу - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю

« КРЕІН ЮКРЕІН» - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Державної податкової інспекції в Овідіопольському районі Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області №64 від 19.02.2015 року щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю « КРЕІН ЮКРЕІН».

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції в Овідіопольському районі Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області №64 від 19.02.2015 року щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю « КРЕІН ЮКРЕІН».

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:

Судді: