Ухвала суду № 53739587, 19.11.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 листопада 2015 р.м. ОдесаСправа № 821/443/15-а

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Войтович І.І. Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

Головуючого судді - Єщенка О.В.

суддів - Вербицької Н.В.

- Романішина В.Л.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2015 року по справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Форт Сервіс-Юг» до Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство «Форт Сервіс-Юг» звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області від 13.01.2015 року № 0000052200 про збільшення податкового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 37 467 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 18 734 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що висновки податкового органу про порушення позивачем правил податкового законодавства з питань формування податкового кредиту не відповідають фактичним обставинам справи. Податковий кредит за результатом здійснення господарських операцій з придбання у ПП «ТК «АМАДА» товару та виконання ремонтних робіт підтверджується належним чином оформленими податковими накладними, первинними та розрахунковими документами, які у повному обсязі були надані позивачем під час перевірки. Проте податковим органом не здійснено належного аналізу цих операцій з ПП «ТК «АМАДА» на підставі первинних документів, встановлені порушення позивачем правил оподаткування фактично ґрунтуються лише на актах про неможливість перевірки господарських операцій контрагента за відповідний період, що свідчить про безпідставність збільшення позивачу податкових зобов'язань по податку на додану вартість згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2015 року адміністративний позов задоволено у повному обсязі. Суд скасував податкове повідомлення-рішення Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області від 13.01.2015 року №0000052200.

В апеляційній скарзі Новокаховська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Херсонській, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Оскільки сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, однак в судове засідання вони не з'явились, поважність своєї неявки суду не повідомили, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до вимог ст. 197 КАС України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 17.12.2014 року по 23.12.2014 року Новокаховською ОДПІ ГУ Міндоходів у Херсонській області проведено документальну виїзну позапланову перевірку ПП «Форт Сервіс-Юг» з питань підтвердження господарських відносин з платником податків постачальником ПП «Торгівельна компанія «АМАДА» за період лютий, березень, квітень, липень 2014 року, за результатами якої складено акт від 29.12.2014 року №1544/220-35994476.

Зазначеною перевіркою встановлено порушення «Форт Сервіс-Юг» п.198.3, п.198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження позивачем податку на додану вартість у сумі 37 467 грн., в тому числі за лютий 2014 року - у розмірі 13 657 грн., березень 2014 року - 2 413 грн., квітень 2014 року - 8 417 грн., липень 2014 року - 12 980 грн.

Підставою для висновків про заниження податкового зобов'язання з ПДВ та завищення позивачем податкового кредиту стали відомості з бази автоматизованого співставлення податкового кредиту в розрізі контрагентів та акти ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 05.11.2014 року №222/22-13/38870131 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «ТК «АМАДА» за період листопад-грудень 2013 року», від 04.12.2014 року №390/26-59-2208 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «ТК «АМАДА» за період з березня по жовтень 2014 року», за якими встановлено відсутність реальності господарської діяльності ПП «ТК «АМАДА» в силу відсутності підприємства за юридичною адресою, відсутності необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності, зокрема, управлінського або технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів тощо.

Також, податковий орган посилається на дефектність товарно-транспортних накладних, оформлених на підтвердження постачання товару позивачу, в частині не точного зазначення в цих документах пунктів навантаження/розвантаження товару, маси вантажу, зазначення в ТТН транспортного засобу, яке не знаходиться у розпорядженні або оренді позивача.

Зазначені обставини, на думку податкового органу, свідчать про те, що укладені між позивачем та його контрагентом угоди не мають реального характеру, тобто без фактичного здійснення господарських операцій.

Вирішуючи спір по суті та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що правомірність формування позивачем податкового кредиту по операціям з ПП «ТК «АМАДА» підтверджується належним чином оформленими первинними документами, з яких вбачається фактичне придбання товару, виконання робіт, їх подальше використання у власній господарській діяльності, тому висновки акту перевірки про відсутність реальності операцій не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, отже позбавлення позивача права на формування податкового кредиту не ґрунтується на нормах податкового законодавства та збільшення податкового зобов'язання із застосуванням штрафних (фінансових) санкцій є безпідставним.

Колегія судів висновки суду першої інстанції вважає правильними, виходячи з наступного.

Відповідно до положень п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням товарів (у тому числі при їх імпорті), виконанням робіт з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому, відповідно до п. п. 14.1.36 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи.

Згідно із положеннями п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів, виконанням робіт, не підтверджених податковими накладними, не відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п. 201.1, п. 201.4, п. 201.6, п. 201.7, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю на його вимогу податкову накладну, яка відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця, виписується на кожне повне або часткове постачання товарів, виконання робіт та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Аналізуючи зазначені норми Податкового кодексу України, колегія суддів приходить до висновку, що право на віднесення сум податку на додану вартість, сплачених при придбанні товару, виконанні робіт до податкового кредиту виникає у суб'єкта господарювання в разі фактичного придбання товару, виконання робіт, що підтверджується первинними документами, та використання в господарській діяльності цих товару, робіт.

При цьому, відповідно до ст. 1, ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-XIV від 16 липня 1999 року господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складаються під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення та повинні мати назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З матеріалів справи вбачається, що 01.11.2013 року між позивачем та ПП «ТК «АМАДА» укладено договір купівлі - продажу №0111/13, за яким ПП «ТК «АМАДА» зобов'язується поставити і передати у власність (повне господарське ведення) ПП «Форт Сервіс-Юг» електродвигуни, а ПП «Форт Сервіс-Юг» - прийняти та оплатити цей товар. Згідно умов договору асортимент, вартість і кількість електродвигунів вказуються в накладних (видаткових, товарно-транспортних), що є невід'ємними частинами Договору.

На підтвердження виконання умов договору, фактичного постачання товару, його оплату позивачем надано видаткові накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні та договір на користування причепом з актом приймання-передачі причепа, специфікацію, рахунки-фактури та платіжні доручення.

Отриманий товар використано позивачем у власній господарській діяльності шляхом його реалізації у лютому, березні, квітні, липні 2014 року ТОВ «Новокаховський механозборочний завод», ТОВ «ВКП «Промзв'язок», ПАТ «Крематорський завод важкого верстатобудування», ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат», ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча», ПП «РУТ», на підтвердження чого суду надано податкові та видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, декларації про прийняття вантажу, довіреності на отримання матеріальних цінностей.

Також, у перевіряємий період між позивачем та ПП «ТК «АМАДА» укладено договір від 28.02.2014 року №2802/14Усл, за яким ПП «ТК «АМАДА» зобов'язується виконати ремонтні роботи електрообладнання, а ПП «Форт Сервіс-Юг» - прийняти та оплатити виконані роботі.

На підтвердження виконання умов договору та робіт під час перевірки та судового розгляду позивачем надано акт про приймання виконаних робіт, податкову накладну, рахунок-фактуру на оплату робіт, платіжні доручення.

Зазначені операції з ПП «ТК «АМАДА», ТОВ «Новокаховський механозборочний завод», ТОВ «ВКП «Промзв'язок», ПАТ «Крематорський завод важкого верстатобудування», ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат», ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча», ПП «РУТ» відображені позивачем в своєму бухгалтерському обліку по рахункам 361, 311, 631.

Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що за цими документами можливо встановити виконання умов договорів, укладених між позивачем та його контрагентом, фактичне постачання товару, робіт, їх обсяг та вид, отже фактичне здійснення господарських операцій щодо придбання товару, робіт, їх оплату та подальше використання у власній господарській діяльності.

Таким чином, первинними документами у повному обсязі підтверджується належне виконання сторонами умов договорів, правомірне формування позивачем податкового кредиту за цими операціями.

На момент складання податкових накладних контрагент позивача був зареєстрований як платник податку на додану вартість, відомості про припинення реєстрації як юридичної особи у встановленому законом порядку не вносились, а згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зміни щодо місцезнаходження контрагента внесені з 30.09.2014 року, тобто після операцій з позивачем.

Судом першої інстанції обґрунтовано не прийнято до уваги висновки актів перевірок ПП «ТК «АМАДА», вірно надано оцінку діючому податковому законодавству, яке не ставить в залежність право платника податку на формування податкового кредиту від можливих порушень податкової дисципліни з боку його контрагента, не зобов'язує платника податків контролювати дотримання своїм контрагентом норм законодавства.

Можливі порушення контрагентом платника податків податкової дисципліни не є достатньою підставою для позбавлення платника податків права на податковий кредит з ПДВ по операціям з таким контрагентом, оскільки питання віднесення певних сум податку на додану вартість до податкового кредиту поширюється виключно на окремо взятого платника та не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб.

За умови реального здійснення господарської операції, яка призвела до об'єктивної зміни складу активів платника податків - покупця, будь-які порушення постачальником товару правил ведення господарської діяльності не можуть бути підставою для позбавлення покупця права, зокрема, на податковий кредит.

При цьому, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що в актах перевірок податковим органом наводяться дані співставлення податкових зобов'язань ПП «ТК «АМАДА» з його контрагентами та згідно цих даних розбіжності щодо операцій з позивачем відсутні.

Також, судом першої інстанції обґрунтовано не прийнято до уваги доводи податкового органу щодо дефектності товарно-транспортних накладних, оскільки за цими документами підтверджуються господарські операції у сфері транспортних, експедиційних послуг тощо, отже їх відсутність або неточне оформлення не може спростовувати операції з купівлі-продажу товару, свідчити про безтоварність цих операцій.

При цьому, колегія суддів не погоджується з доводами податкового органу, що недотримання позивачем та його контрагентом умов договору з придбання товару в частині умов його постачання не ПП «ТК «АМАДА», як узгоджено сторонами, а за рахунок позивача, може бути підставою для позбавлення права на податковий кредит, оскільки як вбачається з податкових накладних податковий кредит сформовано за рахунок ціни придбаного товару та не включає послуги з перевезення товару.

Таким чином, судом першої інстанції із дослідженням первинних документів надано належну оцінку необґрунтованим доводам податкового органу про нереальність господарських операцій з контрагентом позивача та вірно зроблено висновок про безпідставність нарахування позивачу грошових зобов'язань по податку на додану вартість згідно оскаржуваного рішення.

Суд дійшов вірного висновку, що не проведення податковим органом аналізу реальності господарської діяльності платника податків на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту призвело до неправомірного позбавлення позивача права на податковий кредит за цими операціями.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції надано правильну юридичну оцінку обставинам справи та суд дійшов вірного висновку про наявність підставі для скасування рішення контролюючого органу.

Постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству та доводи апеляційної скарги цих висновків суду не спростовують.

Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б призвести до зміни чи скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не встановлено.

Керуючись ст.ст. 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст.ст. 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області - залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили в порядку, встановленому частиною 5 статті 254 КАС України, і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий-суддя: О.В. Єщенко

Судді: Н.В. Вербицька

В.Л. Романішин