Постанова № 53738931, 29.09.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

29 вересня 2015 року 13 год. 15 хв. № 826/7798/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Данилишина В.М. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства "Укртранснафта" до Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправним та скасування рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов публічного акціонерного товариства "Укртранснафта" (далі - позивач, ПАТ «Укртранснафта») до Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 18 березня 2015 року №000234102 (далі - оскаржуване рішення).

Відповідною ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі, яку призначено до розгляду у судовому засіданні.

У ході судового розгляду справи представник позивача підтримав позов та просив задовольнити його, а представник відповідача не визнав позов та просив відмовити у його задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях, наданих суду разом із доказами на їх обґрунтування.

Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у відповідному судовому засіданні судом, згідно з ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідачем проведено камеральну перевірку ПАТ «Укртранснафта» по податковій декларації з податку на прибуток за 2013 рік, за результатами якої складено акт камеральної перевірки від 23.02.2015 року №223/28-10-41-20131570412 (далі - акт перевірки).

Актом перевірки встановлено порушення ПАТ «Укртранснафта» вимог п. 46.4 ст. 46, п.п. 47.1.1 п. 47.1 ст. 47, п. 48.1 ст. 48 Податкового кодексу України (далі - ПК України), що призвело до заниження авансових внесків, що підлягає сплаті щомісячно за 2013 рік на суму 263891,00 грн.

Загальна сума, на яку занижено авансовий внесок з податку на прибуток ПАТ «Укртранснафта», становить 3166692,00 грн.

За результатами адміністративного (досудового) оскарження, висновки акту перевірки залишено без мін.

На підставі акту перевірки, 18.03.2015 року відповідачем прийнято оскаржуване рішення, яким ПАТ «Укртранснафта» збільшено грошове зобов’язання з авансових внесків з податку на прибуток за основним платежем у розмірі 3166692,00 грн. та за штрафними санкціями у розмірі 791673,00 грн.

У контексті вище викладеного суд зазначає наступне.

У ході розгляду справи судом з’ясовано, що підставою для прийняття відповідачем оскаржуваного рішення стало заниження ПАТ «Укртранснафта» авансового внеску з податку на прибуток, що підлягає сплаті у 2014 році, який становить 3166692,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що ПАТ «Укртранснафта» у р. 23 податкової декларації з податку на прибуток, затвердженої наказом Міністерства доходів та зборів України від 30.12.2013 року №872, та у р. 18 розрахунку податкових зобов’язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток зазначені ПАТ «Укртранснафта» суми авансових внесків, що підлягають сплаті у березні 2014 - лютому 2015 року.

Враховуючи розмір податку на прибуток за 2013 рік, який становить 69349117,00 грн., ПАТ «Укртранснафта» визначило розмір місячного авансового внеску з податку на прибуток, наступним чином: 69349117,00/12 = 5779093,08 грн.

До складу розрахункового розміру місячного авансового внеску з податку на прибуток ПАТ «Укртранснафта» входить:

- місячний авансовий внесок з податку на прибуток, що сплачується апаратом ПАТ «Укртранснафта», у розмірі 3527824,00 грн., який зазначений у р. 23 податкової декларації з податку на прибуток;

- місячний авансовий внесок з податку на прибуток, що сплачується філією «Магістральні нафтопроводи «Дружба», у розмірі 1153322,00 грн., який зазначений у р. 19 розрахунку податкових зобов’язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток філії «МН «Дружба»;

- місячний авансовий внесок з податку на прибуток, що сплачується філією «Придніпровські магістральні нафтопроводи», у розмірі 707731,00 грн., який зазначений у р. 19 розрахунку податкових зобов’язань щодо сплати консолідованого податку прибуток філії;

- місячний авансовий внесок з податку на прибуток, що сплачується філією «Південні магістральні нафтопроводи», у розмірі 390216,00 грн., який зазначається у р. 19 розрахунку податкових зобов’язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток філії.

Розбіжності, які виникли між ПАТ «Укртранснафта» та відповідачем щодо визначення авансового внеску з податку на прибуток у розмірі 3527824,00 грн., стосувалися саме авансових внесків, які сплачуються апаратом ПАТ «Укртранснафта».

З матеріалів справи вбачається, що ПАТ «Укртранснафта» здійснювало розрахунок місячного авансового внеску з податку на прибуток, що підлягають сплаті апаратом ПАТ «Укртранснафта» у березні 2014 року по лютий 2015 року, відповідно до наказу Міністерства доходів та зборів України від 30.12.2013 року №872 та наказу Міністерства фінансів України від 28.01.2013 року №39, наступним чином: загальна сума податку на прибуток 2013 року у розмірі 69349117,00 грн. - сума податку на прибуток за 2013 рік, який нарахований за місцезнаходження трьох філій ПАТ «Укртранснафта» у розмірі 23848538,00 грн. - сума авансового внеску при виплаті дивідендів по філіях ПАТ «Укртранснафта» у розмірі 3166688,00 грн. = місячний розмір авансового внеску з податку на прибуток, що сплачується апаратом ПАТ «Укртранснафта» у розмірі 4233891/12 = місячний розмір авансового внеску з податку на прибуток у розмірі 3527824,00 грн.

Судом також з’ясовано та не спростовано відповідачем, що розмір податку на прибуток ПАТ «Укртранснафта» за 2013 рік становить 69349117,00 грн., а розмір авансового внеску з податку на прибуток в цілому становить 5779093,08 грн.

Згідно з п. 57.1 ст. 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На суму сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів відповідно до п. 153.3 ст. 153 цього Кодексу (в тому числі за наслідками попередніх звітних (податкових) періодів) зменшується сума авансових внесків з податку на прибуток, визначених цим пунктом.

Якщо сума авансових внесків з податку на прибуток, сплачена при виплаті дивідендів відповідно до п. 153.3 ст. 153 цього Кодексу, перевищує суму авансових внесків з податку на прибуток, визначених цим пунктом, сума перевищення зараховується у зменшення авансових внесків, визначених цим пунктом, у наступних звітних місяцях до повного її погашення.

У складі річної податкової декларації платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступні дванадцять місяців. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов'язань.

При цьому, дванадцятимісячний період для сплати авансових внесків визначається починаючи з березня поточного звітного (податкового) року по лютий наступного звітного (податкового) року включно.

З урахуванням вище викладених норм та з’ясованих обставин суд вважає, що при визначенні розміру авансового внеску з податку на прибуток відповідач не врахував авансові внески при виплаті дивідендів, що здійснювали відокремлені підрозділи ПАТ «Укртранснафта».

Також судом з’ясовано та підтверджено матеріалами справи, що судовими рішеннями у справах №826/3185/15 та №826/15880/14, які набрали законної сили, уже скасовані вище зазначені податкові зобов’язання та встановлено правомірність дій ПАТ «Укртранснафта» щодо визначення розміру щомісячного авансового внеску з податку на прибуток, який підлягає сплаті у березні-лютому 2015 року.

Отже, відповідачем не враховано відсутність у ПАТ «Укртранснафта» податкового боргу, а тому суд також вважає, що відповідачем неправомірно здійснено нарахування зобов’язання у розмірі 791673,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та з’ясованих обставин суд прийшов до висновку, що позов публічного акціонерного товариства "Укртранснафта" до Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправним та скасування рішення є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю.

Згідно з ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 69-71, 86, 128, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників від 18 березня 2015 року №000234102.

3. Присудити на користь публічного акціонерного товариства "Укртранснафта" (код ЄДРПОУ 31570412) здійснений ним судовий збір у розмірі 487,20 грн. (чотириста вісімдесят сім гривень двадцять копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників (код ЄДРПОУ 39440996).

Копії постанови направити (вручити) сторонам (їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.

Відповідно до ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Згідно зі ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.М. Данилишин