Постанова № 53738474, 19.11.2015, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2015 року (о 09 год. 55 хв.) Справа № 808/7426/15 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Батрак І.В.

за участю секретаря судового засідання Лялько Ю.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПГС»

про стягнення податкового боргу

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2015 року Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області, позивач) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПГС» (далі ТОВ «ПГС», відповідач), в якому просить стягнути з відповідача податковий борг з орендної плати з юридичних осіб на суму 64 916,29 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі ПК України) та зазначає, що податковий борг перед бюджетом виник на підставі не сплати у встановлені законодавством строки самостійно визначеного грошового зобовязання з орендної плати з юридичних осіб на підставі поданих до контролюючого органу декларацій за 2015 рік, а також сум узгоджених податкових зобовязань, донарахованих контролюючим органом за результатом перевірки. Крім того, за несвоєчасну сплату податкових зобовязань відповідачу нарахована пеня з орендної плати у розмірі 3 166,25 грн. Позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, проте борг у добровільному порядку відповідачем не сплачено. На час розгляду справи у суді заборгованість відповідачем не погашена, а тому підлягає примусовому стягненню у судовому порядку. На підставі викладеного, просить позов задовольнити та стягнути з відповідача податковий борг з орендної плати з юридичних осіб на суму 64 916,29 грн.

Представник позивача у судове засідання не зявився, проте 19.11.2015 надав до суду клопотання (вх. №51680) про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином, про що свідчить його підпис у відповідній графі розписки про повідомлення судом про встановлену дату і час нового судового засідання. Заперечення проти позову на адресу суду не надходили.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу по суті без участі сторін, за наявними у справі матеріалами.

У звязку із неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, на підставі приписів ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

ТОВ «ПГС» (ідентифікаційний код 31637822) є юридичною особою, яка зареєстрована 03.10.2003, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

З 09.11.2012 по 15.11.2012 ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ДПС проводилась документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «ПГС» з питань повноти сплати орендної плати за землю за період з 01.01.2010 по 31.10.2012, за результатам якої складено Акт від 22.11.2012 № 302615-01 /31637822. На підставі Акту перевірки позивачем було винесено податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 19.12.2012, яким збільшив позивачу суму грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб на 112 953,13 грн.

Не погодившись з прийнятим рішенням ТОВ «ПГС» звернулось до суду з позовом. Так, постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 06.03.2013 у справі № 808/197/13-а позовні вимоги задоволено частково, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення в частині збільшення позивачу орендної плати за землю за період з 01.01.2010 по 31.1.2012 у розмірі 71 160,94 грн. основний платіж, 17 790,22 штрафні санкції, в іншій частині відмовлено.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.07.2013 апеляційну скаргу ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя залишено без задоволення, постанову від 06.03.2013 у справі №808/197/13-а залишено без змін.

16.02.2015 ТОВ «ПГС» до контролюючого органу подано податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2015 рік, відповідно до якої підприємством самостійно були визначені податкові зобов'язання з орендної плати за землю у розмірі 89 842,42 грн. Розмір щомісячних платежів орендної плати за період з січня по жовтень 2015 року (включно) становить 7 486,87 грн. та за період з листопада по грудень 2015 року (включно) 7 486,86 грн. Проте, самостійно визначені зобовязання за березень, квітень, травень, червень 2015 року відповідачем не сплачено.

Посадовими особами ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області проведено камеральну перевірку податкової звітності по орендній платі за землю, за результатами якої складено акт від 28.04.2015 №309/15-03/31637822. Під час перевірки встановлено, що платник порушує терміни сплати самостійно визначеного грошового зобовязання з плати за землю протягом строків, відповідно п.287.3 ст.287 ПК України.

На підставі акту перевірки та з урахуванням виявлених порушень позивачем винесено податкові повідомлення-рішення форми «Ш» від 18.05.2015:

- №0002691503, яким відповідачу нараховано штрафні санкції з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 10% грошового зобовязання, погашеного з затримкою, у розмірі 591,43 грн.;

- №0002681503, яким відповідачу нараховано штрафні санкції з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 20% грошового зобовязання, погашеного з затримкою, у розмірі 7 209,16 грн.

Указані рішення було направлено 29.04.2015 на адресу підприємства та отримано уповноваженим представником за довіреністю 06.05.2015, про що свідчить рекомендоване поштове повідомлення.

Крім того, за несвоєчасну сплату податкових зобовязань відповідачу нарахована пеня з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 3 166,25 грн.

Позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме 07.02.2014 на адресу підприємства поштою направлена податкова вимога від 05.02.2014 № 15-11 на суму 31 928,88 грн., яка отримана уповноваженим представником відповідача 10.02.2014, про що свідчить рекомендоване поштове повідомлення.

Згідно довідки станом на 19.11.2015 у ТОВ «ПГС» наявна заборгованість з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 77 675,88 грн., з якої заявлено до стягнення 64 916,29 грн.

У звязку з несплатою відповідачем податкової заборгованості у добровільному порядку Бердянська ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області звернулась із позовом до суду.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми законодавства, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 6.1 ст. 6 ПК України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 16.1 ст. 16 ПК України передбачено, що платник податків зобовязаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п. 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

За приписами п. 49.1, 49.2 ст. 49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобовязаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають обєкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

За змістом п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків (п. 56.11 ст. 56 ПК України).

За приписами п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (пп.14.1.136 п. 14.1 ст. 14 даного Кодексу).

За приписами п.286.2. ст. 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. (п. 287.3 ст.287 ПК України).

Судом встановлено, що ТОВ «ПГС» самостійно були визначені податкові зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб на 2015 рік, проте самостійно визначені податкові зобовязання за березень, квітень, травень, червень 2015 року відповідачем сплачені не були та набули статусу податкового боргу.

Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках; дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом (пп.54.3.2, пп.54.3.5 п. 54.3 ст. 54 ПК України).

У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження (п. 57.3 ст. 57 ПК України).

При цьому, згідно п.56.1 ст.56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

За приписами п.57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Так, постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 06.03.2013 у справі № 808/197/13-а, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.07.2013, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення в частині збільшення позивачу орендної плати за землю за період з 01.01.2010 по 31.1.2012 у розмірі 71 160,94 грн. основний платіж, 17 790,22 штрафні санкції, в іншій частині відмовлено.

Отже, податковий борг відповідача по податковому повідомленню-рішенню №0021771501 від 19.12.2012 складає 24 001,97 грн., у тому числі за основним платежем 19 201,56 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 4 800,41 грн.

Податкові повідомлення-рішення від 18.05.2015 №0002681503 та №0002691503 були вручені поштою уповноваженому представнику ТОВ «ПГС», ні у адміністративному, у судовому порядку не оскаржувались.

Таким чином, з урахуванням вищевказаних положень податкового законодавства сума грошового зобовязання, визначена у вказаних рішеннях, є узгодженою, доказів протилежного відповідачем суду не надано.

Відповідно до пп. 14.1.162 п. 14.1 ст. 14 ПК України пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Пеня нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу (пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України).

Так, за несвоєчасну сплату податкових зобовязань відповідачу нарахована пеня з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 3 166,25 грн.

Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання (п. 59.3 ст. 59 ПК України).

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.4 ст. 59 ПК України).

Із матеріалів справи вбачається, що позивачем 07.02.2014 на адресу підприємства поштою направлена податкова вимога від 05.02.2014 № 15-11 на суму 31 928,88 грн., яка отримана уповноваженим представником відповідача 10.02.2014.

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Суму податкового боргу відповідачем повністю погашено не було, у звязку із чим податкова вимога повторно не надсилалась.

За змістом пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (пп.14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Тобто виникнення податкового боргу є юридичним фактом, який пов'язаний із несплатою узгодженої суми податкового зобов'язання протягом установленого строку.

Згідно з пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

За змістом п. п. 95.1 95.4 ст. 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

На момент розгляду справи в суді сума податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб на суму 64 916,29 грн. відповідачем не сплачена, заборгованість перед бюджетом не погашена, доказів протилежного відповідач суду не надав. Проти позову відповідач не заперечив, доводи позивача не спростував.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як встановлено ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПГС» (ідентифікаційний код 31637822) податковий борг з орендної плати з юридичних осіб на суму 64 916,29 грн. (шістдесят чотири тисячі девятсот шістнадцять гривень 29 копійок) на р/р 33216812700006, код платежу 18010600, отримувач УК у Ленінському районі м. Запоріжжя, код отримувача 38025423, банк ГУДКС України у Запорізькій області, МФО 813015.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В. Батрак