Постанова № 53738398, 22.09.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2015 р. Справа № 804/11714/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Турової О.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Дніпродзержинської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Відпочивально оздоровчий комплекс «Світанок» про стягнення податкового боргу,-

ВСТАНОВИВ:

27 серпня 2015 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Дніпродзержинської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Відпочивально оздоровчий комплекс «Світанок», в якій позивач просив стягнути з відповідача податковий борг з орендної плати юридичних осіб у загальній сумі 15544,34грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначалося, що відповідач має податковий борг з орендної плати за землю у загальному розмірі 15544,34грн., який утворився внаслідок несплати у встановлений законом строк сум самостійно задекларованих грошових зобов'язань з цього податку. У добровільному порядку суму податкового боргу відповідач не сплатив, у зв'язку із чим позивач був вимушений звернутися до суду з даним позовом.

Представник позивача у судове засідання не зявився, про час, дату та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, надав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідач також був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, проте у судове засідання його представник не зявився, причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи та заперечень на позов не надавав.

Зважаючи на приписи ч.4 ст.122, ч.4, ч.6 ст.128 КАС України, суд розглянув дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі доказами, оскільки не вбачає потреби заслуховувати свідків та експертів.

Дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що даний адміністративний позов задоволенню не підлягає, виходячи із наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Відпочивально оздоровчий комплекс «Світанок» перебуває на обліку у Дніпродзержинській обєднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області як платник податків, зокрема, як платник орендної плати за землі державної або комунальної власності (орендар).

Відповідно до вимог п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 ОСОБА_1 кодексу України, відповідач як платник податків зобов'язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 54.1 статті 54 ОСОБА_1 кодексу України передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно п.288.1-п.288.4 ст.288 ОСОБА_1 кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни. Форма надання інформації затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної податкової політики. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

При цьому п.288.7 ст.288 ОСОБА_1 кодексу України встановлено, що податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

У відповідності до ст.285 цього Кодексу базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Пунктом 286.2 статті 286 ОСОБА_1 кодексу України передбачено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Пунктом 287.3 статті 287 ОСОБА_1 кодексу України визначено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

З матеріалів справи вбачається, що податковий борг відповідача з орендної плати за землю складає 15544,34грн., у тому числі:

- 30.01.2014р. нарахована заборгованість 1195,71грн. по податковій декларації від 07.02.2013р. №1038;

- 30.03.2014р. нарахована заборгованість 1195,72грн. по податковій декларації від 20.02.2014р. №1400001793;

- 30.04.2014р. нарахована заборгованість 1195,72грн. по податковій декларації від 20.02.2014р. №1400001793;

- 30.05.2014р. нарахована заборгованість 1195,72грн. по податковій декларації від 20.02.2014р. №1400001793;

- 30.06.2014р. нарахована заборгованість 1195,72грн. по податковій декларації від 20.02.2014р. №1400001793;

- 30.07.2014р. нарахована заборгованість 1195,72грн. по податковій декларації від 20.02.2014р. №1400001793;

- 30.08.2014р. нарахована заборгованість 1195,72грн. по податковій декларації від 20.02.2014р. №1400001793;

- 30.09.2014р. нарахована заборгованість 1195,72грн. по податковій декларації від 20.02.2014р. №1400001793;

- 30.10.2014р. нарахована заборгованість 1195,72грн. по податковій декларації від 20.02.2014р. №1400001793;

- 30.11.2014р. нарахована заборгованість 1195,72грн. по податковій декларації від 20.02.2014р. №1400001793;

- 30.12.2014р. нарахована заборгованість 1195,72грн. по податковій декларації від 20.02.2014р. №1400001793;

- 30.01.2015р. нарахована заборгованість 1195,71грн. по податковій декларації від 20.02.2014р. №1400001793 (а.с.10-15).

Так, в порушення приписів ст.287 ОСОБА_1 кодексу України, відповідачем не було сплачено суму самостійно задекларованого грошового зобовязання з орендної плати за землю в розмірі 15544,34грн.

Внаслідок означеного у відповідача утворився податковий борг з орендної плати за землю у розмірі 15544,34грн.

Означена сума податкового боргу відповідача підтверджена доказами, наявними в матеріалах справи.

Крім того, контролюючим органом вже була виставлена податкова вимога форми «Ю» №133 від 05.12.2011р. про сплату наявного на той час у відповідача податкового боргу на загальну суму 598,68грн., яка була надіслана відповідачу засобами поштового звязку (а.с.9).

Так, відповідно до п.59.1 ст.59 ОСОБА_1 кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.5 статті 59 ОСОБА_1 кодексу України встановлено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Оскільки наявний податковий борг відповідача після виставлення йому податкової вимоги форми «Ю» №133 від 05.12.2011р. погашений не був нова податкова вимога додатково не надсилалась.

Порядок стягнення податкового боргу платників податків регулюється статтями 95 - 99 ОСОБА_1 кодексу України. Зазначені норми визначають перелік заходів, що можуть вживатися контролюючим органом до платника податків із метою погашення податкового боргу, зокрема стягнення коштів, які перебувають у власності платника податків, а також продаж майна платника податків, що перебуває в податковій заставі (пункт 95.1 статті 95 ОСОБА_1 кодексу України).

ОСОБА_1 кодексу України не передбачають права контролюючого органу звертатися до суду із загальною вимогою про стягнення заборгованості.

Такий висновок випливає з аналізу статті 95 ОСОБА_1 кодексу України, у якій зазначено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючому органу, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

При цьому порядок виникнення, дії та припинення права податкової застави встановлено ст.ст.89-93 ОСОБА_1 кодексу, якими, зокрема передбачено, що майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Отже, як вбачається з змісту викладених норм, контролюючий орган звертаючись до суду з вимогою про погашення податкового боргу повинен чітко сформулювати свою вимогу, зазначивши чи це погашення відбуватиметься шляхом стягнення грошових коштів платника податків, які перебувають на його рахунках в установах банків, чи таке погашення податкового боргу здійснюватиметься через отримання у суду дозволу на реалізацію майна боржника, яке перебуває в податковій заставі, натомість позивачем у даному випадку як спосіб захисту (відновлення) порушеного права обрано стягнення боргу з Товариства з обмеженою відповідальністю «Відпочивально оздоровчий комплекс «Світанок» без зазначення за рахунок чого. При цьому нормами ОСОБА_1 кодексу України такої процедури стягнення податкового боргу не передбачено

Водночас, позивачем до адміністративного позову долучено довідку про відсутність у відповідача відкритих рахунків в установах банків, що унеможливлює стягнення податкового боргу шляхом стягнення коштів з рахунків цього платника податків (а.с.18).

Разом з тим, з вимогами про надання дозволу на стягнення податкового боргу за рахунок майна відповідача контролюючий орган не звертається. Крім того відповідачем не надано суду доказів щодо виконання останнім вимог ОСОБА_1 кодексу України відносно застосування податкової застави до майна відповідача та жодним чином не підтверджено існування майна у відповідача за рахунок якого може бути стягнуто вищевказаний податковий борг.

Беручи до уваги вищенаведене, суд приходить до висновку, що обраний позивачем спосіб захисту (відновлення) порушеного права є таким, що не відповідає процедурі стягнення суми податкового боргу, передбаченого ОСОБА_1 кодексом України, через що позовна заява підлягає залишенню без задоволення.

Керуючись ст. ст. 122, 128, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Дніпродзержинської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Відпочивально оздоровчий комплекс «Світанок» про стягнення податкового боргу - залишити без задоволення.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 цього Кодексу до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_2