Постанова № 53738385, 22.09.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2015 р. Справа № 804/11760/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Турової О.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Дніпродзержинської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Дніпродзержинська обєднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, в якому просила стягнути кошти з цього платника податків на користь державного бюджету в рахунок погашення податкового боргу у розмірі 32586,37грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначалося, що внаслідок несплати самостійно задекларованих податкових зобовязань по сплаті податку на доходи фізичних осіб у відповідача утворився податковий борг у розмірі 32586,37грн. Відповідно до вимог ст.59 Податкового кодексу України позивачем на адресу відповідача було надіслано вимогу про сплату податкового боргу, яка була отримана останнім особисто, однак останній будь-яких дій на її виконання не вчинив, тому позивач вимушений звернутися до суду.

Представники позивача та відповідача у судове засідання не з'явилися, про час, дату та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Представник позивача надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження та просив задовольнити позовні вимоги у повному розмірі.

Відповідач заяв про відкладення розгляду справи не подавав, заперечень на позовну заяву також не надавав.

Зважаючи на приписи ч.4 ст.122 та ч.6 ст.128 КАС України, суд розглянув дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі доказами, оскільки не вбачає потреби заслуховувати свідків та експертів.

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі ФОП ОСОБА_1М.) (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1) перебуває на обліку в Дніпродзержинській обєднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі Дніпродзержинська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області) як платник податків та інших обов'язкових платежів, зокрема податку на доходи фізичних осіб.

Статтею 36 Податкового кодексу України встановлено податковий обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Пунктом 54.1 ст.54 Податкового кодексу України визначено, що, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 177.5 статті 177 Податкового кодексу України передбачено, що фізичні особи - підприємці подають до контролюючого органу податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені цим Кодексом для річного звітного податкового періоду (згідно п.п.49.18.5 п.49.18 ст.49 цього Кодексу - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року), в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи.

Судом встановлено, що на виконання наведених приписів закону ФОП ОСОБА_1 було подано до Дніпродзержинської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області податкову декларацію про майновий стан і доходи №1400016257 від 28.02.2014р., в якій відповідачем самостійно визначено розмір грошового зобовязання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 32586,37грн. (а.с.11-12).

Відповідно до п.п.177.5.1 п.177.5 ст.177 Податкового кодексу України авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб розраховуються підприємцем самостійно, але не менш як 100 відсотків річної суми податку з оподатковуваного доходу за минулий рік (у співставних умовах), та сплачуються до бюджету по 25 відсотків щокварталу (до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада).

У звязку із несплатою у вказані строки самостійно визначених податкових зобовязань, у відповідача утворився податковий борг з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 32586,37грн.

Відповідно до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно п.59.3 ст.59 цього Кодексу податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Приписами п.59.5 ст. 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

З урахуванням приписів вказаної статті Податкового кодексу України, Дніпродзержинською ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області була виставлена податкова вимога №3747-25 від 15.08.2014р. про сплату відповідачем наявного на той час податкового боргу у сумі 32586,37грн., яка була отримана відповідачем 26.09.2015р. (а.с.10).

На підставі п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України на непогашений в повному обсязі податковий борг нова податкова вимога не виставлялася.

На момент звернення позивача до суду податковий борг непогашений і не списаний.

Так, з довідки про заборгованість відповідача перед бюджетом станом на 17.08.2015р., наданої позивачем, вбачається, що податковий борг відповідачем не сплачено і він складає 32586,37грн.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України податковим органам надано право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно п.п.87.11 ст.87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Пунктами 95.1, 95.2 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Зважаючи на наведене, суд приходить до висновку про те, що позивачем субєктом владних повноважень, було доведено правомірність своїх вимог щодо стягнення з відповідача наявної у нього заборгованості по узгодженим грошовим зобовязанням, натомість відповідачем не було надано суду доказів сплати податкового боргу у встановлені законодавством строки.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, у яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 122, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Дніпродзержинської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1, АДРЕСА_1, 51935) на користь державного бюджету податковий борг з податку на доходи фізичних осіб у сумі 32586,37грн. (тридцять дві тисячі пятсот вісімдесят шість гривень тридцять сім копійок), код платежу 11010500, одержувач: відділення Державного казначейства в м. Дніпродзержинську, код ЄДРПОУ 38028588, назва банку УДК у Дніпропетровській області, МФО 805012, р/р33119341700013.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 цього Кодексу до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_2