Ухвала суду № 53738215, 17.11.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 823/4963/15 Головуючий у 1-й інстанції: Каліновська А.В.

Суддя-доповідач: Оксененко О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

17 листопада 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Оксененка О.М.,

суддів - Губської Л.В., Федотова І.В.,

при секретарі - Пономаренко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2015 року у справі за адміністративним позовом Державної фіскальної служби України до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення фінансових санкцій, -

В С Т А Н О В И Л А:

Державна фіскальна служба України звернулася до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення фінансових санкцій у розмірі 17000 грн. згідно рішення від 13.11.2014 р. № 000314.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2015 року позовну заяву залишено без руху на підставі частини першої статті 108 КАС України у зв'язку із невідповідністю позовної заяви статті 106 КАС України, оскільки позивачем не сплачено судовий збір у належному розмірі.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Залишаючи позовну заяву без руху суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не сплачено судовий збір за подання адміністративного позову майнового характеру відповідно до Закону України «Про судовий збір» та не надані відповідні докази щодо вирішення питання про звільнення його від сплати судового збору.

Проте, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 106 КАС України до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати встановлюється Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до п. 21 ч. 1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» (в редакції Закону від 16.07.2015 р., яка діяла по 31.08.2015 р. включно) від сплати судового збору звільняються Міністерство фінансів України, місцеві фінансові органи, органи доходів і зборів, Державна казначейська служба України, Державна фінансова інспекція України та їх територіальні органи, Державна служба фінансового моніторингу України, Національний банк України і Фонд гарантування вкладів фізичних осіб - у справах, пов'язаних з питаннями, що стосуються повноважень цих органів.

01.09.2015 р. набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» № 484-VIII від 22.05.2015 р., яким внесено зміни до Закону України «Про судовий збір».

Так, згідно з редакцією Закону України «Про судовий збір», яка діє з 01.09.2015 р. органи доходів і зборів не звільнені від сплати судового збору.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, позов позивачем надіслано до суду першої інстанції 31.08.2015 р., що підтверджується копією фіскального чеку та опису вкладення до цінного листа, тобто до внесення змін до Закону України «Про судовий збір», які набрали чинності з 01.09.2015 р.

Згідно із частиною 1 статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Офіційне тлумачення вказаного положення Конституції України міститься в Рішенні Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99, відповідно до пункту 2 якого дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Таким чином, враховуючи, що позивач звернувся із позовною заявою 31.08.2015 р., застосування редакції Закону, яка діє з 01.09.2015 р. до спірних правовідносин колегія суддів вважає помилковим.

Отже, постановляючи вказану ухвалу суд першої інстанції порушив право позивача на судовий захист, передбачений нормами КАС України.

Відповідно до ст. 6 КАС України, яка гарантує право на судовий захист, зазначено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом. Кожен має право на участь у розгляді своєї справи в адміністративному суді будь-якої інстанції в порядку, передбаченому цим Кодексом.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали порушив норми процесуального законодавства, позбавивши при цьому права позивача на розгляд його справи в адміністративному суді.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 199 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду.

На підставі викладеного колегія суддів приходить до висновку, що допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права є такими, що призвели до неправильного вирішення питання, та є підставою для скасування оскаржуваних ухвал з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 199, 202, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України задовольнити.

Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2015 року скасувати.

Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Оксененко О.М.

Судді: Федотов І.В.

Губська Л.В.