Ухвала суду № 53738151, 17.11.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/5628/15 Головуючий у 1-й інстанції: Мазур А.С.

Суддя-доповідач: Оксененко О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

17 листопада 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Оксененка О.М.,

суддів - Губської Л.В., Федотова І.В.,

при секретарі - Пономаренко О.В.,

за участю представника відповідача - Садовець О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства "Колос" агропромислового комплексу України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 червня 2015 року у справі за адміністративним позовом Житомирського міського центру зайнятості - робочий орган Виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до Всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства "Колос" агропромислового комплексу України про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И Л А:

Житомирський міський центр зайнятості - робочий орган Виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства "Колос" агропромислового комплексу України про стягнення заборгованості у розмірі 43 319,80 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 червня 2015 року позов задоволено.

Не погоджуючись із вищевказаним судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти по справі нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, у зв'язку з неповним з'ясуванням обставин, що мають істотне значення для справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд вважає встановленими, порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_3, звернулась до Житомирського міського центру зайнятості з заявою про надання (поновлення) статусу безробітного, в результаті чого наказом Житомирського міського центру зайнятості від 03.12.2013 року їй було надано такий статус.

З 03.12.2013 р. по 09.09.2014 р. за час перебування на обліку в центрі зайнятості безробітна ОСОБА_3 отримала допомогу по безробіттю в сумі 43319 грн. 80 коп., що підтверджуються довідкою про дохід Житомирського МЦЗ № 95 від 26.01.2015 р., наявною в матеріалах справи.

В результаті проведення звірки баз даних Державної податкової адміністрації і Державного центру зайнятості позивачем було виявлено, що громадянка ОСОБА_3 за рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 25.03.2014 року по справі № 755/2237/14-ц поновлена на роботі у Всеукраїнському фізкультурно-спортивному товаристві "Колос" агропромислового комплексу України.

Так, у подальшому, актом розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення № 8 від 15.01.2015 року, складеним Дніпровським районним центром зайнятості міста Києва, встановлено, що згідно рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 25.03.2014 року, ОСОБА_3 поновлена на робочому місці ВФСТ "Колос" розпорядженням № 12-к від 25.03.2014 року виконуючого обов'язки Голови ВФСТ "Колос" Савчука Г.У.

06.02.2015 р. Житомирський МЦЗ листом надіслав Всеукраїнському фізкультурно-спортивному товаристві "Колос" претензію за вихідним № 523/08 з пропозицією добровільно сплатити виплачену безробітній ОСОБА_3 допомогу по безробіттю в сумі 43 319 грн. 80 коп. та попередженням про вирішення в судовому порядку питання повернення коштів у разі відмови їх повернення.

Проте, 16.02.2015 р. № 67/01-5 на адресу Житомирського МЦЗ за підписом голови Всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства "Колос" направлена відповідь, в якій зазначено, що претензія центру зайнятості № 523/08 від 06.02.2015 р. відхилена, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що обов'язок з відшкодування витрат на виплату грошової допомоги по безробіттю покладено на відповідача чинним законодавством, а тому заявлена позивачем сума виплаченої ОСОБА_3 грошової допомоги підлягає стягненню з відповідача у судовому порядку.

Колегія суддів погоджується із даним висновком з огляду на наступне.

Спірні правовідносини регулюються Законом України "Про зайнятість населення" від 05.07.2012 № 5067-VI та Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 02.03.2000 № 1533-III.

В силу статті 5 Закону № 5067-VI держава гарантує у сфері зайнятості, зокрема, соціальний захист у разі настання безробіття.

Відповідно до статті 9 Закону № 5067-VI кожен має право на соціальний захист у разі настання безробіття, що реалізується шляхом участі в загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні на випадок безробіття, яке передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття.

Даним правом скористалася ОСОБА_3, отримавши статус безробітного.

Згідно із частиною 4 статті 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" із роботодавця утримуються сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду; незаконно виплачена безробітному сума забезпечення у разі неповідомлення про його прийняття на роботу.

Як вже зазначалось, ОСОБА_3 була поновлена на посаді відповідно до рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 25.03.2014 року по справі № 755/2237/14-ц.

За період перебування на обліку в Житомирському міському центрі зайнятості ОСОБА_3 виплачено допомогу по безробіттю у сумі 43 319,80 грн.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що виплачена ОСОБА_3 допомога по безробіттю підлягає відшкодуванню відповідачем за весь період перебування вказаної особи на обліку в центрі зайнятості.

При цьому, колегія суддів вважає безпідставними посилання апелянта на пропущення позивачем строку звернення до адміністративного суду, встановленого ст. 99 КАС України.

Відповідно до положень статті 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається з матеріалів справи та було зазначено вище, про поновлення ОСОБА_3 на робочому місці розпорядженням № 12-к від 25.03.2014 року позивачу стало відомо в результаті проведення розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення, по завершенню якого було складено акт № 8 від 15.01.2015 року.

До суду позивач звернувся 30.03.2015 року після відхилення 16.02.2015 року відповідачем його претензії з пропозицією добровільно сплатити виплачену безробітній ОСОБА_3 допомогу по безробіттю в сумі 43 319 грн. 80 коп.

Таким чином, підстави стверджувати, що позивачем пропущено, відведений законодавцем шестимісячний строк на захист охоронюваних законом прав та інтересів, відсутні.

Враховуючи зазначене, правомірним є висновок суду першої інстанції про задоволення даного адміністративного позову.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції та встановлених обставин справи.

Згідно зі ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства "Колос" залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 червня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:

Судді:

Ухвалу в повному тексті виготовлено 23.11.2015 року.

.

Головуючий суддя Оксененко О.М.

Судді: Губська Л.В.

Федотов І.В.