Ухвала суду № 53737016, 16.02.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

16 лютого 2015 року К/800/47460/14

Суддя Вищого адміністративного суду України Олексієнко М.М., розглянувши заяву Державного підприємства «Придніпровська залізниця» про повернення судового збору у справі за позовом Державного підприємства «Придніпровська залізниця» до управління праці та соціального захисту населення Нікопольської міської ради Дніпропетровської області про стягнення коштів у сумі 1309383,58 грн.,

в с т а н о в и в:

Представник Державного підприємства звернувся із заявою про повернення судового збору, сплаченого при подачі касаційної скарги на судові рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2013 року, Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 3 квітня 2014 року.

Посилався на те, що оскільки суддею касаційної інстанції відмовлено у відкритті касаційного провадження з підстав, передбачених пунктом 5 частини п’ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до пункту 3 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» судовий збір повинен бути повернутий.

З’ясувавши обставини справи, суддя приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання з урахуванням наступного.

Підстави та порядок повернення судового збору врегульований Законом України від 8 липня 2011 року №3674-VI «Про судовий збір». Відповідно до частини першої статті 7 цього Закону сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі:

1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом;

2) повернення заяви або скарги;

3) відмови у відкритті провадження у справі;

4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням);

5) закриття провадження у справі.

Виходячи зі змісту зазначеної норми, та враховуючи положення частини першої статті 3 зазначеного Закону, сума судового збору повертається у випадках, передбачених, частиною першою статті 7 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до пункту 5 частини п’ятої статті 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі у випадках, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Судовий збір у цьому випадку, з підстав, зазначених у цій нормі, відповідно до пункту 3 частини першої статті 7 Закону про судовий збір не повертається, оскільки для застосування цієї норми суд перевіряє законність судових рішень.

Такі дії судді не є суто процесуальними діями, перелік яких міститься в інших пунктах частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» і потребують оцінки обґрунтованості доводів касаційної скарги порівняно з висновками судів у судових рішеннях.

Саме до такого висновку зводиться правова позиція, викладена у рішенні Верховного Суду України від 12 листопада 2014 року (справа №6-138цс14), яка відповідно до статті 244-2 КАС України, є обов’язковою для всіх судів України.

На підставі наведеного, керуючись статтею 98 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в :

Відмовити у задоволенні заяви Державного підприємства «Придніпровська залізниця» про повернення судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги на судові рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2013 року, Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 3 квітня 2014 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М.М. Олексієнко