Ухвала суду № 53736625, 19.11.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2015 року Справа № 876/15022/13 Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Старунського Д.М.,

суддів Багрія В.М., Рибачука А.І.,

за участю секретаря судового засідання Лемцьо І.В.,

представника позивача Яцук Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Монтажбудзв'язок" на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2013 року у справі за позовом Миколаївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області до Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Монтажбудзв'язок" про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

Миколаївська ОДПІ ГУ Міндоходів у Львівській області 12.07.2013 року звернулася в суд з адміністративним позовом до ПрАТ "Акціонерна компанія "Монтажбудзв'язок", в якому просила стягнути податковий борг в сумі 379137 грн. 07 коп.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2013 року позов задоволено. Стягнуто до Державного бюджету України з рахунків ПрАТ "Акціонерна компанія "Монтажбудзв'язок" у банках, обслуговуючих ПрАТ "Акціонерна компанія "Монтажбудзв'язок" кошти в сумі 379137 (триста сімдесят дев'ять тисяч сто тридцять сім) грн. 07 коп.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції ПрАТ "Акціонерна компанія "Монтажбудзв'язок" оскаржило його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати і прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що постанова є незаконною та необгрунтованою, прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права, що, призвело до неправильного вирішення справи та у постанові суду має місце невідповідність висновків суду обставинам справи.

Апелянт зазначає,що судом першої інстанції не надано правової оцінки факту укладення договору про розстрочення податкового боргу від 27.02.2013 року №1843/10/19-009 між Миколаївською ОДПІ Головного управління Міндоходів у Львівської області та ПрАТ "Акціонерна компанія "Монтажбудзв'язок" та прийняття рішення про розстрочення податкового боргу на виконання договору, відповідно до яких органом державної податкової служби надано ПрАТ "Акціонерна компанія "Монтажбудзв'язок" розстрочення сплати податкового боргу на загальну суму 300000 грн.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги заперечив та просив залишити її без задоволення.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час і місце апеляційного розгляду був повідомлений належним чином, тому колегія суддів, у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України, вважає за можливе розглядати справу за його відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши наявні в справі матеріали та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, на основі наявних у справі доказів, колегія суддів приходить до переконання, що подану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін з таких підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та матеріалами справи підтверджено, що відповідач, приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Монтажбудзв'язок", зареєстроване згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців 22.03.2002 року, (а.с.6,7).

Відповідно до довідки про заборгованість перед бюджетом від 18.05.2013 року №3979/10/2030-017 (а.с.9), ПАТ "Акціонерна компанія "Монтажбудзв'язок" має заборгованість перед бюджетом в сумі 379137,07 грн., в тому числі основна сума - 360832,82 грн., штрафні санкції - 10513,86 грн., та пеня - 404,39 грн., з наступних платежів:

- податок на додану вартість - 360171,39 грн., в тому числі: основний платіж - 359767,00 грн. (59767,00 грн. - згідно уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість за грудень 2012 р., поданого у січні 2013 р.; 300000,00 грн. - згідно рішення від 13.05.2013 № 1/19-027 про скасування розстрочення податкового боргу, наданого рішенням від 27.02.2013 № 1843/10/19-009), пеня -404,39 грн.;

- податок на прибуток - 1021,34 грн., в тому числі: основний платіж - 20,00 грн. згідно податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2012; штрафні санкції -1001,34 грн. згідно податкового повідомлення-рішення від 25.01.2013 № 0000251500;

- плата за землю - 1082,34 грн., в тому числі: основний платіж - 1045,82 грн. згідно податкової декларації з плати за землю за 2013р.; штрафні санкції - 36,52 грн. згідно податкового повідомлення-рішення від 25.01.2013 № 0000271500;

- податок на доходи фізичних осіб - 8266,00 грн., в тому числі: штрафні санкції - 8266,00 грн. згідно податкового повідомлення-рішення від 19.04.2013р. № 0001481720;

- адміністративні штрафи та інші санкції - 1210 грн. згідно податкового повідомлення-рішення від 19.04.2013 № 0000142230;

- пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД - 7386,00 грн. згідно податкового повідомлення-рішення від 19.04.2013 № 0000172230.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що заявлена до стягнення сума є узгодженою та являється податковим боргом відповідача перед бюджетом, який нею не сплачено та підлягає стягненню з рахунків у банках, що обслуговують відповідача та за рахунок готівки, що їй належить.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, вважаючи, що він відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи з огляду на наступне.

З 01.01.2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, який, як зазначено в його преамбулі, регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпункт 16.1.4 п. 16.1 ст.16 Податкового Кодексу України визначає, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та в розмірах, передбачених податковим законодавством. Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк (п.38.1ст.38 ПКУ).

Пунктом 8.2 статті 8 Податкового кодексу України встановлено, що до загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 15.1 статті 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

З матеріалів справи видно, що відповідач по справі зареєстрований згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців 22.03.2002 року, (а.с.6,7).

Згідно підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Підпунктом 54.3.1 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

У відповідності до підпункту 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.

Доказів оскарження вищевказаних податкових повідомлень-рішень суду не подано, отже, останні вважаються узгодженими.

Згідно з п. п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 95.2 ст. 95 цього Кодексу стягнення коштів платника податків провадяться не раніше, ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

У відповідності до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

При цьому, колегія суддів зазначає, що згідно з п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Поряд з тим, як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивач вжив усі, визначені податковим законодавством, заходи спрямовані на погашення відповідачем податкової заборгованості. Зокрема, на адресу відповідача надсилалася податкова вимога за №15 на суму податкового боргу 13056,00 грн. від 24.01.2013 року, яка останнім була отримана, а саме вручена під розписку бухгалтеру підприємства ОСОБА_2 ( а.с. 22). Однак, приписи, вказаної вимоги, відповідачем виконано не було, а також її не було оскаржено у встановленому законом порядку.

Також, податковий борг за нею, на момент виникнення вищевказаних податкових зобов'язань, не сплатив.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що заявлена до стягнення сума є узгодженою та являється податковим боргом відповідача перед бюджетом, який ним не сплачено та підлягає стягненню з рахунків у банках, що обслуговують відповідача та за рахунок готівки, що йому належить.

Тому, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, стягнувши з рахунків у банках, що обслуговують Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Монтажбудзв'язок" та за рахунок готівки, що йому належить на користь Державного бюджету України податкову заборгованість в сумі 379137,07 грн.

Крім того, відповідач всупереч вимогам ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, не надало жодних доказів на спростування доводів позивача.

Мотивація та докази, наведені у апеляційній скарзі, не дають адміністративному суду апеляційної інстанції підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію суду першої інстанції.

За таких обставин справи, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, оскільки вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм у оскаржуваному судовому рішенні належну правову оцінку.

Оскільки апелянтом не сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги такий також підлягає стягненню.

Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 196, 198 п.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Монтажбудзв'язок" залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2013 року у справі №813/5343/13-а - без змін.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Монтажбудзв'язок" судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 1147 (одна тисяча сто сорок сім) гривень 00 копійок.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили, а в разі складання ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складання ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя Д.М. Старунський

Судді В.М. Багрій

А.І. Рибачук

Ухвала у повному обсязі складена 20.11.2015 року.