Постанова № 53735369, 17.11.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

17 листопада 2015 рокусправа № 804/4298/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Баранник Н.П.

суддів: Малиш Н.І. Щербака А.А.

за участю секретаря судового засідання: Спірічева Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2015 року у справі № 804/4298/15 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікопроммаш» до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Нікопроммаш» (далі - позивач) звернулося до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 29 січня 2015р. №0000222202 Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (правонаступником є Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області) (далі - відповідач).

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2015 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2015 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи та обґрунтування вимог апеляційної скарги, наполягав на її задоволенні.

Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти задоволення вимог скарги відповідача. Зазначив, що суд прийняв законне та обґрунтоване рішення, а тому підстави для його скасування відсутні.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції слід скасувати з огляду на наступне.

З матеріалів справи встановлено, що фахівцями податкового органу у грудні 2014 року було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Нікопроммаш» з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині повноти нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "СІНТРА ЮГ" за серпень 2014 року та подальшого використання в своїй діяльності отриманих товарів (робіт, послуг) у періодах їх фактичного здійснення.

За результатами перевірки складено акт № 3935/2202/33125694 від 16.12.2014 року (а.с. 20-36).

Згідно висновків акта, під час перевірки не підтверджено реальність здійснення господарських відносин з ТОВ "СІНТРА ЮГ" у серпні 2014 року, їх вид, обсяг, якість та розрахунки, а саме встановлено не відповідність змісту первинних документів суті господарських операцій, які визнані не реальними по ланцюгу постачання, відсутність об'єктів оподаткування та порушення ст..185, ст.188, ст.198, ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 8965,77 грн., в тому числі: за серпень 2014 року на суму 8965,77 грн..

На підставі акта перевірки № 3935/2202/33125694 від 16.12.2014 року податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000222202 від 29.01.2015 року про збільшення ТОВ «Нікопроммаш» суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 13448,66 грн., в тому числі за основним платежем - 8 965,77 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 4 482,89 грн. (а.с.53).

Вважаючи зазначене рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з вимогами про його скасування.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи оскаржене рішення відповідача, дійшов висновку, що позивачем були вчинені всі необхідні дії та досягнуто конкретних результатів, які визначають саме поняття господарської операції. Позивач правомірно включив до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по податковим накладним, виписаним ТОВ "СІНТРА ЮГ".

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, та вважає за необхідне скасувати рішення з прийняттям нового у справі - про відмову у задоволенні позовних вимог, з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 20.07.2014 року між ТОВ «Нікопроммаш» (замовник) та ТОВ "СІНТРА ЮГ" (підрядник) було укладено договір про виконання робіт № 20-07/14, за умовами якого замовник доручає і оплачує, а підрядник зобов'язується виконати ремонт всіх видів електродвигунів та трансформаторів. Ремонт виконується матеріалами підрядника з урахуванням транспортно-заготівельних витрат або матеріалами замовника. Транспортування електрообладнання на ремонт та з ремонту здійснюється транспортом і за рахунок підрядника (а.с.61).

Також, 20.07.2014 року вказаними особами укладено додаткову угоду про зміну умов договору про виконання робіт № 20-07/14 від 20.07.2014 року, яким внесено зміни до договору про виконання робіт № 20-07/14 від 20.07.2014 року, а саме: серед іншого: "доставка ремонтного фонду замовника для проведення підрядником робіт, виконання яких визначено умовами даного договору, а також повернення відремонтованого обладнання здійснюється транспортними засобами, надані для цього підрядником. При цьому всі витрати, пов'язані з цим, несе безпосередньо підрядник.".

ТОВ "СІНТРА ЮГ" виписало позивачу податкові накладні, рахунки, були оформлені акти виконаних робіт.

Відповідно до пункту 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частинами другою та третьою статті 9 цього ж Закону передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Колегія суддів вважає, що у даному випадку мав місце лише документообіг, за відсутності реально здійснених операцій, при цьому враховує наступне.

Основними видами діяльності позивача є ремонт і технічне обслуговування електронного й оптичного устаткування, ремонт і технічне обслуговування інших машин і устаткування, та ін. (а.с. 56).

Позивач як підрядник у січні 2014 року уклав з ПАТ «Сентравіс Продакшн Юкрейн» (замовником) договір, за умовами якого підрядник зобов'язався виконати ремонт електрообладнання (а.с. 67-68).

Як зазначив позивач, намагаючись вчасно виконати зобов'язання за договором з ПАТ «Сентравіс Продакшн Юкрейн», ним було укладено договір з ТОВ "СІНТРА ЮГ" як субпідрядником щодо ремонту електрообладнання. Копії договорів та актів здачі приймання обладнання позивач надав суду як докази використання наданих контрагентом послуг у власній господарській діяльності.

Проте, суд першої інстанції не надав оцінку тому, що за умовами договору, укладеного позивачем з ПАТ «Сентравіс Продакшн Юкрейн», у п. 10.4 передбачено, що жодна із сторін не має права передавати свої права та обов'язки за цим договором іншим особам без отримання попередньої письмової згоди на це від іншої сторони договору.

Доказів отримання письмової згоди від замовника на виконання умов договору щодо ремонту обладнання іншим підрядником ( у даному випадку ТОВ "СІНТРА ЮГ" ) позивач не надавав.

Крім того, з витягу з ЄДР (а.с. 93-98) вбачається, що основними видами діяльності контрагента позивача ТОВ "СІНТРА ЮГ" є: оптова торгівля зерном, тютюном, кормами для тварин, вантажний автомобільний транспорт, діяльність посередників торгівлі товарами широкого профілю, консультування з питань комерційної діяльності та керування. Доцільності замовлення виконання таких робіт підприємству, що не спеціалізується у їх проведенні, позивач суду не обґрунтував. Доказів того, що зазначене Товариство має змогу та право надавати послуги з ремонту електрообладнання матеріали справи не містять.

Крім того, наданий акт приймання виконаних робіт по ремонту електрообладнання (а.с. 64) не містить відомостей щодо місця його складання. В той же час, контрагент позивача ТОВ "СІНТРА ЮГ" зареєстрований та знаходиться у м. Харків. Доказів перевезення обладнання для виконання робіт з ремонту до виконавця матеріали справи не містять.

В акті перевірки (а.с. 26) відображено, що за інформацією податкової інспекції контрагент позивача - ТОВ "СІНТРА ЮГ" - став платником податку на додану вартість з 01.07.2014 року, а вже 20.10.20214року ним прийнято рішення про припинення, про що вчинено запис 10701100010055218.

Відповідно п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Таким чином, для віднесення платником податку до податкового кредиту суми податку на додану вартість необхідно, зокрема, підтвердити відповідними бухгалтерськими документами факти отримання товару (послуг) та його оплати, а також наявність мети отримання товару (в даному випадку послуг), пов'язаної із подальшим використанням їх в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Надані позивачем під час перевірки та суду документи (договори та акти наданих послуг) є недостатніми доказами та у своїй сукупності не підтверджують фактичного виконання договірних робіт.

Облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань платників здійснюється на підставі первинних документів, у яких міститься інформація саме про господарські операції (результати їх здійснення).

В той же час, документи бухгалтерського обліку та фінансової звітності вважаються первинним лише за підстави доведення реальності здійснення господарських операцій.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку, навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Враховуючи зазначене вище, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем документально не підтверджено реальність здійснення господарських операцій із контрагентом ТОВ "СІНТРА ЮГ". Проаналізувавши наявні матеріали справи та норми законодавства, колегія суддів вважає правомірними висновки відповідача, викладені в акті перевірки, а саме те, що зазначені правовідносини позивача із контрагентом мали виключно паперовий характер, а отже не були спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Таким чином, порушення позивачем приписів податкового законодавства за вказаний вище період знайшло своє підтвердження, тому підстави для задоволення позовних вимог та скасування оскарженого податкового повідомлення-рішення відсутні.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.

Колегія суддів приходить до висновку, що постанову суду першої інстанції необхідно скасувати з прийняттям нового рішення - про відмову у задоволенні позову.

Керуючись п.3 ч.1 ст.198, ст.ст.202,205,207 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області - задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2015 року у справі № 804/4298/15 - скасувати.

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікопроммаш» - відмовити.

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено 20.11.2015р..

Головуючий: Н.П. Баранник

Суддя: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак