Ухвала суду № 53735335, 17.11.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

17 листопада 2015 рокусправа № 804/7098/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Прокопчук Т.С.

суддів: Божко Л.А. Лукманової О.М.

за участю секретаря судового засідання: Сонник А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Амур - Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 червня 2015 року по справі

за позовом Державної податкової інспекції в Амур - Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Амстор» про накладання арешту на кошти,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач Державна податкова інспекція в Амур - Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - ДПІ в АНД районі м. Дніпропетровська) звернулася до суду з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Амстор» (далі - ТОВ «ТБ «Амстор»), в якому просить накласти арешт на кошти ТОВ «ТБ «Амстор» на рахунках у банках та зобов'язати відповідача допустити податковий орган до проведення фактичної перевірки.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.06.2015 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, ДПІ в АНД районі м. Дніпропетровська подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

В судове засідання апеляційного суду сторони не з'явилися, про день розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно ст.41 КАС України не здійснювалося.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Судом першої інстанцій встановлено, що позивачем на підставі пп. 20.1.4 п.20.1 ст.20, пп. 75.1.3 п.75.1 ст.75, пп. 80.2.5 п.82.5 ст.80, п.82.3 ст.82 ПК України та у зв'язку з надходженням листа ГУ ДФС України у Дніпропетровській області від 22.04.2015 року №5635/04-36-21-02-25 видано 23.04.2015 року наказ №386 та направлення №№000214,000215 на проведення фактичної перевірки ТОВ «ТБ «Амстор» тривалістю 10 діб.

23.04.2015 року посадовими особами ДПІ в АНД районі м. Дніпропетровська ,уповноваженими на проведення перевірки ,здійснено вихід на підприємство за адресою м. Дніпропетровськ пр. ім. Газети «Правда», буд.31Д, пред'явлено наказ та направлення на перевірку.

Прихода Є.І. - представник ТОВ «ТБ «Амстор» за дорученням, відмовився від допуску посадових осіб податкового органу до проведення перевірки через відсутність здійснення фінансово-господарської діяльності та втрату первинних документів.

Крім того,на адресу ДПІ в АНД районі м. Дніпропетровська надійшов лист від відповідача щодо не допуску перевіряючих до перевірки від 24.04.2015 року.

У зв'язку з не допуском податкового органу до перевірки позивачем складено акт №6/04-61-22-0 від 23.04.2015 року, та направлено відповідний позов до суду.

Відповідно до п.75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до пп.75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Згідно п. 80.2 ст. 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки.

Відповідно до приписів ст.94 ПК України адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Викладене свідчить, що ДПІ в АНД районі м. Дніпропетровська в разі її не допуску суб'єктом господарювання до проведення перевірки,може звернутися до суду з позовом до ТОВ «ТБ «Амстор» з вимогою виключно про арешт майна платника податків.

Із матеріалів справи вбачається, що податковий орган звернувся до суду з позовом до ТОВ «ТБ «Амстор» про арешт коштів на його рахунках у банках.

Відповідно до пп. 20.1.33. п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючий орган має право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Тобто накладення арешту на кошти можливе лише у разі наявності у платника податку податкового боргу та відсутності у боржника майна або коли вартість такого майна недостатня для погашення податкового боргу.

Судом першої інстанції встановлено, і зазначена обставина не заперечується позивачем, що за відповідачем не значиться податковий борг чи відсутність майна.

Системний аналіз положень Податкового кодексу України свідчить про відсутність права органів доходів і зборів у разі відмови платника податків від допуску до проведення фактичної перевірки звертатися до суду з адміністративним позовом про спонукання такого платника податків допустити позивача до проведення такої перевірки та надати всі необхідні документи, оскільки відповідно до ст. 94 ПК України винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом, у цьому разі є адміністративний арешт майна платника податків.

В силу викладеного суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для застосування адміністративного арешту коштів на рахунках ТОВ «ТБ «Амстор», та покладання на відповідача обов'язку допустити позивача до здійснення фактичної перевірки.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалене рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і підстави для його скасування відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст. ст. 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Амур - Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 червня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий: Т.С. Прокопчук

Суддя: Л.А. Божко

Суддя: О.М. Лукманова