Ухвала суду № 53735253, 19.11.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2015 рокусправа № 804/19942/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чередниченко В.Є.,

суддів: Коршуна А.О., Панченко О.М.,

за участю секретаря судового засідання: Яковенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою комунального підприємства «Солонянська друкарня» Солонянської районної ради Дніпропетровської області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2015 року у справі № 804/19942/14 за позовом управління Пенсійного фонду України в Солонянському районі Дніпропетровської області до комунального підприємства «Солонянська друкарня» Солонянської районної ради Дніпропетровської області про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ :

Управління Пенсійного фонду України у в Солонянському районі Дніпропетровської області 04 грудня 2014 року звернулося до суду з адміністративним позовом до комунального підприємства «Солонянська друкарня» Солонянської районної ради Дніпропетровської області (далі - КП «Солонянська друкарня»), в якому, з урахуванням уточнень, просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по відшкодуванню пільгових пенсій у сумі 65 102,36 грн.

Позов обґрунтовано тим, що відповідачем було здійснено перевірку пенсійних справ раніше призначених пенсій відповідно до ст. 13 та ст. 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення», в ході якої спеціалістом управління встановлено, що при занесені даних до автоматизованої бази даних АСОПД/КОМТЕХ-W було допущено описку при зазначенні періодів роботи на пільгових умовах по пенсійній справі ОСОБА_1, у зв'язку з чим було здійснено перерахунок пенсій за період 2009-2014 роки. Оскільки стаж роботи пенсіонера ОСОБА_1 врахований для призначення пенсії на пільгових умовах на КП «Солонянська друкарня» становить 12,6 років, частка сплати даного підприємства складає 100% фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій. Відповідачем заборгованість зі сплати фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за списком № 2 в сумі 65102,36 грн. станом на 25.01.2015 року у добровільному порядку не сплачена.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2015 року позов задоволено повністю.

Суд стягнув з комунального підприємства «Солонянська друкарня» Солонянської районної ради Дніпропетровської області на користь управління Пенсійного фонду України в Солонянському районі Дніпропетровської області заборгованість по відшкодуванню пільгових пенсій в сумі 65102,36 грн. (шістдесят п'ять тисяч сто дві гривні 36 копійок).

Постанова суду мотивована наявністю у відповідача обов'язку на покриття витрат на доставку та виплату пільгових пенсій. Крім того суд першої інстанції вказує на те, що докази оскарження відповідачем розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 2010 року, з 2011 року, з 2012 року, з 2013 року та з грудня 2014 року в матеріалах справи відсутні.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову.

Апеляційна скарга фактично обґрунтована незгодою відповідача з донарахованими сумами витрат на виплату і доставку пенсій ОСОБА_1 за 2009, 2010, 2011, 2012, 2013 та 2014 роки. Крім того, в доводах апеляційної скарги відповідач посилається на те, що на його вимогу судом першої інстанції не було надано «…разом з позовною заявою додатків, які вказані в позовній заяві…».

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, який заперечував щодо задоволення апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що КП «Солонянська друкарня» зареєстроване як юридична особа та взяте на облік в управлінні Пенсійного фонду України у Солонянському районі Дніпропетровської області.

На даному підприємстві з особливо шкідливими умовами праці з 24.07.1978 року по 01.03.1995 року працювала особа, якій 24.01.2009 року призначена пільгова пенсія відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пунктів «б-з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а саме: ОСОБА_1

На виконання наказу головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 14.03.2014 року № 46 розглянуто зауваження на недоліки в роботі, виявлені під час проведення аудиторського дослідження та затверджено заходи щодо усунення недоліків та порушень, зокрема, забезпечення перевірок пільгових довідок відповідно до ст. 100 та ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» по раніше призначеним пенсійним справам згідно з списками, сформованими за допомогою програмно-технологічного комплексу АСОПД/КОМТЕХ (а.с.45-46).

За результатом проведених заходів встановлено, що по пенсійній справі ОСОБА_1 щодо пільгового характеру роботи в КП «Солонянська друкарня» в 2009 році при розрахунку стажу роботи спеціалістом ПФУ невірно було занесено період роботи на пільгових умовах - з 24.07.1978 року по 20.08.1992 року та помилково зазначено підставу нарахування пенсії на пільгових умовах по списку № 2 ст. 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення», про що начальником відділу з призначення пенсій складено службову записку від 11.11.2014 року (а.с.47).

Також з вказаної службової записки вбачається, що 20.10.2014 року по пенсійній справі гр. ОСОБА_1, з моменту призначення пенсій, тобто з 24.01.2009 року до електронної бази вірно занесено період роботи з 24.07.1978 року по 21.08.1992 року по списку № 2 на пільгових умовах (до проведення атестації робочих місць; згідно з довідки про пільговий характер роботи атестація робочих місць не проводилась) відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

УПФУ в Солонянському районі Дніпропетровської області було здійснено розрахунок стажу, згідно з яким пільговий стаж ОСОБА_1 в КП «Солонянська друкарня» складає 14 років 28 днів а також здійснено розрахунок фактичних витрат на виплат та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в частині пенсій, призначених відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з січня 2009 року по 10 місяців 2014 року.

Згідно з розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що були направлені на адресу відповідача супровідними листами від 13.11.2014 року та від 08.12.2014 року отримані останнім 17.11.2014 року та 11.12.2014 року відповідач станом на 25.01.2015 року має заборгованість зі сплати фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за списком № 2 в розмірі 65102,36 грн.

Стягнення з відповідача заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах у сумі 65102,36 грн. є предметом спору переданого на вирішення суду.

Суд апеляційної інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваної постанови, виходить з наступного.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України» від 17.02.2000 № 1461-III порядок внесення плати на покриття фактичних витрат на виплату і доставку пенсій змінено. А саме - норму, що регулювала це питання у ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», виключено та врегульовано порядок покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій шляхом введення окремого виду збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у Закон України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування».

Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», передбачено, що платники збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, передбачені ст. 1 цього Закону, повинні сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірах, встановлених ст. 4 цього Закону, що визначається у відсотковому відношенні до об'єкта оподаткування, який передбачений ст. 2 цього Закону.

Зокрема, у відповідності до вимог Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників, незалежно від форми власності, повинні сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у 100 % розмірі від об'єкта оподаткування, яким є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «а», «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

У частині 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зазначено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Пунктом 6.1 Постанови Пенсійний фонд України «Про затвердження Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» за № 21-1 від 19.12.2003 року передбачено, що відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Розмір сум на відшкодування на поточний рік витрат Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначається у повідомленнях, які формуються працівниками Пенсійного фонду України, а підприємства щомісяця, до 25-го числа, вносять до Пенсійного фонду визначену у повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах (пп. 6.4, пп. 6.8 п. 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 року, зі змінами та доповненнями).

Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону. Виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в" - "е" та "ж" статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Абзацом 5 п. 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який з 01.01.2006 стосується і осіб, пенсії яким призначені відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» і має зворотну дію, врегульовано лише порядок виплати пенсій, а не змінено порядок відшкодування та не звільнено підприємства, зазначені у ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», від сплати збору на відшкодування виплачених пільгових пенсій.

Пунктом 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

З огляду на викладені норми законодавчих актів, відповідач, як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та юридична особа, працівникам якого призначено пенсію на пільгових умовах, зобов'язаний сплачувати Пенсійному фонду збір у 100 % розмірі сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій його працівникам, тобто відшкодувати Пенсійному фонду фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених працівникам відповідача, у повному розмірі.

Статтею 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено право на пільгове пенсійне забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього Закону (до 01.01.92 р.) на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством.

З огляду на зазначене, право на пенсію відповідно до ст. 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» має особа, яка набула необхідний стаж роботи із шкідливими і важкими умовами праці, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах до 01.01.92 р. і після цієї дати не працювала на цих роботах. При цьому наявності атестації робочих місць не вимагається.

Особі, яка до і після 01.01.92 р. працювала на роботах, передбачених Списками, пенсія призначається відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Списки виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, (списки № 1 та № 2) затверджено постановою Кабінету Міністрів України №162 від 11.03.94 року, яка була чинна до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України №36 від 16.03.2003 року «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах».

На підставі п. 3 Порядку застосування списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при розрахунку стажу роботи, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці і соціальної політики України від 18.11.2005 року № 383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 року за № 1451/11731, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються списки, які діяли на період роботи особи. При цьому до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або по професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до списків.

При цьому, відповідно до Порядку застосування списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, застосовуються списки, затверджені постановою Ради Міністрів СРСР № 1173 від 22.08.56 р.

Особи, яким виплачено пільгову пенсію, працювали у відповідача до введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» та у період, коли цей Закон вже набрав чинності, тому органами Пенсійного Фонду пенсія призначена відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Таким чином, на відповідача покладено обов'язок в повному обсязі відшкодовувати витрати УПФУ в Солонянському районі Дніпропетровської області на виплату і доставку пенсій, призначених пенсіонеру ОСОБА_1, яка працювала на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Слід зазначити й те, що відповідно до п.6.7 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України у разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування, органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, визначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону, сплачуються одночасно із сплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Як вбачається з матеріалів справи, по пенсійній справі ОСОБА_1 щодо пільгового характеру роботи в КП «Солонянська друкарня» в 2009 році при розрахунку стажу роботи спеціалістом ПФУ невірно було занесено період роботи на пільгових умовах - з 24.07.1978 року по 20.08.1992 року та помилково зазначено підставу нарахування пенсії на пільгових умовах по списку № 2 ст. 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення», про що начальником відділу з призначення пенсій складено службову записку від 11.11.2014 року (а.с.47).

В свою чергу, на виконання вищезазначених положень Інструкції позивачем були направлені на адресу відповідача супровідними листами від 13.11.2014 року та від 08.12.2014 року розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій по пенсіонеру ОСОБА_1, які були отримані КП «Солонянська друкарня» 17.11.2014 року та 11.12.2014 року (а.с.5-11, 55-57, 20, 58).

Доказів того, що відповідачем зазначені вище розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, на час розгляду справи судом першої інстанції, були оскаржені до суду чи скасовані суду не надано. Також до суду не надано доказів сплати відповідачем заборгованості, яка утворилася перед позивачем.

Таким чином, розрахунки фактичних витрат є чинними та підлягають виконанню з боку відповідача.

Отже, станом на 25.01.2015 року відповідач має заборгованість зі сплати фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 в розмірі 65102,36 грн.

Між тим, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити й те, що предметом спору у цій справі є стягнення сум зазначених у розрахунках позивача, а не законність цих розрахунків чи правомірність дій позивача при донарахування відповідачу сум по відшкодуванню пільгових пенсій, а отже суд апеляційної інстанції, в межах розгляду цієї справи, погоджується з судом першої інстанції, щодо необхідності задоволення позову у повному обсязі.

Суд апеляційної інстанції критично ставиться до твердження відповідача про те, що на його вимогу судом першої інстанції не було надано «…разом з позовною заявою додатків, які вказані в позовній заяві…», оскільки статтею 106 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу і третім особам копії позовної заяви та доданих до неї документів, при цьому в матеріалах справи наявні докази надіслання відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів. Слід зазначити й те, що відповідач під час розгляду справи мав право на ознайомлення з матеріалами справи та мав для цього достатній час. Крім того вказані твердження не спростовують вірних по суті висновків суду першої інстанції.

На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об'єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому постанову суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись пунктом 1 частини 1 статті 198, статтями 200, 206 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу комунального підприємства «Солонянська друкарня» Солонянської районної ради Дніпропетровської області - залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2015 року у справі №804/19942/14 - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлений 20 листопада 2015 року.

Головуючий В.Є. Чередниченко

Суддя: А.О. Коршун

Суддя: О.М. Панченко