Постанова № 53734934, 18.11.2015, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" листопада 2015 р.Справа № 915/329/15Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Савицького Я.Ф.

Суддів: Гладишевої Т.Я.,

ОСОБА_1

(склад судової колегії змінено відповідно до розпорядження в.о. керівника апарату суду №751 від 16.11.15 та протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 16.11.2015р.)

при секретарі судового засідання Селиверстовій М.В.

за участю представників сторін в судовому засіданні від 18.11.2015р.:

від позивача: ОСОБА_2, за довіреністю;

від відповідача: ОСОБА_3, за довіреністю;

від прокуратури: ОСОБА_4, за посвідченням;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерства оборони України

на ухвалу господарського суду Миколаївської області

від 06 жовтня 2015 року

по справі №915/329/15

за позовом Заступника військового прокурора Миколаївського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України

до Державного підприємства Миколаївський бронетанковий завод

про стягнення з відповідача 7411860,33 грн.

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

В судовому засіданні 18.11.2015р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В с т а н о в и в:

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 06.10.2015р. у справі №915/329/15 (суддя Семенчук Н.О.) частково задоволено заяву Державного підприємства Миколаївський бронетанковий завод про розстрочку виконання рішення господарського суду Миколаївської області від 20.05.2015р., розстрочено виконання рішення господарського суду Миколаївської області від 20.05.2015р. терміном на 36 місяців: 35 місяців з щомісячною сплатою у розмірі 70000,00 грн., а в листопаді 2018 року в розмірі 4146974,79 грн., до 30 числа кожного місяця, починаючи з листопада 2015р. і закінчуючи 30-го листопада 2018 року, в іншій частині зави відмовлено з посиланням на те, що наданими боржником документами підтверджується складний фінансовий стан відповідача, неможливість одноразово погасити заборгованість через відсутність необхідних грошових коштів, тому, врахувавши матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини боржника у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та те, що боржник не уникає виконання рішення суду, а навпаки шукає способи погашення заборгованості перед позивачем.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою господарського суду першої інстанції, до Одеського апеляційного господарського суду звернулося Міністерство оборони України з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Миколаївської області від 06.10.2015р. у справі №915/329/15 в частині, в якій задоволено заяву Державного підприємства Миколаївський бронетанковий завод про розстрочку виконання рішення господарського суду Миколаївської області від 20.05.2015р., мотивуючи це тим, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали врахував виключно майнові інтереси боржника та проігнорував інтереси стягувача, при цьому, нерівномірно та нераціонально розподілив порядок погашення заборгованості, змістивши термін сплати основної суми заборгованості на листопад 2018р.

09.11.2015р. від Державного підприємства Миколаївський бронетанковий завод до Одеського апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким відповідач не погоджується з її доводами, просить залишити оскаржувану ухвалу без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Також, 09.11.2015р. від Державного підприємства Миколаївський бронетанковий завод до Одеського апеляційного господарського суду надійшло клопотання про залучення Державного концерну «Укроборонпром» до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

Клопотання обґрунтоване тим, що до складу підприємств-учасників Концерну включено Державне підприємство Миколаївський бронетанковий завод, а Концерн наділений владними повноваженнями щодо управління майном державних підприємств оборонно-промислового комплексу, які входять до його складу, отже, вирішення питання відносно розстрочення виконання рішення суду може вплинути на права та обовязки Концерну.

Апеляційний господарський суд, дослідивши заявлене клопотання, вважає його необґрунтованим, оскільки відповідачем не доведено, яким саме чином вирішення питання про розстрочення виконання рішення господарського суду Миколаївської області від 20.05.2015р. може вплинути на права та обовязки Державного концерну «Укроборонпром», оскільки виконання зазначеного рішення покладено на Державне підприємство Миколаївський бронетанковий завод, яке є самостійною юридичною особою та окремим субєктом господарювання. При цьому, колегія суддів не приймає до уваги посилань відповідача на те, що ст. 27 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у справах щодо майна господарських організацій, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, господарський суд залучає орган державної влади, що здійснює управління корпоративними правами, до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, оскільки Концерн не є органом державної влади, а лише здійснює регулювання, контроль та координацію діяльності учасників Концерну.

Відтак, колегія суддів відмовляє в задоволенні вказаного клопотання.

У судовому засіданні 18.11.2015р. на виконання вимог ухвали Одеського апеляційного господарського суду від 26.10.2015р. Міністерством оборони України надано докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги Міністерства оборони України, заслухавши представників сторін, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ухвали, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що ухвалу господарського суду слід залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Миколаївської області від 20.05.2015р. у справі 915/329/15 задоволено позовні вимоги Заступника військового прокурора Миколаївського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до Державного підприємства Миколаївський бронетанковий завод, з відповідача на користь позивача стягнуто 6596974,79 грн., стягнуто з Державного підприємства Миколаївський бронетанковий завод в дохід Державного бюджету України судовий збір у розмірі 73080,00 грн.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 25.08.2015р. рішення господарського суду Миколаївської області від 20.05.2015р у справі № 915/329/15 залишено без змін, апеляційну скаргу Державного підприємства «Миколаївський бронетанковий завод» - без задоволення.

02.09.2015р. господарський суд Миколаївської області на виконання рішення господарського суду від 20.05.2015р. та постанови Одеського апеляційного господарського суду від 25.08.2015р. видав відповідні накази.

17.09.2015р. від Державного підприємства «Миколаївський бронетанковий завод» до господарського суду Миколаївської області надійшла заява про розстрочку виконання рішення суду у справі № 915/329/15 від 20.05.2015р. терміном на 240 місяців з щомісячною сплатою у розмірі 27487,40 грн. до 30 числа кожного місяця, починаючи з листопада 2015 року і закінчуючи 30-го листопада 2035 року.

В обґрунтування заяви боржник посилається на те, що підприємство не має можливості виконати рішення суду у повному обсязі, оскільки знаходиться у скрутному матеріальному становищі. Вказує, що Державне підприємство «Миколаївський бронетанковий завод» є підприємством військового оборонного комплексу і забезпечує броньованою колісною технікою військові частини і зєднання Збройних Сил України. Підприємством виконуються договори з Міністерством оборони України, Державною прикордонною службою по ремонту військової техніки. Виконання зобовязань за договорами потребують значних фінансових та матеріальних затрат державного підприємства. Підприємство протягом 2014 - 2015 років погасило більш ніж 20 мільйонів гривень боргу перед юридичними та фізичними особами, у тому числі борги по заробітній платі. На теперішній час, виконуючи судові рішення, підприємство щомісячно сплачує грошові кошти у сумі 129873,41 грн. на користь юридичних осіб, відшкодовує судовий збір на користь держави, сплачує збір та виконавчі витрати. Боржник зазначає, що стягнення одночасно всієї суми боргу може привести до порушення строків виконання державних замовлень стосовно військової техніки, або взагалі паралізувати діяльність підприємства, що призведе до невиконання договорів укладених з Міністерством оборони України, Державною прикордонною службою по виготовленню та ремонту військової техніки за рахунок державних коштів. Враховуючи фінансовий стан підприємства, наявність договірних зобовязань, нарахування та виплату підприємством компенсацій за несвоєчасну виплату заробітної плати за минулі роки, боржник просить суд надати розстрочку виконя рішення суду терміном на 240 місяців.

Дослідивши обставини справи, апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України.

Пунктом 7.2 Постанови Пленуму ВГСУ № 9 від 17.10.2012 Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України встановлено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Як вбачається з матеріалів справи, в підтвердження заяви про розстрочення рішення та тяжкого матеріального стану, боржником надано довідку № 2329 від 05.10.2015р. за підписом головного бухгалтера ДП «Миколаївський бронетанковий завод», відповідно до якої у вересні 2015 року у звязку з ненадходженням грошових коштів від замовників, аванс за вересень в сумі 647 тис. грн. не був виплачений працівникам заводу. Також, згідно наданої довідки ПАТ «Державний ощадний банк України» на рахунках, які відкриті для ДП «Миколаївський бронетанковий завод», наявні кошти в розмірі 417,61 грн., що свідчить про неможливість виконання рішення суду у повному обсязі.

Проаналізувавши обставини справи та надавши оцінку наданим заявником документам, колегія суддів зазначає про наявність обставин, які ускладнюють виконання рішення: - складний фінансовий стан відповідача, неможливість одноразово погасити заборгованість через відсутність необхідних грошових коштів на даний час, що ускладнює виконання рішення суду.

При цьому, приймаючи до уваги матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини боржника у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та що боржник не уникає від виконання рішення суду, а навпаки шукає способи погашення заборгованості перед позивачем, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення заяви щодо надання розстрочки виконання рішення суду терміном на 36 місяців.

Враховуючи вищенаведене, Одеський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що ухвалу господарського суду Миколаївської області від 06.10.2015р. у справі №915/329/15 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Міністерства оборони України без задоволення.

Керуючись ст. ст.79, 99, 101 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,

П о с т а н о в и в :

Ухвалу господарського суду Миколаївської області від 06.10.2015р. у справі №915/329/15 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови підписаний 20.11.2015р.

Головуючий суддяСавицький Я.Ф.

СуддяГладишева Т.Я.

Суддя Ліпчанська Н.В.