Постанова № 53734930, 19.11.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" листопада 2015 р. Справа№ 911/2301/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Куксова В.В.

суддів: Гончарова С.А.

Шаптали Є.Ю.

розглянув апеляційну скаргу Військової частини А 2215 на ухвалу господарського суду Київської області від 21.08.2015 року № 911/2301/15 (суддя: Ейвазова А.Р.)

за позовом Військового прокурора Дарницького гарнізону в інтересах

держави в особі 1.Міністерства оборони

2.Київського квартирно-експлуатаційного управління

Міністерства оборони України

3. Військової частини А 2215

до 1.Бориспільсьої міської ради Київської області

2.Приватного акціонерного товариства "ПентоПак"

про скасування рішення,визнання недійсним договору

за участю представників сторін:

прокуратури-не з'явився

позивача1 -Боголей І.Ю за довіреністю

позивача2-Войцеховська Н.В. за довіреністю

позивача3-Красовський В.В. за довіреністю

відповідача1Гавриленко Ю.М. за довіреністю

відповідача2 Баскевич А.М. за довіреністю

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Київської області № 911/2301/15 від 21.08.2015 позов залишено без розгляду.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, позивач 3 звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, посилаючись на порушенням норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати.

Представник позивача 3 підтримав вимоги апеляційної скарги, вважає, що ухвала суду підлягає скасуванню

Представники позивачів 1,2 підтримали апеляційні вимоги.

Представники відповідачів в судовому засіданні проти апеляційних вимог заперечували, вважають їх необґрунтованими.

З'ясувавши думку сторін, враховуючи наявність у матеріалах справи поштових повідомлень про отримання ухвали апеляційного суду про призначення справи до розгляду, колегія суддів вважає можливим розглядати справу у відсутність представника прокуратури.

Розглянувши справу за правилами розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов наступного висновку.

Як встановлено матеріалами справи, Військовий прокурор Дарницького гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України (далі - МО України), Київського квартирно-експлуатаційного управління МО України (далі - Київське КЕУ), Військової частини А 2215 (далі - В/ч А2215) звернувся до господарського суду Київської області з позовом до Бориспільської міської ради та просить суд: скасувати рішення Бориспільської міської ради V скликання Київської області від 08.11.2007 №2537-24-V "Про передачу Закритому акціонерному товариству "ПентоПак" земельної ділянки площею 2,3594 га в оренду під будівництво багатоповерхових житлових будинків у Соцмістечку в районі житлового будинку №367 у м. Бориспіль (землі житлової та громадської забудови)"; визнати недійсним договір оренди землі, укладений Бориспільською міською радою Київської області та Закритим акціонерним товариством "ПентоПак" 27.02.2008, зареєстрований у Бориспільському міському відділенні Київської регіональної філії центру Державного земельного кадастру 24.03.2008 за №040833700023; скасувати державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий №3210500000:07:002:0034.

В обґрунтування заявлених вимог, прокурор посилається на те що, спірним рішенням, на підставі якого укладено спірний договір оренди, незаконно змінено цільове призначення земельної ділянки, яка передана у користування відповідачу. При цьому, як вказує прокурор, відповідна земельна ділянка перебувала у користуванні В/ч А2215 і рішення щодо припинення права користування такою земельною ділянкою, яка входить до земель оборони, уповноваженими органами не приймалось.

Ухвалою господарського суду Київської області від 05.06.2015 позовну заяву прокурора прийнято та призначено до розгляду на 29.06.2015 (т.1 а.с.1-2).

Ухвалою господарського суду Київської області від 26.06.2015 розгляд справи відкладено до 10.08.2015, у зв'язку з залученням відповідача 2 - ПрАТ "ПентоПак" .

В судовому засіданні 10.08.2015 розпочато розгляд справи по суті та за клопотанням прокурора оголошено перерву в судовому засіданні для надання додаткових доказів - розпорядження Київської обласної державної адміністрації № 412 від 12.10.1993.

21.08.2015 залишаючи позовну заяву без розгляду, господарський суд виходив з того, що в судове засідання 21.08.2015 представник прокурора не з'явився; витребувані документи не подав. При цьому строк вирішення спору у даній справі, встановлений ст.69 ГПК України, закінчується 26.08.2015, що не дозволяє, з урахуванням перебігу поштової кореспонденції та часу, необхідного для виготовлення ухвали суду про оголошення перерви в судовому засіданні, оголосити перерву у судовому засіданні. Крім того, суд позбавлений можливості вислухати думку відповідних осіб щодо призначення у справі судової експертизи для визначення того, чи є надана відповідачу 2 земельна ділянка частиною земельної ділянки, право на яке припинено відповідно до розпорядження Київської обласної державної адміністрації № 412 від 12.10.1993 або є частиною земельної ділянки, яка залишилась у користуванні позивачів. При цьому, в судовому засіданні представника позивача 3 зазначив про відсутність коштів для оплати судової експертизи у В/ч А2215.

Заперечуючи проти ухвали місцевого суду, позивач вказує на те, що витребуване розпорядження хоча не було надано прокурором та позивачем, було надано відповідачами та досліджувалось в судовому засіданні 21.08.2015. Суд неправильно застосував приписи п.5 ст.81 ГПК України щодо неявки представників позивачів з огляду на письмове клопотання про відкладення розгляду у справі та неможливості явки уповноважених представників. В судовому засіданні був присутній позивач 3 та представники відповідачів, тому спір повинен бути вирішений судом по суті.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Згідно з частинами 1, 4 ст. 29 ГПК України прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. Прокурор, який бере участь у справі, несе обов'язки і користується правами сторони, крім права на укладення мирової угоди.

Отже, посилання апелянта на те, що не можна поширювати на неявку прокурора в судове засідання положення п.5 ст.81 ГПК України є безпідставними.

Президія Вищого господарського суду України від 19.07.2010 р. N 04-06/113 «Про внесення змін і доповнень до деяких роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України і президії Вищого господарського суду України» зазначила наступне: Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може не брати до уваги доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - четвертою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Таким чином, доводи апелянта про те, що з огляду на наявність клопотання про відкладення розгляду справи, в зв'язку з неможливістю явки уповноваженого представника за поважною причиною, не можна було застосовувати приписи п.5 ст. 81 ГПК України є помилковими.

При цьому, продовження передбачених частинами першою і другою статті 69 ГПК строків вирішення спору можливе лише у виняткових випадках за клопотанням сторони і не більше як на п'ятнадцять днів, тому з урахуванням того, що провадження у справі порушено 05.06.2015, в якості відповідача 26.06.2015 залучено ПрАТ «Пенто Пак» ( у разі залучення до участі у справі іншого відповідача або заміни неналежного відповідача розгляд справи починається заново (стаття 24 ГПК)), то двомісячний строк розгляду справи спливає 26.08.2015, тому продовження строку вирішення спору за відсутністю відповідного клопотання сторін, за власною ініціативою суду є неможливим.

Разом з тим, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи; крім того, неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК.

Подання письмових доказів, якщо їх не додано до позовної заяви чи до відзиву на неї, має здійснюватися: або з супровідним листом через канцелярію суду; або безпосередньо в судовому засіданні за резолюцією судді (із зазначенням про це в протоколі відповідного судового засідання, якщо про долучення доказів до справи стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі, заявлено усне клопотання) та з подальшою їх реєстрацією в канцелярії суду.

У разі неподання оригіналів документів на вимогу суду справа розглядається за наявними доказами, оцінка яких здійснюється відповідно до вимог статей 32, 33, 43 ГПК України.

У разі нез'явлення без поважних причин або без повідомлення причин в засідання господарського суду представника позивача, якщо його присутність було визнано обов'язковою, суддя вправі притягти позивача до відповідальності, встановленої пунктом 5 статті 83 ГПК, або залишити позов без розгляду (пункт 5 частини першої статті 81 ГПК), або вжити обох цих заходів одночасно, а також винести окрему ухвалу, як це передбачено частиною першою статті 90 ГПК.

При вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду (стаття 81 ГПК) господарським судам слід мати на увазі, що застосування пункту 5 частини першої цієї статті можливо лише за наявності таких умов:

- додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі або, в разі оголошення перерви в судовому засіданні, - в протоколі такого засідання;

- витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору, тобто за їх відсутності суд позбавлений можливості вирішити спір по суті;

- позивач не подав документи, витребувані судом при підготовці справи до розгляду (стаття 65 ГПК) або в порядку статті 38 названого Кодексу, чи не направив свого представника в засідання господарського суду без поважних причин. Отже, перш ніж залишити позов без розгляду господарський суд зобов'язаний з'ясувати причини невиконання його вимог позивачем і об'єктивно оцінити їх поважність.

Поважними, з урахуванням конкретних обставин справи, вважаються причини, які за об'єктивних, тобто не залежних від позивача, обставин унеможливлювали або істотно утруднювали вчинення ним відповідних процесуальних дій; при цьому береться до уваги й те, чи вживав позивач заходів до усунення цих обставин або послаблення їх негативного впливу на виконання позивачем процесуальних обов'язків, покладених на нього судом. Відповідні докази подаються позивачем і оцінюються господарським судом за загальними правилами статті 43 ГПК.

З матеріалів справи вбачається, що присутність сторін в судовому засідання обов'язковою не визнавалась, витребуване розпорядження Київської ОДА № 412 від 12.10.1993р є у матеріалах справи (а.с.5 т.2), тому місцевий суд в межах ст.69 ГПК України повинен був вирішити спір за наявними матеріалами справи по суті.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ухвала місцевого господарського суду підлягає скасуванню з передачею справи на розгляд суду першої інстанції по суті.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105, 106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Військової частини А 2215 задовольнити, ухвалу господарського суду Київіської області від 21.08.2015 у справі № 911/2301/15 - скасувати.

Матеріали справи повернути господарському суду Київської області для розгляду по суті.

Постанова може бути оскаржена впродовж двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя В.В. Куксов

Судді С.А. Гончаров

Є.Ю. Шаптала