Постанова № 53734912, 23.11.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" листопада 2015 р. Справа№ 910/12891/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мальченко А.О.

суддів: Жук Г.А.

Сухового В.Г.

при секретарі судового засідання Євдокимові В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги

Приватного акціонерного товариства "Київспецтранс"

на рішення Господарського суду міста Києва

від 14.07.2015

у справі № 910/12891/15 (суддя - Гулевець О.В.)

за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київкомунсервіс",

до Приватного акціонерного товариства "Київспецтранс",

про стягнення штрафу у розмірі 112 087,87 грн,

за участю представників:

від позивача: Булавіна А.М. - представник (довіреність №19 від 07.05.2015);

від відповідача: Довбня Є.І. - представник (довіреність №6-778 від 31.01.2015),

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київкомунсервіс» (надалі - КП «Київкомунсервіс», позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Київспецтранс» (надалі - ПрАТ «Київспецтранс», відповідач) про стягнення штрафу у розмірі 112 087,87 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.07.2015 у справі №910/12891/15 позов задоволено частково. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Київспецтранс» на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київкомунсервіс» 56 043,94 грн штрафу та 2 241,76 грн судового збору. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 14.07.2015 у справі № 910/12891/15 скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволені позову.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що рішення суду першої інстанції прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, неправильним і неповним дослідженням доказів, порушенням судом норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.08.2015 колегією суддів у складі: головуючий суддя Чорна Л.В., судді Кропивна Л.В., Пашкіна С.А., зазначену апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 09.09.2015.

На підставі розпорядження секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 09.09.2015 у зв'язку з перебуванням судді Пашкіної С.А. у відпустці, справа №910/12891/15 передана для розгляду судовій колегії у складі: головуючий суддя Чорна Л.В., судді Кропивна Л.В., Смірнова Л.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.09.2015 вищевказаною колегією суддів дану справу прийнято до провадження.

У судовому засіданні 09.09.2015 в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 04.11.2015.

У зв'язку з перебуванням головуючого судді Чорної Л.В. у відпустці, на підставі розпорядження керівника апарату Київського апеляційного господарського суду від 04.11.2015 №09-52/1318/15, призначено повторний автоматичний розподіл справи, за яким справа №910/12891/15 передана для розгляду судовій колегії у складі: головуючий суддя Мальченко А.О., судді Жук Г.А., Суховий В.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.11.2015 справу №910/12891/15 прийнято до провадження визначеною колегією суддів та призначено до розгляду на 23.11.2015.

В судовому засіданні 23.11.2015 представник відповідача доводи, викладені в апеляційній скарзі підтримав повністю, оскаржуване рішення просив скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечив, вважає рішення законним та обґрунтованим, у зв'язку з чим просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити оскаржуване рішення без змін.

23.11.2015 в судовому засіданні колегією суддів було оголошено вступну та резолютивну частини постанови апеляційного господарського суду.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні у справі докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування господарським судом норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.

Місцевим господарським судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що між Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київкомунсервіс" (в текстах договорів - замовник) та Приватним акціонерним товариством "Київспецтранс" (в текстах договорів - виконавець, перевізник) було укладено ряд договорів, згідно з якими відповідач зобов'язався згідно з графіком надавати послуги зі збирання, зберігання, перевезення, перероблення, утилізації, знешкодження та захоронення побутових відходів, які накопичуються у секторі обслуговування, а саме:

- договір про надання послуг з вивезення побутових відходів від 01.02.2011 №1-5.11 - зона обслуговування: РЕО №1 Святошинського району м. Києва;

- договір про надання послуг з вивезення побутових відходів від 01.02.2011 №3-5.11 - зона обслуговування: РЕО №4 Святошинського району м. Києва;

- договір про надання послуг від 12.01.2012 №2-512 - сектор обслуговування: Голосіївський район м. Києва;

- договір про надання послуг від 28.12.2012 №53-5.12 - сектор обслуговування: КП «Житлосервіс «Оболонь», КП «Житлосервіс «Куренівка», КП «Оболоньжитлоексплуатація» Оболонського району м. Києва;

- договір про надання послуг від 21.01.2013 №1-5.13 - сектор обслуговування: КП «Вітряні гори», КП «Галицьке», КП «Мостицький», КП «Лісове», КП «Синьоозерне», КП «Виноградар», КП «Нивки» Подільського району м. Києва;

- договір про надання послуг від 28.02.2013 №4-5.13 - сектор обслуговування: КП «РЕО-3», КП «РЕО-5», КП «РЕО-6», КП «РЕО-7», КП «Святошинжитлосвіт» Святошинського району м. Києва.

Місцевий господарський суд, дав належну оцінку правовідносинам, що склались між сторонами в ході виконання даних договорів та правильно визначив, що такі за своєю правовою природою є договорами надання послуг, за умовами яких, відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України, одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно із частиною 1 статті 906 Цивільного кодексу України збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності до статей 626, 629 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. Договір є обов'язковим до виконання сторонами.

За приписами статей 509, 526 ЦК України, статей 173, 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Місцевим господарським судом встановлено, що згідно положень договорів про надання послуг від 01.02.2011 №1-5.11 та від 01.02.2011 №3-5.11 перевізник зобов'язався згідно з графіком надати замовнику послуги з вивезення побутових відходів (збирання, зберігання, перевезення, перероблення, утилізація, знешкодження та захоронення), які накопичуються у зонах обслуговування (надалі - послуги), а замовник зобов'язався оплатити надані послуги (пункти 1.1. договорів).

Обсяг наданих замовнику послуг визначається, виходячи з об'ємів вивезених побутових відходів та встановленого тарифу на вивезення побутових відходів. На час укладення договору тариф на вивезення 1 м. куб. побутових відходів складає 43,80 грн з ПДВ (пункти 2.1. договорів №1-5.11, №3-5.11).

Згідно з пунктами 7.2. договорів №1-5.11, №3-5.11 за кожен випадок несвоєчасного (порушення графіку вивозу більше ніж на 24 години) вивезення побутових відходів з вини відповідача, відповідач сплачує позивачу штраф у розмірі 10 (десяти) відсотків від вартості ненаданих послуг.

Відповідно до пунктів 7.3. вказаних договорів в разі порушення перевізником (замовником) умов договору, замовник (перевізник) має право викликати перевізника (замовника) для складання та підписання акта-претензії в порядку, передбаченому законодавством про житлово-комунальні послуги.

Строк дії договорів встановлюється з 01 лютого 2011 року і до 31 січня 2016 року, а в частині розрахунків за послуги - до повного їх здійснення (пункти 9.1. договорів №1-5.11, №3-5.11).

05.01.2015 Комунальним підприємством «Київкомунсервіс» було сформовано комісії у складі представників виконавця послуг та відповідних житлово-комунальних організацій, що належать до сектора обслуговування за вказаним договором, якими зафіксовано факти невивезення твердих побутових відходів більше однієї доби з підвідомчих територій КП «РЕО-1» та КП «РЕО-4».

Згідно актів від 05.01.2015, складених вказаними комісіями, кількість невивезених контейнерів на підвідомчих територіях КП «РЕО-1» та КП «РЕО-4» становить разом 295 одиниць, загальним об'ємом 324,5 м. куб. (т.1, а.с.76, 90).

Відповідно до положень, укладеного між позивачем та відповідачем договору від 12.01.2012 № 2-512, обсяг надання послуг розраховується на підставі норм, затверджених органом місцевого самоврядування. На час укладення договору тариф на вивезення 1 м.куб. побутових відходів складає 43,80 грн з ПДВ (пункт 3.1. договору).

Пунктом 8.2. договору від 12.01.2012 №2-512 передбачено, що в разі порушення відповідачем умов договору замовник інформує виконавця про вид порушення (ненадання послуг або надання послуг не в повному обсязі, зниження їх якості) та, при необхідності викликає представника виконавця для складання та підписання спільно з замовником відповідного акту. Для засвідчення порушення замовник має право запросити представника житлово-експлуатаційної організації (балансоутримувачі) відповідного сектору обслуговування.

Згідно пункту 8.3. договору від 12.01.2012 №2-512 за кожен випадок несвоєчасного (порушення графіку вивозу більше чим на 24 години) вивезення побутових відходів з вини виконавця, виконавець сплачує позивачу штраф у розмірі 50 (п'ятдесяти) відсотків від вартості ненаданих послуг.

Місцевим судом було встановлено, що 05.01.2015 комісіями у складі представників позивача та житлово-комунальних організацій, які входять до сектору обслуговування за договором від 12.01.2012 №2-512 (КП "Голосіївжитлосервіс", КП «ЖЕО-109», КП «ЖЕО-111» Голосіївського району), були зафіксовані факти невивезення побутових відходів з відповідних підвідомчих територій, про що складені відповідні акти (т.1,а.с.24-26).

Отже, як зазначено позивачем, кількість невивезених контейнерів з сектору обслуговування, визначеного договором від 12.01.2012 №2-512, становить 374 одиниці загальним об'ємом 411,4 м. куб.

Судом першої інстанції також встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено договори про надання послуг №53-5.12 від 28.12.2012, №1-5.13 від 21.01.2013, №4-5.13 від 28.02.2013, відповідно до умов яких перевізник зобов'язався, відповідно до дислокації вивезення побутових відходів із сектора обслуговування надати послуги з транспортування (збирання, зберігання, перевезення) побутових відходів до місяць чи об'єктів їх перероблення, утилізації, видалення, знешкодження та захоронення відповідно до схеми санітарної очистки міста Києва, затвердженої рішенням Київської міської ради, а замовник зобов'язався оплатити надані послуги.

Пунктами 3.2. договорів №53-5.12 від 28.12.2012, № 1-5.13 від 21.01.2013, №4-5.13 від 28.02.2013 визначено, що вартість транспортування 1 м.куб. побутових відходів складає 30,48 грн, з ПДВ, у випадку транспортування побутових відходів на полігон побутових відходів № 5 ПАТ "Київспецтранс".

Відповідно до пунктів 8.2. вищевказаних договорів у разі порушення відповідачем умов договорів, замовник інформує перевізника про вид порушення (ненадання послуг або надання послуг не в повному обсязі, зниження їх якості) та, при необхідності викликає представника перевізника для складання та підписання спільно з замовником відповідного акту. Для засвідчення порушення замовник має право запросити представника житлово-експлуатаційної організації (балансоутримувачі) відповідного сектору обслуговування.

Згідно з пунктами 8.3. договорів № 53-5.12 від 28.12.2012, № 1-5.13 від 21.01.2013, № 4-5.13 від 28.02.2013 за кожен випадок несвоєчасного (порушення графіку вивозу більше чим на 24 години) вивезення побутових відходів з вини відповідача, відповідач сплачує позивачу штраф у розмірі 200 (двісті) відсотків від вартості ненаданих послуг.

Як вбачається з матеріалів справи, комісіями у складі представника позивача в присутності працівників КП "Житлосервіс "Оболонь" та КП "Житлосервіс "Куренівка" Оболонського району м. Києва було зафіксовано факт невивезення твердих побутових відходів з підвідомчих територій вказаних комунальних підприємств, внаслідок чого відбулося перенакопичення відходів в 838 контейнерах (921,8 м. куб.), про що комісіями були складені відповідні акти від 05.01.2015 (т.1,а.с.39-40).

Також 05.01.2015 комісіями у складі представника позивача в присутності майстрів КП "Вітряні гори" та КП "Галицьке" Подільського району м. Києва складено акти, в яких зафіксовано факт невивезення побутових відходів з підвідомчих територій даного сектору обслуговування, внаслідок чого відбулося перенакопичення контейнерів в кількості 181 одиниць (199,1 м. куб.), (т.1, а.с.57-58).

Місцевим судом також встановлено, що 05.01.2015 були складені акти, в яких зафіксовано порушення умов договору щодо невивезення відходів на підвідомчих територіях КП "Мостицький" Подільського району м. Києва - в кількості 67 контейнерів (73,7 м. куб.); КП "Лісове" Подільського району м. Києва - 52 контейнери (57,2 м. куб.); КП "Синьоозерне" Подільського району м. Києва - 62 контейнери (68,2 м. куб.); КП "Виноградар" Подільського району м. Києва - 70 контейнерів (77 м. куб.) та КП "Нивки" Подільського району м. Києва - 100 контейнерів (110 м. куб.), (т.1,а.с.56, 59-62).

Отже, як зазначено позивачем, кількість невивезених контейнерів з сектору обслуговування, визначеного договором №1-5.13 від 21.01.2013, становить 532 (99+82+67+52+62+70+100) одиниці загальним об'ємом: 585,2 м. куб. (532 х 1,1 м. куб.).

05.01.2015 комісією у складі представника позивача в присутності майстра та заступника директора КП "РЕО-7" було складено акт, в якому зафіксовано факт невивезення побутових відходів більше однієї доби з підвідомчої території КП "РЕО-7". Кількість невивезених контейнерів з ТПВ складає 146 одиниць, загальним об'ємом 160,6 м.куб. (т.1,а.с.108).

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань з надання послуг, як стверджує позивач, у нього наявні підстави для стягнення з відповідача штрафу, передбаченого договорами.

Згідно з розрахунками, наданими позивачем, розмір штрафу за договором №1-5.11 від 01.02.2011 складає 582,98 грн. (133,1 м. куб. х 43,80 грн х 10%); договором №3-5.11 від 01.02.2011 - 838,33 грн. (194,4 м. куб. х 43,80 грн х 10%); договором №2-512 від 12.01.2012 - 9 009,66 грн (411,4 м. куб. х 43,80 грн х 50%); договором № 53-5.12 від 28.12.2012 - 56 192,93 грн (921,8 м. куб. х 30,48 грн х 200%); договором № 1-5.13 від 21.01.2013 - 35 673,79 грн (585,2 м. куб. х 30,48 грн х 200%); договором №4-5.13 від 28.02.2013 - 9 790,18 грн (160,6 м. куб. х 30,48 грн х 200%).

Судом першої інстанції встановлено, що позивач звернувся до відповідача з претензіями від 26.01.2015 №6-160, №6-161, №6-162, №6-163, №6-164, №6-165, про сплату штрафів, додавши до них відповідні акти, якими зафіксовано порушення умов договору.

Відповідач надав позивачеві відповіді на вказані претензії (від 17.02.2015 вих. 124/03, 125/03, 126/03, 127/03, 128/03, 129/03,) відповідно до яких заперечив наявність підстав для стягнення штрафів за несвоєчасне вивезення твердих побутових відходів.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач зазначив, що порушення відповідачем умов вищевказаних договорів підтверджуються також даними щодо пробігу автомобілів ПрАТ "Київспецтранс", отриманими з гео-інформаційної системи ТrаскСоntrol, доступ до якої має позивач у відповідності до договорів про надання послуг, що входить до складу системи супутникової GРS навігації, моніторингу і диспетчеризації транспорту TELETRACK, згідно яких 05.01.2015 автомобілі ПрАТ "Київспецтранс" не рухалися (т.1,а.с.110-147).

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, ПрАТ «Київспецтранс» зазначило, що у зв'язку із відсутністю коштів на паливно-мастильні матеріали та наявністю у позивача заборгованості за спірними договорами про надання послуг, відповідачем було зупинено надання послуг із вивезення твердих побутових відходів з 08:00 годин 05 січня 2015 року, про що позивача було повідомлено листом від 31.12.2014 вих. №1245/01 (т.1, а.с.113)

Зупинення надання послуг за договорами відповідачем було обґрунтоване недосконалістю механізму державного регулювання у сфері поводження із відходами на законодавчому рівні, наявністю заборгованості позивача перед відповідачем у розмірі 2 856 084,00 грн та не здійсненням відповідачеві компенсації витрат, пов'язаних з підвищенням цін на паливно-мастильні матеріали.

В підтвердження заборгованості позивача перед відповідачем за спірними договорами, останнім було надано відповідні акти здачі-прийняття робіт, картки рахунків та акти звірки заборгованості станом на 31.12.2014. Позивач факт наявності заборгованості не заперечує.

Судом першої інстанції було встановлено, що відповідно до пунктів 6.2.1. договорів №2-512 від 12.01.2012, №53-5.12 від 28.12.2012, №1-5.13 від 21.01.2013, №4-5.13 від 28.02.2013, відповідач має право припинити надання послуг (за попереднім погодженням із позивачем) у разі несплати за них протягом 2-х (двох) місяців, після строку, вказаного в п. 4.3. договорів.

Також, пунктами 5.2.1. договорів №1-5.11 від 01.02.2011, №3-5.11 від 01.02.2011 передбачено право відповідача припинити надання послуг (за попереднім письмовим попередженням позивача не пізніше ніж чотирнадцять днів) у разі несплати за них протягом 2-х (двох) місяців, після строку, вказаному в п. 3.3. договорів.

Проте, зі змісту листа відповідача від 31.12.2014 №1245/01 вбачається, що вказаний лист не є попереднім погодженням із позивачем, як це передбачено пунктами 6.2.1. договорів № 2-512 від 12.01.2012, №53-5.12 від 28.12.2012, №1-5.13 від 21.01.2013, № 4-5.13 від 28.02.2013 та був направлений відповідачем з порушенням строку, визначеного пунктами 5.2.1. договорів №1-5.11 від 01.02.2011 та №3-5.11 від 01.02.2011.

Таким чином, оскільки відповідачем було порушено умови договорів щодо попереднього погодження з позивачем питання про припинення надання ним послуг, враховуючи, що послуги з вивезення побутових відходів відповідно до вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги» мають надаватися споживачам безперебійно, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відхилення тверджень відповідача про правомірність припинення надання ним зазначених послуг.

Твердження апелянта про те, що акти від 05.01.2015, якими зафіксовано факти невивезення твердих побутових відходів, складено з порушеннями умов договорів відхиляються колегією суддів, оскільки останні складені за участю представників позивача та відповідних житлово-експлуатаційних організацій та підписані ними. Право складання актів без представника відповідача передбачено спірними договорами.

В апеляційній скарзі відповідач також зазначив, що судом першої інстанції під час прийняття рішення у справі не були враховані пункти 6.6. договорів від 01.02.2011 №1-5.11, №3-5.11 та пункт 7.5. договору від 12.01.2012 №2-512.

Згідно пунктів 6.6. договорів №1-5.11, №3-5.11 сторони домовились, що претензії щодо надання послуг можуть бути надані тільки протягом трьох робочих днів з моменту, коли виконане або мало бути виконане зобов'язання по вивозу побутових відходів. У випадку, якщо претензії в такий строк не були заявлені, послуги за договором автоматично вважаються виконані в повному обсязі та якісно.

Аналогічне положення викладено в пункті 7.5. договору від 12.01.2012 №2-512, відповідно до якого встановлено, що претензії щодо надання послуг можуть бути надані тільки протягом п'яти робочих днів з моменту, коли виконане або мало бути виконане зобов'язання по вивозу побутових відходів. У випадку, якщо претензії в такий строк не були заявлені, послуги за договором автоматично вважаються виконані в повному обсязі та якісно.

Як стверджує апелянт, позивач звернувся з відповідними претензіями до відповідача лише 26.01.2015, тобто з порушенням строку, встановленого договорами, а тому послуги вважаються автоматично виконаними в повному обсязі та, відповідно, відсутні підстави для стягнення з відповідача штрафу.

Однак, судова колегія з такими твердженнями скаржника не погоджується, оскільки вказане положення договору не може свідчити про належне виконання відповідачем умов договору, адже, у матеріалах справи наявні докази протилежного.

Так, відповідач своїм листом від 31.12.2014 №1245/01 самостійно підтверджує факт невиконання ним послуг з перевезення та захоронення твердих побутових відходів, починаючи з 05.01.2015.

Також, пунктами 3.4., 3.5. договорів встановлено, що оформлення наданих послуг здійснюється актом виконаних робіт, який складається виконавцем у двох примірниках кожного місяця та підписується і скріплюється печатками сторін до 10 числа, наступного за місяцем надання послуг.

Відповідачем не надано до матеріалах справи належних та допустимих доказів виконання ним за спірний період (05.01.2015 та протягом більше, ніж 24 години) послуг, передбачених договорами.

Оскільки матеріалами справи спростовується факт надання відповідачем 05.01.2015 послуг по вивезенню твердих побутових відходів, твердження апелянта про те, що вищезазначені пункти договорів підтверджують безумовне виконання ним послуг в повному обсязі та якісно є надуманими.

Враховуючи вищевикладене та перевіривши розрахунок штрафу, заявленого до стягнення, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача 112 087,87 грн штрафу у зв'язку з порушенням ним умов договорів про надання послуг № 2-512 від 12.01.2012, № 53-5.12 від 28.12.2012, № 1-5.13 від 21.01.2013, №1-5.11 від 01.02.2011, № 3-5.11 від 01.02.2011, № 4-5.13 від 28.02.2013 в частині несвоєчасного (порушення графіку вивозу більше, чим на 24 години) вивезення твердих побутових відходів.

Водночас, місцевий господарський суд зменшив розмір штрафу на підставі пункту 3 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України, виходячи з того, що протягом січня-грудня 2014 року відповідач належним чином виконував умови договорів про надання послуг, що підтверджується відповідними актами виконаних робіт, проте позивач свої зобов'язання зі своєчасної оплати отриманих послуг не виконував, у зв'язку з чим в останнього наявна значна заборгованість за спірними договорами.

Також місцевим судом враховано, що припинення надання послуг було зумовлене відсутністю у відповідача коштів на паливно-мастильні матеріали.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Враховуючи те, що у позивача наявна заборгованість за договорами, на підставі яких заявлено вимогу про стягнення штрафу, дослідивши причини неналежного виконання зобов'язання відповідачем та встановивши невідповідність розміру штрафу наслідкам такого порушення, з урахуванням принципів розумності та справедливості, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для застосування положень пункту 3 частини 1 статті 83 ГПК України та зменшення розміру штрафу на 50% від суми, що заявлена до стягнення, у зв'язку з чим, з відповідача на корить позивача підлягає стягненню штраф у розмірі 56 043,94 грн.

За приписами статей 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на вищевикладене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарським судом міста Києва від 14.07.2015 у справі №910/12891/15 прийнято з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги обґрунтованих висновків суду не спростовують, у зв'язку з чим оскаржуване рішення має бути залишеним без змін, а апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства "Київспецтранс" без задоволення.

Судовий збір за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на апелянта.

Керуючись статтями 4-3, 32-34, 43, 44, 49, 96, 99, 101 - 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Київспецтранс» на рішення Господарського суду міста Києва від від 14.07.2015 у справі №910/12891/15 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від від 14.07.2015 у справі №910/12891/15 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/12891/15 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя А.О. Мальченко

Судді Г.А. Жук

В.Г. Суховий