Рішення № 53734013, 16.11.2015, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.11.2015р. Справа№ 914/3196/15

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О. при секретарі судових засідань ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Приватного підприємства КЕДР-ВВ, м.Вінниця

до відповідача ОСОБА_2 акціонерного товариства ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО, м.Львів

про стягнення 243 712,68 грн.

За участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_3 директор; ОСОБА_4 представник (довіреність б/н від 08.10.2015р.); ОСОБА_5 адвокат (договір про надання правової допомоги №28/1 від 28.08.2015р.; свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю №484 від 25.04.2006р.) - присутні у господарському суді Вінницької області в режимі відеоконференції;

від відповідача ОСОБА_6 керівник юридичного департаменту ВП «Бурштинська теплова електрична станція» ПАТ ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО (довіреність №147 від 22.12.2014р.).

Права та обовязки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України розяснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Позов заявлено Приватним підприємством КЕДР-ВВ до ОСОБА_2 акціонерного товариства ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО про стягнення 491 532,88 грн. заборгованості, з яких 454 800,00 грн. сума основного боргу, 4 548,00 грн. інфляційні втрати, 1 532,61 грн. три проценти річних та 30 652,27 грн. пені. Крім судового збору позивач просить суд стягнути з відповідача 50 000,00 грн. витрат на правову допомогу.

Ухвалою суду від 09.09.2015р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 05.10.2015р.

Ухвалою суду від 05.10.2015р. розгляд справи відкладено на 23.10.2015р., з підстав наведених в даній ухвалі. За клопотанням представника позивача проведення судового засідання 23.10.2015р. було призначено в режимі відеоконференції, проведення якої доручено господарському суду Вінницької області.

В судовому засіданні оголошено перерву до 02.11.2015р. на 15:00 год.

Ухвалою суду від 02.11.2015р. продовжено строк розгляду спору та відкладено розгляд справи на 16.11.2015р., з підстав наведених в даній ухвалі.

Ухвалою суду від 10.11.2015р. задоволено клопотання представника позивача (вх.№48273/15 від 09.11.2015р.) про проведення судового засідання 16.11.2015р. в режимі відеоконференції.

Згідно клопотання представника позивача судове засідання проводиться у режимі відеоконференції, проведення якої було доручено господарському суду Вінницької області.

04.11.2015р. на адресу суду надійшла заява позивача (вх.№5162/15 від 04.11.2015р.) про зменшення розміру позовних вимог згідно якої до стягнення заявлено 243 712,68 грн. заборгованості, з яких з яких 204 800,00 грн. сума основного боргу, 4 548,00 грн. інфляційні втрати, 3 712,41 грн. три проценти річних та 30 652,27 грн. пені. Крім судового збору позивач просить суд стягнути з відповідача 50 000,00 грн. витрат на правову допомогу. До заяви про зменшення суми позовних вимог позивач долучив оригінал додаткової угоди №1 до договору про надання правової допомоги №28/1 від 28.08.2015р. та оригінал довіреності на представника ОСОБА_4

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги, з врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог підтримали повністю, просили стягнути з відповідача 243 712,68 грн. заборгованості, з яких з яких 204 800,00 грн. сума основного боргу, 4 548,00 грн. інфляційні втрати, 3 712,41 грн. три проценти річних та 30 652,27 грн. пені. Крім судового збору в сумі 9 830,66 грн. позивач просить суд стягнути з відповідача 50 000,00 грн. витрат на правову допомогу.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов укладеного з позивачем договору договір №125-3Э-БуТЭС від 06.05.2015р., у зв"язку з чим утворився борг.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив, з підстав наведених у відзиві на позовну заяву вих.№119/1807 від 22.10.2015р. (вх.№45670/15 від 23.10.2015р.). Позов не визнав, однак зазначив, що за розрахунками відповідача сальдо на користь позивача стновить 204 800,00 грн. У відзиві відповідач просив відмовити в позові в частині стягнення пені, процентів річних, інфляційних нарахувань; відмовити у задоволенні витрат на правову допомогу, у зв»язку з тим, що договір укладався на строк до 28.08.2015р., акт виконаних робіт від 28.08.2015р. містить опис наданої адвокатом правової допомоги, в якому відсутні фактичні дані про надання правової допомоги позивачу у справі №914/3196/15. Також, просив частково відмовити у позові в частині стягнення заборгованості за поставлену продукцію, судові витрати покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши пояснення представників позивача та заперечення представника відповідача, суд,-

встановив:

06.05.2015р. між ОСОБА_2 акціонерним товариством ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО (покупець) та Приватним підприємством КЕДР-ВВ (постачальник) було укладено договір №125-3Э-БуТЭС (надалі договір) за умовами якого постачальник зобовязувався передати (поставити) у власність покупця продукцію виробничо-технічного призначення (надалі продукція), в асортименті, кількості, в терміни, за ціною і з якісними характеристиками, погодженими сторонами в специфікації: установку для охолодження і видачі води УОГВ-100 у кількості 10 (десять) штук, загальною вартістю 454 800,00 грн.

Відповідно до п.1.2. договору покупець зобовязувався прийняти і оплатити продукцію, що поставляється у його власність, відповідно до умов цього договору.

Згідно п.4.2. договору сторони погодили місце призначення поставки: ДТЕК Бурштинська ТЕС, м.Бурштин Івано-Франківської області.

Відповідно до п.4.3. договору постачальник зобовязаний надати покупцеві наступні документи: рахунок на оплату; податкову накладну; видаткову накладну; товаросупровідні накладні (залізничну/товарно-транспортну); сертифікат якості заводу-виробник та/або паспорт; сертифікат відповідності (у разі, якщо продукція підлягає обовязковій сертифікації); дозвіл Держгірпромнагляду (у разі, якщо отримання дозволу є обовязковим згідно з нормами чинного законодавства); інструкцію (керівництво) з експлуатації (у разі, якщо такі документи передбачені заводом-виробником); технічну документацію, передбачену п.2.4. договору.

Згідно п.4.7. договору датою поставки продукції вважається дата її передачі покупцеві, вказана представником покупця у відповідних товаросупровідних документах, наданих постачальником. При поставці продукції автомобільним транспортом датою поставки вважається дата передачі її покупцеві, вказана представником покупця у видатковій накладній. При поставці продукції залізничним транспортом датою поставки продукції вважається дата прибуття продукції, на залізничну станцію призначення (у погоджене місце поставки), що вказана у залізничній накладній.

Відповідно до п.5.4. договору розрахунки за продукцію, поставлену за цим договором здійснюються покупцем шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок постачальника впродовж 5 (пяти) робочих днів після спливу 30 (тридцяти) календарних днів від дати поставки продукції на підставі отриманого покупцем рахунку і за умови надання постачальником належним чином оформленої податкової накладної, а також документів, передбачених розділом 4 цього договору. Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку покупця.

Відповідно до п.6.8. договору у разі несвоєчасної оплати продукції, покупець, на письмову вимогу постачальника, сплачує постачальнику неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, але не більше 5% від простроченої суми.

Позивач свої зобовязання по договору №125-3Э-БуТЭС від 06.05.2015р. виконав повністю, поставив відповідачу установку для охолодження і видачі води УОГВ-100 у кількості 10 (десять) штук (продукцію) на загальну суму 454 800,00 грн., згідно видаткової накладної №КВ-000063 від 12.06.2015р. на суму 454 800,00 грн.

Відповідно до вказаної накладної позивачем, на виконання умов договору, було виставлено рахунок № КВ-00100 від 13.06.2015р.

Проте, відповідач порушив свої зобов'язання, оплату за отриману продукцію у визначені договором строки непровів.

Станом на 27.08.2015р. у відповідача існувала заборгованість зі сплати основного боргу в розмірі 454 800,00 грн.

Після порушення провадження у справі відповідач оплатив поставлену йому продукцію частково, в сумі 250 000,00 грн. у зв»язку з чим позивач подав заяву про зменшення розміру позовних вимог (вх.№5162/15 від 04.11.2015р.), в якій просить стягнути з відповідача залишок основного боргу в сумі 204 800,00 грн. Вказана заява прийнята до розгляду судом.

Позивач керуючись умовами п.6.8. договору, у звязку із порушенням строків оплати, нарахував відповідачу пеню, яка згідно поданого розрахунку позовних вимог становить 30 652,27 грн.

Крім того, позивач згідно умов ст.625 ЦК України нарахував відповідачу 3% річних та втрати від інфляції, які згідно поданої заяви про зменшення розміру позовної вимог, становлять 3 712,41 грн. 3% річних та 4 548,00 грн. інфляційні нарахування.

Отже, загальна сума заборгованості, яку позивач просить стягнути згідно заяви про зменшення розміру позовних вимог, становить 243 712,68 грн., з яких з яких 204 800,00 грн. сума основного боргу, 4 548,00 грн. інфляційні втрати, 3 712,41 грн. три проценти річних та 30 652,27 грн. пені.

На підставі ст.ст.44, 49 ГПК України, позивач просить стягнути з відповідача 50 000,00 грн. витрат на правову допомогу.

При прийнятті рішення суд виходить із наступного.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобовязання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст.629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, але при укладенні договору сторони повинні керуватися вимогами Цивільного кодексу України, іншими актами цивільного законодавства.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст.712 ЦК України).

Згідно ст.265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п.4.7. договору датою поставки продукції вважається дата її передачі покупцеві, вказана представником покупця у відповідних товаросупровідних документах, наданих постачальником. При поставці продукції автомобільним транспортом датою поставки вважається дата передачі її покупцеві, вказана представником покупця у видатковій накладній.

Факт поставки позивачем продукції по договору №125-3Э-БуТЭС від 06.05.2015р. підтверджується наявною в матеріалах справи товарно-транспортною накладною №33 від 12.06.2015р., з відміткою відповідача (відповідальної особи покупця) ВП «Бурштинська теплова електрична станція» ( ОСОБА_7Б.) про отримання продукції.

Крім того, факт поставки продукції підтверджується видатковою накладною №КВ-000063 від 12.06.2015р. на загальну суму 454 800,00 грн., яка підписана відповідальною особою покупця - ВП «Бурштинська теплова електрична станція» - ОСОБА_7

Представник відповідача отримав продукцію за договором №125-3Э-БуТЭС від 06.05.2015р. на підставі наряду на отримання ТМЦ №БТС0000405 ВІД 08.06.2015р., виданого на ОСОБА_7 (паспорт серії СС №698655 від 10.02.1999р., виданий Бурштинським ВМ УМВС).

Твердження відповідача про те, що в матеріалах справи відсутні докази про дату поставки продукції та дату підписання представником покупця видаткової накладної, у зв"язку з чим вважати датою поставки продукції на склад покупця дату оформлення позивачем видаткової накладної не можна, є безпідставними та необгрунтованими, з огляду на наступне.

У п.4.7. договору сторони погодили, що датою поставки продукції вважається дата її передачі покупцеві, вказана представником покупця у відповідних товаросупровідних документах, наданих постачальником. При поставці продукції автомобільним транспортом датою поставки вважається дата передачі її покупцеві, вказана представником покупця у видатковій накладній.

Як вбачається із матеріалів справи, зокрема із видаткової накладної №КВ-000063 від 12.06.2015р. та товарно-транспортної накладної №33 від 12.06.2015р. датою поставки є саме 12.06.2015р., оскільки при прийнятті товару представник відповідача не проставляв на видаткові накладній іншої дати. Жодних належних та допустимих доказів на підтвердження того, що товар був отриманий покупцем не 12.06.2015р. відповідач не надав. Відтак, позивач правомірно зазначає, що першим днем прострочки є 18.07.2015р. (12.06.2015р.+30 календарних днів+5 банківських днів), а відтак правомірно нараховує пеню та 3% саме з цієї дати.

Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п.5.4. договору розрахунки за продукцію, поставлену за цим договором здійснюються покупцем шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок постачальника впродовж 5 (пяти) робочих днів після спливу 30 (тридцяти) календарних днів від дати поставки продукції на підставі отриманого покупцем рахунку і за умови надання постачальником належним чином оформленої податкової накладної, а також документів, передбачених розділом 4 цього договору. Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку покупця.

Проте, відповідач порушив свої зобов'язання, оплату за отриману продукцію не здійснив.

27.08.2015р. позивач звертався до відповідача з вимогою (вих.№58-В) у 2-х денний строк перерахувати на поточний рахунок позивача заборгованість по договору №125-3Э-БуТЭС від 06.05.2015р. згідно видаткової накладної №КВ-000063 від 12.06.2015р. в розмірі 454 800,00 грн. Проте, відповідач залишив дану вимогу без відповіді та задоволення.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на 27.08.2015р. сума основного боргу складала 454 800,00 грн.

Представником позивача подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій він повідомляє суд про часткову сплату відповідачем основного боргу на загальну суму 250 000,00 грн. та просить стягнути з відповідача залишок основного боргу в розмірі 204 800,00 грн.

Факт часткової сплати відповідачем основного боргу на загальну суму 250 000,00 грн. підтверджується платіжними дорученнями:

- №2116340396 від 30.09.2015р. на суму 50 000,00 грн.;

- №2116347194 від 08.10.2015р. на суму 75 000,00 грн.;

- №2116353731 від 21.10.2015р. на суму 50 000,00 грн.;

- №2116361875 від 30.10.2015р. на суму 75 000,00 грн.;

Відтак, станом на дату прийняття рішення у справі основний борг складає 204 800,00 грн.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи вищенаведені норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України дійшов висновку про те, що вимоги позивача, з врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, про стягнення боргу в сумі 204 800,00 грн. є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно поданої заяви про зменшення розміру позовних вимог, позивачем нараховано відповідачу інфляційні втрати за період з 18.07.2015р. по 27.08.2015р. на загальну суму 4 548,00 грн. та три проценти річних за період з 18.07.2015р. по 30.10.2015р. на загальну суму 3 712,41 грн.

Розглянувши розрахунок 3% річних суд встановив, що позивач при їх нарахуванні дещо завищив суму та невірно визначив періоди прострочки, оскільки не врахував, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення 3% річних.

Згідно проведеного судом перерахунку до стягнення з відповідача підлягає 3 608,52 грн. 3% річних (за період з 18.07.2015р. по 29.09.2015р. від суми боргу 454 800,00 грн., кількість днів прострочки 74, отже 3% річних становлять 2 766,18 грн.; за період з 30.09.2015р. по 07.10.2015р. від суми боргу 404 800,00 грн., кількість днів прострочки 8, отже 3% річних становлять 266,16 грн.; за період з 08.10.2015р. по 20.10.2015р. від суми боргу 329 800,00 грн., кількість днів прострочки 13, отже 3% річних становлять 352,38 грн.; за період з 21.10.2015р. по 29.10.2015р. від суми боргу 279 800,00 грн., кількість днів прострочки 9, отже 3% річних становлять 206,97 грн.; за 30.10.2015р. від суми боргу 204 800,00 грн., кількість днів прострочки 1, отже 3% річних становлять 16,83 грн.).

Нарахування індексу інфляції у розумінні ст. 625 ЦК України відбувається за весь час прострочення без обмежень певним вибірковим періодом. Цією нормою передбачено підрахунок індексу інфляції не за окремі інтервали часу, а в цілому за весь період прострочення. І якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю, і може мати при цьому економічну назву дефляція, то це не змінює її правову природу. Є цілком неприпустимим при розрахунку пропуск жодного місяця, бо при цьому руйнувався би весь ланцюг розрахунків. Державні органи статистики щорічно встановлюють загальний індекс інфляції в цілому за минулий рік з обовязковим урахуванням інфляції за всі без виключення місяці, в яких індекс інфляції був як більше, так і менше одиниці.

Перевіривши заявлений до стягнення розрахунок інфляційних втрат, суд встановив, що інфляційні втрати за період з 18.07.2015р. по 27.18.2015р. відсутні, оскільки індекс інфляції становить 99,0 % у липні 2015р., 99,2% у серпні 2015р.

Відтак, нараховані позивачем втрати від інфляції в сумі 4 548,00 грн. до задоволення не підлягають.

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондують приписами, встановленими Господарським кодексом України.

Так, у відповідності із ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, які визначаються обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

У відповідності до п.6.8. договору у разі несвоєчасної оплати продукції, покупець, на письмову вимогу постачальника, сплачує постачальнику неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, але не більше 5% від простроченої суми.

Матеріалами справи підтверджено той факт, що відповідач порушив свої зобовязання за договором №125-3Э-БуТЭС від 06.05.2015р., відтак повинен понести відповідальність у виді сплати пені.

Перевіривши заявлений до стягнення розрахунок пені суд встановив, що позивач не врахував положення п.6.8. договору, а саме те, що розмір пені не повинен бути більшим 5% від простроченої суми.

Станом на момент подання позовної заяви прострочена сума (основний борг) становила 454 800,00 грн.

Враховуючи, вищевказане судом проведено розрахунок пені, згідно якого до стягнення підлягає 22 740,00 грн.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши представлені докази, суд дійшов висновку про те, що позов, з врахуванням поданої заяви про зменшення розміру позовних вимог, є обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення частково.

З відповідача підлягає до стягнення 231 148,52 грн., з яких 204 800,00 грн. основний борг, 3 608,52 грн. три проценти річних та 22 740,00 грн. пені.

Суд, розглянувши вимогу позивача про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу в сумі 50 000,00 грн., зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи 28.08.2015р. між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 (виконавець) та Приватним підприємством КЕДР-ВВ (замовник) було укладено договір №28/1 про надання правової допомоги (надалі договір від 28.08.2015р.). Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №484, видане 25.04.2006р. Вінницькою обласною кваліфікаційно-дисциплінарною адвокатурою.

Згідно п.2.1. договору від 28.08.2015р. виконавець бере на себе виконання наступної правової роботи: а) перевіряє відповідність вимогам законодавства України внутрішніх документів замовника, візує їх, надає допомогу замовнику з підготовки та правильного оформлення зазначених документів; б) бере участь у підготовці та укладенні різного роду договорів, що укладаються замовником з іншими підприємствами та громадянами, візує їх, надає допомогу з організації контролю за виконанням цих договорів, (слідкує за застосуванням передбачених законодавством України та договором санкцій по відношенню до контрагентів, що не виконують договірних зобов'язань); в) організовує та веде претензійну роботу за матеріалами, які готує замовник; г) бере участь у розгляді питань про дебіторську заборгованість, що є на балансі господарства, та вживає спільно з іншими підрозділами заходів щодо ліквідації цієї заборгованості; д) надає допомогу з організації та здійснення контролю за дотриманням замовником встановленого чинним законодавством України порядку продажу та приймання продукції та товарів за кількістю і якістю, проводить інструктаж: працівників, що відають відправленням та прийманням товарноматеріальних цінностей, про порядок оформлення цих операцій та активування у випадку нестачі, некомплектності, псування товарів та вантажів, робить висновок про законність списання матеріальних цінностей; є) представляє у встановленому порядку інтереси Замовника в суді, а також в інших органах при розгляді правових питань; ж) узагальнює та аналізує розгляд судових, інших справ та спільно з іншими підрозділами замовника - результати розгляду претензій, практику укладення та виконання договорів - надає Замовнику пропозиції з усунення виявлених недоліків; з) дає консультації, висновки, довідки з правових питань, що виникають у діяльності замовника; і) за дорученням замовника бере участь у засіданні балансової комісії та розробці пропозицій за підсумками фінансово - господарської діяльності; к) готує за дорученням замовника матеріали про розкрадання., розтрати, нестачі, випуск недоброякісної продукції та про інші правопорушення для передачі слідчим, судовим органам, а також вживає заходів до відшкодування збитків, завданих замовнику; л) організовує систематичний облік та збереження нормативних актів, що надходять до замовника та видаються ним; м) інформує замовника про зміни в законодавстві, організовує спільно з іншими підрозділами вивчення керівними працівниками та спеціалістами замовника нормативних актів, що стосується їх діяльності, регулярно здійснює особистий прийом працівників замовника та консультує їх з правових питань.

Згідно п.4.1. договору від 28.08.2015р. за надання послуг, передбачених п. 2.1 договору, замовник зобов'язаний перераховувати на розрахунковий рахунок виконавця кошти в сумі 50 000 (п'ятдесят тисяч) гривень 00 копійок.

Як вбачається з матеріалів справи 28.08.2015р. між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 (виконавець) та Приватним підприємством КЕДР-ВВ (замовник) було укладено додаткову угоду №1 до договору №28/1 про надання правової допомоги (надалі додаткова угода №1).

Згідно п.1. додаткової угоди №1 сторони домовилися внести зміни в п.2.1. договору, а саме викласти його в наступній редакції: "2.1 виконавець бере на себе виконання роботи, що пов'язана з наданням правової допомоги у справі з стягнення заборгованості та штрафних санкцій за договором поставки товару від 06 травня 2015 року № 125-33-БуТЗС, укладеного між Приватним підприємством "КЕДР-ВВ" та ОСОБА_2 акціонерним товариством "ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО", а саме: а) перевіряє відповідність вимогам законодавства України внутрішніх документів замовника, візує їх, надає допомогу замовнику з підготовки та правильного оформлення зазначених документів; б) організовує та веде претензійну роботу за матеріалами, які готує замовник; в) бере участь у розгляді питань про дебіторську заборгованість, що є на балансі господарства, та вживає спільно з іншими підрозділами заходів щодо ліквідації цієї заборгованості; г) надає допомогу з організації та здійснення контролю за дотриманням замовником встановленого чинним законодавством України порядку продажу та приймання продукції та товарів за кількістю і якістю, проводить інструктаж: працівників, що відають відправленням та прийманням товарно-матеріальних цінностей, про порядок оформлення цих операцій та активування у випадку нестачі, некомплектності, псування товарів та вантажів, робить висновок про законність списання матеріальних цінностей; д) представляє у встановленому порядку інтереси замовника в суді господарської юрисдикції, а також в інших органах при розгляді правових питань; є) узагальнює та аналізує розгляд судових, інших справ та спільно з іншими підрозділами замовника - результати розгляду претензій, практику укладення та виконання договорів надає Замовнику пропозиції з усунення виявлених недоліків; ж) дає консультації, висновки, довідки з правових питань, що виникають у діяльності замовника за зазначеним вище договором; з) інформує замовника про зміни в законодавстві, організовує спільно з іншими підрозділами вивчення керівними працівниками та спеціалістами замовника нормативних актів, що стосується їх діяльності, регулярно здійснює особистий прийом, працівників замовника та консультує їх з правових питань".

28.08.2015р. між ПП "КЕДР-ВВ" та ФОП ОСОБА_5 складено акт виконаних робіт, з якого вбачається, що роботи, які виконав виконавець по договору про надання правової допомоги №28/1 від 28.08.2015р. задовольняють вимоги замовника. Взаємних претензій немає. Опис виконаних робіт: перевірка відповідності вимогам законодавства України внутрішніх документів замовника; консультація представника замовника з юридичних питань по господарським договорам, розгляду справ у суді; організував та вів претензійну роботу за матеріалами, які готував замовник; брав участь у розгляді питань про дебіторську заборгованість, що є на балансі підприємства та вживав заходи щодо ліквідації цієї заборгованості; складання документів: позовної заяви з додатками до неї; представлення інтересів у господарському суді. Вартість виконаних робіт складає: 50 000,00 грн. Даний акт підписаний та скріплений печатками сторін договору про надання правової допомоги.

Представником позивача надано платіжне доручення №298 від 28.08.2015р., з якого вбачається, що позивачем - Приватним підприємством "КЕДР-ВВ" оплачено 50 000,00 грн. на розрахунковий рахунок ФОП ОСОБА_5, з призначенням платежу за надання правової допомоги згідно договору №28/1 від 28.08.2015р.

Згідно ст.44 ГПК України до складу судових витрат відносяться послуги адвоката.

Судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають стягненню у випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, якій такі послуги надавалися, та їх сплата підтверджується відповідними платіжними документами.

Відповідно до ч.5 ст.49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як роз"яснив Вищий господарський суд України у п.6.5. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» розподіл сум інших, крім судового збору, судових витрат здійснюється за загальними правилами частини п'ятої статті 49 ГПК, тобто при задоволенні позову вони покладаються на відповідача, при відмові в позові - на позивача, а при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За тими ж правилами здійснюється й розподіл сум цих витрат у розгляді господарським судом апеляційних і касаційних скарг.

Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Відтак, враховуючи те, що розгляд справи нетривалий, спір між сторонами не є складним, а також те, що розмір витрат на послуги адвоката не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним, дійшов висновку стягнути з відповідача 5 000,00 грн. за послуги надані адвокатом.

Відповідно до ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За умовами ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Сплата судового збору підтверджується платіжним дорученням №297 від 28.08.2015р. на суму 9 830,66 грн.

Позивач подав заяву про зменшення розміру позовних вимог відповідно до якої заборгованість складає 243 712,68 грн.

Частиною другою ст.4 Закону України Про судовий збір встановлено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Згідно п.1 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог.

Відтак позивачу, на підставі п.1 ч.1 ст.7 Закону України Про судовий збір, слід повернути 4 956,40 грн. судового збору, у звязку із зменшенням суми позовних вимог.

Згідно ст.49 ГПК України судовий збір слід покласти на обидві сторони пропорційно до задоволеної суми позову.

Керуючись ст.ст. 11, 525, 526, 530, 549, 610-612, 625, 627-629, 712 ЦК України, ст.ст. 174, 193, 231-232 ГК України, ст.ст. 43, 22, 33, 34, 43, 49, 82-85, 115, 116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов, з врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, задоволити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_2 акціонерного товариства ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО (79026, Львівська область, м.Львів, Сихівський район, вул.Козельницька, буд.15; код ЄДРПОУ 23269555) на користь Приватного підприємства КЕДР-ВВ (21100, Вінницька область, м.Вінниця, Замостянський район, вул.І.Савченко, буд.26; код ЄДРПОУ 37357697) 204 800,00 грн. основного боргу, 3 608,52 грн. три проценти річних, 22 740,00 грн. пені, 5 000,00 грн. витрат на послуги адвоката та 4 622,97 грн. судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. У задоволенні витрат на оплату адвоката в сумі 45 000,00 відмовити.

5. Наказ видати згідно вимог ст.116 ГПК України, після набрання рішенням суду законної сили.

6. Ухвалою суду повернути Приватному підприємству КЕДР-ВВ (21100, Вінницька область, м.Вінниця, Замостянський район, вул.І.Савченко, буд.26; код ЄДРПОУ 37357697) з Державного бюджету України судовий збір в сумі 4 956,40 грн. у звязку із поданням заяви про зменшенням суми позовних вимог.

7. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Згідно ст.87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Повний текст рішення

виготовлено 23.11.2015р.

Суддя Сухович Ю.О.