Рішення № 53733885, 17.11.2015, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.11.2015р. Справа№ 914/3052/15

Суддя О.Запотічняк при секретарі М.Зубрицькій розглянула справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства Львівобленерго, м.Львів,

до відповідача: Роздільського державного гірничо-хімічного підприємства Сірка, м.Новий Розділ, Львівська область

про: стягнення 184 491,75 грн.

За участю представників:

Від позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2 - преставник;

Від відповідача: ОСОБА_3 - представник;

Суть спору: Публічне акціонерне товариство Львівобленерго звернулося в Господарський суд Львівської області з позовом до Державного підприємства Новороздільське державне гірничо-хімічне підприємство Сірка про: стягнення 184 491,75 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що він на виконання умов договору від 12.03.2008р. №90209 про постачання електричної енергії надавав відповідачу електричну енергію для забезпечення потреб його електроустановок, а відповідач зобовязався оплачувати її вартість. Однак відповідач не здійснив повної оплати за поставлену активну електричну енергію за період з березня 2014р. по червень 2015р., внаслідок чого в нього виникла заборгованість в сумі 10 676,15 грн.

За неналежне виконання договірних зобовязань в частині оплати спожитої активної електричної енергії, відповідачу нараховано 46 507,80 грн. пені, 7125,07 грн. 3% річних, 110 667,85 грн. інфляційних втрат.

Окрім того, відповідачем всупереч умов договору було перевищено договірні величини споживання електричної енергії за розрахунковий період січень-лютий 2015р. Сума за перевищення договірної величини споживання електричної енергії складає 9 514,88 грн.

Обставини справи: Розглянувши подані матеріали суд визнав їх достатніми для прийняття заяви до розгляду і ухвалою від 03.09.2015 року порушив провадження у справі та призначив судове засідання на 22.09.2015року.

16.09.2015р. на адресу суду надійшов лист Державного підприємства Новороздільське державне гірничо-хімічне підприємство Сірка про те, що між ПАТ „Львівобленерго" і ДП „Новороздільське державне гірничо-хімічне підприємство „Сірка" діє договір на постачання електричної енергії № 90526 від 22.01.2008р., і станом на 01.09. 2015р. сальдо розрахунків за договором становить 41 238,29 грн. в користь ДП „Новороздільське державне гірничо-хімічне підприємство „Сірка".

18.09.2015р. через канцелярію суду надійшла заява позивача про заміну неналежного відповідача- Державного підприємства Новороздільське державне гірничо-хімічне підприємство Сірка на належного- Роздільське державне гірничо-хімічне підприємство Сірка.

В судове засідання 22.09.2015р. зявився представник позивача, заяву про заміну відповідача підтримав в повному обсязі. Пояснив, що згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, за адресою Львівська область, м. Новий Розділ вул.Гірнича, 2, індекс 81652 зареєстровано дві юридичні особи: ОСОБА_4 підприємство Новороздільське державне гірничо-хімічне підприємство Сірка код ЄДРПОУ - 32940082 та Роздільське державне гірничо-хімічне підприємство Сірка, код ЄДРПОУ - 05792891.

Під час підготовки позовної заяви було допущено помилку, яка полягає в тому, що невірно вказано найменування відповідача та його код ЄДРПОУ, а саме вказано ОСОБА_4 підприємство Новороздільське державне гірничо-хімічне підприємство Сірка, код ЄДРПОУ - 32940082, а має бути Роздільське державне гірничо-хімічне підприємство Сірка, код ЄДРПОУ - 05792891.

Оскільки долучені до позовної заяви матеріали (договір, рахунки за електроенергію, акти, листи та повідомлення) стосуються господарських відносин які виникли між ПАТ Львівобленерго та Роздільським державним гірничо-хімічним підприємством Сірка, код ЄДРПОУ -05792891, представник вважає, що предмет та підстава позову залишаються незмінними.

Просив суд замінити неналежного відповідача ОСОБА_4 підприємство Новороздільське державне гірничо-хімічне підприємство Сірка на належного Роздільське державне гірничо-хімічне підприємство Сірка.

Також представник позивача надав суду докази направлення позовної заяви та доданих до неї документів Роздільському державному гірничо-хімічному підприємству Сірка.

Враховуючи, що предметом спору є заборгованість яка виникла за договором про постачання електричної енергії №90209 від 12.03.2008р. укладеним між ПАТ Львівобленерго та Роздільським державним гірничо-хімічним підприємством Сірка, а ОСОБА_4 підприємство Новороздільське державне гірничо-хімічне підприємство Сірка не є стороною даного договору та не має жодних прав і обовязків за цим договором, та беручи до уваги, що долучені до позовної заяви матеріали (договір, рахунки за електроенергію, акти, листи та повідомлення) стосуються господарських відносин які виникли між ПАТ Львівобленерго та Роздільським державним гірничо-хімічним підприємством Сірка, суд задоволив заяву позивача про заміну відповідача та ухвалою від 22.09.2015р. замінив неналежного відповідача ОСОБА_4 підприємство Новороздільське державне гірничо-хімічне підприємство Сірка (код ЄДЛРПОУ 32940082) на належного відповідача - Роздільське державне гірничо-хімічне підприємство Сірка (код ЄДРПОУ 05792891).

Розгляд справи було відкладено на 13.10.2015р.

07.10.2015р. позивач подав через канцелярію суду письмове підтвердження того, що у провадженні господарських судів України, або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, нема справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та нема рішення цих органів з такого спору. Також позивач подав докази направлення відповідачу рахунків на оплату електричної енергії.

В судове засідання 13.10.2015р. зявився представник позивача. Відповідач в судове засідання не зявився, подав клопотання про відкладення розгляду справи у звязку з неможливістю забезпечити участь уповноваженого представника.

Враховуючи неявку представника відповідача в судове засідання та клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, з метою повного, всебічного та обєктивного розгляду справи, суд відклав розгляд справи на 28.10.2015р.

В судове засідання 28.10.2015р. зявилися представники сторін, надали пояснення по суті спору.

Представник позивача пояснив, що 12.03.2008р. між ВАТ Львівобленерго та Роздільським державним гірничо-хімічним підприємством Сірка було укладено договір про постачання електричної енергії №90209. На виконання умов договору позивач надавав відповідачу електричну енергію для забезпечення потреб його електроустановок, а відповідач зобовязався оплачувати її вартість. Однак відповідач не здійснив повної оплати за поставлену активну електричну енергію за період з березня 2014р. по червень 2015р., внаслідок чого в нього виникла заборгованість в сумі 10 676,15 грн.

За неналежне виконання договірних зобовязань відповідачу нараховано 46 507,80 грн. пені, 7125,07 грн. 3% річних, 110 667,85 грн. інфляційних втрат

Окрім того, відповідачем всупереч умов договору було перевищено договірні величини споживання електричної енергії за розрахунковий період січень-лютий 2015р. Сума за перевищення складає 9 514,88 грн.

Представник відповідача позовні вимоги заперечив в повному обсязі, просив суд в їх задоволенні відмовити.

Звернув увагу суду на те, що заборгованість відповідача яка виникла в період з березня 2014р. по червень 2015р. погашена відповідачем в повному обсязі. Розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат здійснений позивачем на заборгованість з врахуванням боргу в сумі 197 900,80 грн., про стягнення якої господарським судом прийнято рішення від 12.06.2014р. у справі №914/1614/14, що суперечить чинному законодавству.

Просив суд застосувати до вимог позивача про стягнення пені річний строк позовної давності.

Щодо перевищення відповідачем договірних величин споживання електричної енергії, представник зазначив, що відповідач неодноразово звертався до позивача з листами щодо збільшення лімітів споживання електроенергії, однак дані звернення позивачем задоволені не були, що й призвело до одностороннього нарахування двократної вартості різниці фактично спожитої та договірної величини електроенергії.

Для надання сторонам можливості подати додаткові докази по справі, в судовому засіданні було оголошено перерву до 17.11.2015р.

В судове засідання 17.11.2015р. зявилися представники сторін. Представник відповідача надав суду контррозрахунок основного боргу, пені та 3% річних. Також представник відповідача подав клопотання про зменшення розміру нарахованої пені на 95% у звязку із складним фінансовим становищем відповідача.

Представник позивача надав додаткові пояснення в яких зазначив, що станом на 01.04.2014р. за відповідачем числилась заборгованість по спірному договору в сумі 197900,80 грн. Дана сума боргу була предметом спору по справі №914/1614/14. Рішенням Господарського суду Львівської області від 12.06.2014р. по справі №914/1614/14 було стягнено з Роздільського державного гірничо-хімічного підприємства Сірка на користь Публічного акціонерного товариства Львівобленерго 197900,80 грн. боргу за спожиту активну електроенергію згідно договору від 12.03.2008р. № 90209 який виник в період із жовтня 2013р. по березень 2014р.

Щодо тверджень представника відповідача про повне погашення боргу який виник в період з квітня 2014р. по червень 2015, представник позивача пояснив, що всі платежі здійснені відповідачем за спірний період були враховані при підготовці даного позову.

Однак звернув увагу, що частина платежів була зарахована в рахунок погашення заборгованості в сумі 197900,80 грн., яка стягнена Рішенням Господарського суду Львівської області від 12.06.2014р. по справі №914/1614/14. Зокрема кошти з призначенням платежу «згідно графіку реструктуризації» зараховувались в рахунок погашення боргу по рішенню суду від 12.06.2014р., а кошти сплачені після червня 2015 року із призначенням платежу «плановий платіж» зараховувались в якості оплати спожитої електроенергії у відповідні місяці. Решта проплат здійснених відповідачем були зараховані в якості погашення боргу який виник за період з квітня 2014р. по червень 2015 р, що відображено в розрахунку заборгованості долученому до матеріалів справи. Проти зменшення розміру пені представник позивача заперечив.

Судом оглянуто матеріали справи №914/1614/14.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

Відповідно до ч.1 ст. 26 Закону України «Про електроенергетику», споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Положеннями ч.ч.1,2 ст.275 ГК України встановлено, що за договором енерго-постачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Окремим видом договору енергопостачання є договір про постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору про постачання електричної енергії встановлюються законами України "Про засади функціонування ринку електричної енергії України" та "Про електроенергетику".

12.03.2008р. між Відкритим акціонерним товариством «Львівобленерго» (яке згідно п. 1.1. Статуту перейменовано на Публічне акціонерне товариство «Львівобленерго») (надалі - Позивач, Постачальник) та Роздільським державним гірничо-хімічним підприємством «Сірка» (надалі - Відповідач, Споживач) укладено Договір про постачання електричної енергії №90209 (надалі - Договір), відповідно до Розділу 1 якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю, зазначеною в додатку№9 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії», а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Як вбачається з матеріалів справи, свої зобов'язання за Договором позивач виконував належним чином поставляв відповідачу електроенергію, що відповідачем не заперечується.

Зокрема за період із квітня 2014р. по червень 2015р. позивач поставив відповідачу електроенергію на загальну суму 58941,02 грн., що підтверджується Актами про використану електричну енергію. ОСОБА_5 підписані повноважними представника сторін Договору та скріплені їх печатками.

Приписами ч.ч. 6,7 ст. 276 ГК України визначено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Згідно п.п. 6.1., 6.11. Постанови Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України №28 від 31.07.1996р. «Про затвердження Правил користування електричною енергією» розрахунки споживача за використану електричну енергію здійснюються за розрахунковий період відповідно до умов договору. Остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії, рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії визначеного за показами розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміни, передбачені договором, та/або розрахунковим шляхом у випадках, передбачених цими Правилами.

Згідно п.п. 1-3 Додатку №2 «Порядок розрахунків» до Договору, розрахунок споживача з постачальником електричної енергії за регульованим тарифом здійснюється за чинними тарифами, які встановлюються відповідно до положень нормативно-правових документів НКРЕ, згідно з договором про постачання електричної енергії. Розрахунковим періодом вважається період з 01 числа поточного місяця до 31 (останній день місяця) числа поточного місяця (включно) та прирівнюється до календарного. Величина коштів, яку має оплатити споживач за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію, визначається постачальником електричної енергії як добуток обсягу електричної енергії, спожитої (переданої) між датами зняття показів засобів обліку, на тариф, який діяв на кінець розрахункового періоду.

Положеннями п. 7 Договору передбачено, що рахунки на оплату платежів, передбачених даним договором, виписуються постачальником електричної енергії та надаються споживачу. Тривалість періоду для оплати отриманих рахунків має не перевищувати 5 операційних днів з дня отримання рахунку. Дата оплати рахунка (здійснення розрахунку) визначається датою, на яку були зараховані кошти на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії за регульованим тарифом.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На виконання умов Договору, позивачем виставлялися відповідачу відповідні рахунки, із зазначенням строку оплати такого рахунку. Зокрема, як вбачається з долучених до позовної заяви рахунків за період з квітня 2014р. по червень 2015р. включно, рахунок за квітень 2014р. мав був оплачений споживачем до 12.05.14р., за травень 2014р. до 11.06.2014р., за червень 2014р. до 10.07.2014р., за липень 2014р. до 13.08.2014р., за серпень 2014р. до 10.09.2014р., за вересень 2014р. до 13.10.2014р., за жовтень 2014р. до 13.11.2014р., за листопад 2014р. до 10.12.2014р., за грудень 2014р. до 19.01.2015р., за січень 2015р. до 13.02.2015р., за лютий 2015р. до 13.03.2015р.,за березень 2015р. до 14.04.2015р., за квітень 2015р. до 18.05.2015р., за травень 2015р. до 12.06.2015р., за червень 2015р. до 10.07.2015р.

Факт направлення рахунків відповідачу підтверджується копіями поштових повідомлень про вручення (а.с. 84-97).

Однак відповідач в порушення умов договору не здійснив повної оплати вартості спожитої активної електричної енергії. Як вбачається з матеріалів справи, в період з квітня 2014ро по червень 2015р відповідачем було сплачено кошти в сумі 48264,87 грн.

Таким чином, станом на 01.07.2015р. за відповідачем числилась заборгованість в сумі 10676,15 грн.

Твердження відповідача про те, що заборгованість погашена в повному обсязі не беруться судом до уваги з огляду на наступне.

Як доказ погашення боргу відповідачем долучено до справи копії банківських виписок та платіжних доручень. Звіривши їх із розрахунком заборгованості наданим позивачем суд встановив, що більшість проплат здійснених відповідачем врахована позивачем при підготовці даного позову.

Щодо неврахування в розрахунку решти проплат, представник позивача надав пояснення в яких зазначив, що станом на 01.04.2014р. за відповідачем числилась заборгованість по спірному договорі в сумі 197900,80 грн., яка була предметом спору по справі №914/1614/14.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 12.06.2014р. по справі №914/1614/14 було стягнено з Роздільського державного гірничо-хімічного підприємства Сірка на користь Публічного акціонерного товариства Львівобленерго 197900,80 грн. боргу за спожиту активну електроенергію згідно договору від 12.03.2008р. № 90209 який виник в період із жовтня 2013р. по березень 2014р.

Здійснені відповідачем платежі із призначенням платежу «згідно графіку реструктуризації» зараховувались в рахунок погашення боргу по рішенню суду від 12.06.2014р., а кошти сплачені після червня 2015 року із призначенням платежу «плановий платіж» зараховувались в якості оплати спожитої електроенергії у відповідні місяці.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно із ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно із положеннями ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до пп. 8 п. 8.1. Постанови Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України №28 від 31.07.1996р. «Про затвердження Правил користування електричною енергією» постачальник електричної енергії за регульованим тарифом має право на стягнення пені та застосування інших санкцій за несвоєчасну оплату спожитої електричної енергії.

В пункті 8 Додатку №2 «Порядок розрахунків» до Договору сторони погодили, що у разі несвоєчасної оплати платежів обумовлених даним Договором, постачальник електричної енергії проводить споживачу нарахування пені, суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних від простроченої суми.

Відповідно до п. 4.2.1 договору, за внесення платежів передбачених цим договором, з порушенням термінів визначених відповідним додатком, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України: боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За неналежне виконання договірних зобовязань в частині оплати спожитої активної електричної енергії, відповідачу нараховано 46 507,80 грн. пені, 7125,07 грн. 3% річних та 110 667,85 грн. інфляційних втрат

Судом проведено перевірку правильності нарахування 3% річних та інфляційних втрат та встановлено, що розрахунок 3% річних здійснено позивачем невірно.

Як вбачається із долученого до справи розрахунку, за період з 11.04.2014р. по 30.04.2014р. на заборгованість в сумі 197 900,80грн. позивачем нараховано 3 % річних в сумі 325,32 грн.

В той же час, суд оглянувши матеріали справи №914/1614/14 встановив, що рішенням Господарського суду Львівської області від 12.06.2014р. по справі №914/1614/14 з Роздільського ДГХП «Сірка» на користь ПАТ «Львівобленерго» було стягнено 3% річних в сумі 1364,92 грн., в тому числі за квітень 2014 року розрахованих на суму боргу 197 900,80 грн.

З огляду на викладене суд вважає, що нарахування позивачем 3% річних в сумі 325,32 грн. за період з 11.04.2014р. по 30.04.2014р. на заборгованість в сумі 197 900,80грн. є безпідставним

Окрім того, позивачем було невірно проведено розрахунок 3% річних за період з 01.06.2014р. по 30.06.2014р.

Провівши перерахунок суд встановив, що до стягнення підлягають 3% річних в сумі 6716,59 грн. та інфляційні втрати в сумі 110 667,85 грн.

Щодо стягнення з відповідача 46 507,80грн. пені суд зазначає наступне. Відповідачем подано заяву про зменшення її розміру у відповідності до ст. 83 ГПК України на 95%.

Відповідно до ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до п.3 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Як передбачено п. 3.17.4 Постанови Пленуму ВГСУ №18 від 17.12.2013р., вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Крім того, ця процесуальна норма може застосовуватись виключно у взаємозв'язку (сукупності) з нормою права матеріального, яка передбачає можливість зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), а саме частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України і статтею 233 Господарського кодексу України.

У резолютивній частині судового рішення зазначається про часткове задоволення позову і розмір суми неустойки, що підлягає стягненню. Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

Згідно довідки наданої відповідачем, Роздільське державне гірничо-хімічне підприємство Сірка виконує роботи по природоохоронних заходах, які фінансуються з коштів обласного бюджету.

Враховуючи економічну ситуацію, яка склалася в державі, з огляду на те, що відповідач є державним підприємством, та враховуючи подане відповідачем клопотання, суд вирішив зменшити розмір пені на 90% грн.

Таким чином, сума пені, яка підлягає до стягнення з відповідача становить 4650,78 грн.

Окрім того відповідачем було порушено договірні умови щодо величин споживання електричної енергії та потужності.

Так, відповідно до додатку №1 до договору «Обсяги споживання електричної енергії», на січень 2015 року відповідачу було встановлено договірну величину споживання електричної енергії в обсязі 2000 кВт/год. В той же час за розрахунковий період січень 2015 року відповідачем спожито 7024 кВт/год, тобто перевищено договірну величину споживання електроенергії на 5024 кВт/год.

На лютий 2015 року відповідачу було встановлено договірну величину споживання електричної енергії в обсязі 2000 кВт/год. В той же час відповідачем було спожито 5028 кВт/год, тобто перевищено договірну величину споживання електроенергії на 3028 кВт/год.

Відповідно до абз.6 ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» Споживачі (крім населення та навчальних закладів) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

Відповідно до п. 4.2.2 договору встановлено, що за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених вимогами розділу 5 договору, споживач сплачує постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величин. При цьому плата за перевищення договірної величини потужності стягується із споживачів з приєднаною потужністю 150кВт/год і більше та середньомісячним споживанням 50 000кВт /год і більше.

У звязку із споживанням електричної енергії понад договірну величину в період січень-лютий 2015р., позивач скерував відповідачу листа від 05.02.2015р. №137-380/2 та від 05.03.2015р. №137-710/2 про факт такого перевищення, а також рахунки на оплату вартості спожитої електричної енергії понад договірні величини (а.с. 41-42,46-50).

Сума за перевищення договірної величини споживання електричної енергії за розрахунковий період січень-лютий 2015р. становить 9 514,88 грн.

Однак дані рахунки відповідачем оплачені не були.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладені обставини, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково в сумі 142 226,25грн. з яких: 10676,15 грн. основний борг, 6716,59 грн. 3% річних, 110667,85 грн. інфляційні нарахування, 4650,78 грн. пеня та 9 514,88 грн. - за перевищення договірної величини споживання електричної енергії

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або

скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» в редакції від 01.09.2015р., за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру, судовий збір сплачується в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати.

Як вбачається з відмітки канцелярії суду на позовній заяві, вона подана до суду 01.09.2015р. При поданні позовної заяви до суду позивачем сплачено судовий збір в сумі 3689,84 грн., що становить 2% від ціни позову 184 491,75 грн.

Однак згідно вимог чинного на момент подання позову до суду законодавства, позивач повинен був сплати судовий збір в сумі 2 767,38 грн., що становить 1,5% від ціни позову.

Отже позивачем було зайво сплачено судовий збір в сумі 922,46 грн.

Відповідно до положень ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Позивачу слід повернути зайво сплачений ним судовий збір в сумі 922,46 грн.

Витрати позивача по сплаті судового збору у відповідності до ст. 49 ГПК України суд покладає на винну сторону відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі в сумі 2761,25 грн.

Керуючись ст.ст.28, 33, 43, 44, 48, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позовні вимоги задоволити частково.

2.Стягнути з Роздільського державного гірничо-хімічного підприємства Сірка(81652, Львівська область, м.Новий Розділ, вул. Гірнича,2, Ідентифікаційний код 05792891) на користь Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго» (79026, м. Львів, вул. Козельницька, 3, Ідентифікаційний номер: 00131587) 10676,15 грн.- основного боргу, 6716,59 грн. - 3% річних, 110667,85 грн.- інфляційних нарахувань, 4650,78 грн. пені, 9 514,88 грн. - за перевищення договірної величини споживання електричної енергії та 2761,25 грн. судового збору.

3.В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4.Видати ухвалу на повернення Публічному акціонерному товариству «Львівобленерго» (79026, м. Львів, вул. Козельницька, 3, Ідентифікаційний номер: 00131587)з державного бюджету України судового збору.

5. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

6. Рішення суду може бути оскаржено згідно ст.ст. 91-95 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 23.11.2015р.

Суддя Запотічняк О.Д.