Рішення № 53733586, 15.10.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.10.2015Справа №910/18981/15

За позовом Компанії «Лендмакс Трейдінг ЛТД»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Декорт»,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Публічного акціонерного товариства «Київський річковий порт»

про стягнення 11 211 334,40 грн.

Суддя А.М. Селівон

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

від позивача: Глухенький О.А. - представник, довіреність №1562 від 28.09.15 р.;

від відповідача: Євсєєв М.В. - представник, довіреність без номеру від 12.01.15 р.;

від третьої особи: Руденко В.В. - представник, довіреність №2306/15-1Д від 23.06.15 р.;

В судовому засіданні на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Компанія «Лендмакс Трейдінг ЛТД» звернулась до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Декорт» про стягнення 11 211 334,40 грн. заборгованості, а також судових витрат по сплаті судового збору в розмірі 73 080,00 грн..

В обґрунтування позовних вимог в позовній заяві позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором №2602-1/15 від 26.02.15 р. відступлення права вимоги, відповідно до умов якого первісний кредитор (позивач) відступає новому кредиторові (відповідач) права вимоги, в межах яких новий кредитор стає кредитором за договором уступки права вимоги боргу від 09.06.14 р. до договору поруки від 17.12.13 р., укладеним між первісним кредитором, компанією «Б.А.А.С. Ферніче Енд Еквіпмент Лімітед» та Публічним акціонерним товариством «Київський річковий порт», а новий кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю «Декорт» у свою чергу сплачує первісному кредитору - Компанії «Лендмакс Трейдінг ЛТД» грошові кошти в сумі 346 292,00 доларів США, що в перерахунку у національну валюту України за курсом НБУ на день укладання договору та з урахуванням нарахованих відсотків за користування грошовими коштами становить 11 211 334,40 грн.. У зв'язку із невиконанням відповідачем умов договору №2602-1/15 від 26.02.15 р. відступлення права вимоги в частині сплати грошових коштів у строки, визначені пунктом 7.1. договору відступлення права вимоги №2602-1/15 від 26.02.15 р., позивач звернувся до суду за захистом своїх майнових прав.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.07.15 р. позовну заяву Компанії «Лендмакс Трейдінг ЛТД» прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №910/18981/15 та призначено справу до розгляду на 15.09.15 р.

В судове засідання 15.09.15 р. з'явився уповноважений представник відповідача.

Уповноважений представник позивача у судове засідання 15.09.15 р. не з'явився.

Відомості про вручення копії ухвали суду від 27.07.15 р., яка направлялась позивачу на адресу, зазначену в позовній заяві , а саме: Салмат хауз ,провулук Ла Поудрієре, Вікторія Має, Республіка Сейшельські Острови, станом на час проведення судового засідання 15.09.15 р. відсутні.

Судом здійснено запит з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» щодо пересилання вказаного поштового відправлення, згідно якого станом на 15.09.15 р. поштове відправлення № RF010911681UA відправлене з установи обміну за межі України та адресату не вручене.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.09.15 р. розгляд справи відкладено на 08.10.15 р. Також, зазначеною ухвалою господарський суд за власною ініціативою залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство «Київський річковий порт».

08.10.15 р. оголошено перерву в судовому засіданні до 15.10.15 р.

В судові засідання 08.10.15 р. та 15.10.15 р. з'явились повноважні представники позивача, відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предсте спору на стороні відповідача.

До початку судового засідання 15.09.15 р. до господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання б/н б/д про долучення документів до матеріалів справи, в якому останній просив долучити до матеріалів справи витребувані ухвалою суду від 27.07.15 р. документи. Клопотання судом задоволено, документи долучено до матеріалів справи.

Крім того, до початку судового засідання 15.09.15 р. представником позивача подано через відділ діловодства господарського суду міста Києва клопотання б/н б/д про розгляд справи за відсутності представника позивача. Клопотання судом залучено до матеріалів справи.

Також до початку судового засідання 15.09.15 р. до господарського суду міста Києва надійшов письмовий відзив б/н б/д Товариства з обмеженою відповідальністю «Декорт» на позовну заяву, в якому останній підтвердив наявну заборгованість перед позивачем та не заперечував проти задоволення позову. Відзив на позов разом з доданими до нього документами судом долучено до матеріалів справи.

До початку судового засідання 15.09.15 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові письмові пояснення без номеру та дати по суті заявлених позовних вимог, які судом долучено до матеріалів справи.

Також, до початку судового засідання 15.09.15 р. третьою особою подано через відділ діловодства господарського суду міста Києва подані письмові пояснення без номеру та дати по справі №910/18981/15, в яких ПАТ «Київський річковий порт» додатково зазначив, що оскільки у відповідності до умов договору №2602-1/15 від 26.02.15 р. відступлення права вимоги Публічним акціонерним товариством «Київський річковий порт» 26.02.15 р. було виконано перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Декорт» грошове зобов'язання в розмірі 11 211 334,40 грн., відповідно позовні вимоги Компанії «Лендмакс Трейдінг ЛТД» є обґрунтованими та підлягають задоволенню відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «Декорт», який є належним відповідачем в даній справі. Письмові пояснення долучено судом до матеріалів справи.

В судовому засіданні 08.10.15 р. представником позивача подано суду клопотання від 08.10.15 р., в якому просив суд долучити до матеріалів справи документи згідно переліку. Клопотання судом задоволено, документи долучено до матеріалів справи.

Також, в судовому засіданні 08.10.15 р. представником Публічного акціонерного товариства «Київський річковий порт» (третя особа) подано суду клопотання від 08.10.15 р., в якому останній просив суд долучити до матеріалів справи документи згідно переліку. Клопотання судом задоволено, документи долучено до матеріалів справи.

Представником позивача до початку судового засідання 15.10.15 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва подані письмові пояснення б/н від 13.10.15 р., в яких представник позивача підтримав позовні вимоги та зазначив, що за рахунок договору відступлення права вимоги № 2602-1/15 від 26.02.15 р. ТОВ «Декорт» було погашено заборгованість перед ПАТ «Київський річковий порт», що підтверджується договором про зарахування зустрічних вимог від 26.02.15 р. та заявою про зарахування зустрічних однорідних вимог № 04/02 від 26.02.15 р.. Пояснення долучені судом до матеріалів справи.

Окрім того, до початку судового засідання 15.10.15 р. третьою особою через канцелярію суду подані письмові пояснення б/н б/н, в яких ПАТ «Київський річковий порт» погоджується з позовними вимогами в повному обсязі, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, посилаючись при цьому, зокрема, на те, що з моменту набрання чинності Договору про зарахування зустрічних однорідних вимог від 26.02.15 р. зобов'язання ПАТ «Київський річковий порт» перед ТОВ «Декорт» за Договором про відступлення права вимоги № 2602-1/15 від 26.02.15 р. припинилися на суму 11 211 334,40 грн.,тобто в повному обсязі. Пояснення долучені судом до матеріалів справи.

Інших доказів на підтвердження своїх вимог та заперечень, окрім наявних в матеріалах справи, на час проведення судового засідання 15.10.15 р. сторонами суду не надано.

Враховуючи відсутність на час проведення судових засідань клопотання щодо здійснення фіксації судових засідань по розгляду даної справи технічними засобами, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось. Судовий процес відображено у протоколах судових засідань.

Перед початком розгляду справи представників позивача, відповідача та третьої особи було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно до ст. ст. 20, 22, 29, 60, 74 та ч. 5 ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Представники позивача, відповідача та третьої особи в судових засіданнях повідомили суд, що права та обов'язки сторонам зрозумілі.

Відводу судді представниками сторін не заявлено.

В судовому засіданні 15.10.15 р. представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, та просив суд позов задовольнити.

В судовому засіданні 15.10.15 р. представники відповідача та третьої особи не заперечували проти позовних вимог з підстав, викладених у позовній заяві та письмових поясненнях.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши в судових засіданнях пояснення представників позивача, відповідача та третьої особи, з'ясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору, перевіривши надані сторонами докази та оглянувши в судових засіданнях їх оригінали, суд

В С Т А Н О В И В:

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 4 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

27 грудня 2012 року між Публічним акціонерним товариством «Д-М Банк» (кредитор за договором) та Публічним акціонерним товариством «Київський річковий порт» (позичальник за договором, третя особа у справі) укладено генеральну угоду про здійснення кредитування № КЮ-086 (далі - Кредитний договір) в редакції додаткової угоди №КЮ-086/1 до нього, відповідно до умов якого кредитор зобов'язується надати позичальнику кредит в формі не відновлювальної кредитної лінії з лімітом 3 000 000,00 грн. (надалі за текстом - кредит), а позичальник зобов'язується отримати кредит, використати його за цільовим призначенням, повернути кредитору суму кредиту, сплатити проценти за користування кредитом та комісії, а також виконати інші обов'язки, визначені цим договором. Надання кредиту може здійснюватися окремими частинами (транші), зі сплатою 25 процентів річних та комісій, в розмірі та в порядку, визначеному тарифами на послуги по наданню кредиту, які містяться у відповідних додатках до генеральної угоди (тарифи), та кінцевим терміном повернення заборгованості за кредитом до 31.12.13 р., на умовах визначених генеральною угодою та цією додатковою угодою.

Судом встановлено, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором кредиту, який підпадає під правове регулювання норм § 1 і 2 глави 71 Цивільного кодексу України та глави 35 Господарського кодексу України.

Згідно вимог ст. 345 Господарського кодексу України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачається мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі і погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

У відповідності до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст. 1052 Цивільного кодексу України у разі невиконання позичальником обов'язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов'язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором.

Суд зазначає, що за приписами ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Виконання зобов'язання забезпечується, якщо це встановлено договором (ст. 548 ЦК України).

Згідно ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду (ст. 574 ЦК України).

Так, з метою забезпечення виконання позичальником зобов'язання, що витікає із Кредитного договору, 27 грудня 2012 року між Публічним акціонерним товариством «Д-М Банк» (іпортекодержатель за договором) та Публічним акціонерним товариством «Київський річковий порт» (іпотекодавець за договором, третя особа у справі) укладено Договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Некриловим К.Ю. та зареєстрований в реєстрі за №13827, за яким іпотекодавець передає в іпотеку, а іпотекодержатель приймає в іпотеку предмет іпотеки - нерухоме майно.

Як встановлено судом, укладений між позивачем та відповідачем правочин за своїм змістом та правовою природою є договором іпотеки, який підпадає під правове регулювання § 6 Глави 49 Цивільного кодексу України та Закону України "Про іпотеку".

Згідно ст. 575 Цивільного кодексу України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи. Якщо предметом застави є нерухоме майно, договір застави підлягає нотаріальному посвідченню (ст. 577 ЦК України).

Статтею 1 Закону України "Про іпотеку" визначено, що іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно зі статтею 3 Закону України "Про іпотеку" іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом. У разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.

У відповідності до ст. 589 Цивільного кодексу України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст. 3 Закону України «Про іпотеку» іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Крім того, 17 грудня 2013 року між Публічним акціонерним товариством «Вернум Банк» (кредитор за договором), який є правонаступником Публічного акціонерного товариства «Діапазон-Максимум Банк» (Публічного акціонерного товариства «Д-М Банк»), Компанією «Б.А.А.С. Феніче Енд Еквіпмент Лімітед» (поручитель за договором) та Публічним акціонерним товариством «Київський річковий порт» (боржник за договором) укладено договір поруки №14983 (далі - Договір поруки), відповідно до умов якого поручитель поручається перед кредитором як поручитель і солідарний боржник за належне виконання і сплату боржником своїх зобов'язань відповідно до Кредитного договору.

За умовами Договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання боржником своїх зобов'язань у повному обсязі, що включає сплату основної суми боргу та будь-яких інших сум будь-якого характеру. Які мають бути сплачені боржником відповідно до Кредитного договору, в тому числі прострочену заборгованість та штрафні санкції за порушення зобов'язань за Кредитним договором станом на день підписання цього Договору поруки (вся зазначена заборгованість та зобов'язання боржника відповідно до Кредитного договору надалі - зобов'язання боржника). Сторони дійшли згоди, що зобов'язання боржника на дату підписання цього Договору поруки складають 346 292,00 грн. доларів США (п. 1.2. Договору поруки). У разі невиконання чи неналежного виконання боржником зобов'язань боржника, які забезпечені порукою, поручитель та боржник спільно відповідають перед кредитором як солідарні боржники (п. 1.3. Договору поруки). Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник (п. 1.4. Договору поруки).

Судом встановлено, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поруки, який підпадає під правове регулювання норм § 3 глави 49 Цивільного кодексу України.

Порукою забезпечується виконання позичальником свого зобов'язання за кредитним договором (ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України).

Порука за своєю правовою природою є видом забезпечення виконання зобов'язання (ч. 1 ст. 546 та ч. 2 ст. 553 Цивільного кодексу України).

Так, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі (ст. 553 Цивільного кодексу України).

Підставою для поруки є договір, що встановлює зобов'язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов'язання боржника та кредитором боржника.

Таким чином, обсяг зобов'язань поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника забезпечення виконання яких здійснює поручитель.

Відповідно до п. 1.13. Договору поруки розрахунки між кредитором та поручителем за цим Договором поруки здійснюються у доларах США за платіжними реквізитами сторін, передбачених в цьому Договорі поруки, з наступною конвертацією у валюту зобов'язання боржника за Кредитним договором.

До поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, у тому числі й ті, що забезпечували його виконання (ст. 556 Цивільного кодексу України).

При цьому, згідно умов п. 1.6. Договору поруки, які кореспондуються з положеннями ст. 556 Цивільного кодексу України, до поручителя, який виконав зобов'язання боржника, забезпечені порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні в тому обсязі, в якому поручитель задовольнив вимогу кредитора.

Пунктом 1.7. Договору поруки (в редакції додаткової угоди №1 від 17.12.13 р. до Договору поруки) після виконання поручителем зобов'язань боржника, забезпечених порукою, кредитор повинен вручити поручителю документи, які підтверджують вимогу до боржника, а також передати йому права, які забезпечують цю вимогу, в тому числі права іпотекодержателя за Договором іпотеки, посвідченим 27.12.12 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Некриловим К.Ю. та зареєстрованим в реєстрі за №13827, відповідно до умов якого боржником передано в іпотеку кредитору нерухоме майно.

Суд зазначає, що відповідно до п.3 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язані може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем).

Виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу за правилами ч.1 ст.528 Цивільного кодексу України, якщо з умов цього договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або по суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто. У цьому разі кредитор зобов'язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою.

Матеріалами справи підтверджується, зокрема, наявною довідкою №5.8.0-103-1371 від 26.12.13 р. Публічного акціонерного товариства «Вернум Банк», що у зв'язку із виконанням Компанією «Б.А.А.С. Феніче Енд Еквіпмент Лімітед» (поручитель за Договором поруки) своїх зобов'язань за Договором поруки та у відповідності до вимог п. 1.7. Договору поруки кредитором повідомлено, що станом на 26.12.13 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Київський річковий порт» не має перед банком заборгованості за Генеральною угодою про здійснення кредитування №КЮ-086 від 27.12.12 р., забезпеченням за якою виступав Договір іпотеки, посвідчений 27.12.12 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Некриловим К.Ю. та зареєстрований в реєстрі за №13827.

В подальшому, 09 червня 2014 року між Компанією «Б.А.А.С. Ферніче Енд Еквіпмент Лімітед» (первісний кредитор за договором), Публічним акціонерним товариством «Київський річковий порт» (боржник за договором, третя особа у справі) та Компанією «Лендмакс Трейдінг ЛТД» (новий кредитор за договором, позивач у справі) укладено договір уступки права вимоги боргу до договору поруки від 17.12.13 р. (далі - Договір-1), відповідно до умов якого первісний кредитор, керуючись ст. ст. 512-519 Цивільного кодексу України, уступає новому кредитору, в повному обсязі, право вимоги боргу за договором поруки від 17.12.13 р., що укладений між первісним кредитором - Публічним акціонерним товариством «Вернум Банк» та боржником. На дату укладання цього договору заборгованість боржника за Договором поруки від 17.12.13 р. становить 346 292,00 доларів США (п. 1.1. Договору-1).

З моменту підписання цього договору до нового кредитора переходять всі права вимоги в повному обсязі, що належать первісному кредитору за Договором поруки від 17.12.13 р. (п. 1.2. Договору-1).

За умовами п.1.3. Договору-1 боржник звільняється від заборгованості перед первісним кредитором та зобов'язується сплатити новому кредитору грошові кошти в розмірі 346 292,00 доларів США. Крім того, починаючи з дати підписання цього договору, боржник зобов'язується сплачувати на користь нового кредитора відсотки в розмірі 11,4% річних за користування сумою заборгованості 346 292,00 доларів США за весь термін користування. Розрахунок між новим кредитором та боржником може проводитись, як шляхом безготівкового перерахування грошових коштів, так і шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог. В разі розрахунку у національній валюті України,сума заборгованості перераховується за офіційним курсом НБУ на день розрахунку або станом на день укладання договору про зарахування зустрічних однорідних вимог.

26 лютого 2015 року між Компанією «Лендмакс Трейдінг ЛТД» (первісний кредитор за договором, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Декорт» (новий кредитор за договором, відповідач у справі) укладено договір №2602-1/15 відступлення права вимоги (далі - Договір-2), за умовами якого до нового кредитора переходить право вимагати (замість первісного кредитора) від боржника належного та реального виконання зобов'язання щодо повернення грошових коштів у розмірі 346 292,00 доларів США, що в перерахунку у національну валюту України за курсом НБУ на день укладання цього договору та з урахуванням відсотків за користування грошовими коштами, нарахованих на виконання умов п. 1.3. договору уступки права вимоги від 09.06.14 р., складає 11 211 334,40 грн.

Суд зазначає, що Договір-2 спрямований на регламентацію цивільних правовідносин, що виникають з приводу відступлення в порядку та на умовах, визначених цим договором та чинним законодавством України, первісним кредитором новому кредитору права вимоги, належного первісному кредитору, в межах яких новий кредитор стає кредитором за Договором уступки права вимоги боргу від 09.06.14 р. (Договір-1), укладеним між первісним кредитором, компанією «Б.А.А.С. Ферніче Еквіпмент Лімітед» та боржником - Публічним акціонерним товариством «Київський річковий порт».

За умовами п.п. 3, 4 Договору-2 до нового кредитора переходить право вимоги первісного кредитора за Договором уступки права вимоги боргу від 09.06.14 р., в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. Моментом переходу права вимоги первісного кредитора за Договором уступки права вимоги боргу від 09.06.14 р. до нового кредитора є підписання цього договору.

За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема у зв'язку з укладенням договорів та інших правочинів (п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України).

В силу ст. 510 Цивільного кодексу України сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ст. ст. 513, 514 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до п. 5 Договору первісний кредитор зобов'язаний в строк 3 (три) робочі дні з моменту набрання чинності цим договором повідомити боржника про відступлення права вимоги.

Як вбачається з матеріалів справи Компанія «Лендмакс Трейдінг ЛТД» належним чином повідомило боржника - Публічне акціонерне товариство «Київський річковий порт» листом від 26.02.15 р. про відступлення Товариству з обмеженою відповідальністю «Декорт» права вимоги за Договором уступки права вимоги боргу від 09.06.14 р. (Договір-1).

Статтею 517 Цивільного кодексу України передбачено, що первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

У відповідності до положень ст. 519 Цивільного кодексу України первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором.

Таким чином, внаслідок відступлення права вимоги відбувається заміна кредитора у зобов'язанні, внаслідок чого первісний кредитор повністю або у визначеній частині вибуває із зобов'язання, а на його місце приходить новий кредитор. При цьому, зміст зобов'язання, тобто обсяг прав та обов'язків його сторін залишається незмінним, а отже до нового кредитора переходять весь обсяг прав первісного кредитора, якщо інше не передбачено договором або законом. Обсяг прав, які передаються у випадку відступлення (сума заборгованості, право на стягнення штрафних санкцій тощо) визначаються на момент переходу цих прав до нового кредитора.

За таких обставин, за матеріалами справи судом встановлено факт заміни в основному зобов'язанні первісного кредитора - Компанію «Б.А.А.С. Ферніче Енд Еквіпмент Лімітед» спочатку на Компанію «Лендмакс Трейдінг ЛТД», а потім на нового кредитора - Товариство з обмеженою відповідальністю «Декорт», яке здійснено шляхом укладання в належній формі та з погодженням всіх необхідних умов Договору уступки права вимоги боргу від 09.06.14 р. до Договору поруки від 17.12.13 р. та Договору уступки права вимоги №2602-1/15 від 26.02.15 р., про які боржник за Угодою про здійснення кредитування - Публічне акціонерне товариство «Київський річковий порт» був належно повідомлений цінними листами з описами та з наданням доказів прав нового кредитора.

В результаті новий кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю «Декорт» отримало право замість первісного кредитора - Компанії «Лендмакс Трейдінг ЛТД» вимагати від боржника сплати заборгованості в розмірі 346 292,00 доларів США, що в перерахунку у національну валюту України за курсом НБУ станом на 26.02.15 р. з урахуванням відсотків за користування грошовими коштами, нарахованих на виконання умов п. 1.3. Договору уступки права вимоги боргу від 09.06.14 р. до Договору поруки від 17.12.13 р., складає 11 211 334,40 грн..

В свою чергу, на виконання вимог Договору-2 новий кредитор сплачує первісному кредитору грошові кошти в сумі 346 292,00 доларів США, що в перерахунку у національну валюту України за курсом НБУ станом на 26.02.15 р. з урахуванням відсотків за користування грошовими коштами складає 11 211 334,40 грн. Крім того, починаючи з дати підписання цього Договору, новий кредитор зобов'язується сплачувати на користь первісного кредитора відсотки в розмірі 11,04% річних за користування сумою заборгованості 346 292,00 доларів США за весь термін користування (п. 6 Договору-2).

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 1, 2 ст. 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

За умовами п. 7 Договору-2 строк оплати складає 60 календарних днів з моменту набуття чинності цього договору. Розрахунок між новим кредитором та первісним кредитором може проводитись як шляхом безготівкового перерахування грошових коштів, так і шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог. В разі розрахунку у національній валюті України, сума заборгованості перераховується за офіційним курсом НБУ на день розрахунку або станом на день укладання договору про зарахування зустрічних однорідних вимог.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В силу ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 598 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

На твердження позивача, відповідач своїх зобов'язань щодо сплати первісному кредитору грошових коштів в сумі 346 292,00 доларів США, що в перерахунку у національну валюту України за курсом НБУ станом на 26.02.15 р. з урахуванням відсотків за користування грошовими коштами складає 11 211 334,40 грн., у строки та в порядку, визначені умовами Договору-2, належним чином та в повному обсязі не виконав, в результаті чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем за наведеним Договором-2 в розмірі 11 211 334,40 грн.

При цьому, судом встановлено за матеріалами справи та підтверджено представниками відповідача та третьої особи у судовому засіданні, що 26.02.15 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Декорт» звернулось до Публічного акціонерного товариства «Київський річковий порт» з заявою №04/02 від 26.02.15 р., в якій було повідомлено, що станом на 26.02.15 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Декорт» та Публічним акціонерним товариством «Київський річковий порт» існує взаємна заборгованість за господарськими договорами.

Так, за договором відступлення права вимоги №2602-1/15 від 26.02.15 р. Товариство з обмеженою відповідальність «Декорт» є кредитором, а Публічне акціонерне товариство «Київський річковий порт» є боржником при виконанні грошового зобов'язання в сумі 11 211 334,40 грн. У свою чергу, за договором доручення №03-11/1 від 03.11.11 р. Публічне акціонерне товариство «Київський річковий порт» є кредитором, а Товариство з обмеженою відповідальність «Декорт» є боржником при виконанні грошового зобов'язання в сумі 11 211 334,40 грн.

У відповідності до положень ст. 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

На підставі вищевикладеного, з метою припинення взаємних зобов'язань, відповідач повідомив третю особу про зарахування зустрічних вимог за вищезгаданими договорами.

Зазначений факт також підтверджується належним чином укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «Декорт» та Публічним акціонерним товариством «Київський річковий порт» договором про зарахування зустрічних однорідних вимог від 26.02.15 р.

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи та підтверджено представниками сторін в судових засіданнях, свої зобов'язання зі сплати грошових коштів в сумі 346 292,00 доларів США, що в перерахунку у національну валюту України за курсом НБУ станом на 26.02.15 р. з урахуванням відсотків за користування грошовими коштами складає 11 211 334,40 грн., у встановлені строки, всупереч вимогам цивільного та господарського законодавства, а також умовам Договору-2 відповідач не виконав, внаслідок чого у останнього обліковується заборгованість перед позивачем в розмірі 11 211 334,40 грн., які позивач просить суд стягнути з відповідача в судовому порядку з підстав, викладених у позовній заяві.

У відповідності до ст. 124, п. п. 2, 3, 4 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Обов'язок доказування, а отже і подання доказів відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників судового процесу, а тому суд лише створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства. При цьому відповідачем не надано суду жодних доказів на підтвердження своєчасного виконання зобов'язань за Договором, письмових пояснень щодо неможливості надання таких доказів, або ж фактів, що заперечують викладені позивачем позовні вимоги.

За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Доказів визнання недійсними чи розірвання вищезгаданих Договорів або їх окремих положень суду не надано.

Будь-які заперечення щодо порядку та умов укладення спірних Договорів на час їх підписання та на протязі виконання з боку сторін відсутні.

Окрім того, факт наявності заборгованості перед позивачем в розмірі 346 292,00 доларів США, що в перерахунку у національну валюту України за курсом НБУ станом на 26.02.15 р. з урахуванням відсотків за користування грошовими коштами складає 11 211 334,40 грн., відповідачем не заперечувався.

Отже, оскільки матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем зобов'язань за договором відступлення права вимоги №2602-1/15 від 26.02.15 р. у встановлений строк/термін, розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи та на момент прийняття рішення доказів погашення заборгованості відповідач суду не представив, як і доказів, що спростовують вищевикладені обставини, та виходячи з того, що позов доведений позивачем, обґрунтований матеріалами справи та відповідачем не спростований, відповідно вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 11 211 334,40 грн. підлягають задоволенню.

Рішення суду про задоволення позову може бути прийнято виключно у тому випадку, коли подані позивачем докази дозволять суду зробити чіткий, конкретний та безумовний висновок про обґрунтованість та законність вимог позивача.

Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 23.03.12 р. «Про судове рішення» рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Виходячи з того, що позов доведений позивачем, обґрунтований матеріалами справи та відповідачем не спростований, суд доходить висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню.

Оскільки спір виник у зв'язку з неправомірними діями відповідача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 124, 129 Конституції України та ст. ст. 4-2, 4-3, 33, 43, 49, 69, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Декорт» (вул. Дегтярівська, 21, м. Київ, 04119, код ЄДРПОУ 24367716) на користь Компанії «Лендмакс Трейдінг ЛТД» (зареєстрована на території Республіки Сейшельські острови як Міжнародна підприємницька компанія за реєстраційним номером 140281, офіс по Саламат Хауз, провулок Ла Поудрієре, Вікторія Має, Республіка Сейшельські Острови) 11 211 334,40 грн. (одинадцять мільйонів двісті одинадцять тисяч триста тридцять чотири гривні сорок копійок) заборгованості та 73 080,00 грн. (сімдесят три тисячі вісімдесят гривень нуль копійок) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 23 листопада 2015 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання протягом 10 днів з дня складання та підписання повного тексту рішення апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.

Суддя А.М. Селівон