Рішення № 53733575, 16.11.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.11.2015Справа №910/25799/15

За позовом Приватного підприємства "Енерготехнік"

до 1) Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві

2) Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України

3) Публічного акціонерного товариства "КРЕДИТ ЄВРОПА БАНК"

про визнання правочину недійсним

Суддя Гумега О.В.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача-1: не з'явився

від відповідача-2: Кузьменко М.А. за довіреністю № 24-07/2015 від 24.07.2015

від відповідача-3: Шпиляк А.М. за довіреністю № 716/12 від 14.08.2012

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство "Енерготехнік" (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві (відповідач-1), Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України (відповідач-2), Публічного акціонерного товариства "КРЕДИТ ЄВРОПА БАНК" (відповідач-3) про визнання недійсним правочину - електронних торгів, що не відбулись з продажу нерухомого майна (нежилі приміщення з № 1 по № 21 (групи приміщень № 50) за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, будинок 9А (лот 1561).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час підготовки до проведення електронних торгів з реалізації вищенаведеного нерухомого майна мали місце порушення вимог законодавства, а саме вимог п. 5 розділу III Тимчасового порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 656/5 від 16.04.2014 року, у зв'язку з чим позивач стверджує, що організатор електронних торгів (відповідач-2) не повідомив, в т.ч., позивача (іпотекодавця) про дату та час проведення електронних торгів, призначених на 09-00 годин 26 серпня 2014 року, а тому позивач вказує на наявність підстав для визнання вказаних торгів недійсними.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.10.2015 порушено провадження у справі № 910/25799/15 та призначено розгляд справи на 26.10.2015 о 14:20 год.

12.10.2015 через відділ діловодства суду від представника відповідача-3 надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи. Заява судом задоволена.

23.10.2015 через відділ діловодства суду від представника відповідача-2 надійшло клопотання про припинення провадження у справі № 910/25799/15 на підставі п. 1, п. 1-1 ст. 80 ГПК України, у зв'язку з тим, що спір у даній справі не підлягає вирішенню в господарських судах України, та через відсутність предмету спору.

26.10.2015 через відділ діловодства суду від представника відповідача-3 надійшла довідка, відповідно до якої відповідач-3 на виконання вимог ухвали суду від 02.10.2015 просив суд долучити до матеріалів справи відзив на позовну заяву та власне письмове підтвердження про відсутність аналогічного спору. Відповідно до відзиву на позовну заяву відповідач-3 просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, оскільки позивачем пропущено строк для оскарження публічних торгів, визначений ст. 48 Закону України "Про іпотеку", крім того, електронні торги, що були проведені 26.08.2014, не відбулися, а отже, відсутній і результат проведення електронних торгів і підстави їх оскарження. Відповідач-3 також вказав, що позивач мав всі можливості ознайомитись з інформаційним повідомленням про спірні електронні торги щодо реалізації спірного нерухомого майна, яке (повідомлення) було розміщене на веб-сайті 23.07.2014 та містило в собі інформацію, що датою проведення торгів є 26.08.2015. На думку, відповідача-3, позивач не мав наміру приймати участь в електронних торгах, оскільки ним не було надано жодного доказу на підтвердження порушення його права на участь в електронних торгах, зокрема, докази подання заявки на участь в торгах, докази підтвердження сплати гарантійного внеску в матеріалах справи відсутні.

В судове засідання, призначене на 26.10.2015, представники позивача та відповідача-3 з'явилися.

В судове засідання, призначене на 26.10.2015, представники відповідача-1 та відповідача-2 не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, вимоги ухвали суду від 02.10.2015 не виконали, про час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином.

Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 26.10.2015, звернувся до суду з усним клопотанням про відкладення розгляду справи.

Представник відповідача-3 проти задоволення позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, поданому 26.10.2015 через відділ діловодства суду разом із довідкою на виконання вимог ухвали суду від 02.10.2015.

В судовому засіданні, призначеному на 26.10.2015, судом перевірено виконання сторонами вимог ухвали суду від 02.10.2015 про порушення провадження у справі № 910/25799/15 та встановлено, що позивач, відповідач-1 та відповідач-2 вимоги зазначеної ухвали не виконали.

Враховуючи клопотання позивача про відкладення розгляду справи, нез'явлення представників відповідача-1, відповідача-2 в судове засідання, невиконання сторонами вимог ухвали суду від 02.10.2015 та положення п. 1, 2 ч. 1 ст. 77 ГПК України, суд дійшов висновку про неможливість вирішення справи по суті в судовому засіданні, призначеному на 26.10.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.10.2015 відкладено розгляд справи на 16.11.2015 о 11:20 год.

В судове засідання, призначене на 16.11.2015, представники відповідача-2 та відповідача-3 з'явились.

В судове засідання, призначене на 16.11.2015, представники позивача та відповідача-1 не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, вимоги ухвал суду від 02.10.2015 та від 26.10.2015 не виконали, про час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином. Так, представник позивача був присутнім в судовому засіданні 26.10.2015, за результатами якого було винесено ухвалу суду від 26.10.2015 про відкладення розгляду справи, що підтверджується протоколом судового засіданні від 26.10.2015. Відповідачу-1 ухвалу суду від 26.10.2015 було направлено за адресою, вказаною у позовній заяві та яка відповідає адресі місцезнаходження останнього згідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (04032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 110), при цьому наведена ухвала суду була одержана 05.11.2015 представником відповідача-1 за довіреністю, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0103035930470.

За наведених обставин судом враховано, що відповідно до п. 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Як зазначено у п.п. 3.9.1 п. 3.9 вищезазначеної постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 811 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання. Там же зазначено, що в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні.

Водночас, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Як встановлено судом, станом на час судового засідання 16.11.2015 позивач не подавав та не надсилав до суду клопотань (заяв) про зміну позовних вимог або про відмову від позову, а таке свідчить про те, що позивач підтримує позовні вимоги в редакції позовної заяви № б/н від 29.09.2015.

Крім того, судом не встановлено обставин, які б перешкоджали чи не дозволяли розглянути спір в даному судовому засіданні.

Відповідно до абз. 1 п.п. 3.9.2 п. 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 визначено, що у випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 16.11.2015 без участі представників позивача та відповідача-1, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та з огляду на встановлений статтею 69 ГПК України строк вирішення спору

Представник відповідача-2 в судовому засіданні 16.11.2015 подав повідомлення, в якому зазначив, що пунктом 1 наказу Міністерства юстиції України від 02.10.2015 за № 1885/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.10.2015 р за № 1200/27645, уповноважено Державне підприємство "СЕТАМ" на здійснення заходів із супроводження програмного забезпечення системи електронних торгів, технологічного забезпечення, збереження та захисту даних, що містяться у ній, організацію та проведення електронних торгів, виконання інших функцій, передбачених Тимчасовим порядком реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 16 квітня 2014 року № 656/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16 квітня 2014 року за № 427/25204 (зі змінами). Відповідач-2 також повідомив, що починаючи із 24.10.2015 повноваження Організатора електронних торгів передані до Державного підприємства "СЕТАМ". У зв'язку із цим, у Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України на даний час відсутні як правові підстави, так і технічні можливості щодо адміністрування системи електронних торгів. Повідомлення відповідача-2 залучене судом до матеріалів справи та передане до відділу діловодства суду для реєстрації.

Представник відповідача-2 в судовому засіданні 16.11.2015 подав клопотання про застосування строків позовної давності, відповідно до якого просив суд застосувати строк позовної давності до позовних вимог та відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог повністю. В обґрунтування наведеного клопотання відповідач-2 послався на встановлений статтею 48 Закону України "Про іпотеку" тримісячний з дня проведення прилюдних торгів строк для оскарження їх результатів в суді, зазначив, що спірні електронні торги проводились 26.08.2014, тож строк позовної давності на оскарження результатів цих торгів сплив 27.11.2014, тоді як позовна заява датована позивачем 29.09.2015, у зв'язку з чим позивач пропустив тримісячний строк позовної давності, що є підставою для відмови у задоволенні позову. Клопотання відповідача-2 залучене судом до матеріалів справи та передане до відділу діловодства суду для реєстрації.

В судовому засіданні 16.11.2015 представник відповідача-2 надав усні пояснення по суті спору, з урахуванням при цьому повідомлення, поданого в даному судовому засіданні. Зазначене повідомлення суд взяв до відома, враховуючи однак при цьому, що повноваженнями Організатора електронних торгів в період проведення спірних електронних торгів був наділений саме відповідач-2. Водночас, матеріалами справи підтверджується, що станом на час розгляду даної справи статус відомостей про юридичну особу відповідача-2 підтверджено, доказів правонаступництва Державного підприємства "СЕТАМ" у спірних правовідносинах відповідач-2 суду не подав.

В судовому засіданні 16.11.2015 представник відповідача-2 підтримав клопотання про припинення провадження у справі, подане ним 23.10.2015 через відділ діловодства суду. Суд критично відноситься до поданого відповідачем-2 клопотання, з огляду на його безпідставність, у зв'язку з чим не вбачає підстав для припинення провадження у справі № 910/25799/15 на підставі п. 1, п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

В судовому засіданні 16.11.2015 представник відповідача-2 підтримав подане ним в даному судовому засіданні клопотання про застосування строків позовної давності. Справа № 910/25799/15 розглядається з урахуванням поданої відповідачем-2 заяви про застосуванням строків позовної давності.

Представник відповідача-3 в судовому засіданні 16.11.2015 проти задоволення позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, поданому через відділ діловодства суду 26.10.2015 разом з довідкою на виконання вимог ухвали суду від 02.10.2015.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядалась за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяві і витребувані господарським судом документи відповідачем-1 суду не подано.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 16.11.2015 було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Заслухавши пояснення представників відповідача-2 та відповідача-3, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

У Відділі державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві (відповідач-1 у даній справі) на виконанні перебувало виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №2604/2550, виданого 18.05.2012 Дніпровським районним судом м. Києва про стягнення з Приватного підприємства "Енерготехнік" на користь Публічного акціонерного товариства "КРЕДИТ ЄВРОПА БАНК" 1469068,65 грн.

Вказаний виконавчий лист був виданий Дніпровським районним судом м. Києва на виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 29.03.2011 у справі № 2604/2550/2012 6/2604/510/2012) за первісним позовом ОСОБА_4 до ПАТ "КРЕДИТ ЄВРОПА БАНК", ОСОБА_5, ПП "Енерготехнік" про визнання правочинів недійсними та за зустрічним позовом ПАТ "КРЕДИТ ЄВРОПА БАНК" до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ПП "Енерготехнік" про стягнення боргу. Зазначеним рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків в задоволенні первісного позову було відмовлено, а зустрічний позов задоволено в повному обсязі, прийнято рішення про стягнення з відповідачів за зустрічним позовом солідарно на користь ПАТ "КРЕДИТ ЄВРОПА БАНК" 1454127,38 грн. боргу та 14941,27 грн. витрат, пов'язаних з розглядом справи третейським судом, а всього 1469068,65 грн.

В ході здійснення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №2604/2550 від 18.05.2015 (ВП № 33976655) було звернено стягнення на належне ПП "Енерготехнік" (позивач у даній справі) нерухоме майно - нежилі приміщення з № 1 по № 21 (групи приміщень № 50) за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, будинок 9А, яке перебувало в іпотеці (далі - предмет іпотеки) у стягувача - Публічного акціонерного товариства "КРЕДИТ ЄВРОПА БАНК" (відповідач-3 у даній справі).

Реалізація вказаного майна здійснювалась ДП "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України (відповідач-2 у даній справі), шляхом проведення електронних торгів в порядку, визначеному Тимчасовим порядком реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженому Наказом Міністерства юстиції України № 656/5 від 16.04.2014 року, зареєстрованого в міністерстві юстиції України 16.04.2014 за № 427/25204 (надалі - Тимчасовий порядок).

Проведення електронних торгів щодо реалізації описаного в процесі виконавчого провадження (ВП № 33976655) предмету іпотеки, а саме: нежилих приміщень з № 1 по № 21 (групи приміщень № 50) за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, будинок 9А, було призначено на 26.08.2014.

Проте, як зазначив позивач, на виконання вимог п. 5 розділу ІІІ Тимчасового положення Державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України (відповідач-2) направило позивачу повідомлення № 01-03/3556 від 06.08.2014, відповідно до якого повідомило позивача про проведення електронних торгів щодо реалізації предмета іпотеки 27.08.2014 о 09-00 год. з початковою ціною - 1423398,00 грн. Копію наведеного повідомлення позивачем додано до позовної заяви.

Отже, позивач стверджує, що отримав повідомлення № 01-03/3556 від 06.08.2014 з інформацією про призначення спірних електронних торгів на 27.08.2014 о 09-00 год., тоді як останні фактично були призначені на 26.08.2014 о 09-00 год., що підтверджується Протоколом № 2031 проведення електронних торгів від 26.08.2014, копія якого додана до позовної заяви.

Відповідно до вищенаведеного Протоколу № 2031 від 26.08.2014, електронні торги не відбулися на підставі відсутності допущених учасників торгів.

За наведених обставин позивач вважає, що його було введено в оману щодо дати проведення спірних торгів, у зв'язку з чим він був позбавлений можливості прийняти в них участь та придбати майно (предмет іпотеки). У зв'язку з відсутністю жодного з учасників торгів, ці торги були визнані такими, що не відбулись.

В подальшому, оскільки спірні торги не відбулись, ПАТ "КРЕДИТ ЄВРОПА БАНК" (відповідач-3) виявило бажання придбати предмет іпотеки за початковою ціною у розмірі 1423398,00 грн. шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни нерухомого майна. В порядку статті 49 Закону України "Про іпотеку" ПАТ "КРЕДИТ ЄВРОПА БАНК" звернулось до начальника Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві із заявою № 1919/03 від 27.08.2015, відповідно до якої просило видати ПАТ "КРЕДИТ ЄВРОПА БАНК" протокол та акт про реалізацію предмета іпотеки із зазначенням того, що торги не відбулися.

Постановою Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві від 15.09.2015 державний виконавець Шеремет О.В. постановив передати стягувачу - ПАТ "КРЕДИТ ЄВРОПА БАНК" в рахунок погашення боргу за ціною, що встановлена оцінкою, за якою воно було передано на реалізацію до ДП "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, наступне майно: нежилі приміщення з № 1 по № 21 (групи приміщень № 50) (літ. "А"), загальною площею 171,90 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 9.

15.09.2015 державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Шеремет О.В. видано Акт державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки на підставі Протоколу № 2031 проведення електронних торгів від 26.08.2014.

Таким чином, внаслідок порушень відповідачем-2 вимог законодавства при організації проведення спірних електронних торгів, зокрема, п. 5 розділу ІІІ Тимчасового положення, позивач вважає, що його було позбавлено права прийняти в них участь та придбати арештоване майно, а тому оскаржувані торги, що не відбулись, підлягають визнанню недійсними з огляду на недодержання організатором торгів приписів ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України. Зважаючи на приписи ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, позивач вважає оскаржувані торги правочином та зазначає, що оскільки оскаржувані торги не відбулись, то в силу приписів статті 49 Закону України "Про іпотеку" вони породжують право іпотекодержателя придбати предмет іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач-1 в судові засідання не з'явився, відзив на позов суду не подав та не надіслав.

Відповідач- 2 та відповідач-3 проти позову заперечували, при цьому відповідач-2 заявив про застосування строку позовної давності до заявлених позивачем позовних вимог.

Згідно із статтею 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Оцінюючи подані сторонами суду докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до ч. 8 ст. 54 Закону України "Про виконавче провадження" примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку".

Згідно з ч. 1 ст. 62 Закону України "Про виконавче провадження" реалізація арештованого майна, крім майна, вилученого з обігу згідно із законом, та майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах.

Частиною 1 ст. 41 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону.

Наказом Міністерства юстиції України від 16.04.2014 № 656/5 з 01.05.2014 року у м. Києві з запроваджено реалізацію арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затверджено Тимчасовий порядок реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів.

За змістом п. 1 розділу І Тимчасового порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 16.04.2014 № 656/5 (далі - Тимчасовий порядок): електронні торги - прилюдні торги, що здійснюються в електронній формі в Системі (інформаційна система, що забезпечує здійснення в електронній формі процесів подання й обробки заявок на участь в електронних торгах, проведення електронних торгів з реалізації арештованого державними виконавцями майна, обробку інформації про електронні торги); Організатор - державне підприємство, яке належить до сфери управління Міністерства юстиції України та уповноважене відповідно до законодавства на забезпечення здійснення заходів із створення та супроводження програмного забезпечення Системи, технологічного забезпечення, збереження та захисту даних, що містяться у Системі, здійснення організації та проведення електронних торгів, забезпечення збереження майна, виконання інших функцій, передбачених цим Порядком.

Відповідно до п. 4 розділу III Тимчасового порядку інформаційне повідомлення про електронні торги розміщується на Веб-сайті Системою автоматично не пізніше ніж за один місяць до дати завершення електронних торгів.

Приписами п. 5 розділу III Тимчасового порядку встановлено, що у повідомленні зазначається, зокрема, інформація про дату і час початку електронних торгів. У п. 5 розділу III Тимчасового порядку також встановлено обов'язок Організатора письмово повідомити державного виконавця, іпотекодавця, іпотекодержателя та всіх осіб, що мають зареєстровані у встановленому законом порядку права та вимоги на предмет іпотеки, про день та час проведення електронних торгів та про початкову ціну продажу.

Відповідно до розділу IV Тимчасового порядку Веб-сайт функціонує у цілодобовому режимі та забезпечує можливість безперервної реєстрації учасників до початку проведення електронних торгів (п. 1); для участі в електронних торгах учасник проходить процедуру реєстрації на Веб-сайті, сплачує гарантійний внесок у розмірі 5% від стартової ціни лота на рахунок Організатора, подає заявку на участь в електронних торгах за формою, розміщеною на Веб-сайті, та виконує інші вимоги, визначені цим Порядком.

23.07.2014 на Веб-сайті системи електронних торгів арештованим майном Організатором торгів - Державним підприємством "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України (відповідачем-2) було розміщено інформаційне повідомлення про електронні торги щодо реалізації нерухомого майна - нежилих приміщень № 1 по № 21 (групи приміщень №50), що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, будинок 9А, Електронні торги призначено на 26.08.2014 о 9:00 год. Реєстраційним номером лота визначено № 1561.

Так, наявними в матеріалах справи даними з Веб-сайту системи електронних торгів арештованим майном підтверджується, що розміщене Організатором торгів на Веб-сайті інформаційне повідомлення містило інформацію про дату проведення аукціону (26.08.2014 09:00), дату кінцевого строку прийому заявок 26.08.2014 08:00), стартову ціна продажу предмета іпотеки (1423398,00 грн.), розмір гарантійного внеску (71169,90 грн.), крок аукціону (14233,98 грн.), місцезнаходження майна (м. Київ, вул. Володимирська, будинок 9А), дату публікації (23.07.2014), відомості про майно, його склад, характеристики, опис, тощо, а отже, таке інформаційне повідомлення відповідало вимогам щодо змісту інформаційного повідомлення про електронні торги, визначеного п. 6 розділу ІІІ Тимчасового порядку.

Враховуючи передбачений п. 1 до розділу IV Тимчасового порядку цілодобовий режим функціонування Веб-сайту, позивач (іпотекодавець), рівно як і іпотекодержатель та всі інші особи, що мають зареєстровані у встановленому законом порядку права та вимоги на предмет іпотеки, мав всі можливості ознайомитись із вищезазначеним інформаційним оголошенням про спірні електронні торги на Веб-сайті.

Більш того, у разі наміру позивача приймати участь в електронних торгах, він мав би заздалегідь не тільки ознайомитись з відповідною інформацією про електронні торги на Веб-сайті, а також і зареєструватись як учасник електронних торгів, сплатити гарантійний внесок, оформити електронний цифровий підпис, тощо. Наразі, позивачем не надано суду жодного доказу вчинення ним відповідних дій, направлених на реальну участь в спірних електронних торгах, тобто доказів на підтвердження порушення його права на участь в електронних торгах, зокрема, поданої ним заявки на участь в торгах, підтвердження сплати гарантійного внеску, тощо.

Наведене в сукупності спростовує доводи позивача про порушення Організатором торгів вимог п. 5 розділу ІІІ Тимчасового порядку щодо повідомлення позивача як іпотекодавця про дату та час проведення електронних торгів.

23.07.2014 на веб-сайті електронних торгів Організатором торгів (відповідачем-2) було розміщено інформаційне повідомлення про електронні торги з реалізації спірного майна. Електронні торги призначено на 26.08.2014 о 9:00 год. Реєстраційним номером лота визначено № 1561.

Електронні торги по лоту № 1561 проходили 26.08.2014 в електронній формі в Системі через веб-сайт www.torgi.minjust.gov.ua. Наведені торги, призначені на 26.08.2014 о 9:00 год., не відбулись у зв'язку з відсутністю допущених учасників торгів, що підтверджується Протоколом № 2031 від 26.08.2014.

Згідно з п. 5 розділу X Тимчасового порядку, наслідки визнання електронних торгів такими, що не відбулися, визначені статтею 62 Закону України "Про виконавче провадження" та статтею 49 Закону України "Про іпотеку".

Відповідно до ч. 1 ст. 49 Закону України "Про іпотеку" протягом десяти днів з дня оголошення прилюдних торгів такими, що не відбулися, іпотекодержателі та інші кредитори боржника відповідно до пріоритету їх зареєстрованих вимог мають право придбати предмет іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна. У цьому випадку придбання предмета іпотеки іпотекодержателем оформлюється протоколом і актом про реалізацію предмета іпотеки у порядку, встановленому статтею 47 цього Закону, а нотаріус на підставі такого акта видає свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів, якщо прилюдні торги не відбулися.

Користуючись своїм правом, передбаченим ст. 49 Закону України "Про іпотеку", ПАТ "КРЕДИТ ЄВРОПА БАНК" як іпотекодержатель спірного майна, звернулось, зокрема, до Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві із заявою № 1919/03 від 27.08.2015 про намір придбати спірне нерухоме майно шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни даного майна, у зв'язку з чим просило видати ПАТ "КРЕДИТ ЄВРОПА БАНК" протокол та акт про реалізацію предмета іпотеки із зазначенням того, що торги не відбулися

За результатами розгляду заяви іпотекодержателя 15.09.2015 державним виконавцем видано Акт державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки.

Причиною спору в даній справі стало питання про наявність або відсутність підстав для визнання недійсними електронних торгів з реалізації нерухомого майна (предмету іпотеки), які були оформлені Протоколом № 2031 проведення електронних торгів від 26.08.2014 та Актом державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки від 15.09.2014.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, тобто, дії осіб, спрямовані на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Під час проведення прилюдних торгів продавець та учасники торгів у встановленому законом порядку певними діями (ціновими пропозиціями) визначають переможця торгів та ціну продажу майна, в результаті чого переможець торгів набуває право на придбання об'єкту. Результатом проведення прилюдних торгів є визначення покупця - переможця аукціону та завершення процедури торгів шляхом підписання протоколу ліцитатором та покупцем, який одержав право на придбання об'єкта. Факт затвердження протоколу торгів має юридичне значення в аспекті виникнення підстав для подальшої сплати коштів за придбане майно, оформлення органом виконавчої служби відповідного акта та видачі покупцеві свідоцтва про придбання майна. При цьому оформлення окремого договору купівлі-продажу майна законом не передбачено.

Тобто, аукціон (прилюдні торги) за своєю правовою природою є багатостороннім правочином, оскільки в ньому мають місце всі елементи, притаманні правочину, та може бути визнаний недійсним на підставі норм цивільного законодавства про недійсність правочину. Аналогічний висновок міститься в постанові Верховного Суду України від 24.10.2012 № 6-116цс12.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України).

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України).

Частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

З урахуванням змісту цих норм недійсним може бути визнаний лише правочин, який вчинено; відповідну правову позицію відображено і в підпункті 2.6 пункту 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними", де зазначено, зокрема, що не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено.

Судом по матеріалам справи встановлено та позивачем не заперечується, що електронні торги по лоту № 1561, призначені на 26.08.2014 о 9:00 год., не відбулися.

Отже, правочин, про визнання якого недійсним подано позов, не вчинено, в свою чергу, такий правочин не може бути визнаний недійсним.

Таким чином, оскільки позивачем не доведено допущення в ході підготовки до проведення спірних електронних торгів порушень законодавства, які можуть бути підставою для визнання таких торгів недійсними, а спірні електронні торги, про визнання яких недійсними подано позов, не відбулись, вимоги Приватного підприємства "Енерготехнік" до Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві, Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, Публічного акціонерного товариства "КРЕДИТ ЄВРОПА БАНК" про визнання недійсним правочину - електронних торгів, що не відбулись з продажу нерухомого майна (нежилі приміщення з № 1 по № 21 (групи приміщень № 50) за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, будинок 9А (лот 1561), задоволенню не підлягають.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Вищого господарського суду України від 20.10.2015 у справі № 910/28868/14-г.

Додатково судом враховано, що оригінал документу, який свідчить про повідомлення Організатором торгів позивача про призначення спірних електронних торгів саме на 27.08.2014 (повідомлення № 01-03/3556 від 06.08.2014), - позивачем суду фактично не надано.

При цьому, оскільки в задоволенні позову судом відмовлено з підстав його необґрунтованості, клопотання відповідача-2 про застосування наслідків спливу строку позовної давності судом відхиляється. При цьому судом враховано правову позицію Вищого господарського суду України, викладену у п. 2.2 постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 р. № 10, яким зазначено, що за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропуску.

Судовий збір, відповідно до приписів статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 22, 32, 33, 34, 44, 49, 75, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо останню не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 23.11.2015

Суддя Гумега О.В.