Рішення № 53733488, 17.11.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.11.2015Справа №910/26055/15За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Олександрійська ливарна компанія"

до 1) Міністерства промислової політики України

2) Державної казначейської служби України

про стягнення 700539,96 грн.

Суддя Турчин С.О.

Представники сторін:

від позивача: Волощенко Я.Ю. (довіреність № 03 від 02.11.2015)

Покора Д.В. (довіреність № 02 від 02.11.2015)

від відповідача 1: не з'явився

від відповідача 2: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Олександрівська ливарна компанія" звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача 1 - Міністерства промислової політики України та відповідача 2 - Державної казначейської служби України про стягнення 700539,96 грн.

Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги посилається на те, що оскільки, за договором на переведення бору № К - 44025 від 12.10.2005 року, заборгованість Концерну "Лан" перед Міністерством промислової політики України у розмірі 700539,96 грн. переведено на позивача (ТОВ "Олександрійська ливарна компанія"), що мав зобов'язання перед Концерном "Лан" на суму 700539,96 грн. згідно з договором купівлі - продажу обладнання від 10.10.2005, а вказаний договір купівлі - продажу визнано недійсним, то зобов'язання позивача перед Концерном "Лан" на суму 700539,96 грн. відсутні, а відтак, відсутні будь-які зобов'язання перед Міністерством промислової політики України. Наведені обставини, на думку позивача, є підставою для стягнення з Міністерства промислової політики України на свою користь грошових кошті в розмірі 700539,96 грн., що становить безпідставно отримане майно, у відповідності до ст. 1212 ЦК України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.10.2015 прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження по справі №910/26055/15, розгляд справи призначено на 03.11.2015.

29.10.2015 через канцелярію суду від Міністерства економічного розвитку і торгівлі України надійшло повідомлення по справі (вих. 2432-04/35519-05 від 26.10.2015), в якому Міністерство економічного розвитку і торгівлі України повідомило, що 02.07.2015 Міністерство промислової політики України припинило свою діяльність, про що внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців за номером 1073120008023949.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.11.2015 розгляд справи №910/26055/15 відкладено на 17.11.2015.

12.11.2015 через канцелярію суду від позивача надійшли документи по справі.

Представники позивача в судовому засіданні 17.11.2015 надали пояснення по суті позовних вимог, позов підтримали та просили суд його задовольнити.

Представники відповідачів в судове засідання 17.11.2015 не з'явились, відзиву на позов та витребуваних судом документів не надали.

У відповідності до п.п. 3.9.1. п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Ухвали Господарського суду міста Києва про порушення провадження у справі та відкладення розгляду справи надсилались на юридичні адреси відповідачів (вказані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), а відтак, відповідачі були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Враховуючи вищенаведене та те, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, з метою запобігання безпідставному затягуванню розгляду справи, в судовому засіданні 17.11.2015 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

10 жовтня 2005 року між Концерном "Лан" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Олександрійська ливарна компанія" (покупець, позивач) було укладено договір купівлі-продажу майна: прес для гнуття типу ВМ 200-3100 (інв. №3) та станок лазерної системи BYSPRINT-3015 (інв. №4).

Відповідно до п. 1.1. договору купівлі-продажу майна від 10.10.2005, продавець передає у власність покупця, а покупець приймає та зобов'язується оплатити вказане вище обладнання.

Загальна ціна договору, згідно і п. 3.1. договору купівлі-продажу майна від 10.10.2005, складає 700539,96 грн.

Відповідно до ст. 520 ЦК України, боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

12.10.2005 між Концерном "Лан" (первісним кредитором), Товариством з обмеженою відповідальністю "Олександрійська ливарна компанія" (новим боржником) та Міністерством промислової політики (кредитором) було укладено договір на переведення боргу № К-44025, первісний боржник за згодою кредитора переводить свій борг перед кредитором на загальну суму 700539,96 грн., який виник з договору фінансової підтримки на здійснення заходів, пов'язаних зі збільшенням виробництва техніки для агропромислового комплексу та розвитком ринку цієї техніки № К-4967/2 від 11 лютого 2002 року, на нового боржника, що має зобов'язання перед первісним боржником на суму 700539,96 грн. згідно з договором купівлі-продажу обладнання від 10 жовтня 2005 року.

За згодою кредитора, новий боржник здійснює погашення боргу первісного боржника на суму 700539,96 грн. шляхом перерахування коштів на рахунок кредитора до 31 грудня 2005 року (п. 2 договору).

Відповідно до п. 4 договору на переведення боргу № К-44025 від 12.10.2005, з моменту укладення цього договору зобов'язання Концерну "Лан" (первісного боржника) перед Міністерством промислової політики (кредитором) на суму 700539,96 грн. та зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Олександрійська ливарна компанія" (нового боржника) перед Концерном "Лан" (первісним кредитором) на суму 700539,96 грн припиняються.

Позивач, на виконання договору на переведення боргу № К-44025 від 12.10.2005, згідно із платіжним дорученням №1 від 20.12.005 сплатив Міністерству промислової політики (одержувач: Олександрійське ВДК) грошові кошти у розмір 700539,96 грн., призначення платежу: оплата за договором №К-44025 від 12.10.2005.

В подальшому, заступник прокурора Кіровоградської області в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає Українська державна інноваційна компанія від імені якої діє Кіровоградське регіональне відділення Української державної інноваційної компанії звернувся до Господарського суду Кіровоградської області з позовом до концерну "Лан" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Олександрійська ливарна компанія" про визнання недійсним договору купівлі -продажу від 10.10.2005.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 29.05.2007 по справі №9/79 (5/62) в задоволенні вимог заступника прокурора відмовлено з посиланням на відсутність підстав визнання договору купівлі -продажу від 10.10.2005 недійсним.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.10.2007, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 07.02.2008 у справі № 9/79(5/62) за позовом заступника прокурора Кіровоградської області в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає Українська державна інноваційна компанія, від імені якої діє Кіровоградське регіональне відділення Української державної інноваційної компанії до Концерну "Лан" та ТОВ "Олександрійська ливарна компанія" про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 10.10.2005, позовні вимоги прокурора задоволено. Договір купівлі-продажу від 10.10.2005, укладений між концерном "Лан" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Олександрійська ливарна компанія", визнано недійсним.

Ухвалою Верховного суду України від 03.04.2008 відмовлено в порушенні провадження з перегляду у касаційному порядку постанови Вищого господарського суду України від 07.02.2008.

Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 19.03.2008 у справі № 9/59 ліквідовано юридичну особу - банкрута Концерну "Лан", про що внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців за номером 14451170008000215.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 24.12.2010 у справі №16/46 позов першого заступника прокурора Кіровоградської області в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає Державна інноваційна фінансово-кредитна установа, від імені якої діє Кіровоградське регіональне відділення до Товариства з обмеженою відповідальністю "Олександрійська ливарна компанія", за участю третьої особи, що не заявляє вимог на предмет спору на стороні відповідача, Міністерства промислової політики України про визнання права власності та витребування майна задоволено повністю. Визнано за Державною інноваційною фінансово-кредитною установою, від імені якої діє Кіровоградське регіональне відділення, право власності на майно: станок лазерної різки "BYSTRONIK" BY SPRINT 3015 LAZER BTL 1800 TURBO, серія: 0180.026, номер: 7941 та прес для гнуття "HAMMERLE" ch - 5200 Brugg, тип- ВМ 200-3100, номер електросхеми АРЕ 5445 вартістю 700539,96 грн. Витребувати від Товариства з обмеженою відповідальністю "Олександрійська ливарна компанія" на користь Державної інноваційної фінансово-кредитної установи, від імені якої діє Кіровоградське регіональне відділення державної інноваційної фінансово-кредитної установи станок лазерної різки "BYSTRONIK" BY SPRINT 3015 LAZER BTL 1800 TURBO, серія: 0180.026, номер: 7941 та прес для гнуття "HAMMERLE" ch - 5200 Brugg, тип-ВМ 200-3100, номер електросхеми АРЕ 5445 вартістю 700539,96 грн.

Як зазначено позивачем, оскільки договір купівлі - продажу майна від 10.10.2005 визнано недійсним у судовому порядку, то необхідно застосувати згідно ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України двосторонню реституцію, тобто Товариство з обмеженою відповідальністю "Олександрійська ливарна компанія" повинно передати Концерну "Лан" станок лазерної різки "BYSTRONIK" BY SPRINT 3015 LAZER BTL 1800 TURBO, серія: 0180.026, номер: 7941 та прес для гнуття "HAMMERLE" ch - 5200 Brugg, тип-ВМ 200-3100, номер електросхеми АРЕ 5445 вартістю 700539,96 грн., а Концерн "Лан", в свою чергу повинен повернути позивачу грошові кошти в розмірі 700539,96 грн.

З матеріалів справи вбачається, що 10.06.2011 за актом приймання-передачі, на виконання рішення Господарського суду Кіровоградської області від 24.12.2010 у справі №16/46, ТОВ "Олександрійська ливарна компанія" повернуло Державній інноваційній фінансовій-кредитній установій станок лазерної різки "BYSTRONIK" BY SPRINT 3015 LAZER BTL 1800 TURBO, серія: 0180.026, номер: 7941 та прес для гнуття "HAMMERLE" ch - 5200 Brugg, тип-ВМ 200-3100, номер електросхеми АРЕ 5445.

Враховуючи те, що за договором на переведення бору № К - 44025 від 12.10.2005 року, заборгованість Концерну "Лан" перед Міністерством промислової політики України у розмірі 700539,96 грн. переведено на позивача (ТОВ "Олександрійська ливарна компанія"), що має зобов'язання перед Концерном "Лан" на суму 700539,96 грн. згідно з договором купівлі - продажу обладнання від 10.10.2005, а вказаний договір визнано недійсним, на думку позивача, у нього відсутні зобов'язання перед Концерном "Лан" на суму 700539,96 грн., а відтак, відсутні будь-які зобов'язання перед Міністерством промислової політики України.

З огляду на вищевикладені обставини та посилаючись на положення ст. 1212 ЦК України, позивач просить стягнути з Міністерства промислової політики України на свою користь грошові кошти в розмірі 700539 грн. 96 коп., що становить безпідставно отримане майно.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наступне.

Предметом позову у даній справі є матеріально-правова вимога ТОВ "Олександрійська ливарна компанія" до Міністерства промислової політики України про стягнення грошових коштів у розмірі 700539 грн. 96 коп., що становить безпідставно отримане майно.

Як встановлено судом вище, грошові кошти у розмір 700539,96 грн. були сплачені позивачем на підставі договору на переведення боргу № К-44025 від 12.10.2005.

Договір на переведення боргу № К-44025 від 12.10.2005 укладений між Концерном "Лан" як первісним кредитором, Товариством з обмеженою відповідальністю "Олександрійська ливарна компанія" як новим боржником та Міністерством промислової політики України як кредитором.

У розділі договору на переведення боргу № К-44025 від 12.10.2005 "реквізити і підписи сторін" ідентифікаційний код Міністерства промислової політики України в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України - 00013942.

З наявного в матеріалах справи Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців вбачається, що юридична особа за ідентифікаційним кодом 00013942 припинена, про що внесено запис за номером 10731120016003210 від 23.12.2011.

Юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників (ч. 1 ст. 104 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 33 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням державного органу, прийнятим у випадках, передбачених законом.

Частина 2 ст. 104 Цивільного кодексу України встановлює, що юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до ч. 2 ст. 33 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

З огляду на вищенаведене, Міністерство промислової політики України (ідентифікаційний код 00013942) припинило свою діяльність, про що свідчить запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, відомості про правонаступника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відсутні.

При цьому, судом було встановлено, що відповідно до Указу Президента України від 09.12.2010 № 1085/2010 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади", утворено Державне агентство України з управління державними корпоративними правами та майном, реорганізувавши Міністерство промислової політики України.

Указом Президента України від 31.05.2011 № 634/2011 "Про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України" установлено, що Міністерство економічного розвитку і торгівлі України є правонаступником Міністерства промислової політики України в частині формування та реалізації промислової політики.

Надалі, Указом Президента України від 24.12.2012 № 726/2012 "Про деякі заходи з оптимізації системи центральних органів виконавчої влади" утворено Міністерство промислової політики України, реорганізувавши Державне агентство України з управління державними корпоративними правами та майном.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Державне агентство України з управління державними корпоративними правами та майном (ідентифікаційний код 37552967) припинено, про що внесено запис за номером 10731120005020292 від 12.03.2014.

Постановою Кабінету Міністрів України № 94 від 23.03.2014 "Про реорганізацію Міністерства промислової політики" постановлено реорганізувати Міністерство промислової політики шляхом приєднання до Міністерства економічного розвитку і торгівлі.

Згідно із витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Міністерство промислової політики (ідентифікаційний код 38612280) припинено, про що внесено запис за номером 10731120008023949 від 02.07.2015.

Відомості про те, що Міністерство економічного розвитку і торгівлі є правонаступником прав та обов'язків Міністерства промислової політики (ідентифікаційний код 00013942), сторони за договором на переведення боргу № К-44025 від 12.10.2005 та відповідача 1 у даній справі, в тому числі за вказаним договором, у суду відсутні та позивачем таких відомостей не надано.

Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, у разі якщо, настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено діяльність суб'єкта господарювання, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Пунктом 4.7. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" роз'яснено, що при вирішенні питання щодо припинення провадження у справі на підставі пункту 6 частини першої статті 80 ГПК господарський суд повинен перевірити відповідні відомості в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

З огляду на вищенаведене, оскільки, що Міністерство промислової політики України (ідентифікаційний код 00013942) припинило свою діяльність, про що свідчить запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, відомості про правонаступника відсутні в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а протилежного матеріали справи не містять, то провадження у справі №910/26055/15 в частині позовних вимог до Міністерства промислової політики України слід припинити на підставі п. 6 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Щодо пред'явлення розглядуваного позову до відповідача 2 - Державної казначейської служби України, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 55 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Реалізація цивільно-правового захисту відбувається шляхом усунення порушень цивільного права чи інтересу, покладення виконання обов'язку по відновленню порушеного права на порушника.

Позов - це вимога позивача до відповідача, спрямована через суд, про захист порушеного або оспорюваного суб'єктивного права та охоронюваного законом інтересу, яке здійснюється у визначеній законом процесуальній формі. Предмет позову - це певна матеріально - правова вимога позивача до відповідача, яка кореспондує зі способами захисту права, визначеними зокрема, ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України.

Таким чином, предмет позову, що являє собою матеріально - правову вимогу позивача та характеризується певним змістом, повинен бути спрямований на захист порушеного права та охоронюваного інтересу позивача та містити конкретний виклад позовних вимог.

Відповідачем у справі може бути особа, якій пред'явлено позовну вимогу. Такою особою є виключно особа за рахунок якої в принципі можливо було б задовольнити позовні вимоги.

Разом з тим, за змістом заявленого позивачем позову, вбачається, що позивачем не було заявлено окремої матеріально - правової вимоги до відповідача 2 - Державної казначейської служби України та не зазначено, в чому вбачається порушення або невизнання відповідачем 2 прав та законних інтересів позивача.

Таким чином, судом не було встановлено факту порушення прав позивача з боку відповідача 2, що свідчить про відсутність підстав для задоволення позову до Державної казначейської служби України.

Підсумовуючи вищевикладене, суд припиняє провадження у справі №910/26055/15 в частині позовних вимог до Міністерства промислової політики України на підставі п. 6 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України та відмовляє в задоволенні позову до відповідача 2 - Державної казначейської служби України.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 43, 49, 75, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Провадження у справі №910/26055/15 в частині позовних вимог до Міністерства промислової політики України на підставі п. 6 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України - припинити.

2. Відмовити в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Олександрівська ливарна компанія" до Державної казначейської служби України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 20.11.2015 р.

Суддя С.О. Турчин