Рішення № 53733257, 10.11.2015, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2015 р. Справа № 909/961/15

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Грици Ю.І.,

секретар судового засідання Дребот Н. Д.,

за участю:

від позивача: ОСОБА_1 - представник (довіреність №14-125 від 13.05.2014)

від відповідача: 1. ОСОБА_2 - юрисконсульт (довіреність №10 від 02.11.2015), 2. ОСОБА_3 - начальник юридичного відділу (довіреність №1 від 30.01.2015)

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (вул. Б. Хмельницького, 6, м. Київ, 01001)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська теплоенергетична компанія" (вул. Індустріальна, буд.34, м. Івано-Франківськ, 76014)

про стягнення коштів в сумі 9253915,05 грн.

ВСТАНОВИВ:

ПАТ "НАК "Нафтогаз України" звернулося до господарського суду з позовом до ТОВ "Станіславська теплоенергетична компанія" про стягнення заборгованості в сумі 9253915,05 грн.

В обґрунтування позовних вимог заявник посилається на неналежне виконанням відповідачем зобов'язань за укладеним між сторонами договором купівлі-продажу природного газу щодо несвоєчасної оплати за спожитий природний газ, просить суд позов задоволити та стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 9253915,05 грн., з яких: 3014843,65 грн. - сума основного боргу, 4335752,33 грн. - інфляційні втрати, 660801,15 грн. - 3% річних, 1242517,92 грн. - пеня.

Ухвалою суду від 31.08.2015 порушено провадження та призначено розгляд справи на 06.10.2015, за результатами якого розгляд справи відкладено на 27.10.2015.

Відповідач подав відзив (вх.16458/15 від 26.10.2015) на позовну заяву, в якому

зазначає, що ним сплачено на користь позивача суму основного боргу на 84% від загальної суми зобовязання, крім того, при розрахунку розміру оплати за спожитий газ, ПАТ "НАК "Нафтогаз України" застосовано невірний тариф та посилаючись на відмову позивача в укладенні договору реструктуризації наявної заборгованості, просив в задоволенні позову відмовити.

Ухвалою суду від 27.10.2015 строк розгляду справи продовжено до 11.11.2015 та відкладено слухання на 10.11.2015.

Відповідачем подано до суду клопотання (вх.№17428/15 від 09.11.2015) про зменшення розміру пені до 1 грн., посилаючись на низький рівень розрахунків споживачів, збитковість підприємства та те, що заявлена до стягнення сума пені не відповідає наслідкам неповного виконання ним договірних зобовязань, оскільки більшу частину суми основного боргу ТОВ "Станіславська теплоенергетична компанія" погашено.

В судовому засідання 10.11.2015 представники відповідача проти позову заперечили та підтримали подане клопотання про зменшення розміру пені.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити з підстав викладених у позовній заяві та заперечив проти зменшення розміру пені.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані докази в обґрунтування заявлених вимог та заперечень, суд прийшов до висновку про задоволення позову, виходивши з наступного:

28.12.2012 між НАК "Нафтогаз України" (продавець) та ПАТ «НАК "Нафтогаз України" (покупець) укладено договір купівлі-продажу природного газу №13/3243-ТЕ-15, відповідно до умов якого, продавець зобов'язався передати у власність покупцю у 2013 році природний газ, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити цей природний газ на умовах цього Договору.

На виконання умов вказаного договору протягом січня-грудня 2013 року позивач передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 18273697,09 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу, які підписані та скріплені печатками сторін. Копії зазначених доказів долучено до матеріалів справи.

Згідно з ст.629 ЦК України Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 ЦК України, зокрема з договорів. Зобов'язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання зобовязання.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно

ставляться.

Пунктом 6.1. договору встановлено, що оплата за газ здійснюється виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Однак, в порушення умов договору відповідач зобов'язання виконував не належним чином, в зв'язку з чим виникла заборгованість.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних

від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або

законом.

Відповідно до п. 7.2 Договору у разі невиконання покупцем умов п. 6.1 цього Договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період,

за який сплачується пеня від суми прострочення платежу за кожен день прострочення

платежу.

Судом встановлено, що розрахунок за отриманий природний газ ним проведено частково та з порушенням встановленого договором терміну, а тому позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості, що виникла в розмірі 9253915,05 грн., з яких: 3014843,65 грн. - сума основного боргу, 4335752,33 грн. - інфляційні втрати, 660801,15 грн. - 3% річних, 1242517,92 грн. - пеня.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Як зазначалося вище, представник відповідача звернувся до суду з клопотанням (вх.№17428/15 від 09.11.2015) про зменшення розміру пені.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

З приводу заявленого відповідачем клопотання слід зазначити, що відповідачем не подано суду письмових доказів на підтвердження відсутності його вини у неналежному виконанні договірних зобов'язань та на підтвердження його важкого фінансового становища. Крім того, зобов'язання сплатити відповідачем пеню у безспірному порядку передбачено укладеним договором купівлі-продажу, який в силу вимог статті 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами. Враховуючи те, що відповідачем не наведено виняткових обставин, які б слугували підставою для зменшення розміру суми неустойки в розумінні статті 83 ГПК України, суд не вбачає підстав для зменшення

розміру пені.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).

На підставі наведеного та наявних в матеріалах справи доказів, якими підтверджується факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання з оплати поставленого природного газу, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судові витрати слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 22, 33, 49, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задоволити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська теплоенергетична компанія" (вул. Індустріальна, буд.34, м. Івано-Франківськ, 76014, код 38162272) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (вул. Б. Хмельницького,6, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 20077720) стягнути кошти в сумі 9253915,05 грн. (дев'ять мільйонів двісті п'ятдесят три тисячі дев'ятсот п'ятнадцять гривень п'ять копійок), з яких: 3014843,65 грн. (три мільйони чотирнадцять тисяч вісімсот сорок три гривні шістдесят пять копійок) - сума основного боргу, 4335752,33 грн. (чотири мільйони триста тридцять пять тисяч сімсот пятдесят дві гривні тридцять три копійки) - інфляційні втрати, 660801,15 грн. (шістсот шістдесят тисяч вісімсот одна гривня пятнадцять копійок) - 3% річних, 1242517,92 грн. (один мільйон двісті сорок дві тисячі п'ятсот сімнадцять гривень дев'яносто дві копійки) - пеня та судовий збір в розмірі 73080,00 грн. (сімдесят три тисячі вісімдесят гривень нуль копійок).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Грица Ю.І.

Повне рішення складено 24.11.2015.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

______ ОСОБА_4 24.11.15