Ухвала суду № 53731867, 20.11.2015, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

20 листопада 2015 року справа № 823/5259/15

м. Черкаси

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Мишенко В.В., здійснивши підготовку до судового розгляду справи за позовом Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» до Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг України (НКРЕКП), третя особа – ПАТ «Державний Ощадний банк України» в особі філії Черкаського обласного управління АТ «Державний Ощадний банк України» про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» (далі-позивач) до Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг України (НКРЕКП) (далі-відповідач), в якій позивач просить:

1) визнати протиправною та скасувати постанову НКРЕКП від 02.11.2015 № 2699;

2) зобов’язати НКРЕКП вчинити дії щодо відшкодування ПАТ «Черкасиобленерго» недоотриманих коштів внаслідок дії постанови від 02.11.2015 № 2699, шляхом збільшення на недоотриману суму коштів, яка перераховується на поточний рахунок позивача із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 107 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 106 цього Кодексу.

Вивчивши позовну заяву, суддя вважає, що вона не відповідає вимогам ст. 106 КАС України, а тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, виходячи з наступного.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 106 КАС України на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.

Суддя встановив, що позивач просить зобов’язати НКРЕКП відшкодувати ПАТ «Черкасиобленерго» суму недоотриманих коштів внаслідок дії постанови від 02.11.2015 № 2699, шляхом збільшення на недоотриману суму коштів, яка перераховується на поточний рахунок позивача із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії, проте доказів щодо наявних сум збитків суду надано не було. Тобто, до суду позивачу необхідно додати чіткий розрахунок недоотриманої суми коштів, внаслідок відрахування на рахунки ДП «Регіональні електричні мережі», з відповідними доказами.

Відповідно до ч. 3 ст. 106 КАС України до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Згідно з частиною 2 статті 87 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України “Про судовий збір” від 08.07.2011 №3674-VI.

22.05.2015 Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору” №484-VIII, що набрав чинності 01.09.2015, внесено зміни до Закону України “Про судовий збір”, зокрема, частиною 2 статті 4 цього Закону №3674-VI визначено: за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру юридичною особою встановлюється ставка судового збору в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати; за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою встановлюється ставка судового збору 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Статтею 8 Закону України “Про Державний бюджет України на 2015 рік” № 800-ІIІ від 28.12.2014 установлено розмір мінімальної заробітної плати на 2015 рік, а саме, у місячному розмірі з 1 січня – 1218 гривень.

Крім того, за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру (ч. 3 ст. 6 ЗУ «Про судовий збір»).

До поданої позовної заяви представником позивача додані квитанції про сплату судового збору № 4235 від 16.11.2015 в сумі 1218 грн. та № 4236 від 16.11.2015 в розмірі 1218 грн.

Оскільки адміністративний позов ПАТ «Черкасиобленерго» містить вимогу майнового характеру про скасування постанови НКРЕКП від 02.11.2015 № 2699 та відшкодування внаслідок її дії збитків, а також для визначення суми судового збору та відповідно стягнення з відповідача даних збитків, позивачу необхідно зазначити суму позову з урахуванням що остання внаслідок задоволення позовних вимог буде стягнута з відповідача.

Таким чином, позивачу необхідно надати докази на які останній посилається та доплатити судовий збір за позовну вимогу майнового характеру згідно з ЗУ «Про судовий збір».

Враховуючи викладене, позивачу необхідно надати строк для усунення зазначених недоліків.

Керуючись ст.ст. 106, 107, 108 КАС України, суддя,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» до Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг України (НКРЕКП), третя особа – ПАТ «Державний Ощадний банк України» в особі філії Черкаського обласного управління АТ «Державний Ощадний банк України» про визнання протиправною та скасування постанови - залишити без руху.

Надати ПАТ «Черкасиобленерго» строк тривалістю п’ять днів з моменту отримання копії даної ухвали, протягом якого останне має усунути недоліки позовної заяви.

У разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде повернута позивачеві.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку ст.ст. 184-187 КАС України.

Суддя В.В. Мишенко