Постанова № 53731331, 19.11.2015, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 822/5896/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2015 року м. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіОСОБА_1 при секретаріОСОБА_2 за участі:позивача ОСОБА_3 і його представника ОСОБА_4, представника відповідача ОСОБА_5, представників третьої особи ОСОБА_6, ОСОБА_7розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_8 Державної міграційної служби України в Хмельницькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - ОСОБА_8 Служби безпеки України, про визнання протиправним і скасування рішення та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою від 26.10.2015 року суд відкрив провадження у справі за адміністративним позовом від 06.10.2015 року в якому позивач вказує на порушення його прав, Конституції України, Закону України "Про імміграцію" і просить: 1) визнати протиправним та скасувати рішення ОСОБА_8 Державної міграційної служби у Хмельницькій області №35 від 21.08.2015 року про скасування дозволу на імміграцію в Україну громадянину ОСОБА_9 Федерації ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1; 2) зобов'язати ОСОБА_8 Державної міграційної служби у Хмельницькій області видати посвідку на постійне проживання в Україні громадянину ОСОБА_9 Федерації ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

У судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги, покликаючись на ті ж докази, що у позовній заяві. Позивач додатково пояснив, що по національності є українцем і народився у Кам"янець-Подільскому, де живе з 2003 року разом з дружиною у її будинку, який нею отримано в порядку спадкування. Будучи військовослужбовцем, службу закінчив в м. Москва, де отримав квартиру в якій проживає його дочка. Він є учасником бойових дій, так як приймав участь у розмінуванні мін часів другої світової війни на території колишньої Ленінградської області. Військову пенсію отримує в Росії. Приймає активну участь у громадському житті м. Кам"янець-Подільського в тому числі в громадській організації колишніх військових, які воювали в Афганістані, але він не приймав участь у цій війні. З окремими афганцями у нього склалися неприязні стосунки через встановлені ним обставини їх військової служби. Заперечує факти своєї антиукраїнської діяльності, так як народився, проживає і хоче жити в Україні, де поховані його родичі за могилами, яких він доглядає.

Представник відповідача позов не визнав, про що надав письмові заперечення №04/17863 від 10.11.2015 року і пояснення №04/18262 від 16.11.2015 року, які підтвердив у суді ( стор. 25 - 29, 56 - 57 справи). Додатково пояснив, що одразу після отримання подання, ОСОБА_8 Державної міграційної служби України в Хмельницькій області було прийнято рішення №35 від 21.08.2015 року.

Представники третьої особи в судовому засіданні проти позову заперечили, та просили відмовити у задоволенні адміністративного позову. Додатково пояснили, що відносно ОСОБА_3 прийнято постанову про заборону в"їзду в України і направлено ОСОБА_8 ДМС в Хмельницькій області подання щодо скасування дозволу на імміграцію позивача, копії яких і матеріалів до них надано суду.

Заслухавши учасників судового розгляду і дослідивши докази, суд прийшов до таких висновків, враховуючи наступне.

Україна є правовою державою, в якій визнається і діє принцип верховенства права; Конституція України має найвищу юридичну сулу, закони приймаються на її основі і повинні відповідати їй ( ст.1, ч.1-2 ст.8 Конституції України).

Статтею 26 Конституції України визначено, що іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються такими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов"язки, як громадяни України, - за винятком, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.

Громадянину ОСОБА_9 Федерації ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у 2003 році видано тимчасову посвідку на проживання, термін дії якої, згідно рішення начальника ВГІРФО УМВСУ в Хмельницькій області від 22.04.2005 року, продовжено безстроково (стор. 7 справи).

Відповідно Постанови Кам'янець-Подільського МВ УСБ України у Хмельницькій області від 20.07.2015 року встановлено, що діяльність ОСОБА_3 загрожує державним інтересам України та може призвести до вчинення злочину, передбаченого ст. 110 КК України. На підставі ст.13 та ст.26 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", Порядку надання Державній прикордонній службі України та виконання нею доручень уповноважених державних органів щодо осіб, які перетинають державний кордон, затвердженого постановою КМ України від 17.04.2013 року № 280, в інтересах забезпечення національної безпеки України, постановлено заборонити громадянину РФ Рарицькому ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_2, в'їзд на територію України терміном на три роки (стор. 68-69 справи).

ОСОБА_8 ДМС в Хмельницькій області за №04/11187 від 22.07.2015 року позивача повідомлено, що його заява розглянута і перевіркою матеріалів щодо отримання дозволу на імміграцію в Україну встановлено, що йому дозволено постійне проживання в Україні ( стор. 9 справи).

Відповідач надав суду копію подання ОСОБА_8 СБУ у Хмельницькій області у формі листа за №72/2/11007 від 18.08.2015 року, яке першим зареєстроване 21.08.2015 року за вхідним номером 9714. Копію аналогічного за змістом подання надано суду третьою особою, але на цьому поданні вказана інша дата його написання (реєстрації) - 19.08.2015 року ( стор. 31, 66 справи). Згідно змісту цих подань констатовано, що діяльність ОСОБА_3 становить загрозу національній безпеці України та може привести до вчинення злочину, передбаченого ст.110 КК України. На підставі ч.3 ст.12 та ст.13 Закону України "Про імміграцію", п. 1.6 Наказу МВС, АДПС та СБ України від 23.04.2012 року №353/271/150 просить вказівки скасувати дозвіл на імміграцію в Україну ОСОБА_3Й,, вилучити видану йому посвідку на постійне проживання в Україні та забезпечити примусове повернення вказаного громадянина ОСОБА_9 Федерації за межі України у встановленому порядку. Інформує в порядку взаємодії.

Згідно Рішення начальника ОСОБА_8 Державної міграційної служби України в Хмельницькій області №35 від 21.08.2015 року про скасування дозволу на імміграцію в Україну, на підставі пункту 3 частини 1 статті 12 Закону України "Про імміграцію", громадянину ОСОБА_9 Федерації ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженцю ІНФОРМАЦІЯ_4, скасовано дозвіл на імміграцію в Україну, який виданий 15 липня 2003 року. З цим рішенням позивач ознайомлений - 01.09.2015 року ( стор. 8 справи).

Умови і порядок імміграції в Україну іноземців та осіб без громадянства визначено Законом України "Про імміграцію" №2491-ІІІ від 07.06.2001 року (далі - Закону №2491-III).

Відповідно п.3 ч.1 ст.12 Закону № 2491-III, дозвіл на імміграцію може бути скасовано, якщо дії іммігранта становлять загрозу національній безпеці України, громадському порядку в Україні.

Процедуру провадження за заявами про надання дозволу на імміграцію іноземцям та особам без громадянства, які іммігрують в Україну, поданнями про його скасування та виконання прийнятих рішень, а також компетенцію центральних органів виконавчої влади та підпорядкованих їм органів, які забезпечують виконання законодавства про імміграцію визначено Порядком провадження за заявами про надання дозволу на імміграцію і поданнями про його скасування та виконання прийнятих рішень затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2002 року № 1983 (далі - Порядок).

Згідно п.21 Порядку, дозвіл на імміграцію скасовується органом за місцем його видачі. Питання щодо скасування дозволу вправі порушити орган внутрішніх справ, інший орган виконавчої влади, який у межах наданих йому повноважень забезпечує виконання законодавства про імміграцію, якщо стало відомо про існування підстав для скасування дозволу на імміграцію.

Відповідно п. 22 Порядку, для започаткування процедури розгляду питання про скасування дозволу на імміграцію відповідне подання надсилається до органу за місцем прийняття рішення про надання такого дозволу.

Пунктом 23 Порядку визначено, що ДМС, територіальні органи і підрозділи всебічно вивчають у місячний термін подання щодо скасування дозволу на імміграцію, запитують у разі потреби додаткову інформацію в ініціатора подання, інших органів виконавчої влади, юридичних і фізичних осіб, а також запрошують для надання пояснень іммігрантів, стосовно яких розглядається це питання. На підставі результату аналізу інформації приймається відповідне рішення. Про прийняте рішення письмово повідомляються протягом тижня ініціатори процедури скасування дозволу на імміграцію та іммігранти.

Згідно п. 24 Порядку, рішення про скасування дозволу на імміграцію надсилається протягом тижня органом, що його прийняв, до територіального підрозділу за місцем проживання для вилучення посвідки на постійне проживання в іммігранта та вжиття заходів відповідно до статті 13 Закону України "Про імміграцію". Копія рішення надсилається Держприкордонслужбі.

Отже, відповідач прийняв оскаржуване рішення про скасування дозволу на імміграцію в Україну позивача фактично з єдиної підстави - отримання подань за №72/2/11007 від 18.08.2015 року і від 19.08.2015 року. При цьому, він не дотримався вимог п.23 Порядку, а саме: 1) щодо всебічного вивчення подання; 2) запрошення ОСОБА_11 для надання ним пояснення. Тобто, відповідач не дотримався вимог Порядку і не врахував, що: 1) позивач є за національністю українцем і з 2003 року працював і проживає в Україні у м. Кам"янець-Подільському разом з дружиною ОСОБА_12, яка є також громадянкою ОСОБА_9 Федерації у її будинку ( стор. 10-12, 37-40, 45-49); 2) станом на 21.10.2015 року не притягався до кримінальної відповідальності, не має не знятої чи не погашеної судимості, в розшуку не перебуває, відповідно до довідки МВС України та не притягався до адміністративної відповідальності, згідно довідки Кам"янець-Подільського МВ УМВСУ №ш-1017 від 23.10.2015 року ( стор. 43 - 44 справи); 3) не характеризується негативно за місцем проживання та роботи ( стор. 41 - 42 справи); 4) позивач не дав жодних пояснень перед прийняттям відповідачем рішення і в тому числі щодо неприязних стосунків з рядом громадян, які дали відносно нього пояснення, оцінки змісту даних його сторінок в інтернеті в сукупності, а не вибірково на що у суді посилався позивач. На думку суду, цей висновок, також підтверджується змістом подань, які стали підставою для прийняття рішення, адже вони направлені відповідачу в порядку взаємодії і ОСОБА_8 ДМС України в Хмельницькій області мало 1-ин місяць на їх вивчення, відповідно до п.23 Порядку, а у цьому випадку прийняло оскаржуване рішення у день отримання подання - 21.08.2015 року за відсутності об"єктивних доказів нагальності цього. Крім цього, згаданий висновок суду не спростовується листом Державної прикордонної служби України №0.64-17312/0/15-15 від 04.11.2015 року ( стор. 65 справи), що видно з його змісту і Постановою Кам'янець-Подільського МВ УСБ України у Хмельницькій області від 20.07.2015 року, яка не є предметом цього судового розгляду, яким є Рішення начальника ОСОБА_8 Державної міграційної служби України в Хмельницькій області №35 від 21.08.2015 року.

Щодо другої вимоги позову, суд враховує наступне.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України №681 від 15.07.2013 року, затверджено Тимчасовий порядок розгляду заяв для оформлення посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання (далі - Порядок №681), яким визначено процедуру розгляду заяв для оформлення (обміну) і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання іноземцям та особам без громадянства і прийняття за результатом їх розгляду рішень, а також внесення даних до бланків посвідок.

Відповідно до п. 2.12 Порядку №681, раніше видана посвідка на постійне проживання скасовується та вилучається територіальним органом або підрозділом ДМС в разі скасування дозволу на імміграцію в Україну відповідно до статей 12 і 13 Закону України "Про імміграцію".

Згідно п. 4.1 Порядку №681, обмін посвідки здійснюється в разі наявності підстав, визначених пунктами 14 та 16 Порядку оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання.

Пунктом 14 Порядку оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 2012 року N251 (далі - Порядок №251) визначено, що обмін посвідки здійснюється у разі: 1) зміни прізвища, імені та по батькові іноземця та особи без громадянства тощо; 2) установлення розбіжностей у записах (невідповідності внесених до посвідки записів записам в інших документах); 3) непридатності посвідки до користування (пошкодження з різних причин тощо).

Відповідно до п.16 Порядку №251, для обміну посвідки на постійне проживання в разі досягнення іноземцем та особою без громадянства 25- і 45-річного віку подаються документи, зазначені у підпунктах 1 - 4 і 6 пункту 15 цього Порядку.

Згідно п.19 Порядку №251, посвідка на тимчасове проживання скасовується територіальним органом або підрозділом ДМС, який її видав, у разі: 1) отримання від органу внутрішніх справ, іншого органу виконавчої влади, який у межах наданих йому повноважень забезпечує дотримання вимог законодавства про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, інформації про те, що посвідку видано на підставі неправдивих відомостей, підроблених чи недійсних документів; 2) отримання вмотивованого клопотання приймаючої сторони про скасування посвідки (у тому числі в разі звільнення іноземця та особи без громадянства із займаної посади) або припинення діяльності приймаючої сторони - юридичної особи; 3) коли іноземця та особу без громадянства засуджено в Україні до позбавлення волі; 4) коли дії іноземця та особи без громадянства загрожують національній безпеці, громадському порядку, здоров'ю, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, що проживають в Україні; 5) коли уповноваженим органом прийнято рішення про примусове повернення іноземця та особи без громадянства або їх примусове видворення за межі України; 6) інших випадках, передбачених законами.

Статтею 13 Закону №2491-III визначено, що Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері імміграції, не пізніш як у тижневий строк надсилає копію рішення про скасування дозволу на імміграцію особі, стосовно якої прийнято таке рішення, та вилучає у неї посвідку на постійне проживання. Особа, стосовно якої прийнято рішення про скасування дозволу на імміграцію, повинна виїхати з України протягом місяця з дня отримання копії цього рішення. Якщо за цей час особа не виїхала з України, вона підлягає видворенню в порядку, передбаченому законодавством України. У разі скасування дозволу на імміграцію стосовно особи, яка була до його надання визнана біженцем в Україні, її не може бути вислано або примусово повернуто до країни, де її життю або свободі загрожує небезпека через її расу, національність, релігію, громадянство (підданство), належність до певної соціальної групи або політичні переконання. Якщо особа оскаржила рішення про скасування дозволу на імміграцію до суду, рішення про її видворення не приймається до набрання рішенням суду законної сили.

Оскільки, тимчасова посвідка на проживання ОСОБА_3, яка видана у 2003 році є чинною, адже 22.07.2005 року визначено її безстроковий термін і вона не скасована, не вилучена органом ДМС та задоволенні судом першої позовної вимоги, не має підстав зобов"язувати відповідача видати позивачу посвідку на тимчасове проживання, тому суд відмовляє у задоволенні 2-ої позовної вимоги.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадови особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст.2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч.1 ст.6 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Частиною 1 ст.71 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач частково довів позовні вимоги, а суб'єкт владних повноважень, який заперечує проти позову не довів що діяв у межах закону при винесенні рішення про скасування дозволу на імміграцію в Україну №35 від 21.08.2015 року громадянину ОСОБА_9 Федерації ОСОБА_3, що підтверджено доказами, які перевірено судом, тому позов частково задовольняється.

Відповідно до ч.1, 3 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі наведеного, керуючись Законом України "Про імміграцію" і ст.ст.4-15, 70-71, 86, 99, 122, 158 - 163, 167, 186 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Скасувати рішення ОСОБА_8 Державної міграційної служби у Хмельницькій області №35 від 21.08.2015 року про скасування дозволу на імміграцію в Україну громадянину ОСОБА_9 Федерації ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнавши його протиправним.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_3 частково судові витрати у розмірі 487,20 гривень за рахунок бюджетних асигнувань ОСОБА_8 Державної міграційної служби України в Хмельницькій області.

Копії постанови надати сторонам, повний текст якої виготовлено 20.11.2015 року.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Постанова не набрала законної сили.

Суддя/підпис/ОСОБА_1"Згідно з оригіналом" Суддя ОСОБА_1