Постанова № 53731316, 16.11.2015, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

16 листопада 2015 р. Справа № 820/9195/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Нуруллаєва І.С.,

при секретарі судового засідання Мараєвій О.В.,

за участю: представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Спецімпекс" до Харківської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Приватне підприємство "Спецімпекс", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Харківської митниці Державної фіскальної служби, в якому просить суд визнати протиправними і скасувати рішення Харківської митниці ДФС про коригування заявленої митної вартості товарів №80700001/2015/000469/2 від 20.03.2015 року; №80700001/2015/000470/2 від 20.03.2015 року; №80700001/2015/000515/2 від 26.03.2015 року; №80700001/2015/000528/2 від 30.03.2015 року; №80700001/2015/000549/2 від 30.03.2015 року; №80700001/2015/000550/2 від 30.03.2015 року; №80700001/2015/000551/2 від 30.03.2015 року; №80700001/2015/000552/2 від 30.03.2015 року; №80700001/2015/000553/2 від 30.03.2015 року; №80700001/2015/000554/2 від 30.03.2015 року.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що відповідачем без будь-яких на те фактичних та правових підстав, з грубим порушенням вимог чинного митного законодавства прийнято спірні рішення про коригування митної вартості, якими збільшено митну вартість товарів поставлених підприємством позивача на митну територію України за контрактом №14UA02L009 від 05.09.2014 року та інвойсом №14UA02L009 від 09.01.2015 року. Зазначені обставини зумовили звернення позивача до суду з даним позовом для захисту порушених прав.

Представник відповідача, Харківської митниці Державної фіскальної служби, у наданих до суду письмових запереченнях проти заявленого позову заперечував та зазначив, що під час застосованої процедури консультацій платником податків не було надано додаткових документів, проте направлено листи з вимогою надання рішень про коригування митної вартості товарів за повідомленим митницею рівнем митної вартості, у звязку з чим просив суд відмовити в задоволенні заявлених вимог.

Представник позивача в судове засідання прибув, позовні вимоги підтримав в повному обсяз та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача в судове засідання прибув, проти заявленого позову заперечував з підстав викладених в письмових запереченнях проти позову.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, встановив наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що 05.09.2014 року ПП «Спецімпекс» та китайська компанія Нuzhou New Insight WPC Nechnology Co., Ltd уклали контракт №141008WL на поставку композитних матеріалів.

09.01.2015 року сторони відповідно до умов контракту уклали специфікацію №1, де погодили замовлення на поставку партії дошки з деревно-полімерного композиту LHMA066W загальною кількістю 3 920 штук за ціною 6,1361 дол. США за штуку та фурнітури - плінтусів LHMA019A у кількості 600 штук за ціною 1,6297 дол. США за штуку. Загальна вартість партії склала 25031,32 дол. США.

В специфікації сторонами вказано умови поставки та визначено порядок оплати за товар.

Товар за вищевказаним контрактом 16.01.2015 року пред'явлено для митного оформлення в Китаї, що підтверджено копією китайської МД №310420150549967755.

Партія товару 06.03.2015 року надійшла на митну територію України в Одеський порт, а 10.03.2015 року весь товар було розміщено на митному складі.

Позивачем весь товар було розбито на партії та задекларовано за наступними електронними митними деклараціями: фурнітура - плінтуси (код згідно з УКТ ЗЕД НОМЕР_1): ЕМД .№807100000/2015/007990 від 16.03.2015 року та №807100000/2015/009415 від 25.03.2015 року; дошка (код згідно з УКТ ЗЕД НОМЕР_2): №807100000/2015/007995 від 16.03.2015 року; №807100000/2015/009408 від 25.03.2015 року; №807100000/2015/009410 від 25.03.2015 року; №807100000/2015/009413 від 25.03.2015 року; №807100000/2015/009416 від 25.03.2015 року; №807100000/2015/009418 від 25.03.2015 року; №807100000/2015/009420 від 25.03.2015 року.

Позивачем при визначенні ціни товару під час декларування враховано ціну товару, яка підлягає сплаті за цей товар, та витрат на транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України (порт ОСОБА_1).

ПП "Спецімпекс" разом із митними деклараціями до митного оформлення надано наступні документи на підтвердження митної вартості товару: ціна, що підлягає сплаті за товар: декларації митної вартості (п.1 ч.2 ст.53 МК України), інвойс №14ИА02Ь009 від 09.01.2015 року (п.З ч.2 ст.53 МК України), контракт №141ІА02Ь009 від 05.09.2014 року (п.2 ч.2 ст.53 МК України), специфікацію №1 від 09.01.2015 року (п.2 ч.2 ст.53 МК України), декларація країни відправлення №310420150549967755 від 16.01.2015 року (п.7 ч.З ст.53 МК України), прайс-лист від 09.01.2015 року (п.6 ч.З ст.53 МК України), висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією (ДП «Укрпромзовнішекспертиза») №638 від 11.03.2015 року (п.8 ч.З ст.53 МК України); транспортні витрати: Коносамент №М\ШВООЕ15010223РВ, СМК. №380 (п.6 ч.2 ст.53 МК України), довідка про транспортні витрати №2-8 від 27.02.15 (п.6 ч.2 ст.53 МК України), акт приймання наданих послуг №2-8 від 27.02.15 (п.6 ч.2 ст.53 МК України), договір морського перевезення №А-22 від 01.12.14 (п.1 ч.З ст.53 МК України).

Факт подачі вказаного переліку документів підтверджується даними граф 44 ЕМД, а також даними граф №18 рішень про коригування митної вартості та картками відмови у митному оформленні.

Між позивачем та митним органом проведено процедуру консультації, зокрема, у зв'язку із недостатністю документів для визначення складових митної вартості товарів та із спрацюванням профілю ризику АСАУР "Інспектор 2006" відповідачем направлено електронні повідомлення щодо витребування у позивача додаткових документів та надання інформації про митне оформлення ідентичних або подібних товарів.

Позивачем у процесі консультації надано лист №б/н від 17.03.2015 року, яким митний орган повідомлено про те, що до процедури митного оформлення товарів надані всі основні та додаткові документи, в тому числі висновок щодо вартісних характеристик товарів ДП «Укрпромзовнішекспертиза» №638 від 1І.03.2015 року.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірних правових актів індивідуальної дії на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд виходить з наступного.

Статтями 49, 50 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Відповідно до ст. 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно приписів ч. 1, ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

В силу частини 5 статті 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу частин першої та другої статті 53 Митного кодексу України вбачається, що Кодекс містить вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Вказана норма закону кореспондує з положеннями статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Вказане також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 року №3018-VI "Про внесення змін до Закону України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур", якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Крім того, вказане узгоджується з проголошеними у статті 8 Митного кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі; заохочення доброчесності.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Як свідчать матеріали справи, позивач при митному оформленні товару застосував саме перший метод визначення митної вартості товарів, що ввезені на митну територію України.

Відмовляючи в митному оформленні товару за основним (першим) методом, митний орган послався на те, що декларантом не надано додаткових документів на підтвердження митної вартості товару, а також спрацював ризик, згенерований системою аналізу управління ризиками, задекларований за ціною угоди рівень митної вартості був значно менший, на думку митного органу, ніж рівень митної вартості ідентичних /подібних товарів, оформлених іншими митницями ДФС.

Зокрема, відповідач посилається на наявність митної декларації Одеської митниці ДФС №500060001/2014/041532 від 17.12.2014 року, яку надано для огляду у судовому засіданні, однак представник відповідача не надав зазначений документ для долучення до матеріалів справи.

Суд зазначає, що при дослідженні зазначеної декларації встановлено, що одиницею виміру товарів у ній зазначено кілограм, у той час як при декларуванні товару у спірних правовідносинах позивачем зазначено одиницю виміру метр.

Відповідно до Митного тарифу України основною одиницею виміру та обліку (далі - ОВО) кількості товарів в УКТЗЕД є одиниця маси - кілограм (кг). У разі потреби для цілей тарифного регулювання, нетарифного регулювання (ліцензування, квотування тощо), збору та оброблення статистичних даних застосовуються додаткові ОВО. У третій графі УКТЗЕД наведено додаткові ОВО.

Таким чином основна одиниця виміру в обов'язковому порядку застосовується для вимірювання кількості товарів в Українській класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД). В інших випадках, в тому числі і для цілей тарифного регулювання, може застосовуватися додаткова одиниця виміру.

Товар ПП «Спецімпекс» «Покриття з дерево-полімерного композиту» класифікується згідно з УКТ ЗЕД за кодом 3918 90 00 00. Для даної товарної підкатегорії встановлена додаткова одиниця вимірювання - метр квадратний (м ), що підтверджується витягом з УКТ ЗЕД.

Суд зазначає, що наданим відповідачем витягом з цінової бази ЄАІС видно, що вказана база даних дає можливість митним органам здійснювати порівняння рівнів вартості товарів як за рівнем ціни за кілограм, так і за рівнем вартості за додаткову одиницю виміру.

Відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, яке затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.12 №598, у графі 30 «Коригування» зазначається визначена митним органом митна вартість товару. При цьому в підрозділ графи «вартість за одиницю» - зазначається митна вартість за додаткову одиницю товару.

Оскільки коригування митної вартості здійснюється митним органом з розрахунку за додаткову одиницю виміру - метр квадратний, то і порівняння рівнім митної вартості повинно також здійснюватися в таких одиницях.

Відповідно до витягу (т.2, а.с.23) за кодом УКТ ЗЕД 3918 90 00 00 «Покриття для підлоги» у графі «Митна вартість гривень/одиницю» вказано, що вартість однієї одиниці (м2) товару з ЕМД №500060001/2014/41532 від 17.12.14 складає 86,459963 грн.

З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку про те, що безпідставним та необґрунтованим є позиція відповідача стосовно декларування товарів позивачем за нижчою ціною, оскільки наявні у матеріалах справи докази та розрахунки позивача підтверджують відповідну вартість декларування товару у додаткових одиницях виміру, що не суперечить вимогам чинного законодавства.

Окрім того, суд зазначає, що посилання митного органу на використання цінової бази та відсутність інформації про ідентичні або аналогічні товари можливе лише під час визначення митної вартості товару відповідно до положень ст.ст.59, 60 та ст. 64 Митного Кодексу з обовязковим номером та датою митної декларації, яку було взято за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів з відповідним поясненням.

Таким чином суд приходить до висновку, що податковим органом на під час застосування шостого (резервного) методу митного оформлення товарів не зазначено докладної інформації та джерел, які використовувались митним органом при її визначенні.

Суд також зазначає, що митним органом не доведено, що неможливо було застосувати інші методи визначення митної вартості, окрім резервного.

Відповідно до статті 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

Згідно ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд вважає, що ПП "Спецімпекс" до митного органу були подані всі необхідні документи для визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів які імпортуються, належними документами, наявними в матеріалах справи, підтверджено ціну товару, який був імпортований позивачем на митну територію України.

Натомість відповідачем не надано до суду таких доказів та не доведено, що митна вартість товару, заявлена позивачем, була нижче вартості товару та вартості аналогічних та подібних товарів, оформлених іншими митницями України, у зв'язку з чим вважає, що коригування митної вартості названого товару відповідачем за другорядними методами проведене з порушенням вимог ч. 9 ст. 58 Митного кодексу України, тобто, не на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги про скасування рішень про коригування заявленої митної вартості товарів №80700001/2015/000469/2 від 20.03.2015 року; №80700001/2015/000470/2 від 20.03.2015 року; №80700001/2015/000515/2 від 26.03.2015 року; №80700001/2015/000528/2 від 30.03.2015 року; №80700001/2015/000549/2 від 30.03.2015 року; №80700001/2015/000550/2 від 30.03.2015 року; №80700001/2015/000551/2 від 30.03.2015 року; №80700001/2015/000552/2 від 30.03.2015 року; №80700001/2015/000553/2 від 30.03.2015 року; №80700001/2015/000554/2 від 30.03.2015 рок обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснити відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Спецімпекс" до Харківської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості - задовольнити.

Скасувати рішення Харківської митниці ДФС про коригування заявленої митної вартості товарів №80700001/2015/000469/2 від 20.03.2015 року; №80700001/2015/000470/2 від 20.03.2015 року; №80700001/2015/000515/2 від 26.03.2015 року; №80700001/2015/000528/2 від 30.03.2015 року; №80700001/2015/000549/2 від 30.03.2015 року; №80700001/2015/000550/2 від 30.03.2015 року; №80700001/2015/000551/2 від 30.03.2015 року; №80700001/2015/000552/2 від 30.03.2015 року; №80700001/2015/000553/2 від 30.03.2015 року; №80700001/2015/000554/2 від 30.03.2015 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Спецімпекс" (код - 36818446) сплачений при поданні позову судовий збір в розмірі 333 (триста тридцять три) грн 89 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 23 листопада 2015 року.

Суддя Нуруллаєв І.С.